Постанова

від 20.05.2021 по справі 2а-2863/11/1470

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 2а-2863/11/1470

адміністративне провадження № К/9901/40395/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О., у справі №2а-2863/11/1470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, про визнання протиправними дій, що полягають в здійсненні висновку у акті перевірки,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У квітні 2011 року ТОВ Порт-Сервіс звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (замінено на Головне управління ДПС у Миколаївській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002092360 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 20 308 886 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002102360 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 116 455 грн;

- визнати протиправними дії податкового органу, що полягають в здійсненні висновку у акті перевірки від 31.03.2011 №98/23-600/31096410 щодо завищення ТОВ Порт-Сервіс рядку 26 Декларацій Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в червні 2010 року.

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс задоволено частково.

3.1. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову.

3.2. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс задоволено частково.

3.3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002102360 про визначення ТОВ Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 116455 грн (за основним платежем 93164 грн, за штрафними санкціями - 23291 грн).

3.4. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002092360 про визначення ТОВ Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 5201320 грн (за основним платежем 4161056 грн, за штрафними санкціями 1040264 грн.).

3.5. Відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002092360 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 15107566 грн (за основним платежем 12086053 грн, за штрафними санкціями - 3021513 грн).

3.6. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу, що полягають у здійсненні висновку у акті перевірки від 31.03.2011 №98/23-600/31096410 щодо завищення ТОВ Порт-Сервіс рядку 26 Декларацій Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в червні 2010 року.

3.7. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 278,98 грн (двісті сімдесят вісім гривень 98 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

4.1. Податковим органом проведена планова виїзна перевірка ТОВ Порт-Сервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складений акт №98/23-600/31096410 від 31.01.2011, та проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Порт-Сервіс з питань, визначених в запереченнях ТОВ Порт-Сервіс від 14.02.2011 до акту планової виїзної перевірки ТОВ Порт-Сервіс від 31.01.2011 №98/23-600/31096410.

4.2. Контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Порт-Сервіс :

- п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого занижений податок на прибуток всього у сумі 16247109 грн, внаслідок включення до складу валових витрат сум витрат від здійсненої на користь ТОВ Український правовий альянс оплати по операції з купівлі-продажу недобудованого будівництва буксиру Гермес , включення до складу валових витрат сум витрат від вартості послуг судноремонту, наданих ПП Антарес-М , ПП Орловавтотранс , ТОВ Мега-Тек та від вартості юридичних (консультаційних, маркетингових) послуг, необхідність отримання яких та їх зв`язок з господарською діяльністю не доведений;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 93164 грн, в т.ч. за березень 2010 року в сумі 93164 грн;

- завищено рядок 26 Декларацій Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в червні 2010 року на суму 8979421 грн.

4.3. З урахуванням установлених обставин ДПІ прийнято податкові повідомлення рішення:

- від 22.03.2011 №0002092360 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 20 308 886 грн;

- від 22.03.2011 №0002102360 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 116 455 грн.

4.4. Підставою для прийняття оспорюваних рішень слугував висновок контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ Український правовий альянс , ПП „Антарес-М", ПП „Орловавтотранс", ТОВ „Мега-Тек", суб`єктами господарювання, якими надавались юридичні та консалтингові послуги, виконувались роботи по судноремонту, наслідком яких було безпідставне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, у зв`язку з невідповідністю заявленого та реального змісту господарських операцій, та завищення р.26 Декларації Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в червні 2010 року на суму 8979421 грн внаслідок безпідставно подвійновключено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям між ТОВ Порт-Сервіс та ТОВ Колемелектропром , ПП Стальсервіс .

5. Суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі дійшов висновку, що заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 93164 грн, в т.ч. за березень 2010 року в сумі 93164 грн, відбулось внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ від попередньої оплати здійсненої на адресу ТОВ Український правовий альянс .

5.1. З урахування встановлених порушень, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 22.03.2011 №0002092360 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 20308886 грн; від 22.03.2011 №0002102360 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 116455 грн.

5.2. Суд першої інстанції при винесенні рішення урахував, що 30.05.2011 прокуратурою Миколаївської області порушено кримінальну справу №11800018 відносно директора ТОВ Порт-Сервіс ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України; 22.02.2011 СВ ДПС у Миколаївській області порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ Порт-Сервіс ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України; 10.04.2012 СВ ДПС у Миколаївській області порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ Порт-Сервіс ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. 358 ч.3, ст.366 ч.2 КК України.

5.3. Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що невідповідність заявленого та реального змісту господарських операцій, формально оформлених з підприємствами, що не мають матеріальних та трудових ресурсів на їх здійснення, з метою ухилення від сплати податків, в тому числі шляхом підроблення та використання посадовими особами позивача первинних документів, вказують на протиправність дій з формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат.

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, частково погодився з висновками Миколаївського окружного адміністративного суду відносно контрагентів позивача ПП Орловавтотранс , ПП Антарес М , ТОВ Мега Тек , оскільки факт відсутності надання зазначеними юридичними особами послуг позивачу, за період який перевірявся та за угодами які перевірялись, встановлений обвинувальним вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.01.2014 у кримінальній справі за обвинуваченням директора ТОВ Порт-Сервіс - ОСОБА_1 , який набрав законної сили 04.02.2014 року (т. 11 а.с. 11-16), який є обов`язковим для суду в силу приписів ст. 72 КАС України.

6.1. Також апеляційний суд зазначив про правильність висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат у зв`язку з віднесенням до складу валових витрат сум здійснених авансових платежів нерезидентам за контрактом від 05.03.2010 № 1411-UA./2, укладеним ТОВ Порт-Сервіс з DMT WorldWide B.V ; за контрактом від 10.03.2010 № PS-VN/01-10, укладеним ТОВ Порт-Сервіс з Marine Technics ltd (Гіблартар); за контрактом № RRR90575 від 06.04.2010, укладеним між ТОВ Порт-Сервіс та Rolls-Royce Oy Ab (Фінляндія); за контрактом № PS-LR-01-10 від 02.04.2010 укладеним між ТОВ Порт-Сервіс та Lion Rubber Industries Pvt.Ltd. ; за контрактом № 41007245 від 17.03.2010, укладеним між ТОВ Порт-Сервіс та J/P/ Sauer&Sohn Mashinenbau GmbH (Німеччина). Апеляційний суд вказав, що відповідно до п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про податок на прибуток підприємств датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб`єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). При проведенні перевірок, ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні при апеляційному оскаржені, ТОВ Порт-сервіс не надало належних та допустимих доказів фактичного отримання та оприбуткування товарів за цими контрактами.

6.2. Апеляційний суд, як і суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо правомірності включення до складу валових витрат вартості юридичних (консультаційних, маркетингових, ін.) послуг оскільки на підтвердження отриманих консультаційних та інших юридичних (в т.ч. консультаційних, маркетингових) послуг на суму 7172000 грн, позивач не надав ані в суді першої інстанції, ані при апеляційному оскарженні обґрунтування доцільності та економічної вигідності отримання таких послуг, їх кількісних та якісних показників (критеріїв), використання в господарській діяльності з метою отримання прибутку, а не завищення валових витрат.

6.3. Водночас, апеляційний суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції, який погодився з податковим органом про завищення апелянтом податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ за березень 2010 року в розмірі 93164 грн, оскільки реальність угоди з придбання ТОВ Порт-Сервіс буксиру Гермес та правомірність формування податкового кредиту у лютому та квітні 2010 року встановлена судовим рішенням по справі №2-а-6736/10/1470, а саме постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2010, яка залишена без мін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 та ухвалою ВАСУ від 11.12.2013. При цьому доводи податкового органу, викладені в акті перевірки №98/23-600/31096410 від 31.01.2011 дублюють висновки акту перевірки, які зазначеними вище судовими рішеннями, визнані протиправними та такими, що не підтверджені належними та допустимим доказами.

6.4. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про формування ТОВ Порт-Сервіс у березні 2010 року податкового кредиту по контрагенту ТОВ Український правовий альянс з дотриманням вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1та п.п. 7.4.4 п. 7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , та як наслідок наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002102360 про визначення ТОВ Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 116455 грн (за основним платежем 93164 грн, за штрафними санкціями - 23291 грн).

6.5. Враховуючи приписи п. 5.1, п. 5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , ст. ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності формування позивачем валових витрат, в період, який перевірявся, за винятком валових витрат, сформованих апелянтом по взаємовідносинах з ТОВ Український правовий альянс у першому та другому кварталах 2010 року за наслідками виконання умов угоди з придбання ТОВ Порт-Сервіс буксиру Гермес , з підстав, за яких апеляційний суд дійшов висновку про правомірність формування податкового кредиту та враховуючи судові рішення по справі №2-а-6736/10/1470.

6.6. Ураховуючи розрахунок грошових зобов`язань, наданий податковим органом на вимогу апеляційного суду (т. 11 а.с. 103-105), апеляційний суд вирішив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002092360 про визначення ТОВ Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 5 201 320 грн (за основним платежем 4 161 056 грн, за штрафними санкціями 1 040 264 грн) має бути скасоване, а у скасуванні цього податкового повідомлення-рішення в розмірі 15 107 566 грн (за основним платежем 12 086 053 грн, за штрафними санкціями - 3 021 513 грн) має бути відмовлено.

6.7. Також суд апеляційної інстанції стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу, що полягають в здійсненні висновку у акті перевірки від 31.03.2011 №98/23-600/31096410 щодо завищення ТОВ Порт-Сервіс рядку 26 Декларацій Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в червні 2010 року, зазначив, що викладення в акті перевірки податковим органом будь-яких висновків, є безпосередньо тими діями, які мають будь-які наслідки для позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

7.1. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції розглянув спір в частині задоволення позовних вимог не по суті, а посилаючись на обставини, встановлені судовим рішенням у справі №2а-6736/10/1470.

7.2. Указує, що передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

7.3. Уважає, що апеляційний суд помилково визнав реальність угоди позивача з придбання буксиру Гермес та правомірність формування ним податкового кредиту у лютому та квітні 2010 року.

7.4. Зазначає, що результати перевірки вказують на формальність оформлених первинних документів та необґрунтованість формування позивачем податкового кредиту.

8. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2021 вказану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 20.05.2021.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

9. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Відповідно вимог п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

11. Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

12. Відповідно до вимог п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

13. Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

14. Відповідно до п. 1. 32 ст.1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є пов`язаність таких витрат із господарською діяльністю. Згідно пункту 5.1 даного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

15. Статтею 7 п.7.1. Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

16. Із пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість слідує, що платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

17. Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

18. Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

19. Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом касаційного оскарження є податкові повідомлення-рішення від 22.03.2011 №0002102360 в частині визначення ТОВ Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 116455 грн (за основним платежем 93164 грн, за штрафними санкціями - 23291 грн) та від 22.03.2011 №0002092360 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 5201320 грн (за основним платежем 4161056 грн, за штрафними санкціями 1040264 грн).

20. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає перегляду саме в частині висновків стосовно правовідносин позивача з ТОВ Український правовий альянс .

21. Як установлено судами першої та апеляційної інстанції, ТОВ Порт-Сервіс укладений договір купівлі-продажу з ТОВ Український правовий альянс №25/09 від 22 травня 2009 року, до якого внесені зміни договором від 28 травня 2009 року. Предметом договору є незакінчений будівництвом буксир Гермес , договір підписаний сторонами, а саме від ТОВ Порт-Сервіс директором ОСОБА_1 , від ТОВ Український правовий альянс - директором ОСОБА_2 та скріплений печатками.

22. Податковий орган посилався на отримання від ГВ ПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві пояснень від громадянина ОСОБА_2 , наданих 23.12.2010, відповідно до яких він в першій половині березня 2008 року зареєстрував ТОВ Український правовий альянс , яке фактично не проводило фінансово-господарської діяльності. Також ОСОБА_2 пояснив, що він не підписував жодних договорів, податкових та бухгалтерських документів, що стосуються купівлі-продажу буксиру. За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що договір купівлі-продажу має ознаки нікчемності, а податкові документи, які підписані від імені ОСОБА_2 , підписання яких ним заперечуються, є такими, що підписані невстановленою особою, та на їх підставі не може здійснюватись податковий облік.

23. Також податковий орган посилався на проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Український правовий альянс з питань перевірки правових відносин з платниками податків за період з 01.02.2010 по 28.02.2010 та з 01.04.2010 по 30.04.2010 (акт № 1161/23-300/33638922 від 26 липня 2010 року), якою встановлено порушення ТОВ Український правовий альянс приписів ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені, контрагентами, у тому числі і з ТОВ Порт-Сервіс , та ці правочини визнані нікчемними. За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ Український правовий альянс визнано нікчемним правочин з ТОВ Порт-Сервіс на загальну суму ПДВ 2012177,5 грн, а саме за лютий 2010 року на суму ПДВ 1 178 844,17 грн, за квітень 2010 року на суму ПДВ 833 333,33 грн.

24. Податковий орган в акті перевірки зазначив (т. 1 а.с. 66), що загальна сума витрат по податковим накладним, виписаним ПП Стар-Ком на часткову оплату буксира Гермес з обладнанням в розмірі 19 648 378,7 грн, в т.ч. ПДВ 3 274 729,78 грн, повністю збігається з загальною сумою, на яку були виписані акти прийому передачі між ТОВ Амрест та ПП Стар-Ком . При цьому податковий орган зауважив, що протягом лютого-квітня 2010 року, коли ПП Стар-Ком обмінювалось документами з ТОВ Амрест на буксир Гермес , ТОВ Порт-Сервіс придбало послуги буксировки буксиром Ілля Муромець корпуса судна Гермес у ТОВ Дніпробузький-морський термінал , згідно податкової накладної від 19.02.2010 на загальну суму 12 959,52 грн, в т.ч. ПДВ 2 159,92 грн.

25. Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання суду апеляційної інстанцій при прийнятті рішення в цій частині позовних вимог на те, що реальність угоди з придбання ТОВ Порт-Сервіс буксиру Гермес та правомірність формування податкового кредиту у лютому та квітні 2010 року встановлена судовим рішенням по справі №2-а-6736/10/1470, а саме постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2010, яка залишена без мін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 та ухвалою ВАСУ від 11.12.2013.

26. При цьому доводи податкового органу, викладені в акті перевірки № 98/23-600/31096410 від 31.01.2011 дублюють висновки акту перевірки, які зазначеними вище судовими рішеннями, визнані протиправними та такими, що не підтверджені належними та допустимим доказами.

27. Так, у постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 у справі №2-а-6736/10/1470, зокрема, вказано, що допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_3 , що проводила перевірку, підтвердила наявність предмету договору, тобто буксиру Гермес з обладнанням на виробничий території товариства з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс (позивача) та на запитання суду щодо того, яким чином можна визнати угоду нікчемною за наявності в натурі предмету договору свідок ОСОБА_3 нічого пояснити не змогла. Також при розгляді справи №2-а-6736/10/1470 суд установив, що матеріалами справи (актом приймання-передачі, проведенням безготівкових розрахунків, копіями податкових накладних щодо часткової оплати за предмет договору) підтверджено факт укладання позивачем з ТОВ Український правовий альянс договору з придбання буксира Гермес з обладнанням. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції відповідачем до суду надано не було.

28. Таким чином, при розгляді справи №2-а-6736/10/1470 висновки акту перевірки щодо порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" відносно включення до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 2014035 грн, в тому числі за лютий 2010 року в сумі 1180702 грн, за квітень 2010 року в сумі 833333 грн по операціях з придбання буксира Гермес з обладнанням у ТОВ Український правовий альянс спростовано позивачем в повному обсязі.

29. Частиною 1 ст. 72 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

30. За таких обставин, апеляційний суд із застосуванням положень ст. 72 КАС України дійшов правильного висновку про формування ТОВ Порт-Сервіс у березні 2010 року податкового кредиту по контрагенту ТОВ Український правовий альянс з дотриманням вимог податкового законодавства.

31. З огляду на наведене, Суд уважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Порт-Сервіс грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 116455 грн (за основним платежем 93164 грн, за штрафними санкціями - 23291 грн) та з податку на прибуток в розмірі 5201320 грн (за основним платежем 4161056 грн, за штрафними санкціями 1040264 грн).

32. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

36. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

37. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року залишити без змін.

38. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко