Постанова

від 18.05.2021 по справі 906/1295/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 906/1295/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

секретар судового засідання Макуха О.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.09.2020 (повний текст складено 12.10.2020)

у справі № 906/1295/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю

Ігнатпільський кар`єр

до Житомирської обласної державної адміністрації

про визнання укладеною додаткової угоди

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр (далі - ТДВ Ігнатпільський кар`єр , позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що протягом строку дії Договору оренди позивач використовував земельну ділянку за призначенням, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, до закінчення строку договору оренди продовжив користування спірною земельною ділянкою та листом від 26.04.2017 (вих. №174) звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації й просив скористатися переважним правом на укладення Договору оренди землі на новий строк, а відповідач в місячний після закінчення дії спірного Договору строк не заперечив проти продовження його дії. За таких обставин, позивач стверджував, що спірний Договір оренди є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , відтак просив визнати укладеною Додаткову угоду між Товариством з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр та Житомирською обласною державною адміністрацією про поновлення Договору оренди землі від 07.07.2011 (загальною площею 89,4120 га, кадастровий номер - 1824282700:10:000:0007, для розроблення гранітних кар`єрів, яка знаходиться за межами населених пунктів Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області), зареєстрованого 07.07.2011 за №182420004000089, на той самий строк і на тих самих умовах, а саме, до 19.05.2023 включно.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому стверджував, що Договір оренди землі від 07.07.2011 не може вважатись продовженим на тих самих умовах, оскільки переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинено.

У наданій суду першої інстанції відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив відповідача ґрунтується на положеннях ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , проте підставою його звернення до суду з даним позовом є приписи ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , щодо користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

За змістом наданих місцевому господарському суду заперечень на відповідь на відзив відповідач вказував, що позивач не підтвердив звернення орендаря до Житомирської обласної державної адміністрації в установлений Договором строк для підписання Додаткової угоди до Договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі № 906/1295/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТДВ Ігнатпільський кар`єр оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженнями апелянта, за змістом ст. 33 Закону України Про оренду землі в залежності від обставин реалізується те чи інше правило поведінки для сторін договору, а саме, на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 згаданого Закону це реалізація переважного права орендаря, наявність інших осіб (потенційних орендарів) та зміна істотних умов Договору та відповідно до ч. 6 цієї статті - користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, ті самі умови договору та відсутність протягом місяця після закінчення строку договору повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі ( мовчазна згода ). При цьому, апелянт вказував, що обставина реалізації переважного права орендаря, передбаченого ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , доводиться наданим позивачем листом № 174 від 26.04.2017, який суд першої інстанції безпідставно не дослідив, не надав йому оцінки та не встановив, що цей лист містить відбиток штемпеля Житомирської обласної державної адміністрації та вхідну дату.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване без змін. Зокрема, зазначив про відсутність підстав для визнання спірного Договору поновленим, оскільки позивач не надав доказів звернення до відповідача з відповідною пропозицією щодо його поновлення у місячний термін до закінчення строку дії Договору. Відповідач стверджував, що позивач не довів, що він в установлений Договором строк звертався до орендодавця (як визначеного Договором, так й належного на момент розгляду справи) з повідомленням про поновлення Договору оренди земельної ділянки із проектом додаткової угоди та іншими документами, а також для підписання Додаткової угоди, яка згідно ст. 10 Закону України Про оренду землі має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2021 з`явився представник позивача (апелянта), представник відповідача не з`явився не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення йому відповідної ухвали суду про оголошення перерви, яку за наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення отримано уповноваженим представником відповідача 13.04.2021.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2021 представник відповідача, явка якого в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явився не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надіслав, апеляційний суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності цього учасника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача (апелянта) в даному судовому засіданні в судових дебатах підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача (апелянта), розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 07.07.2011 між Овруцькою районною державною адміністрацією в особі голови Левківського Миколи Григоровича (орендодавець за договором) та ВАТ Ігнатпільський кар`єр , назву якого змінено на Товариство з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр (позивач, орендар за договором) укладено Договір оренди землі, за умовами п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель несільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації від 14.11.2006 № 362 Про надання дозволу на переоформлення з права постійного користування землею на право оренди , розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10.06.2010 №157 Про надання земельних ділянок в оренду, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затвердження технічної документації із землеустрою для розробки родовищ гранітів , яка знаходиться на території Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області за межами населених пунктів.

Положеннями п. 2 Договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 89,4120 га, із них сільськогосподарські землі - 0,5 га, в тому числі ріллі 0,05 га, ліси та інші лісові площі - 5,5 га, в тому числі лісів II групи 5,5 га, забудовані землі 80,1120 га, із них землі промисловості - 26,8120 га, землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами - 53,3000 га, в тому числі відкриті розробки та кар`єри, шахти які експлуатують - 53,300 та, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 7,7 га, в тому числі інші 7,7 га, води 0,5000 га, в тому числі під штучними водосховищами 0,5000 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна й споруди, які знаходяться у власності ВАТ Ігнатпільській кар`єр , інші об`єкти інфраструктури відсутні (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 561 426,40 (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2011).

Договір згідно п. 8 укладено до 13.06.2017. Після закінчення терміну дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3-х відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік на рахунок Ігнатпільської сільської ради Житомирської області.

Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі й у строки на підставі укладеного та зареєстрованого в установленому Договором оренди землі порядку щомісячно на протязі 15 днів після закінчення місяця (п. 11 Договору).

Додатковою угодою від 23.10.2012 сторони внесли зміни до Договору оренди, а саме, змінили вид акціонерного товариства з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство .

Додатковою угодою №1 від 25.09.2014 сторони внесли зміни до Договору оренди, а саме, п. 9 сторони виклали у наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки землі в рік .

Як встановлено матеріалами справи, на підставі Договору оренди землі від 07.07.2011 позивач - ТДВ Ігнатпільський кар`єр набув в користування земельну ділянку загальною площею 89,4120 га.

Орендодавцем за Договором оренди землі станом на дату його укладення була Овруцька районна державна адміністрація Житомирської області.

Матеріалами справи встановлено, що листом від 18.10.2019 № 02-15/1421 Овруцька районна державна адміністрація Житомирської області повідомила позивача, що належним розпорядником земель є Житомирська обласна державна адміністрація згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, які не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, повноваження щодо передачі у власність або в користування земельних ділянок, визначені в спірному Договорі оренди, станом на час розгляду спору віднесено до повноважень Житомирської обласної державної адміністрації, яка є належним відповідачем у даній справі.

Як встановлено матеріалами справи, укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Спеціальним законом, який регулює суспільні відносини в Україні з питань оренди землі є Закон України Про оренду землі .

За приписами ст. ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 116 вказаного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За приписами ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про оренду землі ) - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі .

За змістом ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 6 вищезгаданої статті Закону). У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладеною сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 вказаної статті).

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави вважати, що ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та встановлено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому, законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої ч.ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч. 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою за відсутності у нього інформації про наявність наміру дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому, таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень про поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому, додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Таким чином, виникненню у орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . В такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищезгаданого висновку дійшла й Велика Палата Верховного Суду в постановах від 22.09.2020 у справах № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц.

При цьому, на підставі ст. 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. 302 ГПК України саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

Таким чином, Велика Палата висловилась з приводу підстав поновлення договору оренди на підставі ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі та для задоволення позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди орендарю слід у відповідний строк звернутись до орендодавця з листом про намір скористатись переважним правом на поновлення договору з доданим до нього проектом додаткової угоди.

В постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, які є останніми, прийнятими за подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, наведеного в постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме, щодо тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстав поновлення договору, передбачених ч. 6 ст. 33 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову у поновленні договору оренди.

Як вище згадувалось, положеннями ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендар повинен повідомити орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у встановлений договором термін, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, таке звернення повинно бути вчинене у встановлений самим Договором оренди строк, проте не пізніше ніж за місяць до спливу його строку.

Така конструкція згаданої статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та не закріплення його в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, отже перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в Договорі оренди землі.

Договір оренди згідно п. 8 укладено до 13.06.2017. Після закінчення терміну його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов цього пункту Договору, листом-повідомленням вих. № 174 від 26.04.2017, тобто не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору оренди, позивач звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації (відповідача) з листом-повідомленням про поновлення Договору оренди, до якого долучив проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про повідомлення позивачем (орендарем) відповідача (орендодавця) про намір скористатися правом на поновлення Договору оренди з надсиланням проекту Додаткової угоди, отже виникнення підстав для поновлення Договору.

Подібна правова позиція щодо необхідності повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк з дотриманням передбаченого умовами Договору терміну, наведено в постановах Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №915/1796/19 та від 19.11.2020 у справі № 914/236/18.

Положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі законодавець визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Заперечення орендодавця з приводу невідповідності листа-повідомлення орендаря з проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути без наведення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими й містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів направлення Житомирській обласній державній адміністрації листа №174 від 26.04.2017, проте помилково не врахував, що на першому аркуші наданої позивачем копії цього листа в правому нижньому куті (а.с. 153, т. 1) стоїть відмітка (штамп) Житомирської обласної державної адміністрації про отримання вищезгаданого листа відповідачем 27.04.2017. Жодних доказів на спростування цього, зокрема, не отримання його відповідачем не надано, як і на вимогу апеляційного суду належним чином завіреної копії листа позивача - Товариства з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр на адресу Житомирської обласної державної адміністрації за вих. №174 від 26.04.2017 та завіреної копії журналу вхідної кореспонденції Житомирської обласної державної адміністрації станом на дату надходження та реєстрації цього листа та їх оригінали з метою можливого огляду в судовому засіданні. Крім цього, апеляційному суду не надіслано жодних письмових пояснень чи інших повідомлень з приводу неможливості виконання вимоги суду та причин такого невиконання, отже відповідач ухилився від виконання запиту апеляційного суду та надання необхідних для вирішення спору доказів.

В матеріалах справи наявний лист позивача №297 від 31.10.2019 про укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі про його поновлення в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач листом №3365/4-5/2-1-1900/1901 від 18.11.2019 повідомив позивача про розгляд звернення про укладення Додаткової угоди до Договору оренди та можливе укладення Договору на нових умовах, оскільки позивач не звернувся до облдержадміністрації після закінчення терміну дії Договору оренди земельної ділянки.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що відповідач не приймав жодних рішень про відмову у наданні земельної ділянки позивачу, а також в місячний термін з подання вищезгаданого листа-повідомлення про поновлення Договору оренди земельної ділянки не повідомляв позивача письмово про будь-які заперечення щодо продовження Договору оренди землі.

Натомисть матеріалами справи встановлено, що після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки, що мало місце 13.06.2017, позивач продовжував користуватись земельною ділянкою (не заперечував й відповідач), який протягом місяця після закінчення строку дії Договору листа-повідомлення з запереченнями на поновлення Договору оренди землі позивачу також не надіслав, що, в свою чергу, можна вважати мовчазною згодою орендодавця на поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, передбачених Договором оренди.

В зв`язку з цим апеляційним судом взято до уваги, що відповідач не надав жодних доказів направлення орендарю заперечень щодо автоматичного поновлення Договору оренди в місячний строк після його закінчення та не спростував тверджень орендаря про продовження користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Проте матеріли справи не містять жодних доказів звернення до орендаря протягом дії Договору про порушення ним умов договору, зокрема, щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або звернення з відповідним позовом до суду за захистом порушених прав чи інтересів.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 5 вказаного Закону).

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі ).

Загальний порядок укладання господарських договорів визначено положеннями ст. 181 ГК України, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір згідно вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Натомість, приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено як умови та підстави поновлення договору оренди землі, так і обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення.

Відповідно до ч. 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є визнання додаткової угоди укладеною із викладенням її змісту.

Аналогічний правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди, які доведено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.ч. 1-2, 4 ст. 269 ГПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення на підставі п.п. 1-4 ч.1 ст.277 ГПК України є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування вимог матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позову, оскаржене рішення вважає незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - задоволення позову в повному обсязі. Тому доводи позивача по суті його апеляційної скарги заслуговують на увагу, а скарга - підлягає задоволенню.

В зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги позивача з відповідача на його користь підлягають стягненню на підставі ст. 129 ГПК України 1 921, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 2 881, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі № 906/1295/19 - скасувати та прийняти нове рішення:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткової угоди задовольнити.

Визнати укладеною Додаткову угоду між Товариством з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр (11163, Житомирська область, Овруцький район, с. Рудня, вул. Робітнича, буд. 10, код 01374547) та Житомирською обласною державною адміністрацією (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 1, код 00022489) про поновлення договору оренди землі від 07 липня 2011 року (загальною площею 89,4120 га, кадастровий номер - 1824282700:10:000:0007, для розроблення гранітних кар`єрів, яка знаходиться за межами населених пунктів Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області), зареєстрованого 07 липня 2011 року за № 182420004000089, на той самий строк і на тих самих умовах, а саме до 19 травня 2023 року включно, наступного змісту:

Додаткова угода

про поновлення Договору оренди землі від 07.07.2011

м. Житомир 13 червня 2017 року

Ми, що нижче зазначені:

Житомирська обласна державна адміністрація, що далі іменується орендодавець, в особі голови адміністрації, який діє на підставі Закону України Про місцеві державні адміністрації , з однієї сторони, та

Товариство з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр , що далі іменується орендар, в особі директора, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, разом далі іменуються сторони, уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1. Сторони вирішили поновити Договір оренди землі від 07.07.2011 року, зареєстрований 07.07.2011 року за № 182420004000089, що далі іменується Договір, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, виклавши перше речення пункту 8 договору в новій редакції:

Договір укладено до 19 травня 2023 року.

2. Всі інші умови договору залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 07.07.2011 року, зареєстрованого 07.07.2011 року за № 182420004000089.

4. Ця Додаткова угода складена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Житомирська обласна Товариство з додатковою відповідальністю

державна адміністрація Ігнатпільський кар`єр

10014, м. Житомир, 11163, Житомирська область,

майдан ім. С.П. Корольова, буд. 1 Овруцький район,

с. Рудня, вул. Робітнича, буд. 10

код ЄДРПОУ 00022489 код ЄДРПОУ 01374547

Підписи сторін

---

---

Стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 1, ідентифікаційний код 00022489) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр (11163, Житомирська область, Овруцький район, с. Рудня, вул. Робітнича, буд. 10, ідентифікаційний код 01374547) 1 921, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 1, ідентифікаційний код 00022489) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Ігнатпільський кар`єр (11163, Житомирська область, Овруцький район, с. Рудня, вул. Робітнича, буд. 10, ідентифікаційний код 01374547) 2 881, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 906/1295/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.05.2021

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала