Постанова

від 20.05.2021 по справі 160/16603/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16603/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Багатогалузева фірма Донбас-Промагросервіс

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року (головуючий суддя Ільков В.В., повний текст складено 20.01.2018р.) у справі №160/16603/20 за позовом Малого приватного підприємства Багатогалузева фірма Донбас-Промагросервіс до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и В :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН54425/2051/АВ-ФС/145 від 12.10.2020 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, якою накладено на МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО БАГАТОГАЛУЗЕВУ ФІРМУ «ДОНБАС-ПРОМАГРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 23070670, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Харківська, буд. 2) штраф у розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень.

Підставами позову визначено необґрунтованість висновків органу державного контролю про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, в частині допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду фактично обґрунтовано правомірністю та обґрунтованістю оскарженого рішення відповідача, з огляду на встановлений та доведений органом державного контролю факт допуску позивачем до роботи працівників без оформлення трудових договорів.

Такі висновки суд обґрунтував посилаючись на надані докази такі, як акт інспекційного відвідування, пояснення директора підприємства, пояснення осіб, який було допущено до роботи.

З приводу аргументів відповідача про те, що рішенням суду було відмовлено у притягненні директора підприємства до адміністративної відповідальності, за те ж саме порушення за яке у спірному випадку застосовані штрафні санкції, суд вказав на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має преюдиційне значення лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. З цих підстав суд вказав на те, що надана оцінка певному факту при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не є обов`язковою для

суду.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Фактично позиція позивача полягає у тому, що судом першої інстанції надано неналежну та неправильну оцінку тим доказам, які за позицією відповідача підтверджують факт порушення позивачем вимог законодавства про працю. Так, позивач вказує на те, що пояснення директора підприємства не можливо визнати належними та допустимими доказами, оскільки такі пояснення написані під впливом посадових осіб відповідача, при цьому, директор підприємства не розуміє української мови. Не можливо, на думку позивача, приймати до уваги і письмові пояснення осіб, який начебто було допущено до роботи, оскільки у таких поясненнях є розбіжності щодо місця виконання робіт, щодо назви підприємства. Також, за позицією позивача, судом першої інстанції надано неналежну правову оцінку рішенню суд, яке набрало законної сили та яким відмовлено у притягненні директора підприємства до адміністративної відповідальності на підставі складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з встановленим фактом допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору. З цього приводу позивач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що підставою для відмови у притягнення директора підприємства до адміністративної відповідальності стала відсутність доказів того, що вказані особи, які зазначені у протоколі, були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 19 серпня 2020 року по 02 вересня 2020 року посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у МПП БФ ДОНБАС -ПРОМАГРОСЕРВІС , за юридичною адресою: 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Харківська, будинок 2, за фактичною адресою здійснення господарської діяльності: м.Дніпро, вул.Старокозацька, будинок 57, код ЄДРПОУ 23070670.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН54428/2051 від 02.09.2020 року. в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог ч. 1 ст. 21, ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, в частині допуску працівників до роботи без оформлення трудових відносин.

Так, під час інспекційного відвідування встановлено, що:

ОСОБА_1 (згідно письмових пояснень) ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що працює з 11.07.2020 року на підприємстві ПП ДОНБАС -ПРОМАГРОСЕРВІС на посаді різноробочого на об`єкті, розташованому за адресою м.Дніпро, вул. Старокозацька, 57. Режим роботи з 09.00 до 18.00. Оформлення на роботу проводив відділ кадрів, трудова книжка знаходиться на підприємстві. Розмір заробітної плати складає 600,00 грн. за день. Виплата заробітної плати здійснюється на банківську карту;

ОСОБА_2 (згідно письмових пояснень) ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що працює з 11.07.2020 року на підприємстві ПП ДОНБАС -ПРОМАГРОСЕРВІС на посаді різноробочого на об`єкті, розташованому за адресою м.Дніпро, вул.Старокозацька, 57. Режим роботи з 08.00 до 18.00. Оформлення на роботу проводив відділ кадрів, трудова книжка знаходиться на підприємстві. Розмір заробітної плати складає 600,00 грн. за день. Виплата заробітної плати здійснюється на банківську карту;

ОСОБА_3 (згідно письмових пояснень) ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що працює на підприємстві ПП ДОНБАС -ПРОМАГРОСЕРВІС на посаді різноробочого на об`єкті, розташованому за адресою м. Дніпро, вул.Старокозацька, 55/57. Режим роботи з 08.00 до 18.00. Оформлення на роботу проводив ОСОБА_4 , трудова книжка вкрадена. Розмір заробітної плати складає 600,00 грн. за день. Виплата заробітної плати здійснюється готівкою щоденно;

ОСОБА_5 (згідно письмових пояснень) ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив, що працює з 01.07.2020 на підприємстві ПП ДОНБАС -ПРОМСЕРВІС на посаді різноробочого на об`єкті, розташованому за адресою м. Дніпро, вул. Старокозацька, 55/57. Режим роботи з 08.00 до 18.00. Оформлення на роботу проводив ОСОБА_4 , трудова книжка відсутня. Розмір заробітної плати складає 600,00 грн. за день. Виплата заробітної плати здійснюється готівкою щоденно;

ОСОБА_6 (згідно письмових пояснень) ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив, що працює на підприємстві ПП ДОНБАС - ПРОМСЕРВІС приблизно 2-3 дні осаді підсобника на об`єкті, розташованому за адресою м. Дніпро, вул. Старокозацька, 55/57. Режим роботи з 09.00 до 18.00. Оформлення на роботу проводив ОСОБА_4 , трудова книжка відсутня. Розмір заробітної плати складає 600,00 грн. за день. Виплата заробітної плати здійснюється готівкою за тиждень роботи;

ОСОБА_7 (згідно письмових пояснень) ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомив що працює з 01.07.2020 на підприємстві ПП Донбас-Промсервіс на випробувальному терміні на посаді виконавця робіт на об`єкті, розташованому за адресою: м.Дніпро вул..Старокозацька. Режим роботи з 8.00 до 18.00. Оформлення на роботу проводив ОСОБА_8 . Розмір заробітної плати складає 3400грн. за місяць. Заробітну плату ще не отримував.

За результатами проведеного інспекційного відвідування органом державного контролю прийнято постанову № ДН54428/2051/АВ-ФС/145 від 12.10.2020 року про накладення на МПП БФ ДОНБАС-ПРОМАГРОСЕРВІС штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 300000,00 гривень.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору у справі, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Нормами ст. 24 КзпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже встановлений органом державного контролю факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.

У спірному випадку, у межах наданих повноважень, відповідачем проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування, за наслідками якого встановлено факт допуску позивачем працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Такий факт підтверджується як актом інспекційного відвідування, так і поясненнями директора підприємства ОСОБА_8 та осіб, яких було допущено до виконання робіт без укладення трудового договору.

Так, в своїх поясненням директор підприємства ОСОБА_8 зазначив те, що работников взял к себе на стажировку (6 ч.) шесть человек по усному соглашению на 4 дня для выполнения работ по АДРЕСА_1 . Работали один день, стажировку не прошли .

У своїх поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили факт виконання робіт на підприємстві - позивача суть виконуваних робіт, місце виконання робіт та оплату за виконану роботу.

Дослідивши надані відповідачем докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність відповідачем факту допуску працівників до роботи без укладення трудового договору.

Аргументи позивача, які наведені в апеляційній скарзі щодо недопустимості та неналежності вказаних доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає те, що поясненням директором надано під впливом посадових осіб відповідача та він не розуміє української мови.

З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що пояснення директором підприємства написано власноручно, написано на російській мові, а докази про наявність будь-якого впливу з боку посадових осіб відповідача відсутні.

В апеляційній скарзі позивач також зазначає, що у поясненнях осіб який начебто було допущено до роботи, є розбіжності щодо місця виконання робіт, щодо назви підприємства.

З приводу таких аргументів позивача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що з наданих пояснень можливо встановити їх суть, яка стосується саме взаємовідносин цих осіб з підприємством-позивача, а окремі недоліки, як-то неправильно зазначення назви підприємства, не можуть свідчити про неналежність цих доказів.

Отже, пояснення директора підприємства в взаємозв`язку з поясненнями шести осіб, які виконували роботи на підприємстві, є належними доказами висновку органу державного контролю про порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Крім цього, надаючи оцінку аргументам сторін щодо доведеності вказаного факту, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Згідно відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: Код 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); Код 43.91 Покрівельні роботи; Код 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що характер робіт, які виконували працівники підприємства, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є фактичним виконанням трудових обов`язків, що обумовлює обов`язкове укладення трудового договору у відповідності до приписів Кодексу законів про працю України.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає про те, що судом першої інстанції надано неналежну правову оцінку рішенню суд, яке набрало законної сили та яким відмовлено у притягненні директора підприємства до адміністративної відповідальності на підставі складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з встановленим фактом допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування та встановленим фактом допуску до роботи працівників без укладення трудового договору, 02.09.2020 року відповідачем також був складений протокол про адміністративне правопорушення №ДН54428/2051/АВ/П/ПТ від 02.09.2020 року.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.11.2020 року у справі №185/6815/20 було встановлено, що у діях ОСОБА_8 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_8 закрито за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у відповідності із ч.6 ст.78 КАС України постанова у справі про адміністративне правопорушення має преюдиційне значення лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З цих підстав суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що надана оцінка певному факту при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не є обов`язковою для суду.

Тобто, висновок суду у справі про адміністративне правопорушення про відсутність у діях директора підприємства складу правопорушення, передбачено ч.3 ст. 41 КУпАП, свідчить лише про те, що вказана особа не вина у вчиненні такого правопорушення, але автоматично не свідчить про те, що такого факту, як допуск працівників до виконання робіт без укладення трудового договору, не існувало.

В письмових поясненнях позивач зазначає, що такий підхід до застосування положень ч.6 ст.78 КАС України, не узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 (справа №813/3750/16).

З такими аргументами позивача суд апеляційної інстанції не може погодитися з огляду на те, що у справі №813/3750/16 Верховний Суд розглядав правовідносини хоча і пов`язані із застосуванням фінансових санкцій за допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, але у тому випадку позивач у справі був фізичною особою і саме відносно цієї фізичної особи було постановлено рішення у справі про адміністративне правопорушення, яким закрито провадження через відсутність складу адміністративного правопорушення.

У цій же справі позивачем є юридична особа, а рішення у справі про адміністративне правопорушення стосується фізичної особи, у зв`язку з чим стверджувати про ідентичні правовідносини у цій справі та справі №813/3750/16, підстав не існує.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи позивача, з якими останній пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Багатогалузева фірма Донбас-Промагросервіс залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №160/16603/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 20.05.2021р.

Повний текст постанови складено 21.05.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк