Постанова

від 20.05.2021 по справі 1440/2061/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 1440/2061/18

адміністративне провадження № К/9901/32840/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (суддя Птичкіна В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (судді: Шевчук О.А. (головуючий), Бойко А.В., Федусик А.Г.) у справі №1440/2061/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІФРУТ Україна до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІФРУТ Україна (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.07.2018 №00056581401.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, позов Товариства задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 №00056581401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 1867531 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 1620957 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 246574 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення судів в частині задоволених позовних вимог вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 є реальними, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для визначення Товариству податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1620957 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 246574 грн.

Також суди дійшли висновку, що кредиторська заборгованість у сумі 24358,9 грн перед ТОВ ТАНК ТРАНС є безнадійною та мала бути включена позивачем до складу доходу у 2016 році, а тому контролюючим органом правомірно визначено Товариству податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 4385 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1096,25 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства в зазначеній частині.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 1500/14-29-14-01/24778980 від 13.06.2018, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, податку на додану вартість за період з 01.03.2015 по 31.12.2017, правильності ведення касових операцій за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 1625342 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивач не включив до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ ТАНК ТРАНС в сумі 24359 грн, по якій минув строк позовної давності. Також, на думку контролюючого органу, позивачем безпідставно до складу витрат віднесено витрати у загальній сумі 9005309 грн по операціях з контрагентами - постачальниками послуг перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_1 на суму 3525884 грн та з ФОП ОСОБА_2 на суму 5479425 грн, реальність здійснення яких не підтверджено, з огляду на те, що вказані контрагенти згідно інформаційних баз даних ДФС не мають необхідної кількості управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, також до перевірки не надано заявок на здійснення перевезень. Крім того, контролюючий орган вказує на те, що перерахування коштів на адресу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 3475684 грн фактично не здійснювались (кредиторська заборгованість), що в свою чергу не призвело до зменшення активів, а відтак відсутні підстави для відображення таких операцій у бухгалтерському обліку та відповідно у складі витрат та фінансовому результаті до оподаткування відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати .

Товариство подало заперечення на акт перевірки, до яких додало документи, відповідно до реєстрів (т. 11, арк. 48-59).

Відповіддю щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки від 13.06.2018 №1500/14-29-14-01/2477898 контролюючий орган повідомив Товариство про відсутність підстав для внесення змін до акта перевірки.

На підставі вказаного акту перевірки, висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 №00056581401.

Судами також встановлено, що між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 укладено договори перевезення вантажів.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивач надав копії наступних документів: договори, договори - заявки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно - транспортні накладні, платіжні документи, журнали - ордери і відомості по рахунку 631.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахував доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, зокрема касаційна скарга вмотивована наступними доводами: в ході перевірки не надано заявок на здійснення перевезень, які передбачені договорами, наявна інформація яка свідчить, що контрагенти не мають трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності з перевезення вантажів, а наявність кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 свідчить про те, що фактично зменшення активів не відбулось, а відповідно відсутні підстави для відображення таких операцій у бухгалтерському обліку та відповідно у складі витрат та фінансовому результаті до оподаткування.

За позицією скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи, та фактично не спростовано, що операції між позивачем та контрагентами не мали реального характеру.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 44.6 статті 44.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

10.3. Абзаци другий та четвертий пункту 44.7 статті 44.

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

10.4. Пункт 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

12.1. Частина 3 розділу 1.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

12.2. Частина 1 розділу 2.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

12.3. Частина 8 розділу 2.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20.

13.1. Пункт 5.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

14.1. Пункт 5.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

14.2. Пункт 6.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

14.3. Пункт 6.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на врахування витрат при формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для врахування понесених витрат при формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

18. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на врахування понесених витрат при формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

19. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 72-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судами встановлено, що спірні господарські операції з перевезення вантажів, що здійснювались на користь позивача контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 , є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Зауваження щодо оформлення первинних документів у контролюючого органу відсутні, про що свідчить, зокрема і акт перевірки.

23. Посилання контролюючого органу на те, що позивачем під час перевірки не надано заявок на здійснення перевезень, які передбачені договорами, обґрунтовано не взято до уваги, з огляду на те, що судами встановлено, та не було спростовано контролюючим органом, що до заперечень на акт перевірки Товариством було додало документи, що підтверджують показники його податкових декларацій, зокрема і заявки на перевезення (т.11 а.с. 42-59), проте відповідач, в порушення абзацу другого пункту 44.6 статі 44 Податкового кодексу України, не врахував їх під час розгляду питання про прийняття рішення, як і не навів будь - яких доводів відносно причин неврахування таких документів.

24. Доводи контролюючого органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі висновки не підтверджені доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності.

Контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з перевезення вантажів (товарів) обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано відповідних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів, а також відсутність відомостей щодо залучення ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 до перевезень фізичних осіб за цивільно - правовими договорами, контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимими та достовірними доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, така інформація, на підтвердження якої не подано належних, допустимих та достовірних доказів, сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

25. Щодо посилань контролюючого органу на те, що неповне проведення розрахунків за придбані послуги з ФОП ОСОБА_1 (наявність кредиторської заборгованості перед вказаним контрагентом) виключає право на відображення таких операцій у складі витрат та фінансовому результаті до оподаткування, оскільки перерахування коштів фактично не здійснювались, а відповідно не призвело до зменшення активів, суди попередніх інстанцій також обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

26. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суди дійшли обґрунтованого висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

27. В частині правовідносин щодо кредиторської заборгованості (не включення позивачем до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ ТАНК ТРАНС в сумі 24359 грн по якій минув строк позовної давності) рішення судів першої та апеляційної інстанції за касаційною скаргою контролюючого органу не переглядаються з огляду на те, що в цій частині касаційна скарга не містить будь - яких доводів, оскільки в зазначеній частині в задоволенні позовних вимог Товариства було відмовлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року слід залишити без задоволення.

29. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДфС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 1440/2061/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник