Постанова

від 18.05.2021 по справі 805/3512/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 805/3512/16-а

адміністративне провадження № К/9901/4614/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №805/3512/16-а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Дружківці до Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго про стягнення коштів з рахунків у банках, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя Бабіч С.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя Гайдар А.В., судді: Василенко Л.А., Ханова Р.Ф.),

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго про стягнення заборгованості з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, у розмірі: 56610,17грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.08.2017 касаційну скаргу податкового органу залишено без руху.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги у справі №805/3512/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі №805/3512/16-а.

Ухвалою суду від 17.05.2021 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 18.05.2021.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права. Податковий орган зазначає обставини справи, зокрема, що відповідач на момент звернення до суду, має податковий борг з податку на прибуток підприємств, який складається з пені у розмірі 56610,17грн., яку було нараховано у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності. Норми права, які на думку позивача, порушені судами попередніх інстанцій, податковим органом не викладено. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що вважає касаційну скаргу безпідставною, у свою чергу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Крім того додає, що податковий орган не навів розрахунок самої пені, заявленої до стягнення, з визначенням конкретних сум нарахування та періодів за які такі нарахування було проведено, з врахуванням відстрочення, подання уточнених декларацій, оплат тощо. Наголошує, що позивач у касаційній скарзі перелічує доводи, які вже були оцінені і відхилені судами попередніх інстанцій. Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем задекларовано авансові внески ВО ОКП Донецьктеплокомуненерго Дружківкатепломережа за 2013 рік в сумі 2' 240'232грн.

Відповідачем 10.03.2014 подано звітну декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, відповідно до якої задекларовані збитки, як наслідок, вказаний податок зменшився на суму авансових внесків з податку на прибуток в сумі 2' 240' 232грн. (рядки 5-6 декларації).

За даним інтегрованої картки відповідача всього у 2013 році ним було сплачено авансових внесків на суму 164793,94грн. Відповідачу було нараховано пеню в сумі 4569,41грн.

Позивач посилається на те, що ним для розрахунків було взято суму заборгованості ВО ОКП Донецьктеплокомуненерго Дружківкатепломережа в розмірі 2' 080' 007,47грн., яку було відстрочено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2013 у справі №805/17795/13-а.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановили, що обставини зазначені позивачем свідчать про помилкове визначення суми, на яку нараховано пеню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пунктом 57.1. статті 57 цього Кодексу платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання вважаються податковим боргом.

Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2013 у справі № 805/17795/13-а позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 25' 093' 621,38грн. задоволено.

Присуджено до стягнення з рахунків Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго у банках, що обслуговують цього платника податків, в рахунок погашення податкового боргу, грошові кошти у розмірі 25' 093' 621,38грн.

Встановлено наступний порядок виконання даного судового рішення: відстрочити до 01.12.2014 стягнення з розрахункових рахунків Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго податкового боргу у розмірі 25' 093' 621,38грн.

Судами відзначено, що жодних обставин щодо того, що сума боргу ВО ОКП Донецьктеплокомуненерго Дружківкатепломережа , яку взято позивачем за основу для нарахування відповідачу пені, складала 2' 080' 007,47грн. та саме її було відстрочено - вказана постанова не містить.

Разом з тим, у вказаній постанові зазначено про заборгованість ВО ОКП Донецьктеплокомуненерго Дружківкатепломережа у розмірі 2' 305' 393,06грн. - саме про стягнення цієї суми з відокремленого підрозділу відповідача Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду.

Як наголосили суди, дана сума у інтегрованій картці відповідача взагалі не значиться.

Судами констатовано, що вказані обставини свідчать про помилкове визначення суми, на яку нараховано пеню.

Крім цього, суди попередніх інстанцій відзначили, що згадану постанову ухвалено 20.12.2013, проте, пеню позивачем нараховано починаючи з 11.12.2013.

З оскаржуваних судових рішень слідує, що на вимогу суду надати пояснення щодо підстав та строків нарахування пені позивач зазначив, що різні періоди нарахування пов`язані з різними періодами виникнення сум податкового боргу, проте, з якими періодами та з якими сумами суду не пояснив. Жодних розрахунків суми, з якої пеня була нарахована до прийняття судом вказаної постанови позивачем суду не надано як і доказів на підтвердження походження сум, на які було нараховано таку пеню. Позивачем взагалі не надано суду жодного розрахунку сум пені, заявлених до стягнення з відповідача з визначенням конкретних сум нарахування та періодів, за які таке нарахування було проведено, з врахуванням відстрочення, подання уточнених декларацій, тощо.

З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що вказані обставини у сукупності свідчать про недоведеність позивачем розміру заявленої до стягнення з відповідача пені та про відсутність підстав у позивача для нарахування податкового боргу з податку на прибуток підприємств, який складається з пені у розмірі 56610,17грн. Враховуючи, що позивачем також не надано до суду жодного розрахунку сум пені, заявлених до стягнення з відповідача з визначенням конкретних сум нарахування та періодів, за які таке нарахування було проведено, з врахуванням відстрочення, подання уточнених декларацій, тощо, то вказані обставини у сукупності свідчать про недоведеність позивачем розміру заявленої до стягнення з відповідача пені.

Відповідно до частин першої та другої статті 69 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною четвертою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 у справі №805/3512/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду