Рішення

від 18.05.2021 по справі 400/2320/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 р. № 400/2320/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , АДРЕСА_2

до відповідача:Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

треті особи:Степківська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, вул. Ювілейна, 3, Степківка, Первомайський район, Миколаївська область, 55274

про:визнання протиправними та скасування припису від 31.05.2019 р. № 151-ДК/0126Пр/03/01/-19, наказу від 12.04.2019 р. № 2644/0/14-19-ст., зобов`язання вчинити певніі дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Парадайз в особі голови ОСОБА_1 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області з вимогами: 1) визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області від 31.05.2019 №151-ДК/0126Пр/03/01/-19, який складено відносно ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області від 12.04.2019 №2644/0/14-19-ст; 3) зобов`язати Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області надати дозвіл (наказ) на передачу у приватну власність членам Фермерського господарство Парадайз земельної ділянки розміром 12 600 га в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка перебувала у постійному користуванні ФГ Парадайз .

31.07.2019 суд своєю ухвалою залишив без руху позовну заяву ФГ Парадайз .

15.08.2019 від ФГ Парадайз надішли документи на виконання ухвали суду без руху та усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.08.2019 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 30.09.2020 року на 12:00 год.

27.09.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

14.11.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, до якої ФГ Парадайз додало заяву про зміну позовних вимог, саме: 1) визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області від 12.04.2019 №2644/0/14-19-ст; 2) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - відповідач або Управління) щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель державної власності, які знаходяться в постійному користуванні позивача - голови Фермерського господарства Парадайз" в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області; 3) зобов`язати відповідача видати членам ФГ Парадайз дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель державної власності, які знаходяться в постійному користуванні позивача - голови Фермерського господарства Парадайз в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

13.12.2019 ФГ Парадайз подало до суду заяви про заміну неналежного позивача належними та про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів.

Ухвалою від 26.12.2019 суд ухвалив задовольнити заяву про заміну первинного позивача належними, а саме: замінити Фермерське господарство "Парадайз" в особі голови ОСОБА_1 на належних позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою від 26.12.2019 суд ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Степківську сільську раду Первомайського району Миколаївської області.

20.01.2020 від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що відповідач, в порушення норм Земельного кодексу України, за відсутності підстав для відмови, не задовольнив клопотання позивачів про надання відповідних дозволів. На думку позивачів, прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача надати дозволи гарантуватиме остаточне вирішення спору.

29.01.2020 до суду надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому Управління вказало, що відмовляючи позивачам у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, воно керувалося нормами Земельного кодексу України. Відмови були мотивовані тим, що вказані позивачами на викопіюваннях бажані земельні ділянки знаходяться в одному й тому самому місці, а також розмір земельних ділянок значно перевищує орієнтовний вказаний в заявах, що, в свою чергу, йде врозріз із положеннями Земельного кодексу України. Крім того, відповідач зауважив, що задоволення судом позову в частині зобов`язання надати дозвіл буде втручанням суду у дискреційні повноваження адміністративного органу.

05.03.2020 позивачі подали спільну відповідь на відзив.

06.03.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що, на думку позивача, справу не належить розглядати за привалами адміністративного судочинства.

16.03.2020 представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 17.05.21 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачі є членами фермерського господарства Парадайз , що підтверджується статутом. Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 000549 від 07.05.1997 (надалі - Державний акт), свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.06.2016 по справі № 484/1286/16-ц засновнику та голові фермерського господарства - ОСОБА_1 належить право постійного користування земельною ділянкою площею 12,6 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

26.03.2019 позивачі звернулись до Управління із заявою про розгляд та затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Листом від 26.03.2019 № 0-2429/0-1469/0/20-19 Управління повернуло надані матеріали на доопрацювання, зазначивши про відсутність документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Не погоджуючись з відмовою позивачі звернулись з цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

На час отримання ОСОБА_1 земельної ділянки на праві постійного користування та створення ФГ "Парадайз" діяли норми Земельного кодексу України від 18.12.1990 року та Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 року № 2009-ХІІ (далі - Закон № 2009-ХІІ), яким визначалися правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні.

Земельним кодексом України (в редакції від 18.12.1990 року), зокрема, ст.6 було передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства. Безоплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство ( в редакції від 20.12.1991 року селянське (фермерське) господарства є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

Згідно ч.5 вказаної статті, на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про селянське (фермерське) господарство громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Згідно приписів ст.6 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів ріллі і 100 гектарів усіх земель, у місцевостях з трудонедостатніми населеними пунктами, визначеними Кабінетом Міністрів України, - 100 гектарів ріллі.

Відповідно ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Таким чином, для створення селянського (фермерського) господарства право отримати земельну ділянку мала тільки особа, яка була засновником фермерського господарства, тобто голова, а не його члени. Законодавством України, яке діяло на час отримання земельної ділянки не було передбачено закріплення права власності чи права користування на землю за кожним членом фермерського господарства, яке користується цією землею.

Право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність членами фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих їм раніше у користування закріплено у наведених вище ст.32 ЗК України та у ст.13 Закону України Про фермерське господарство .

На час створення ФГ Парадайз ні ЗК України 1990 року, ні Закон України Про селянське (фермерське) господарство , ні інші законодавчі акти не містили норм, які б передбачали умови та порядок отримання членами фермерського господарства земельної ділянки у користування у розмірі земельної частки (паю) для подальшого отримання такої земельної ділянки у власність після того, як земельну ділянку у користування вже отримало ФГ в особі його голови. Такого порядку не існує і на сьогодні.

Як вказано у частині четвертій статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Цією нормою заборонено вимагати додаткові матеріали та документи.

Отже на позивачів розповсюджуються правила ч. 1 ст. 32 ЗК України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року № 973-ІУ щодо одержання безоплатно у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) із земель, раніше наданих у користування ОСОБА_4 , як голові ФГ "Парадайз" на умовах постійного користування.

Як вказано у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 13 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів.

Земельний кодекс України передбачає, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному цим Кодексом.

Єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, яку передбачає ЗК України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Позиція Відповідача - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, що висловлена у відзиві та листі від 26.03.2019 року № 0-2429\0-1469\0\20-19-0 полягає в тому, що право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки має лише той член фермерського господарства, який безпосередньо отримав її у користування. Однак такої підстави не передбачено діючим законодавством, тому Відповідач діяв всупереч норма ст. 19 Конституції України та нормам ч. 2 ст. 2 КАС України .

За таких обставин спірний Наказ від 12.04.2019 року №2644/0 є таким, що прийнятий протиправно та всупереч діючому законодавству, оскільки зазначеним актом за наслідками допущеної бездіяльності щодо неналежного розгляду заяв позивачів, Відповідачем переведено земельну ділянку з постійного користування в запас, чим порушено права Позивачів.

Крім того, Управлінням не виконано обов`язок щодо розгляду заяви позивачів. Листи не є мотивованою відмовою у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки, виходячи з їх змісту, відповідач заяви позивачів не розглянув. Статтею 118 Земельного кодексу України не передбачена можливість повернення на доопрацювання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У пунктах 21-23 постанови від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18 (провадження № К/9901/67463/18) Верховний Суд вказав: … рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або по відмову в його затвердженні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Разом з тим, в даному випадку позивачі звернулись до відповідача не із зверненнями, а із відповідними заявами, за наслідками яких суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідні управлінські рішення, в той час як останній протиправно направив відповіді у формі листів.

З урахуванням викладеного суд встановив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки, в порушення вимог Земельного кодексу України, у визначений строк не надав позивачам ані дозволи на розроблення проекту землеустрою, ані вмотивовані рішення про відмову у наданні таких дозволів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання судом бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що ефективним способом судового захисту є зобов`язання Управління надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області від 12.04.2019 №2644/0/14-19-ст.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) у заявленому розмірі.

4. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, як члену фермерського господарства Парадайз земельної ділянки, що розташована в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для ведення селянського (фермерського) господарства ) у заявленому розмірі.

5. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, як члену фермерського господарства Парадайз земельної ділянки, що розташована в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для ведення селянського (фермерського) господарства ) у заявленому розмірі.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, як члену фермерського господарства Парадайз земельної ділянки, що розташована в межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для ведення селянського (фермерського) господарства ) у заявленому розмірі.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 ідентифікаційний код 39825404) на користь Фермерського господарства "Парадайз" (вул. Первомайська, 1, с. Степківка, Первомайський район, Миколаївська область, 55200 ідентифікаційний код 24781752) судовий збір в розмірі 1921,00 грн. сплачений за квитанцією від 25.07.2019 № 0.0.1419973515.1 та в сумі 3842,00 грн. сплачений за квитанцією від 10.08.2019 № 0.0.1431999102.1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник