Постанова

від 11.05.2021 по справі 480/3216/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 р.Справа № 480/3216/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,

представника позивача - Кутової Т.В.,

представника відповідача - Пишного Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференці у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2020, (головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько) по справі № 480/3216/20

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Журавка"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агрофірма "Журавка" (далі - позивач, ПП "Агрофірма "Журавка") звернулося до суду з позовом в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області від 10.04.2020 №0001490507; №0001520507; №0001510507 ; №0001500507 та від 27.04.2020 №0001580507.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами, а отже податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Операції з придбання товару та послуг фактично відбулися, придбаний товар використано в господарській діяльності, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та іншими документами (договори поставки, податкові накладні, видаткові накладні). Недоліки в товарно-транспортних накладних (ТТН) під час перевірки пояснював умовами договорів поставки, згідно з якими перевезення товару здійснювалося транспортом продавця. Вказував, що зазначені контрагенти на час здійснення операцій мали відповідну правосуб`єктність, в тому числі, й податкову. Посилаючись на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення, позивач зазначив, що порушення кримінальних проваджень, не є безумовним свідченням безтоварності здійснених ним операцій.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів використання придбаного товару в господарській діяльності, що вказує на безпідставність формування податкового кредиту , тому просив у позові відмовити.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 10.04.2020 №0001490507, №0001520507, №0001510507, №0001500507 та від 27.04.2020 №0001580507.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь ТОВ Агрофірма Журавка судовий збір у розмірі 21 020,00 грн.

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ігнорування суттєвих фактів, які мають значення для справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не прийнято до уваги не надання позивачем доказів зберігання та використання придбаного газу в господарській діяльності, відсутності дозвільних документів, необхідних виробничих потужностей для його зберігання, оскільки наявне у позивача газосховище та зерносушарка не введені в експлуатацію, а також придбання газу в значно більших обсягах ніж наявні технічні можливості газосховища. Зазначає, що оскільки податковим органом не підтверджено використання придбаного газу в господарській діяльності , у зв`язку з чим позивачем занижено податкові зобов`язання на загальну суму 2 258 103 грн.( жовтень-грудень 2018р.)

Також зазначає, що надані позивачем до перевірки і суду документи не підтверджують факт використання товару в господарській діяльності , оскільки містять суттєві недоліки.

За операціями з ТОВ " Аладар Люкс", ТОВ " Агровест Прайм", ТОВ "Трейд Холдінг", ТОВ " Меткомтех" зазначає про неможливість їх здійснення у зв`язку з відсутністю факту законного введення в обіг реально задекларованого виробництва, яка доказується щодо СГ ланцюга, наявності негативної інформації щодо документального оформлення господарської операції, відсутності документів щодо якості товару, місць зберігання , необхідних трудових ресурсів, та інформації по перевізникам.

Також зазначає, що надані позивачем документи містять суттєві недоліки, зокрема договори на поставку з ТОВ Гудфорт , ТОВ Ойл Продакшн Груп , ТОВ Корпван Солюшн , ТОВ Прайм Стрім Ойл , ТОВ Діблен , ТОВ Найспром підписані особами, які не були керівниками підприємств на час укладання угод , а в договорах з ТОВ Гудфорт , ТОВ Віконте Імпульс , ТОВ Корпван Солюшн , ТОВ Прайм Стрім Ойл , ТОВ Діблен реквізити останніх зазначені на даний час, а не на дату укладання договорів; у товарно-транспортних накладних невідповідність вказаних марок автомобілів даним УМВС, кількості газу за один рейс, кількості рейсів одним і тим же транспортним засобом з водієм протягом однієї доби.

Вказує, що судом не було взято до уваги, що контрагенти постачальники є фігурантами кримінальних проваджень як такі, що мають ознаки фіктивності, а також щодо деяких наявна негативна податкова інформація , що свідчить про безтоварність спірних господарських операцій.

Крім того, зазначає, що позивач в порушення податкового законодавства не зареєструвало в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 2 258 103 грн., отже податковим органом правомірно застосовано штраф у розмірі 50 відсотків по не зареєстрованим накладним.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з рішенням суду першої інстанції з підстав, викладених у судовому рішенні, заперечує доводи апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду - залишити без змін.

Зазначає, що факт придбання товару підтверджений належними доказами податкового та бухгалтерського обліку, придбаний товар використано в господарській діяльності. Зазначені податковим органом недоліки в договорах не свідчать про їх не виконання, оскільки договір не є первинним документом. Також просить врахувати, що первинні документи були вилучені під час досудового розслідування, а тому не були надані в повному обсязі до перевірки та суду. Посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень не свідчить про безтоварність господарських операцій, оскільки останні не стосуються позивача та його безпосередніх контрагентів, крім того вироку, що набрав законної сили по ним не винесено, а отже протоколи допиту свідків не є належними доказами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на неї та письмові пояснення сторін, докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ГУ ДПС у Сумській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП Агрофірма Журавка з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Інкартранс , ТОВ ТД Трейд-Холдінг , ТОВ Аладар Люкс , ТОВ Агровест Прайм , ТОВ Меткомтех та з питання правомірності відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість операцій з придбання скрапленого газу від ТОВ Гудфорд , ТОВ Віконте Імпульс , ТОВ Нафтотрейдингова компанія Каскад , ТОВ Найспром , ТОВ Ойл Продакшн Груп , ТОВ Прайс Стрім Ойл , ТОВ Полтава-Логістик , ТОВ Діблен , ТОВ Корпван Солюшн , ТОВ Павер бан , ТОВ Газові автомобільні Заправки , ПП Tay-Поділля , ТОВ Інтернафта та подальшого його використання у господарській діяльності за період з 01.10.2018 по 31.10.2019, за результатами якої складено акт від 06.03.2020 №253/18-28-05-07/30903248/30 (а.с. 20- 154 т.1).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення підприємством:

