Ухвала

від 18.05.2021 по справі 537/4570/20

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-кп/537/72/2021

Справа № 537/4570/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області, із застосуванням відеоконференцзв`язку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14.12.2020 року за № 22020170000000054 за підозрою

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, який одружений, має неповнолітніх дітей, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України,

в с т а н о в и в :

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Згідно з п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки підтвердили їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року, поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином, згідно зі Статутом ООН.

31.05.1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 року № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

27.04.2014 року, невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, складені так звані «Декларація про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акт про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки» з метою створення на території Луганської області нового державного утворення тк званої «Луганська народна республіка» (далі «ЛНР»). У вказаних документах задекларовано створення, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на території Луганської області так званої «народної, правової, демократичної та суверенної держави Луганська народна республіка».

11.05.2014 року, шляхом проведення непередбаченого чинним законодавством України «голосування» з питання підтримки так званого «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки» на території Луганської області держави України затверджено утворення так званої «ЛНР».

18.05.2014 року представниками терористичної організації «ЛНР» прийнято так званий «Временный Основной Закон (Конституция) Луганской народной республики», що згідно із законодавством України є нікчемним. Вказаним документом встановлена так звана система органів влади «ЛНР» та їх повноваження.

Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14.04.2014 року, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

До проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інші правоохоронні органи.

З квітня 2014 року по теперішній час представниками так званої «ЛНР», що реалізують злочинний умисел представників влади Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації щодо досягнення завдань, спрямованих на визнання легітимності діяльності «ЛНР» та влади її керівників, з метою зміни меж території та державного кордону Держава Україна на порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Луганської області, акти застосування збройної сили проти Держави Україна, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, під контролем представників терористичної організації «ЛНР» та окупаційної адміністрації Російської Федерації опинилась частина території Луганської області, визначена постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» тимчасово окупованою територією.

Факт створення так званої «ЛНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «ЛНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

Згідно статті 1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль.

Для забезпечення належного функціонування окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області обрано так званих Голову «ЛНР», створено так звані Народну Раду «ЛНР», Раду міністрів «ЛНР», судову владу «ЛНР», прокуратуру «ЛНР», органи місцевого самоврядування та незаконні збройні формування, які забезпечують її життєдіяльність.

Одним із окупаційних органів є так званий «Государственный комитет налогов и сборов ЛНР», яким в окупованих районах Луганської області узурповано основні завдання і функції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області.

З метою забезпечення фінансового добробуту так званої «ЛНР», 01.10.2014 року «Народным советом ЛНР» прийнятий «Закон ЛНР О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей», який регулює відносини, що виникають у зв`язку з державною реєстрацією юридичних осіб при їх створенні, реорганізації та ліквідації, при внесенні змін до їх установчих документів та інші зміни, пов`язані з їх діяльністю, державною реєстрацією набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій.

В подальшому, 28 грудня 2015 року прийнятий так званий «Закон ЛНР О налоговой системе» (набрав чинності з 01.01.2016 року), який встановлює систему податків, зборів та обов`язкових платежів, а також загальні принципи оподаткування в «ЛНР», в тому числі види і елементи податків, зборів та обов`язкових платежів, які стягуються в «ЛНР», підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов`язків по сплаті податків і зборів, права і обов`язки платників податків та інших учасників відносин, регульованих законодавством про оподаткування, форми і методи податкового контролю, відповідальність за вчинення податкових порушень, порядок оскарження рішень органів податків і зборів, дій їх посадових осіб та ставки оподаткування, порядок і строки подання податкової звітності. При цьому, у так званому «Законі ЛНР О налоговой системе» зазначено, що податки і збори зараховуються до бюджету згідно з «нормативними правовими актами Луганської Народної Республіки» та «в цілях фінансового забезпечення діяльності Луганської Народної Республіки».

Відповідно до так званого «закону», платниками податків, зборів та інших обов`язкових платежів визнаються юридичні особи, фізичні особи - підприємці, податкові агенти, фізичні особи, на яких відповідно до цього Закону покладено обов`язок сплачувати податки і (або) збори.

Утримання частини території Луганської області, взятої під контроль представниками так званої «ЛНР» та окупаційною адміністрацією Російської Федерації шляхом насильницьких злочинних дій, потребує значних активів будь-якого роду, зокрема фінансових та матеріальних, надання яких здійснюється окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ЛНР», невстановленими на цей час представниками влади та Збройних Сил Російської Федерації, окремими іноземними громадянами тощо.

Фінансування окупаційної адміністрації Російської Федерації, представників «ЛНР» та їх злочинних дій, вчиняється у формі фінансового забезпечення, тобто надання та збирання фінансових активів будь-якого роду з усвідомленням їх подальшого використання повністю або частково для забезпечення організації, підготовки і вчинення дій, спрямованих на протидію Збройним Силам України та учасникам Операції Об`єднаних Сил, вчинення терористичних актів та інших злочинних діянь.

Надання фінансових активів як способу фінансового забезпечення окупаційної адміністрації Російської Федерації та представників так званої «ЛНР» становлять активні дії суб`єктів господарської діяльності, окремих громадян та іноземців щодо передачі у розпорядження та користування фінансових активів (у тому числі податків та інших обов`язкових платежів), призначених для забезпечення організації, підготовки і проведення бойових дій та терористичних актів.

Відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Першим заступником керівника Антитерористичного центру при СБ України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей №222ог від 14.04.2017 року, а також відповідно до постанови КМУ №99 від 01.03.2017 року «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» переміщення товарів поза межами контрольних пунктів в`їзду/виїзду, контрольних постів забороняється. Крім того, суб`єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком тих, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів та товарів і продукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об`єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку.

В період часу з червня 2019 року по липень 2020 року громадянин України Особа1, Інформація1, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, фізично перебуваючи на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території Луганської області (м. Луганськ), у зв`язку із забороною переміщення на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товарів, організував схему незаконного постачання товарів харчової групи на тимчасово окуповану територію Луганської області. При цьому, частину коштів, отриманих від реалізації вказаних товарів, скеровували до незаконно створених так званих «органів влади» терористичної організації «ЛНР», а також передавали частину грошових коштів лідерам незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», що діють на тимчасово окупованій території Луганської області та систематично вчиняють на території України тяжкі та особливо тяжкі злочини пов`язані з проведенням бойових дій проти ЗСУ та ООС, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

Так, з метою виконання свого злочинного наміру Особа1, будучи директором незаконно зареєстрованого в структурних підрозділах терористичної організації «ЛНР» в так званих «державних органах ЛНР» товариства з обмеженою відповідальністю «Елсі-опт» (ООО «Элси-опт» ЕГРЮЛ: 61131153, г. Луганск, Ленинский район, улица 16-я линия, дом 40, помещение 1, (далі по тексту ТОВ «Елсі-опт»)), основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля, підшукав та залучив на території України територіальних менеджерів з продажу товарів ТМ «Nestle» (ТОВ «Нестле Україна» код ЄДРПОУ 32531436) від ТОВ ««ПФ» ВИОЛА+» (код ЄДРПОУ 39513917) ОСОБА_5 та Особу2, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.

Також встановлено, що ОСОБА_5 умисно, за попередньо узгодженими діями та домовленостями з вказаними особами, вирішив протидіяти діяльності органів державної влади України та місцевого самоврядування, шляхом сприяння терористичній організації «ЛНР» в проведенні протиправної діяльності проти України, усвідомлюючи, що вказана діяльність є незаконною, а саме: сприяв незаконному постачанню товарів з України на територію підконтрольну вказаній терористичній організації, у зв`язку з чим сприяв подальшому відрахуванню частини грошових коштів, отриманих від реалізації товарів, до так званих «бюджетів» цієї терористичної організації всіх рівнів і тим самим приймав участь у забезпеченні формування видатків на утримання їх незаконних збройних формувань, члени яких систематично вчиняють на території України терористичні акти, здійснюють залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняють інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

При цьому, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні, та усвідомлюючи, що основною метою діяльності терористичної організації «ЛНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконних державних утворень на території Луганської областей в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, бажав сприяти їх діяльності шляхом постачання продукції торгової марки «Nestle» та подальшої сплати податків.

З метою досягнення злочинного умислу, ОСОБА_5 , проживаючи у м. Краматорськ у період часу з червня 2019 року по липень 2020 року, за попередньо узгодженими діями та домовленостями з Особою1 та Особою2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, приймав участь в реалізації схеми постачання товарів з України на тимчасово не підконтрольну органам державної влади України територію Луганської області, з метою забезпечення злочинної діяльності терористичної організації «ЛНР».

Так, ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його дії сприяють матеріальній підтримці функціонування терористичної організацій «ЛНР», використовуючи свої посадові обов`язки територіального менеджера (управителя) із збуту відділу продажу ТОВ «Нестле Україна» налагодив продаж та постачання товарів харчової групи торгівельної марки «Nestle» на тимчасово непідконтрольну органам державної влади України територію Луганської області. ОСОБА_5 за допомогою мобільного терміналу з телефонним номером НОМЕР_1 та іншої обчислювальної техніки, приймав замовлення від Особа1, потім в телефонному режимі обговорював з ним їх оплату та наявність замовленого асортименту, підтверджував оформлення отриманого замовлення та передавав його в роботу операторам ТОВ ««ПФ» ВИОЛА+» (код ЄДРПОУ 39513917, юридична адреса: Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 3) для документального оформлення.

З метою приховання фактів постачання товарів на тимчасово окуповану територію Луганської області документально товари від ТОВ ««ПФ» ВИОЛА+» реалізовувались до ТОВ «Сінум Куррус» (код ЄДРПОУ 42872496, юридична адреса: м. Київ, вул. О. Бестужева, буд. 36А, офіс 7/2), яке використовувалось Особою1 для здійснення прихованого експорту товарів харчової групи до Республіки Білорусь в адресу підприємства з іноземною реєстрацією ТОВ «БелСладФуд» (ООО «БелСладФуд», Республіка Білорусь, м. Мінськ, Бетонний проїзд, буд. 5А, каб. 12, керівник Особа3), з подальшим його переміщенням до тимчасово окупованих територій Луганської області через територію Російської Федерації.

Митне оформлення вищевказаного товару, що експортувався від ТОВ «Сінум Куррус» до Республіки Білорусь на адресу ТОВ «БелСладФуд» здійснювалося співробітником брокерського підприємства ТОВ «ЗТФ Кремторгекспорт» (код ЄДРПОУ 36542725, юридична адреса: м. Кременчук, вул. І. Сердюка, буд. 47, кв. 207) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не будучи обізнаним про злочинні наміри вищевказаних осіб, надав брокерські послуги з митного оформлення вказаного товару в зоні діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Кременчук» Дніпровської митниці Держмитслужби (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмакова, буд. 7) шляхом електронного декларування.

В подальшому, службові особи ТОВ «БелСладФуд», будучи підконтрольні Особа1 та діючи виключно за його вказівками, з метою поставки товарів харчової групи, імпортованих з території України від ТОВ «Сінум Куррус», на тимчасово непідконтрольну органам державної влади України територію Луганської області на адресу ТОВ «Елсі-опт», оформлювали договори з продажу та поставки товарів харчової групи з рядом суб`єктів господарської діяльності, що мають іноземну реєстрації, при цьому, при оформленні вказаних договорів вантажоодержувачем ТМЦ вказували ТОВ «Елсі-опт».

Так, товари харчування, після їх повної оплати, зі складських приміщень ТОВ ««ПФ» «ВИОЛА+» (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд.3) завантажувалися до вантажних транспортних засобів підшуканих Особою1 та поставлялися до Республіки Білорусь, де після перевантаження в інші вантажні транспортні засоби, або без такого, через територію Російської Федерації із використанням закритих пунктів пропуску через державний кордон України, згідно з розпорядженням КМУ від 18.02.2015 року №106-р «Про закриття пунктів пропуску через державний кордон України», поставлялись на тимчасово непідконтрольну органам державної влади України територію Луганської області на адресу ТОВ «Елсі-опт» (м. Луганськ, вул. 16-я Лінія, буд. 40, прим. 1).

У подальшому, після постачання (імпорту) товарів на тимчасово не підконтрольну органам державної влади України територію Луганської області, службовими особами ТОВ «Елсі-опт» в особі Особа1, здійснювалась сплата грошових коштів так званих «ставок та податків» згідно з так званим «митним та податковим законодавством ЛНР» до так званого «бюджету ЛНР». Так, ОСОБА_5 та Особа2, під керівництвом Особа1, в період часу з червня 2019 року по липень 2020 року, згідно митних декларацій, здійснено 15 поставок товару харчової групи торгової марки «Nestle» до тимчасово окупованої території Луганської області, у зв`язку з чим здійснено сплату так званих «ставок та податків» до зак званого «бюджету ЛНР» на суму понад 529651,59 російських рублів, згідно виготовлених представниками терористичної організації «ЛНР» митними деклараціями, в тому числі з №№: 100100/2019/053712, 100100/2020/033126, 100100/2020/024885, 100100/2020/016127, 100100/2020/007885.

Таким чином, ОСОБА_5 , з червня 2019 року по липень 2020 року, з корисливих мотивів, за попередньо узгодженими діями та домовленостями з Особа1 та Особа2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, усвідомлюючи при цьому, що так звана «ЛНР» є терористичною організацією та має відповідні незаконно створені органи управління, з метою забезпечення економічної складової діяльності незаконних органів управління терористичної організації «ЛНР» та подальшого надходження грошових коштів від такої діяльності, у вигляді податків та зборів до незаконно створених органів та структурних підрозділів даної терористичної організації, а також достовірно знаючи, що на даній окупованій території органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, передбачені законодавством України, сприяв незаконному постачанню товарів харчової групи на територію підконтрольну вказаній терористичній організації, у зв`язку з чим сприяв подальшому відрахуванню частини грошових коштів, отриманих від ввезення та реалізації товарів на тимчасово окупованій території Луганської області до так званого «бюджету ЛНР» і тим самим приймав участь у забезпеченні формування видатків на утримання їх незаконних збройних формувань, члени яких систематично вчиняють на території України терористичні акти, здійснюють залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняють інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані органами досудового розслідування як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України, по факту умисного сприяння діяльності терористичної організації.

16.07.2020 року Особа2, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, та ОСОБА_5 звернулися до правоохоронних органів із заявою про вчинення ним кримінального правопорушення, надавши дані, що можуть бути використані для виявлення інших кримінальних правопорушень.

Допитаний підозрюваний ОСОБА_5 показав, що провину у скоєнні зазначеного вище кримінального правопорушення визнає в повній мірі, готовий сприяти правоохоронним органам у викритті та припиненні діяльності інших осіб, що вчиняють аналогічне сприяння діяльності терористичної організації.

Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання прокурора, звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.258-3 КК України та закрити провадження по справі на підставі ст.44, ч.2 ст.258-3 КК України, врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_5 добровільно повідомив правоохоронний орган про вчинене ним кримінальне правопорушення, сприяв викриттю інших осіб та не заперечує проти закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених підстав. Про що підозрюваний ОСОБА_5 надав суду письмову заяву.

Прокурор та інші учасники судового розгляду в судовому засіданні вважали наявними підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.44, ч.2 ст. 258-3 КК України, суд виходить з наступного.

Згідно з клопотанням прокурора, підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується вчинення в період з червня 2019 року по липень 2020 рокукримінального правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Санкція ч.1 ст. 258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушеня передбачене ч.1 ст.258-3 ККУкраїни відноситься до особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст.44 ККУкраїни, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.2 ст.258-3 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 добровільно повідомив правоохоронний орган про вчинене ним кримінальне правопорушення, сприяв викриттю інших осіб, сприяв розкриттю злочину, в його діях немає складу іншого злочину, він не заперечує проти закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, із зазначених підстав, на підставі ст. 44, ч. 2 ст. 258-3 КК України, підозрюваний подав заяву про звільнення від кримінальної відповідальності, тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

При цьому підозрюваному суд роз`яснив, що застосування ч.2 ст.258-3, ст.44 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності та не звільняє підозрюваного від обов`язку відшкодування в порядку цивільного судочинства завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди.

При вирішенні питання про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, на підставі ч.2 ст.258-3, ст.44 КК України, суд також керувався практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 369-372 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, на підставі ст. 44, ч. 2 ст. 258-3 КК України.

Закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14.12.2020 року за №22020170000000054, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Речові докази: ноутбук HP EliteBook Folio 9470m s/Ncnu3509kp7, Samsung Galaxy A6+, imei: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , які перебувають на зберіганні СВ УСБУ в Полтавській області, повернути власнику ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та оголошений 21.05.2021 року о 08 год. 00 хв.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1