Рішення

від 17.05.2021 по справі 280/3862/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3862/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

заяву товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС про ухвалення додаткового рішення до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 у справі № 280/3862/20

за апеляційною скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року

у справі № 280/3862/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправним наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області про проведення інспекційного відвідування ТОВ ВКП ЕТАЛОН-СЕРВІС № 106 від 20 січня 2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладання штрафу уповноваженими особами на ТОВ ВКП ЕТАЛОН-СЕРВІС у сумі 1 039 060 грн. № ЗП 302/1990/АВ/П/ТД-ФС від 02 квітня 2020 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 адміністративний позов задоволено.

16.10.2020 Запорізький окружний адміністративний суд прийняв додаткове судове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9300 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 280/3862/20 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, які ним понесені ним під час апеляційного розгляду справи №280/3862/20 у розмірі 6000 грн.

Вирішуючи заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, використовуються:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі,: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Положеннями ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, але при цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також при вирішенні заяви позивача необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження витрат, які понесені на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем поданий договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 03.05.2020 (т.2 а.с.198), а також акт приймання-передачі послуг від 24.03.2021.

Відповідно до цих документів за період розгляду справи № 280/3862/20 у суді апеляційної інстанції адвокати АО МІХАНТЬЄВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ надали послуги та виконали роботи по захисту інтересів позивача в суді, а саме:

1) підготовка відзивів на апеляційні скарги на основне та додаткове рішення по справі № 280/3862/20 - вартість згідно договору 3500,00 грн.;

2) участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у м. Дніпро з урахуванням витрат на проїзд з м. Запоріжжя - вартість згідно договору 2500,00 грн.

Таким чином, позивач згідно з укладеним договором про надання правничої допомоги від 03.05.2020 повинен сплатити на користь АО МІХАНТЬЄВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ гонорар на загальну суму 6000,00 грн.

Проаналізувавши види наданих послуг з правничої допомоги, зазначені в договорі та акті виконаних робіт, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. за участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції є завищеним, оскільки до складу цих витрат включені витрати на проїзд адвоката у судове засідання до м. Дніпро з м. Запоріжжя. Такі витрати за своєю суттю є не є витратами, пов`язаними з правничою допомогою адвоката, наданими адвокатом послугами, в розумінні ст.132, 134 КАС України. До того ж, порядок розподілу витрат сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, визначений окремою нормою ст.135 КАС України.

Приймаючи до уваги, що ані в договорі про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 03.05.2020, ані в акті приймання-передачі послуг від 24.03.2021 не визначено окремо розмір витрат за участь адвоката в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, суд дійшов висновку, що витрати за такий вид послуг підлягають відшкодуванню у розмірі 1600,00 грн. відповідно до пп. 2.1.2 п. 2 Договору про надання правничої допомоги від 03.05.2020 (за участь у кожному судовому засіданні в суді першої інстанції - 1600 грн. за кожне засідання.)

Щодо решти суми витрат на підготовку відзивів на апеляційні скарги на основне та додаткове рішення - 3500,00 грн., суд вважає ці витрати підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи.

Таким чином, суд вважає, що належний розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачеві за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, становить 5100 грн.

Оскільки питання стягнення понесених позивачем під час апеляційного розгляду витрат на правничу допомогу не було вирішено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, вищенаведене є підставою для прийняття додаткової постанови.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заву товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕТАЛОН-СЕРВІС судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5100 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко