Постанова

від 19.05.2021 по справі 916/643/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/643/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Уркевича В. Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 (колегія суддів: Колоколов С. І., Головей В. М., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куяльник", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Корсун Олег Валерійович; 2) державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Алексєєва Юлія Сергіївна про визнання недійсним та скасування акта на право колективної власності на землю, припинення права власності, скасування записів щодо державної реєстрації земельних ділянок, визнання права власності та зобов`язання повернення земельних ділянок; визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності ТОВ „Куяльник" на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області (далі - Знам`янська сільрада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куяльник" (далі - ТОВ "Куяльник") про припинення права колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Заповіт Леніна" (далі - КСП "Заповіт Леніна") на земельну ділянку площею 1 283,3315 га; визнання недійсним та скасування державного акта на право колективної власності, виданого КСП "Заповіт Леніна"; скасування запису в Книзі записів державних актів про право колективної власності на землю; скасування у Поземельній книзі запису щодо державної реєстрації земельної ділянки; визнання за Знам`янською сільрадою права комунальної власності на земельні ділянки; зобов`язання повернути земельні ділянки.

2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/643/19.

3. Також у липні 2019 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Знам`янської сільради та ГУ Держгеокадастру звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Куяльник" про визнання незаконними та скасування рішень і записів державних реєстраторів Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Корсуна Олега Валерійовича та Алексєєвої Юлії Сергіївни про реєстрацію за ТОВ "Куяльник" права власності на земельні ділянки.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 відкрито провадження у справі № 916/2167/19.

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 у справі № 916/643/19 суд задовольнив клопотання першого заступника прокурора Одеської області від 30.08.2019 про об`єднання справ № 916/643/19 та № 916/2167/19 в одне провадження в порядку статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та об`єднав в одне провадження вищевказані справи - в межах справи № 916/643/19.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. 01.03.1996 Чапаєвською сільською радою Одеської області КСП "Заповіт Леніна" було видано Державний акт на право колективної власності на землю (серія ОД 08-019), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 19. Згідно з вказаним актом у колективну власність підприємства було передано 5 504, 5 га земель з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

7. 12.02.2000 на підставі Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки", загальними зборами працівників КСП "Заповіт Леніна" було прийнято рішення, оформлене протоколом від 12.02.2000 № 1, яким було вирішено:

1) реформувати КСП "Заповіт Леніна" в ТОВ "Куяльник";

2) у строк до 01.03.2000 провести повну інвентаризацію основних засобів і встановити вартість майнового паю кожного члена колишнього КСП;

3) у строк до 09.03.2000 підготувати всю необхідну документацію для державної реєстрації створеного господарства;

4) провести загальні збори працівників ТОВ "Куяльник" з метою затвердження підготовлених документів (Статут, Установчий договір тощо).

8. Рішенням Чапаєвської сільської ради від 29.02.2000 № 35/XXIII "Про припинення колективної власності на землю КСП "Заповіт Леніна" у зв`язку з реформуванням господарства на підставі рішення загальних зборів членів КСП було вирішено:

- у зв`язку з рішенням загальних зборів членів КСП "Заповіт Леніна" від 12.02.2000 про реформування колективного підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю на правах приватної власності на землю, припинити колективну форму власності на землю колишнього КСП "Заповіт Леніна" на період до державної реєстрації новоутвореного товариства з обмеженою відповідальністю та інших форм господарювання;

- на період до утворення та державної реєстрації правонаступника, управління земельними ресурсами та подальше вирішення всіх земельних питань залишається за сільською радою, у відповідності до діючого законодавства України.

9. 07.03.2000 Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області за реєстраційним номером 04056825700010062 на підставі рішення зборів учасників (протокол від 12.02.20000 № 1) було зареєстровано Статут Сільськогосподарського підприємства "Куяльник" (код 03769014).

10. Рішенням дев`ятої сесії Великомихайлівської районної ради XXIII скликання від 24.03.2000 було затверджено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі КСП "Заповіт Леніна". Зокрема, відповідно до вказаної Схеми із земель колективної власності КСП "Заповіт Леніна" 3 088,7 га підлягали розпаюванню та 1 701,8 га (землі тимчасової консервації, пасовища, багаторічні насадження, сіножаті, рілля (під залуження), землі під господарськими шляхами, землі під виробничими будівлями і дворами, інші угіддя) не підлягали паюванню.

11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2005 було відкрито провадження у справі № 7/259-05-9557 про банкрутство відсутнього боржника - ТОВ „Куяльник".

12. Постановою Господарського суду Одеської області від 15.11.2005 ТОВ „Куяльник" визнано банкрутом.

13. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2006 про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі були затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Куяльник", припинено юридичну особу - ТОВ "Куяльник" (код ЄДРПОУ 03769014) та зобов`язано державного реєстратора заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення ТОВ "Куяльник" і внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

14. 31.03.2006 державним реєстратором заповнено реєстраційну картку на проведення реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням про визнання юридичної особи банкрутом з відомостями про проведення такої державної реєстрації ТОВ "Куяльник".

15. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ "Куяльник", визнано ТОВ "Куяльник" таким, що відновило платоспроможність та не має боргів, припинено ліквідаційну процедуру та провадження у справі припинено.

16. Рішенням загальних зборів ТОВ "Куяльник" (протокол від 02.10.2018 № 1) затверджено Статут ТОВ "Куяльник" (нова редакція, ідентифікаційний код 03769014).

17. 10.10.2018 державним реєстратором заповнено реєстраційну картку про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У картці зазначено відомості про те, що ТОВ "Куяльник" є правонаступником КСП "Заповіт Леніна" в результаті перетворення юридичної особи.

18. На підставі рішень державних реєстраторів Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Алексєєвої Ю. С. та Корсуна О. В. від 27.12.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи державних реєстраторів щодо реєстрації за ТОВ "Куяльник" (код ЄДРПОУ 03769014) права власності на 52 земельні ділянки загальною площею 1 283,3315 га.

19. Водночас наказом ГУ Держгеокадастру від 26.09.2018 № 15-6155/13-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Знам`янській сільраді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7 475,2703 га, які розташовані на території Іванівського, Великомихайлівського та Ширяєвського районів Одеської області згідно з актом приймання-передачі. Відповідно до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 Знам`янській сільраді, серед іншого, були передані у комунальну власність 52 земельні ділянки, розташовані у Великомихайлівському районі Одеської області.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

20. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.03.2020 позов задоволено частково, виходячи з наступного.

21. Щодо вимог про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких за ТОВ "Куяльник" були зареєстровані права приватної власності на спірні земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасування записів в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ "Куяльник" права власності на ці земельні ділянки загальною площею 1 283,3315 га, а також вимог про визнання за Знам`янською сільрадою права комунальної власності на спірні земельні ділянки та зобов`язання їх повернення у комунальну власність, то суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та встановив, що відповідач не є ні повним, ні частковим правонаступником КСП "Заповіт Леніна", в тому числі - в частині права на земельні ділянки, які не були розпайовані та розподілені між колишніми членами КСП. Однак на підставі спірних рішень державних реєстраторів КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Алексєєвої Юлії Сергіївни та Корсуна Олега Валерійовича , право приватної власності на частину земельних ділянок загальною площею 1 283,3315 га було безпідставно зареєстровано за ТОВ „Куяльник". Підставою для виникнення права власності був Державний акт на право колективної власності на землю від 01.03.1996, однак вказаний акт був виданий КСП "Заповіт Леніна". У відповідача не існувало правових підстав для повного правонаступництва прав та обов`язків вказаного КСП.

22. Крім того, суд дійшов висновку, що з моменту отримання за актом приймання-передачі від 27.09.2018 спірних земельних ділянок, Знам`янська сільрада набула у законному порядку право власності на ці ділянки.

23. Також судом були відхилені доводи відповідача щодо відсутності у прокурора права на звернення до суду з цим позовом, оскільки в позовній заяві прокурором у повному обсязі надані обґрунтування порушень інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначено в якості позивачів органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

24. Крім того, судом не була застосована позовна давність, про яку заявлено відповідачем, оскільки оспорювання та невизнання відповідачем прав комунальної власності на земельні ділянки виникло з моменту здійснення державної реєстрації права приватної власності за ТОВ "Куяльник" відповідно до рішень держреєстраторів від 27.12.2018. Тобто встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) трирічний строк позовної давності не було пропущено. Щодо позовних вимог про припинення права колективної власності КСП "Заповіт Леніна" на земельну ділянку площею 1 283,3315 га, визнання недійсним та скасування Державного акта на право колективної власності на землю від 01.03.1996, скасування запису № 19 в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю та скасування у Поземельній книзі запису щодо державної реєстрації земельної ділянки, суд дійшов висновку, що у їх задоволенні слід відмовити, оскільки і видача Державного акта і внесення записів здійснювались у відповідності до чинного на той час законодавства.

25. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

26. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення прокурором підстав для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки прокурором не дотримано вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Прокуратурою при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачами захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, не наведено доказів того, що відповідний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом. Наведене свідчить про відсутність підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

27. Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

28. Скарга з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також неврахуванням судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 912/2385/18, № 926/1111/15, № 910/3486/18.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

29. ТОВ "Куяльник" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційної інстанції - без змін. Товариство наголошує, що скаржником не зазначено в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці та який саме висновок щодо застосування норми права не був урахований судами при розгляді даної справи.

Позиція Верховного Суду

30. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

31. Положення пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

32. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

33. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

34. Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

35. Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

36. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

37. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

38. "Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

39. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

40. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

41. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

42. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

43. Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернувся.

44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

45. "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

46. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

47. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

48. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

49. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".

50. Тобто наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

51. Суд апеляційної інстанції, досліджуючи обставини звернення прокурора з позовом, зазначив, що фактичне звернення прокурора до суду з позовом відбулось менше ніж через два тижні від дати складання відповідних повідомлень в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що не може вважатись достатнім та розумним строком для вжиття компетентним органом заходів реагування. Крім того, матеріали справи не містять доказів надсилання чи вручення ГУ Держгеокадастру та Знам`янській сільраді вказаних листів/повідомлень, що, на думку суду, свідчить про недоведеність Прокуратурою Одеської області дотримання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також те, що компетентним органам не надано розумного строку для реагування на твердження прокурора щодо порушення інтересів держави, вчинення дій для вирішення зазначеної прокурором ситуації, звернення до суду за захистом своїх прав чи вчинення дій з метою припинення порушення інтересів держави.

52. Проте суд не надав оцінки всім документам, наявним в матеріалах справи, зокрема: листам-відповідям ГУ Держгеокадастру щодо надання інформації, направленим Прокуратурі Одеської області, від 23.01.2019 № 1- 15-0.8-600/2-19, від 28.01.2019 № 10-15-0.8-753/2-19, листу Прокуратури Одеської області від 18.01.2019 № 05/1-149вих19 на ім`я Знам`янської сільради та ГУ Держгеокадастру щодо повідомлення про факти державної реєстрації прав на спірні земельні ділянки за ТОВ "Куяльник", які мали місце 27.12.2018 та необхідністю інформування органів прокуратури про результати розгляду даного листа. Тобто судами не встановлено чи передувало зверненню прокурора з даним позовом відповідне листування з позивачами, з якого можна було б зробити висновок, чи були компетентні органи обізнані з фактом порушення земельного законодавства та чи було у них достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави.

53. Крім того, судом не надано оцінки тому факту, що провадження у справі № 916/643/19 відкрито ухвалою від 25.03.2019, провадження у справі № 916/2167/19 відкрито ухвалою Господарського суду Одеської області 19.08.2019, тобто майже через п`ять місяців після відкриття провадження у справі № 916/643/19.

54. Таким чином судом апеляційної інстанції достеменно не з`ясовано коли саме позивачам стало відомо про порушення інтересів держави та відповідно не оцінено наявність чи відсутність бездіяльності відповідних органів з урахуванням такої обізнаності.

55. Крім того, щодо висновку суду апеляційної інстанції про те, що фактичне звернення прокурора до суду з позовом відбулось менше ніж через два тижні від дати складання повідомлень позивачам, що не може вважатися достатнім та розумним строком для вжиття компетентним органом заходів реагування, колегія суддів зазначає таке.

56. До матеріалів провадження № 916/643/19 долучено повідомлення в порядку пункту 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" № 03/1-578вих19 на ім`я ГУ Держгеокадастру та № 05/1-577вих19 на ім`я Знам`янської сільради, які датовані 27.02.2019, тоді як з позовом прокурор звернувся 12.03.2019; до матеріалів провадження № 916/2167/19 долучено повідомлення № 05/1-2457вих19 на ім`я Знам`янської сільради та № 05/-2458вих19 на ім`я ГУ Держгеокадастру № 05/1-2458вих19, які датовані 19.07.2019, з позовом прокурор звернувся 30.07.2019. Водночас висновки суду про недотримання прокуратурою розумного строку для вжиття компетентними органами заходів реагування без встановлення наведених вище обставин є передчасними, оскільки застосований судом підхід розуміння "розумного строку" є занадто формалізованим та таким, що не враховує особливостей цього спору. Критерій "розумності", який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням різноманітних чинників.

57. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

58. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

59. У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

60. Суди при вирішенні питання щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повинні обов`язково з`ясовувати чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 18.04.2021 у справі № 922/3219/20, який враховується судом в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, згідно з якою суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

61. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. Зважаючи на викладене, висновок суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду є передчасним, оскільки суд не дослідив усіх обставин справи з наданням оцінки наявних у ній доказів, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті, тому ухвалену у справі постанову не можна вважати законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Ураховуючи наведене, зважаючи на межі повноважень суду касаційної інстанції, який не здійснює дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінки, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права, ухвалені у справі постанову апеляційної інстанції необхідно скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Судові витрати

64. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат згідно зі статтею 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314-317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 916/643/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя В. Ю. Уркевич