Постанова

від 20.05.2021 по справі 855/88/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 855/88/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Громадянська мережа "ОПОРА" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації "Громадянська мережа "ОПОРА" до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Всеукраїнська громадська організація "Громадянська мережа "Опора" (далі - позивач) звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач), в якій просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 15 березня 2019 року №572 "Про запити на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Громадянська мережа "Опора" зареєстровані у Центральній виборчій комісії 7 березня 2019 року за №21-17-6256 та 11 березня 2019 року за №21-17-6513";

- зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме надати на запит позивача, зареєстрований у відповідача 7 березня 2019 року за №21-17-6256 та 11 березня 2019 року за №21-17-6513, наступну інформацію: інформацію про здійснення платежів з усіх наявних поточних рахунків виборчого фонду кандидата на пост Президента ОСОБА_1 на користь ВГО "Солідарна молодь", Громадської організації "Солідарність" та Громадської організації "Інститут розвитку і сприяння демократії" за період з дня відкриття вказаних рахунків до дня находження цього запиту; у разі здійснення таких платежів, надати інформацію по кожному платежу: номер поточного рахунку виборчого фонду, отримувач платежу, дату, суму та призначення платежу.

Позов обґрунтовано тим, що рішення відповідача про відмову у наданні запитуваної публічної інформації є необґрунтованим, протиправним, та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує право позивача на отримання інформації та спостереження за виборами.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у задоволенні позову Всеукраїнської громадської організації "Громадянська мережа "Опора" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 березня 2019 року рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року скасовано, а справу направлено за встановленою законом підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року в задоволенні даного позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Всеукраїнська громадська організація "Громадянська мережа "ОПОРА" просила надати інформацію, яка віднесена до банківської таємниці, тому відмова Центральної виборчої комісії у наданні такої інформації, викладена в постанові ЦВК №572 від 15 березня 2019 року Про запити на інформацію Всеукраїнської громадської організації Громадянська мережа ОПОРА , є правомірною.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що: судом зроблено невірний висновок про те, що інформація, яка має бути оприлюдненою у певний спосіб і строк згідно Закону України Про вибори Президента України не може бути наданою на запит згідно Закону України Про доступ до публічної інформації , суд дійшов помилкового висновку про те, що запитувана інформація була віднесена до банківської таємниці, тому не могла бути надана запитувачу на його запит згідно Закону України Про доступ до публічної інформації , суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідач не порушив жодних прав позивача.

Від відповідача надійшов відзиви на скаргу, де ЦВК заперечує проти її задоволення, наполягаючи на законності оскаржуваного рішення. Зокрема, зазначає, що законодавством передбачено спеціальні вимоги для надання (передачі) інформації про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України, а саме, зокрема, зашифрований вигляд та/або захищеними каналами зв`язку, що свідчить про неможливість віднесення інформації про виписки з рахунків кандидатів на пост Президента України, всі надходження на накопичувальний та поточні рахунки виборчого фонду кандидата на пост Президента України, а також здійснені витрати та залишки коштів на відповідних рахунках до відкритої, та доступ до такої інформації має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Крім того, не відповідачем, а Законом України Про банки і банківську діяльність віднесено відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта тощо до банківської таємниці, а також Законами України Про доступ до публічної інформації і Про банки і банківську діяльність обмежується доступ та розголошення до інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Всеукраїнська громадська організація "Громадянська мережа "ОПОРА" в межах виборчого процесу звернулася до Центральної виборчої комісії із запитом на отримання інформації в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про вибори Президента України". Запит було надіслано 07 березня 2019 року на електронну пошту відповідача та було подано 11 березня 2019 року через канцелярію відповідача. Відповідачем вказаний запит було зареєстровано 7 березня 2019 року за № 21-17-6256 та 11 березня 2019 року за № 21-17-6513 відповідно.

У вказаному запиті позивач просив надати наступну інформацію:

- про здійснення платежів з усіх наявних поточних рахунків виборчого фонду кандидата на пост Президента ОСОБА_1 на користь ВГО "Солідарна молодь" (код ЄДРПОУ 41571978), Громадської організації "Солідарність" (код ЄДРПОУ 39721371) та Громадської організації "Інститут розвитку і сприяння демократії" (код ЄДРПОУ 42668122) за період з дня відкриття вказаних рахунків до дня надходження цього запиту;

- у разі здійснення таких платежів, надати інформацію по кожному платежу: номер поточного рахунку виборчого фонду, отримувач платежу, дату, суму та призначення платежу (копія запиту - в додатку).

15 березня 2019 року відповідачем прийнято Постанову № 572 "Про запити на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Громадянська мережа "ОПОРА", зареєстровані у Центральній виборчій комісії 7 березня 2019 року за № 21-17-6256 та 11 березня 2019 року за № 21-17-6513 , якою повністю відмовлено позивачу в задоволенні запитів на інформацію. Вказана Постанова надіслана позивачу та опублікована на його офіційному веб-сайті.

Постанова від 15 березня 2019 року № 572 про відмову у задоволенні запиту мотивована тим, що інформація щодо руху коштів, зокрема, про здійснення платежів з усіх поточних рахунків виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 на користь зазначених у запитах на інформацію громадських організацій, є банківською таємницею, а отже, не підлягає розголошенню. Розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди інтересам власника поточних рахунків - кандидату на пост Президента України ОСОБА_1., має високу ймовірність завдання шкоди цій особі чи її майну, а шкода від оприлюднення вказаної інформації на час надання відповіді на ці запити для вказаної особи переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. За статтею 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 лютого 1998 року №1-рп/98 визначив, що за змістом статей 38, 70, 71, 76, 141 Конституції України сутністю виборчого права є право громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це право є загальним, рівним і прямим. Основоположні принципи загального, рівного і прямого виборчого права, вільне і таємне волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України становлять конституційну основу правового регулювання виборчого процесу.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, звертаючись до суду з даним позовом про оскарження Постанови Центральної виборчої комісії №572 від 15 березня 2019 року Про запити на інформацію Всеукраїнської громадської організації Громадянська мережа ОПОРА , вважає, що запитувана ним інформація не відноситься до конфіденційної.

За змістом ч.1, 2 статті 13 Закону України Про вибори Президента України визначає, що підготовка та проведення виборів Президента України здійснюється публічно та відкрито. Для забезпечення публічності і відкритості виборчого процесу відповідно до своїх повноважень забезпечують можливість ознайомлення громадян із відомостями про кандидатів на пост Президента України, передвиборними програмами кандидатів на пост Президента України.

Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об`єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору (ч.1 статті 56-1 Закону).

Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, суб`єкта висування кожного кандидата на пост Президента України (ч.2 статті 56-1 Закону).

З огляду на викладене, Закон чітко визначає, яка інформація щодо кандидата на пост Президента України є відкритою.

Відповідно до ч.1, 9 статті 41 Закону виборчий фонд кандидата на пост Президента України має накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії кандидата на пост Президента України, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію. На поточні рахунки кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України.

Інформація про відкриття накопичувального рахунку відповідного виборчого фонду та його реквізити одноразово публікується Комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур`єр" за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

Згідно ч.9 статті 43 Закону України Про вибори Президента України контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів здійснюється Комісією та установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду. Установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, надає Центральній виборчій комісії та Національному агентству з питань запобігання корупції інформацію про надходження та використання коштів виборчого фонду.

Контроль під час підготовки та проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року здійснюється відповідно до Порядку контролю за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою Комісії від 20 грудня 2018 року № 252, наказом Міністерства інфраструктури України від 20 грудня 2018 року № 646, рішенням Правління Національного банку України від 19 грудня 2018 року № 860-рш та погодженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3100 (далі - Порядок).

Пунктом 42 Порядку визначено, що основним джерелом інформації для здійснення контролю за функціонуванням виборчих фондів є інформація від банків, у яких відкрито рахунки виборчого фонду, про надходження та використання коштів виборчого фонду. Банк, у якому відкрито рахунок виборчого фонду, щодня не пізніше 12 години надає інформацію про надходження та використання коштів виборчого фонду до Центральної виборчої комісії з використанням АРМ-НБУ-інформаційного відповідно до Опису структур файлів для формування реєстру документів на переказ про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України та Інструкції про порядок обміну інформацією між Центральною виборчою комісією та банками.

Банки щотижня подають на адресу Центральної виборчої комісії та Національного агентства з питань запобігання корупції виписки з рахунків виборчих фондів кандидатів у паперовому або електронному вигляді. У разі надання інформації в електронному вигляді обов`язковим реквізитом електронного документа банку є кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи. Передавання інформації в електронному вигляді здійснюється в зашифрованому вигляді та/або захищеними каналами зв`язку.

Крім того, статтею 56-3 Закону України Про вибори Президента України встановлено, що спеціальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців лише про рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що законодавством передбачено спеціальні вимоги для надання (передачі) інформації про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України, а саме, зокрема, зашифрований вигляд та/або захищеними каналами зв`язку, що свідчить про неможливість віднесення інформації про виписки з рахунків кандидатів на пост Президента України, всі надходження на накопичувальний та поточні рахунки виборчого фонду кандидата на пост Президента України, до відкритої.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач вважає, що запитувана ним інформація не відноситься до інформації з обмеженим доступом та не є банківською таємницею, а тому повинна бути надана на його запит. Однак, колегія вважає, що Окружним адміністративним судом міста Києва обґрунтовано спростовано вказані доводи апелянта.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно статті 6 цього Закону публічною інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, таємна інформація. Таємною інформацією згідно статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить, зокрема, банківську таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 60 Закону України Про банки і банківську діяльність банківська таємниця - це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.

Як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, оприлюднення інформації щодо руху коштів на рахунках виборчого фонду кандидата на пост Президента України передбачено лише у визначених Законом України "Про вибори Президента України" порядку та строк - після її надходження до Комісії у фінансових звітах про використання коштів виборчого фонду кандидата. До моменту оприлюднення ця інформація підпадає під дію вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а її розголошення третіми особами - у даному випадку Центральною виборчою комісією - прямо заборонено.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності дотримання порядку доступу до таємної інформації, визначеної саме спеціальним законом, викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 160/7938/19.

Крім того, відповідно до приписів законодавства право на доступ до публічної інформації може бути обмежено за певних обставин. Це право повинно розумітися і застосовуватися в контексті і балансуватися з іншими правами особи.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ч.1 статті 5 Закону України "Про інформацію").

Так, згідно ч.2 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Юридичні та фізичні особи, а також службові особи, які під час виконання своїх функцій безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що містить банківську таємницю, зобов`язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб, крім випадків, передбачених законодавством України.

За вказаних обставин, запитувана інформація отримана Комісією конфіденційно, а тому обмеження доступу до неї відповідає вимогам щодо запобігання її розголошенню.

Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо того чи надавати інформацію у відповідь на запит, розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб. Дана позиція закріплена у пункті 9.6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

Поява запитуваної інформації у сфері суспільної уваги до визначеного законодавством строку оприлюднення має високу ймовірність впливу на формування громадської думки напередодні виборів.

Так, шкода інтересам власника поточних рахунків від її оприлюднення на час надання відповіді на запити переважає суспільний інтерес в її отриманні, оскільки поставить конкретного кандидата у нерівні умови по відношенню до інших кандидатів на пост Президента України, що порушить його право на забезпечення рівності прав та можливостей на участь у виборчому процесі та рівність, як засадний принцип виборів в Україні.

Таким чином, з аналізу наведених норм права та встановлених обставин справи вбачається, що позивач просив надати інформацію, яка прямо віднесена до банківської таємниці, а отже відмова відповідача у наданні такої інформації, яка була викладена в оскаржуваній постанові Центральної виборчої комісії №572 від 15 березня 2019 року Про запити на інформацію Всеукраїнської громадської організації Громадянська мережа ОПОРА , є правомірною.

Також колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем порушення його прав відповідачем.

Так, статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно ч.1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення

Як було зазначено вище, позивач просив надати інформацію, яка є банківською таємницею, що прямо передбачено ч. 1, 2 статті 60 Закону України Про банки і банківську діяльність . При цьому, посилання громадської організації на порушення Комісією Закону України Про доступ до публічної інформації є безпідставним, оскільки норми вказаного Закону також містять заборону розповсюдження банківської таємниці.

Водночас, ч. 1 статті 62 Закону України Про банки та банківську діяльність встановлений порядок розкриття банківської таємниці, зокрема, в ній вказано, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що такий дозвіл надавався, що підтверджує правомірність дій Центральної виборчої комісії щодо ненадання запитуваної інформації.

Відтак, Центральна виборча комісія, приймаючи постанову №572 від 15 березня 2019 року Про запити на інформацію Всеукраїнської громадської організації Громадянська мережа ОПОРА , діяла в межах чинного законодавства та жодним чином не порушила права позивача на отримання публічної інформації, оскільки не мала обов`язку надавати таку інформацію, позаяк нормами чинного законодавства не передбачено, що запитувана позивачем інформація може чи має бути надана будь-якому суб`єкту виборного процесу.

Окремо слід зазначити, що на дату розгляду судом першої інстанції даного спору, а також на дату подання апеляційної скарги Комісією оприлюднено проміжні та остаточні фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчого фонду всіх кандидатів на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року. На сьогодні запитувана інформація отримана та оприлюднена Комісією у визначеному Законом порядку.

Посилання апелянта на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на рішення у справах "Юрій Чумак проти України", "Угорська спілка громадських свобод проти Угорщини", "Центр демократії та верховенства права проти України" в даному випадку не є доцільним, оскільки у цих справах йшлося про надання доступу до інформації, яка містила персональні дані осіб, а не банківську таємницю та права третіх осіб, у тому числі "суспільних контролерів", доступу до інформації, яка містить персональні дані осіб. Таким чином Судом досліджувались інші правовідносини, відмінні від правовідносин, які мають місце у справі № 855/88/19.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Громадянська мережа "ОПОРА" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев