Постанова

від 27.04.2021 по справі 927/924/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. Справа№ 927/924/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Вахненко М.В.

відповідача - Гончарук М.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода"

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2020 р. (повне рішення складено 20.11.2020 р.)

у справі № 927/924/19 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007"

про стягнення заборгованості у розмірі 1204436,42 грн

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Злагода" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" про стягнення заборгованості 1204436,42 грн за договором № 15/02-2019 від 15.02.2019 р.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору поставки свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2020 р. у справі № 927/924/19 у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство "Злагода" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що при відпуску товару на виконання умов укладеного договору поставки, протягом лютого - травня 2019 року, позивачем було передано відповідачу податкові накладні, відповідно до реєстру яких можна встановити факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Ясін-2007 товару в асортименті і у кількості, узгодженій сторонами. Також скаржник наголошує на тому, що місцевим судом не було прийнято до уваги того, що на підтвердження поставки товару позивачем та отримання цього товару відповідачем між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 927/924/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 р. було призначено розгляд справи на 26.01.2021 р.

У судовому засідання 26.01.2021 р. було оголошено перерву до 02.03.2021 р.

Засідання суду, призначене на 02.03.2021 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. справу № 927/924/19 призначено до розгляду на 23.03.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" про витребування доказів задоволено, витребувано у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві докази, а саме реєстр виписаних та отриманих податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" за період з 15.02.2019 р. по 03.05.2019 р., відкладено розгляд справи № 927/924/19 до 13.04.2021 р.

ДПІ у Шевченківському районі ГУДФС у м. Києві надала відповідь на запит суду, в якій повідомила про неможливість його виконання через зміну процедури надання суб`єктами господарювання податкових накладних до податкових органів з 01.01.2015 р.

Розпорядженням № 09.1-08/1136/21 від 22.03.2021, у зв`язку перебуванням судді Кропивної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/924/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 справа № 927/924/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), судді Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 р. було відкладено розгляд справи до 27.04.2021 р.

У судовому засіданні 27.04.2021 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги. Також відповідач надав усні заперечення з приводу витребування податкових накладних, в яких зазначив, що згідно з листом ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07.04.2021 р. з 01.01.2015 р. суб`єкти господарювання реєстри виданих та отриманих податкових накладних до Державної податкової служби України не надають, а тому неможливо надати витяг з реєстру виданих та отриманих накладних.

Враховуючи заперечення відповідача, зміст наданої інформації податкової служби та строк розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про недоцільність повторного витребування у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві реєстру виписаних та отриманих податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" за період з 15.02.2019 р. по 03.05.2019 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

15.02.2019 р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "Злагода" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" (далі - замовник) було укладено договір № 15/02-2019 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується постачати продукцію замовнику, а замовник у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й розрахуватись за продукцію: пиловник хвойних порід, техсировина.

Згідно з п. 2.4 договору замовник зобов`язується розрахуватись за товар на умовах відстрочення платежу терміном 1 місяць.

Як передбачено п. 2.7 договору, оплата товару здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника.

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 договору відпуск товару відбувається на території постачальника, транспортом замовника, згідно з накладними.

За п. 6.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту печатками сторін, діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками його тексту та діє до 31.12.2019 р. (п. п. 6.1, 6.3 договору).

На виконання умов укладеного договору у період з 02.04.2019 р. по 03.05.2019 р. позивач відвантажив продукцію відповідачу на загальну суму 1384436,42 грн, що підтверджується актом звірки між позивачем та відповідачем, який підписано позивачем та відповідачем та скріплено відповідними печатками сторін.

Однак відповідач у встановлений договором строк не здійснив оплату за поставлену продукцію.

05.06.2020 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити на поточний рахунок позивача заборгованість за укладеним договором у розмірі 1384436,42 грн.

Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, однак здійснив часткову оплату заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями № 527 від 14.06.2019 р. та № 597 від 27.06.2019 р. на загальну суму 180000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору № 15/02-2019 від 15.02.2019 р., не в повному обсязі оплатив вартість товару, поставленого позивачем, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що поставка ним товару відповідачу на загальну суму 1384436,42 грн підтверджується копіями видаткових накладних, копіями ордерів на відпуск лісопродукції, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з абз. 10 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.5 зазначеного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За абз. 3 п. 2.4 вказаного Положення неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п. п. 2.15, 2.16 Положення).

Вбачається, що подані позивачем видаткові накладні є неналежними та недопустимими доказами, оскільки у графі "отримав" відсутній підпис уповноваженої особи відповідача, внаслідок чого суд позбавлений можливості ідентифікувати особу, якій передавався зазначений в накладних товар, відтак позивачем не доведено факт здійснення господарської операції.

Копії товарно-транспортних накладних також не є допустимими доказами, оскільки у графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" не містять відтиску печатки та підпису вантажоодержувача щодо прийняття зазначеного товару.

Крім цього, товарно-транспортна накладна може бути доказом переміщення товару, проте, не є документом, який підтверджує отримання покупцем товару. Також матеріали справи не містять доказів, що особи, зазначені в товарно-транспортних накладних як водії, які отримували продукцію для перевезення її відповідачу, були уповноваженими відповідачем особами на отримання та перевезення зазначеної продукції чи є працівниками відповідача.

Податкові накладні, надані позивачем, були видані платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою лише для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України) та не є документами, які підтверджують факт отримання відповідачем товару та наявності у нього заборгованості перед позивачем.

Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які позивачем не були надані суду, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та наявність правовідносин між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2020 р. у справі № 922/2081/19.

Також у постанові від 04.11.2019 р. у справі № 905/49/15 Верховний Суд дійшов висновку про те, що як доказ, податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару та його прийняття.

Крім цього, скаржник посилається на акт звірки взаєморозрахунків, як на доказ, що підтверджує поставку ним товару.

Однак, сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій. Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, проте за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.08.2019 р. у справі № 916/2377/18, від 20.06.2018 р. у справі № 902/680/15, від 29.03.2018 р. у справі № 925/1165/16, від 11.08.2020 р. у справі № 910/4919/19.

Інші доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені ним у позовній заяві, а відтак, вже оцінені судом вище.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2020 р. у справі № 927/924/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2020 р. у справі № 927/924/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство "Злагода".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.05.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В.Андрієнко