1) пп. 14.1.202. п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, абзац г п. 198.5 ст. 198, п.п. а п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в періоді, що перевірявся на загальну суму 12 051 094 грн. в т.ч.: за жовтень 2018 року на суму 1 645 540 грн., за листопад 2018 року на суму 2 326 208 грн., за грудень 2018 року на суму 132 789 грн., за січень 2019 року на суму 1 016 597 грн., за лютий 2019 року на суму 795 871 грн., за березень 2019 року на суму 493 879 грн., вересень 2019 року на суму 1 055 332 грн. та за жовтень 2019 року на суму 4 584 878 грн.;

- завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (ряд. 21) на загальну - 528 691,00 грн. в т.ч. за жовтень 2019 року на суму 528 691,00 грн.;

2) п. 198.1 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню в сумі 1 314 571,00 грн., у тому числі за грудень 2018 року в сумі 1 314 571,00 грн.;

3) п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до визначення суми штрафу відповідно до п.120-1.1 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивачем 24.03.2020 подано до податкового органу заперечення (вих. № 286 від 23.03.2020), за наслідками розгляду яких висновки акту залишені без змін, що вбачається з листа №5265/10/18-28-05-07-11 від 07.04.2020 (а.с.197- 2013 т.1).

На підставі акту перевірки від 06.03.2020 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001490507 від 10.04.2020 за формою Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18 076 641,00 грн. ( за основним платежем - 12 051 094 грн., та штрафними санкціями - 6 025 547,00 грн.);

- №0001520507 від 10.04.2020 за формою НН застосовано штраф в сумі 1 129 051,50 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних;

- №0001510507 від 10.04.2020 за формою В4 зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 528 691 грн. ;

- №0001500507 від 10.04.2020 за формою В1 зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1 971 856,50 грн. ( 1 314 571 грн. за основним платежем та 657 285,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій );

- №0001580507 від 27.04.2020 за формою Н застосовано штраф в сумі 1 129 051,50 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого п.201.1 ПК України податкових накладних.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями -рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та реальності господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджених належними та допустимими доказами. Щодо реєстрації податкових накладних, суд дійшов до висновку про відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства та належної їх реєстрації в ЄРПН.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим Кодексом України.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, вбачається, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0001490507.

Підставою для прийняття даного рішення слугували висновки податкового органу про безпідставне збільшення позивачем податку на додану вартість на суму 12 051 094 грн., сформованого за рахунок непідтверджених сум податкового кредиту за господарськими операціями з 14 контрагентами: ТОВ Меткомтех ,ТОВ Агровест Прайм ,ТОВ Аладар Люкс , ПП Tay-Поділля ,ТОВ Павер бан ,ТОВ Корпван Солюшн ,ТОВ Діблен ,ТОВ Полтава-Логістик , ТОВ Ойл Продакшн Груп ,ТОВ Найспром , ТОВ Віконте Імпульс , ТОВ Гудфорд , ТОВ ТД Трейд-Холдінг , ТОВ Прайм Стрім Ойл .

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0001500507.

Підставою для прийняття даного рішення слугували висновки податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування на загальну суму 1 314 571 грн., за рахунок непідтверджених сум податкового кредиту по господарськими операціями з 3 контрагентами: ТОВ Полтава-Логістик , ТОВ Прайм Стрім Ойл , ТОВ "НК Каскад".

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0001510507.

Підставою для прийняття даного рішення слугували висновки податкового органу про завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ в розмірі 528 691грн., сформованого за рахунок податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ Меткомтех" .

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПП "Агрофірма "Журавка" є сільгоспвиробником, основними видами діяльності є, зокрема, вирощування прядивних культур (основний); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших однорічних і дворічних культур; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Позивач має у власності нежитлові приміщення, а також обладнання, що використовується в господарській діяльності.

В спірний період позивач здійснював господарській операції з з придбання скрапленого газу від постачальників ТОВ " Павер Бан",ТОВ " Полтава-Логістик", ТОВ" Діблен", ТОВ " віконте Імпульс", ТОВ " Найспром", ТОВ "Правй Стрім Ойл", ТОВ " Гудфорд", ТОВ " Ойл Продакшн Груп", ТОВ " Клрпван Солюшн", ПП "Тай-Поділля", ТОВ " Нафтотрейдингова компанія "Каскад", а також придбання дизельного палива у ТОВ " Аладар Люкс", насіння соняшника у ТОВ Агровест Прайм" та послуг з перевезення вантажу у ТОВ "Торговий дім "Трейд-Холдніг".

Так, 01.10.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ПАВЕР БАН (продавець) укладено договір від 01.10.2018 року № 01-10/2018-1, за умовами якого позивач придбав газ скраплений.

Якість Товару, що поставляється, має відповідати державним стандартам і нормативам, і, в разі необхідності, підтверджується сертифікатами відповідності(паспортом якості, свідоцтвом про визнання), іншими документами, що підтверджують якість Товару, необхідність надання яких передбачена чинним законодавством. Ціна Договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених Продавцем в Період дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається за видатковими накладними на Товар( п. 2.1, 2.2 Договору).

За умовами поставки товар поставляється окремими партіями протягом всього строку дії Договору (п. 31. Договру).

Поставка Товару здійснюється у відповідності до правил Інкотермс-2010 .Умови поставки на яких здійснюється передача відповідної партії Товару оговорюється сторонами додатково у відповідному замовленні на Товар.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: - договір № 01-10/2018-1 від 01.10.2018; прибуткові накладні, видаткові накладні .

26.10.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Полтава-Логістик (в якості постачальника) укладено договір № 644/Г від 26.10.2018 року за умовами якого позивач придбав скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001 та/або EN589-2008 та/або газ вуглеводневий скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна Товару та умови оплати узгоджено сторонами у відповідних Додатках та становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до п.3.7 приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України №332 від 03.06.2002 року.

Сторони погодили, що прийом-передача Товару проводиться сторонами на підставі видаткових та/або транспортних накладних та/або акту прийому-передачі та чек-принтеру (за наявності) за участю уповноважених представників Сторін. Кількість Товару визначається масовим та/або об`ємним та/або об`ємно-масовим методом. Засоби вимірювальної техніки повинні бути допущені до застосування на території України та такими, що пройшли перевірку або державну метрологічну атестацію у визначеному законом порядку.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: -договір постачання скрапленого газу №644/Г від 26.10.2018; - додаткові угоди до нього; - видаткові накладні ; - прибуткові накладні; - товарно-транспортні накладні ; - платіжні доручення ; - картку рахунку 631 на 4 квартал 2018;- оборотно-сальдову відомість по рах.631 на 4 квартал 2018 року (а.с.75-110 т. 2).

01.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ДІБЛЕН (постачальник) укладено договір від 01.11.2018 року № 0911188, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: копію договору №0911188 від 01.11.2018; видаткові накладні; платіжні доручення ; товарно-транспортні накладні . (а.с. 202-211 т.2).

В якості додаткового доказу реальності та дійсності правочину позивачем до суду надано рішення № 01-01/11/18 від 01.11.2018 власника ПП АФ Журавка щодо укладання правочинів з ТОВ Діблен (а.с. 228 т. 3).

01.11.2018 року між позивачем (в якості замовника) та ТОВ Торговий дім Трейд- Холдінг (виконавець) укладено договір від 01.11.2018 року № 105/11, за умовами якого позивачу надавались послуги з перевезення вантажу (зернові, олійні культури і продукти їх переробки та ін.) на території України на умовах, передбачені договором. (а.с. 234-235 т. 2).

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: догововір №105/11 від 01.11.2018; акти надання послуг; товарно-транспортні накладні; платіжні дорученнями про оплату отриманих транспортних послуг. (а.с.234-239 т.2).

07.11.2018 що між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ВІКОНТЕ ІМПУЛЬС (постачальник) укладено договір від 07.11.2018 року № 071118/1-Ж, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

Сторони погодили, що прийом-передача Товару проводиться сторонами на підставі видаткових та/або транспортних накладних та/або акту прийому-передачі та чек-принтеру (за наявності) за участю уповноважених представників Сторін. Кількість Товару визначається масовим та/або об`ємним та/або об`ємно-масовим методом. Засоби вимірювальної техніки повинні бути допущені до застосування на території України та такими, що пройшли перевірку або державну метрологічну атестацію у визначеному законом порядку.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір № 071118/1-Ж від 07.11.2018; видаткові накладні ; товарно-транспортні накладні . (а.с.132-148 т.2)

12.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ НАЙСПРОМ (постачальник) укладено договір від 12.11.2018 року № 121118/1-Ж, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір № 121118/1-Ж від 12.11.2018; видаткові накладні ; товарно-транспортні накладні (а.с. 149-167 т.2).

14.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ПРАЙМ СТРІМ ОЙЛ (постачальник) укладено договір від 14.11.2018 року № 141118/1-Ж, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір № 141118/1-Ж від 14.11.2018; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні (а.с.191- 201 т. 2).

12.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ГУДФОРД (постачальник) укладено договір від 12.11.2018 року № 121118/1-Ж, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: копію договору №151518 від 15.11.2018, видаткову накладну №85 від 30.11.2018 та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №85/1 від 30.11.2018.

29.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ОЙЛ ПРОДАКШН ГРУП (постачальник) укладено договір від 29.11.2018 року № 291118/1-Ж, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір №291118/1-Ж від 29.11.2018; видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 168-190 т.2)

30.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Корпван Солюшн (постачальник) укладено договір № 301118/Ж, за умовами якого позивач придбав газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводний скраплений для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна та умови оплати узгоджено сторонами у додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є його невід`ємними частинами.

На виконання умов договору позивачем надано : договір № 301118/Ж від 30.11.2018; видаткові накладні ; товарно-транспортні накладні, рішення № 30-2/11/18 від 30.11.2018 власника ПП АФ Журавка щодо укладання правочинів з ТОВ Корпван Солюшн (а.с. 212-233 т. 2).

Також, в вересні 2018 між позивачем та ПП Тау - Поділля укалдено договір, за умовами якого позивач придбав скраплений газ СПБТ .

В підтвердження виконання договору позивачем, надано: видаткові накладні ; товарно-транспортні накладні ; платіжні доручення ; накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №317 від 30.09.2018, прибуткові накладні №№ 1667, 1669, рішення № 01-02/09/18 від 01.09.2018 власника ПП Агрофірма Журавка щодо укладання правочинів з ПП Тау - Поділля (а.с. 110-124 т.2, 229 т. 3).

02.02.2019 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ АЛАДАР ЛЮКС (в якості постачальника) укладено договір № 020219/1-А за умовами якого позивач придбав нафтопродукти (паливо дизельне - ДСТУ 4840:200 Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови. ) у кількості 200 000,00 л. , вартістю 5 808 000,0 грн. (а.с. 35-28).

Відповідно до умов договору передача покупцю товару здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явлені довіреними особами Покупця скретч-карт (п.6.1 цього договору).

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір поставки товару (паливо дизельне) №020219/1-А від 02.02.2019; Специфікацію до нього ; товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів ; видаткові накладні; прибуткові накладні; облікові листи тракториста - машиніста; прибутково - видаткові відомості за лютий- березень 2019 року; прибуткові накладні .

Отримане дизельне паливо використовувалось ПП АФ Журавка в господарській діяльності для заправлення сільськогосподарської техніки, яка перебуває у власності та користуванні позивача, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію машин: серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 , договором оренди сільськогосподарської техніки трактора Jon Deer 8335R державний номер НОМЕР_4 . (а.с.50-56 т.3).

01.10.2019 позивачем укладено з ТОВ Медкомтех договір № 28/515, за умовами якого позивач придбав міндобрива в асортименті. Загальна сума договору становить 32 200 000,00 в т.ч. ПДВ 5 366 666,57 грн. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно наданих підписаними належними представниками обох сторін, які є невід`ємною частиною договору (а.с. 75-76 т. 3).

Моментом поставки Товару - є дата підписання видаткової накладної на Товар ,представником Покупця. Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту його поставки. (п.2.3 Договору).

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір, сертифікат якості №Ж11-404 від 20.11.2018 на добриво; видаткові накладні; прибуткові накладні, рішення власника ПП АФ Журавка № 01/1-10/19 від 10.10.2019 щодо укладання правочинів з ТОВ Меткомтех (а.с.202 т.3)

Зазначений товар використано позивачем в господарській діяльності, зокрема в захисті рослин, які вирощуються на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні позивача, що підтверджується звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року; податковою декларацією з плати за землю за 2020 рік; актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин .

16.09.2019 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Агровест Прайм (в якості постачальника) укладено договір № 16/09 , за умовами якого позивач придбав насіння соняшника (а.с. 172-175 т. 3).

За умовами поставки визначено, що при здійсненні поставки партії товару постачальник зобов`язаний надати покупцю одночасно з Товаром оригінали та копії розрахунок-фактури з точним зазначенням кількості, ціни Товару з ПДВ, всього до сплати, видаткову накладну, виписану з довіреністю покупця з підписами представника Покупця про отримання Товару (п.3.3. цього договору).

Визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем у вигляді 80% вартості Товару - на протязі 10 банківських дів ,з моменту відвантаження та отримання Покупцем оригіналів документів вказаних в п.3.3. Балансові 20% - на протязі 5 банківських днів, з моменту реєстрації Продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі.

На підтвердження виконання договору позивачем як і до перевірки, так і до суду, надано: договір поставки 16/09 від 16.09.2019; видаткові накладні, податкові накладні прибуткові накладні, додаткову угоду №1 від 16.09.2019 до договору, рішення № 01-09/19 від 01.09.2019 власника ПП АФ Журавка щодо укладання правочинів з ТОВ Агровест Прайм (т.1 а.с. 122-124, а.с. 172-177 т.3).

05.11.2018 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Нафтотрейдингова Компанія Каскад (постачальник) укладено договір № 30, за умовами якого позивач придбав газ скраплений вуглеводневий. Строки поставки, номенклатура окремих партій узгоджено сторонами у відповідних Додатках та становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до п. 3.2 договору конкретні марка, кількість, строки та умови поставки Товару, опціон, ціна і вартість встановлюється Додатками до цього договору, які є невід`ємною частиною. Погодженою партією Товару з метою тлумачення цього договору вважається певний обсяг Товару, погоджений Сторонами до відвантаження у відповідному одному Додатку до цього Договору.

За умовами договору поставки продавець передає покупцеві документи: - товарно-транспортна накладна або CMR або залізнична накладна; - видаткова накладна; - паспорт кості (п. 3.9).

На підтвердження виконання договору позивачем, як і до перевірки так і до суду, надано договір №30 від 05.11.2018; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення , рішення № 02-01/11/18 від 01.11.2018 власника ПП Агрофірма Журавка щодо укладання правочинів з ТОВ Нафтотрейдингова компанія Каскад (а.с. 52-74 т.2, т.3 а.с.223).

Отримання та приймання газу скрапленого ПП АФ Журавка здійснювалось згідно видаткових накладних та товарно - транспортних накладних, згідно умов поставки передбачених відповідними договорами.

Придбаний товар , використано позивачем для власних господарських потреб для сушіння зернових культур на власному зерносушильному комплексі , що підтверджується накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами списання ТМЦ складеними помісячно, які надавалися як до перевірки так і до суду .

Основним нормативно - правовим актом, який регламентує процедуру приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених на території України є Інструкція про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту , затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України від З червня 2002 року N332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за N 331/7652 (надалі - Інструкція ), яка встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 5 Інструкції, приймання СВГ за кількістю здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства, цієї Інструкції та договорів про постачання.

В пункті 5.2 Інструкції, регламентується порядок приймання скрапленого вуглеводного газу автомобільним транспортом.

Підпунктом 5.2.1. даної Інструкції передбачено, що огляд автоцистерн, приймання та зливання СВГ здійснюються працівниками, які призначені наказом керівника підприємства та пройшли курс спеціального навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами пункту 2.1 Типового положення про навчання з питань охорони праці ( /0248-99 ). Періодичність перевірки знань цих працівників проводиться не рідше одного разу на рік. Ці працівники повинні бути атестовані на знання Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП 0.00-1.07-94), та Правил безпеки систем газопостачання України (/0318-98) (ДНАОП 0.00-1.20-98) в обсязі роботи, яка ними виконується.

Судом встановлено, що позивач має структурний підрозділ працівників, близько 18 штатних одиниць (в залежності від періоду), які працювали і на даний момент задіяні на зерносушильному комплексі належному ПП АФ Журавка , та які пройшли курс спеціального навчання, що підтверджується штатними розписами підприємства, протоколами засідань комісії з перевірки знань у робітників, які обслуговують посудини, що працюють під тиском (№30 від 16.02.2018; №51 від 23.02.2019) та протоколом засідань комісії з перевірки знань у робітників, які виконують роботи на висоті, верхолазні роботи (№22 від 29.03.2019), протоколом №32 засідання комісії з перевірки знань у відповідальних за безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском від 16.02.2018; Протоколу №76 засідання комісі ї з перевірки знань з питань охорони праці від 23.03.2018, виданих Казенним підприємством Шостинський казенний завод Зірка , копіями посвідчень працівників, виданих по факту проходження ними навчання.

На працівників, що пройшли відповідні курси спеціального навчання і перевірку знань з питань охорони праці та атестовані на знання Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, правил безпеки систем газопостачання України, керівником ПП АФ Журавка видані накази, якими їх уповноважено здійснювати огляд автоцистерн, приймання та зливання скрапленого вуглеводного газу, що надійшов автомобільним транспортом для потреб зерносушильного комплексу (ЗСК) ПП АФ Журавка .

Згідно п.п.5.2.2. Інструкції приймання СВГ, що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма N 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. N 488/346 ( у0488361-95 ) "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля") та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов`язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою N 3-ГС (додаток 3).

На підставі видаткових та товаротранспортних накладних, позивачем оприбутковано скраплений газ в складському та бухгалтерському обліку, складено акти приймання та списання.

Щодо наявності актів приймання за кількістю СВГ, позивачем, як податковому органу так і суду, повідомлено, що в травні 2020р. представниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області, проведено обшуки підприємства в рамках кримінального провадження, вилучено документи та предмети, в тому числі 94 підшивки з документацією, в яких містилися оригінали документів ПП АФ Журавка по відносинах з контрагентами та діяльності підприємства.

На вимогу позивача надати тимчасовий доступ до оригіналів вилучених слідством документів, слідчим- заступником начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ГУ ДФС у Сумській області Завального О.О. листом від 02 жовтня 2020 року відмовлено в зв`язку з направленням документів для проведення економічної експертизи, що підтверджується копією протоколу обшуку від 20-21 травня 2020р. в с. Уралово , Середино - Будського району, в приміщеннях ПП АФ Журавка , звернення до слідчого про надання вилучених документів та відповіді на нього.

Згідно п.п. 5.2.3 Інструкції маса СВГ в автоцистерні визначається за різницею ваги автоцистерни до і після зливання СВГ. Вагу автоцистерн визначають на автомобільних вагах середнього класу точності згідно з ГОСТ 29329-92.

Приймання скрапленого газу здійснювалося позивачем за допомогою автомобільних вагів 80ВА1ПМ-18 , що входять до складу господарського комплексу ПП АФ Журавка , шляхом визначення маси скрапленого газу в автоцистерні за різницею ваги автоцистерни до і після її зливання в ємність для зберігання, що підтверджується договором купівлі - продажу вагів на СТОВ Обрій , договором оренди обладнання (вагів автомобільних) СТОВ Обрій , свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки.

Витрати скрапленого газу, понесені для доведення до кондицій відповідних сільськогосподарських культур, розраховувались на підставі норм витрат на сушіння одного тонно відсотку (мається на увазі затрати скрапленого газу на підвищення показників вологості на 1 % на 1 тн.зерна) , в залежності від культури, яка оброблялася та її вхідної вологості зерна (з поля), що заміряється оператором зерносушильного комплексу за допомогою автономного вологоміру, та базису якісних характеристик до яких необхідно довести показники даної культури.

В письмових пояснення позивач зазначав, що при здійснені поставки скрапленого газу в кількості, яку неможливо було оперативно прийняти в ємність, відбувся простой транспортних засобів постачальників до моменту можливості зливу (приймання) товару.

Контрагентами на адресу ПП АФ Журавка були надіслані претензії про відшкодування збитків завданих даними діями. Матеріальні вимоги, за домовленістю сторін, були урегульовані між сторонами в позасудовому порядку.

За поставлений товар у позивача наявна заборгованість , яка обліковується відповідно до чинного законодавства.

Транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом, силами постачальників, згідно умов договору, в підтвердження чого надані товарно-транспортні накладні.

Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ПП Агрофірма Журавка , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами позивача, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів дійсно мав місце.

Щодо доводів відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ Меткомтех ,ТОВ Агровест Прайм ,ТОВ Аладар Люкс , ПП Tay-Поділля ,ТОВ Павер бан ,ТОВ Корпван Солюшн ,ТОВ Діблен ,ТОВ Полтава-Логістик , ТОВ Ойл Продакшн Груп ,ТОВ Найспром , ТОВ Віконте Імпульс , ТОВ Гудфорд , ТОВ ТД Трейд-Холдінг , ТОВ Прайм Стрім Ойл .

Такі висновки зроблені податковим органом з посиланням на відсутність доказів використання придбаного газу в господарській діяльності, наявність кримінальних проваджень, податкової інформації, відсутністю дозвільних документів на експлуатацію зерносушарки.

Аналізуючи господарські операції, що відбулись між АФ Журавка та зазначеними контрагентами, відповідач прийшов до висновку, що оскільки отримані від контрагентів товарно-матеріальні цінності не використовувались позивачем у власній господарській діяльності, тому, відповідно до п.п. г п. 198.5 ст. 198 ПК України, останній був зобов`язаний нарахувати собі податкові зобов`язання на суму ПДВ з вартості отриманого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її.

Також апелянт вважає, що позивачем занижено податкові зобов`язання по господарським операціям з придбання скрапленого газу у ТОВ " ТАУ-Поділля", ТОВ " Полтава -Логістик", ТОВ " Нафтотреудова компанія "Каскад", оскільки в ході перевірки акти на списання скрапленого газу не надавалися, та за актами списання скрапленого газу не можливо встановити на які потреби його було списано, наявне у позивача газосховище та сушарка зерна не введені в експлуатацію, а також обсяг газосховища є значно меншим, ніж об`єм придбаного газу.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що у власності позивача перебувають газосховище, зерносушарки модульного типу SUKUP ТЕ2421Е, горизонтальний ланцюговий транспортер, котел 54 куб.м., моніторінгова система рівня рідини в цистерні на підставі договору поставки № 82 від 10.08.2017,№ 72 від 11.08.2017, які обліковуються в бухгалтерському обліку на рахунках 10 "Основні засоби", 15 "Обєкти будівництва", що підтверджується договором № 72 від 11.08.2017 з ТОВ Деметра Агро , товарно-транспортною накладною №61 від 05.10.2017, актом прийому-передачі та перевірки робочих якостей зерносушарки SUKUP ТЕ2421 Е від 17.11.2017 та видатковою накладною № РН-0000018 від 14.02.2018.

Зазначеним актом підтверджується, що зерносушарка виведена на режим роботи згідно виробничих нормативів фірми - виробника, обслуговуючий зерносушарку персонал пройшов навчання з її експлуатації та обслуговування та отримав необхідну документацію по управлінню та обслуговуванню.

Отже, надані позивачем докази підтверджують перебування зерносушарки в технічному стані, що дозволяє її використання за призначенням, а тому відсутність відповідних бухгалтерських проводок щодо переведення даного обладнання в бухгалтерському обліку зі стану незавершеного будівництва в стан введено в експлуатацію , не свідчить про не можливість її використання в господарській діяльності.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ПП Агрофірма Журавка будь-яких дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів та устаткування, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про безтоварність господарських операцій, крім того , ПП АФ Журавка отримано відповідний Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів та устаткування, що підтверджується наявністю інформації в системі Реєстр дозволів за посиланням http://dozvil.ndiop.kiev.ua/, що підтверджується скріншотом з сайту (а.с. 21 т.6).

Колегія суддів зауважує, що відсутність чи наявність даного дозволу, так як і відсутність відповідних бухгалтерських проводок щодо переведення даного обладнання в бухгалтерському обліку зі стану незавершеного будівництва в стан введено в експлуатацію не впливає на здатність зерносушарки бути використаною за призначенням.

Тому, висновок відповідача про залежність використання зерносушильного комплексу від факту наявності дозвільних документів на використання зерносушарки, і як наслідок цього - висновок про відсутність можливості використання скрапленого газу у господарській діяльності - є припущеннями відповідача, які не могли покладатись контролюючим органом в основу прийняття рішення відносно платника податків.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції в штаті позивача в залежності від сезону, працює в середньому 18 осіб, які здійснюють обслуговування зерносушильного комплексу, працівники, задіяні на роботах зерно - сушильного комплексу, періодично проходять відповідні перевірки, підвищення кваліфікації та інструктажі, що підтверджується штатними розписами підприємства, протоколами засідань комісії з перевірки знань у робітників, які обслуговують посудини, що працюють під тиском (№30 від 16.02.2018; №51 від 23.02.2019) та Протоколом засідань комісії з перевірки знань у робітників, які виконують роботи на висоті, верхолазні роботи (№22 від 29.03.2019).

З посадових інструкцій працівників, що працюють в даному підрозділі, зокрема, начальника зерно - сушильного комплексу, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування та оператора сушильних установок, що обіймали ці посади в той період, вбачається, що їх основними посадовими обов`язками та професійними навичками є організація та здійснення технологічного процесу сушіння зерна різних культур на штатних сушарках, знання принципів і будови роботи зерносушарки, обслуговування сушарки моделі SUKUP, тощо.

Отже , зазначені обставини та докази доводять факт фактичного функціонування зерносушильного комплексу на базі ПП АФ Журавка , наявність на підприємстві штату працівників для його обслуговування та об`єктивну потребу для здійснення процесу доведення до кондицій сільськогосподарської продукції, зібраної позивачем на земельному банку підприємства, який позивач використовує в своїй господарській діяльності, як с/г виробник.

В судовому засіданні позивач зазначав, що ПП Агрофірма Журавка використовувала зерносушарки у власній господарській діяльності з метою доведення якості отриманого врожаю до кондицій, які забезпечують можливість його зберігання та відповідність вимогам державних стандартів за показниками. Наявність отриманого позивачем урожаю зернових та олійних культур в 2018 році підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 271 .

З цією метою отриманий від контрагентів - ТОВ Нафтотрейдингова компанія Каскад , ТОВ Полтава-Логістик , ТОВ ТАУ - Поділля та інших постачальників скраплений газ на підставі накладних, вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та актів на списання ТМЦ від 31.10.2018, від 30.11.2018 та від 31.12.2018, був використаний для власних господарських потреб позивача, а саме для сушки кукурудзи.

Крім того, податковий кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо доводів апеляційної скарги про придбання позивачем скріпленого газу у обсягах, що значно перевищують потреби та технічні можливості для його зберігання та використання, колегія суддів зазначає наступне.

Висновки відповідача ґрунтуються на технічному паспорті сушарки моделі SUKUP, в якій містяться дані відносно показників споживання скрапленого газу під час її використання.

Так, відповідач вказує, що зерносушарка SUKUP TE2421E максимально може спожити 16,32 м3 газу за добу, а наявне підземне газосховище об`ємом 50 м3, тому максимальний обсяг газу, що міг позивач використати з урахуванням зберігання не міг перевищувати 66,32 м3 на добу.

Колегія суддів з зазначеними доводами податкової не погоджується, оскільки в технічному паспорті виробника зерносушарки SUKUP TE2421E зазначені орієнтовані величини її потужностей та ресурсу, у вигляді скрапленого газу, необхідного для їх отримання.

Так, в самому технічному паспорті, на який посилається відповідач, міститься таблиця під назвою технологічна карта , в якій наведено продуктивність зерносушарки по кожному з видів сільськогосподарських культур, що дає змогу припустити, що саме на ці дані Відповідач посилався, як на базис обрахунку максимальних затратних потужностей скрапленого газу. Однак, нижче під даними таблиці, зазначено: продуктивність даного обладнання значно залежить від температури і вологості навколишнього середовища, зрілості, сортності, щільності зерна, робочої температури сушіння. Дані по продуктивності наведеній в таблиці наведені при температурі навколишнього середовища +20 градусів, відносній вологості атмосферного повітря 60% и тиску 99,1 кПа .

Відповідно до наданих позивачем пояснень судом встановлено, що ці дані залежать від виду сільськогосподарської культури, що підлягає доведенню до кондицій, кондиція до якої доводиться відповідна культура, вологість зерна зібраного з поля, температура навколишнього середовища, калорійність газу, що використовується (його якісні показники), тощо. Сушіння зерна відбувалось з вересня по грудень 2018 - 2019 р.р., тобто в період року період придбання та використання скрапленого газу для обслуговування сушарки відбувалось з низькими температурними режимами, згідно наявних потреб в період збору урожаю, а його приведення до кондицій, протягом більш ніж 3 календарних місяців здійснювалось цілодобово, тому належне ПП АФ Журавка зерносушильне обладнання в даний період працює в режимі 24 годи на добу, відповідно споживаючи значну кількість скрапленого газу.

В судовому засіданні позивач позивач пояснив, що важливими факторами, які впливають на затратну частину скрапленого газу для забезпечення функціонування зерносушильного комплексу, є безперебійна подача зерна. Будь який збій під час даного процесу або нештатна аварійна ситуація - приводять до автоматичного відключення пальників сушки, та подальшим екстреним охолодженням зерна. В подальшому, при відновленні подачі зерна або усуненні аварійної ситуації всі процеси по нагріванню виконується повторно, що призводить до наднормових витрат газу на повторний прогрів зерна.

Нештатні ситуації, неправильна концентрація пропан-бутану в суміші (мається на увазі підбір концентрації пропан-бутану при низьких температурах, так званий легкий газ використовується при зниженні температури повітря до +3+5 градусів цельсія) погодні явища та температура навколишнього середовища, перебої в надходженні на сушку зерна, висока вологість зерна, змушують повторно проводити процес сушіння - в два етапи для зниження вологи до 20-18%, та повторно з 20% до необхідного базису вологості культури. Вищезгадані чинники тягнуть за собою непередбачувані та понаднормові витрати ресурсів, в тому числі і скрапленого газу.

Отже доводи відповідача щодо технічних можливостей зерносушарки , зроблені без врахування зазначених обставин .

Колегією суддів також встановлено, що отримання та приймання газу скрапленого ПП Журавка здійснювалось згідно видаткових накладних та товарно - транспортних накладних, в залежності від умов поставки передбачених в договорі з відповідним контрагентом. Скраплений газ, на підставі накладних - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів використовувався для власних господарських потреб позивача, для сушіння зернових культур на власному зерносушильному комплексі та списувався помісячно актами списання ТМЦ.

Позивачем, як до перевірки так і до суду надано акти на списання скрапленого газу: №315 від 31.12.2018, №316 від 31.12.2018, №325 від 31.12.2018, №289 від 30.11.2018, №314 від 30.11.2018, №330 від 30.11.2018, №331 від 30.11.2018, №329 від 31.10.2018, №319 від 31.10.2018, №320 від 31.10.2018, №318 від 30.09.2018, №317 від 30.09.2018.

Доводи відповідача, що за актами на списання скрапленого газу неможливо встановити на які потреби його було списано, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються встановленими вище обставинами.

Щодо доводів контролюючого органу на відсутність актів приймання-передачі придбаного газу, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що первинні документи з господарської діяльності були вилучені у ПП АФ Журавка слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області під час обшуку позивача в рамках кримінального провадження, на вимогу позивача слідчим відмовлено в тимчасовому доступі до документів, що підтверджується протоколом обшуку та відповіддю слідчого управління ГУ ДФС у Сумській області (а.с. 123-133 т. 5).

Позивачем про зазначені обставини повідомлено податкову, проте доказів того, що відповідач звертався до слідчого управління ГУ ДФС у Сумській області з запитом первинних документів необхідних для перевірки ПП Журавка суду не надано, отже відповідачем не доведено відсутність зазначених документів.

Щодо доводів апеляційної скарги про неточності у товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає ,що предметом укладеного між ПП АФ Журавка та ТОВ Аладар Люкс договору було поставка дизельного палива, а не надання транспортних послуг, тому недоліки в оформленні, рівно як і відсутність, товарно-транспортних накладних, не може бути безумовною підставою для висновків податкового органу щодо безтоварності господарської операції.

Колегія суддів наголошує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які сукупно мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Втім, відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов 'язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2019 р. у справі № 826/7423/16.

Транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а тому, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Товарно-транспортні накладні не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності (наприклад, постанови Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №804/15820/15 (85836075), від 22.11.2019 у справі №817/2887/14 (85836029)).

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання контролюючого органу на наявність недоліків у товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар, оскільки транспортні документи на перевезення товарно- матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки. Натомість факт передачі товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Отже, первинними бухгалтерськими документами та доказами підтвердежно використання придбаних ТМЦу власній господарській діяльності позивача, що спростовують висновкі податкового органу щодо завищення Позивачем податкового кредиту за жовтень 2018 року на суму 1 333 090,00 гри. за листопад 2018 р. на суму 2 844 512, 00 грн.

По взаємовідносинам позивача із ТОВ Гудфорд , ТОВ Віконте Імпульс , ТОВ Найспром , ТОВ Ойл Продакшн Груп , ТОВ Прайм Стріч Ойл , ТОВ Діблен , ТОВ Корпван Солюбшн , ТОВ Павер Бач , податковий орган зазначає про відсутність підстав для формування податкового кредиту, з посиланням на не надання первинних бухгалтерських документів при перевірці, наявність узагальнюючої інформації по цих контрагентах, а також про фігурування окремих контрагентів в кримінальних провадженнях.

Відповідно до положень абз.2 п.44.6. ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивач разом із запереченнями до акту перевірки, надав первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт отримання та транспортування отриманих від контрагентів товарно-матеріальних цінностей. Однак, відповідач у рішенні про розгляд заперечень підтверджує факт їх отримання, але дані обставини відповідачем безпідставно не були враховані при прийнятті рішення за результатами перевірки.

У той же час, відповідач у рішенні про розгляд заперечень критично відноситься до наданих договорів, оскільки вважає, що вони не були укладеними та взагалі відсутність факту реальності господарських операцій.

Колегія суддів з зазначеними доводами відповідача не погоджується та зазначає, що дане питання було повністю досліджено під час розгляду в суді першої інстанції, в результаті чого у Оскаржуваному рішенні було викладені правильні та повні висновки суду, з огляду на наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги про надання позивачем документів під час подання заперечень на Акт перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 78.1.5 ПКУ у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки,- здійснюється документальна позапланова перевірка. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №802/1069/13-а.

Окрім цього, 04.03.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0440/5658/18 вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого п. 85.2 ПКУ, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених пп. 78.1.5 ПКУ підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.

Колегія суддів наголошує, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 р. у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15 (ЄДРСРУ №79409332), від 12.02.2019 у справі №820/6512/16 (ЄДРСРУ №79791393).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача про відсутність підстав для формування податкового кредиту з підстав ненадання первинних бухгалтерських документів при перевірці, оскільки позивач разом із запереченнями до акту перевірки, надав первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт отримання та транспортування отриманих від контрагентів товарно-матеріальних цінностей.

В правовідносинах щодо укладання договорів з контрагентами ТОВ Гудфорд , ТОВ Віконте Імпульс , ТОВ Найспром , ТОВ Ойл Продакшн Груп , ТОВ Прайм Стрім Ойл , ТОВ Діблен , ТОВ Корпван Солюшин та ТОВ Павер Бан виникли однакові обставини.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність недолків у договорах поставки, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ПП Журавка була ініціатором укладення договорів зі своїми контрагентами на придбання скрапленого газу, які направлялась поштою , разом з проектом договору.

Оскільки після отримання контрагентами проекту договору з ними були досягнуті домовленості щодо усіх суттєвих для сторін умов, контрагенти почали виконання договору шляхом здійснення поставок на користь ПП Журавка .

Позивачем пояснено, що факт неповернення від контрагентів підписаних договорів з`ясувався після отримання запитів Відповідача про надання інформації та документів щодо взаємовідносин з контрагентами, які направлялись на адресу АФ Журавка , ще до призначення та проведення позапланової перевірки.

Колегія суддів зазначає, що перепідписання договорів поставки повноважними на цей час особами контрагентами позивача, проте без зміни дати та номеру договорів, свідчить про визнання контрагентами зазначених господарських угод з позивачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 р. у справі № 2- 1383/2010 прийшла до висновку, що стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі непросування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що винити внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Податкові органи не мають права приймати податкові повідомлення - рішення на підставі свого припущення щодо безтоварності операції за відсутності рішення суду про недійсність і визнання такого правочину фіктивним. Крім того, потрібно встановити намір обох сторін на здійснення саме такого дефектного правочину. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 р. у справі № 909/330/16.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладання договору між АФ Журавка та її контрагентами відбулось, оскільки сторонами були не тільки досягнуті домовленості щодо всіх істотних умов правочину, але й вчинені дії на його виконання, при цьому дійсність правочину його учасниками не оскаржувалась.

Крім того, договір не є первинним бухгалтерським документом та на його підставі не вносяться записи в бухгалтерському обліку.

Таким чином, наявність недоліків в укладених договорах між Позивачем та його контрагентами, зважаючи на те, що договір не є первинним документом та до процесу його відновлення не повинно бути застосовано положення ст. 44 ПК України, не свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій та відсутність у позивача права на податковий кредит.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо наявність кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач покликається на наявність кримінальних проваджень, порушених за ознаками фіктивності господарської діяльності .

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та шахрайства, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.

Під час розгляду справи в апеляційному суді відповідач зазначив, що кримінальні провадження перебуває на стадії досудового розслідування, вироку по ним не винесено.

Колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження щодо контрагента позивача, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.01.2020 по справі № 826/9569/18, від 10.09.2020 по справі № 826/12919/16 від 04.09.2018 по справі № 826/18952/14, від 31.07.2018 по справі № 818/515/14 тощо.

Відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції вироків суду в кримінальному провадженні або ухвал про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності

Згідно з ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В зв`язку з чим висновки суду першої інстанції з даного питання є вмотивованими та правомірними.

Щодо доводів апеляційної скарги на відсутність факту оплати газу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем зазначено, що за відсутності оплати ПП Журавка не набувало право власності на скраплений газ, за вказаними договорами поставки, або ж набувало його неправомірно, та відповідно не має право на його оподаткування, використання у господарській діяльності та відображення у складі податкового кредиту .

Колегією суддів встановлено, що дана заборгованість обліковується в межах строку загальної позовної давності, відповідно у відповідності до положень ст.257 та ч.І ст. 261 Цивільного кодексу України. Дана обставина не позбавляє контрагентів позивача їх права звернутись за її стягненням в претензійному чи позовному порядку, в рамках господарського судочинства чи поновити даний строк в разі його пропущеним з поважних причин.

Крім того, відсутність оплати не позбавляє права платника податків на формування податкового кредиту, який формується по одній з подій яка настала раніше, або поставка товару, або оплата.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як

на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судом першої

інстанції, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан)

певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі

тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними

податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до

бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та

виробничих можливостей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада

2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність

достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни

його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у

зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській

діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання

вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути

підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо

формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не

повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за

можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів,

які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість

дій між ними.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09

січня 2007 року (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення від 22 січня 2009

року (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення від 18 березня 2010 року (заява

№ 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника

податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод

або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками

товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на

податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки

не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми,

достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність

операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів

невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх

збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких

операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Судом встановлено, що на час проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали відповідну господарську правосуб`єктність: в установленому законом порядку були зареєстровані як юридичні особи, взяті на податковий облік як платники ПДВ, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме не нарахування податкових зобов`язань по операціях з використання скрапленого вуглеводного газу не у господарській діяльності підприємства, відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму 2 258 103 грн, та застосовано до позивача штраф в розмірі 50 відсотків по не зареєстрованим в ЄРПН накладним на загальну суму 1 129 051,5 грн.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ визначено, що дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1. ст. 120 1 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема , 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень позивачем зазначених норм законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власного рішення, під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 по справі № 480/3216/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 20.05.2021 року