Ухвала

від 18.05.2021 по справі 420/2863/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2863/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м.Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - не з`явився

представника позивача - Чернишова Є.С.

представника відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

представника третьої особи - не з`явився

розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької міської ради в Одеській області, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство Арцизька центральна опорна лікарня Арцизької міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Арцизької міської ради в Одеській області, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство Арцизька центральна опорна лікарня Арцизької міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Арцизької міської ради №116-VIII від 24 грудня 2020 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови Арцизької міської ради, у постійне користування Комунальному некомерційному підприємству Арцизька центральна районна лікарня Арцизької міської ради Одеської області орієнтовною площею 0,02 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України.

Представник позивача заперечував щодо закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 3, 5 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст.4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим засадам.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Однак, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 , яка розташована на першому поверсі. Впритул до її квартири розташована земельна ділянка, якою тривалий час користувалась позивачка для власних потреб. Зазначена земельна ділянка перебуває у власності Арцизької територіальної громади.

23.02.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Арцизького міського голови Міхова В.М. із заявою щодо надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,02 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатом розгляду заяви позивача, Арцизькою міською радою ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу та прийнято рішення Арцизької міської ради Арцизького району Одеської області від 12 квітня 2018року №942-VII Про відхилення проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , за адресою: по АДРЕСА_1 .

При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 492/739/18 визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради Арцизького району Одеської області від 12 квітня 2018 року №942-VII Про відхилення проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , за адресою: по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Арцизьку міську раду Арцизького району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,02 га по АДРЕСА_1 , з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

В позовній заяві позивач зазначає, що третя особа ФОП ОСОБА_2 дізнавшись, що позивач має намір отримати у власність вищевказану земельну ділянку, звернувся до Арцизької міської ради з відповідною заявою від 14.03.2018 року.

Рішенням Арцизької міської ради від 12 квітня 2018 року № 942-VII надано дозвіл на уточнення площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні КУ Арцизька центральна районна лікарня для охорони здоров`я і соціальних послуг, загальною площею 0,2595 га, кадастровий номер земельної ділянки / 5120410100:03:003:0892/ за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року у справі № 1540/4500/18 визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради від 12.04.2018 року № 943-VII Про надання дозволу щодо уточнення площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні КУ Арцизька центральна районна лікарня для охорони здоров`я і соціальних послуг, за адресою: пров. Лікарняний, 1 г , м. Арциз, Арцизький район, Одеська область.

Після скасування вказаного рішення, позивач знов звернувся із відповідною заявою до Арцизької міської ради, однак в наданні відповідного дозволу позивачу знов було відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 420/1335/19 визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради Одеської області від 10 січня 2019 року №1223-VII Про відхилення проекту рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуальних гаражів гр. ОСОБА_1 , за адресою: по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Арцизьку міську раду у встановлений чинним законодавством термін, надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва гаража, по АДРЕСА_1 .

При цьому, на ІІІ сесію Арцизької міської ради Арцизьким міським головою був внесений проект рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови Арцизької міської ради, у постійне користування Комунальному некомерційному підприємству Арцизька центральна районна лікарня Арцизької міської ради Одеської області для охорони здоров`я соціальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , який був прийнятий Арцизькою міською радою 24 грудня 2020 року за №116-VIII.

Позивач зазначає, що рішення відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови Арцизької міської ради, у постійне користування Комунальному некомерційному підприємству Арцизька центральна районна лікарня Арцизької міської ради Одеської області для охорони здоров`я соціальних послуг за адресою: провулок Лікарняний, 1 Г , м. Арциз, Арцизький район, Одеська область є протиправним, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 420/1335/19 зобов`язано Арцизьку міську раду у встановлений чинним законодавством термін, надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва гаража, по АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Подібна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Однак, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Відповідно до постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі №21-3412а16, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Водночас, спір у даній справі стосується права власності/користування земельною ділянкою, тобто цивільного права, а отже, не підлягає вирішеню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25.05.2016 року справі за №21- 1204а16 та від 26.04.2016 року № 21-2990а15.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2019 року у справі №822/1283/17, від 20 березня 2019 року у справі №826/1106/16.

З аналізу ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) можна зробити висновок, що органи виконавчої влади у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної власності діють як органи, через які держава реалізує повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи вступають із юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Цивільні відносини, відповідно до частини першої статті 1 ЦК України, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Отже рівність учасників є одним із принципів цивільних правовідносин.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах приватноправового характеру, які виникають із земельних відносин, за відповідності складу сторін спору статті 4 ЦПК України, мають розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019року у справі № 485/1472/17.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення законності прийняття рішення Арцизькою міською радою №116-VIII від 24 грудня 2020 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови Арцизької міської ради, у постійне користування Комунальному некомерційному підприємству Арцизька центральна районна лікарня Арцизької міської ради Одеської області орієнтовною площею 0,02 га, за адресою: провулок Лікарняний, 1 Г , м. Арциз, Арцизький район, Одеська область .

Отже, оспорювання правомірності набуття прав на спірну земельну ділянку, а також правомірності надання Комунальному некомерційному підприємству Арцизька центральна районна лікарня Арцизької міської ради Одеської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови Арцизької міської ради має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов`язані із захистом цивільного права позивача, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, враховуючи, що спір має приватноправовий характер та спірним правовідносинам у даній справі передує невирішений спір про право цивільне, дана справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) 2. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Європейський суд з прав людини у справі v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі, що розглядається, оскаржується рішення, прийняттю якого передує невирішений спір про право цивільне, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст. ст. 19, 238, 239, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 420/2863/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької міської ради в Одеській області, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство Арцизька центральна опорна лікарня Арцизької міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз`яснити позивачу, що дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений і підписаний 24.05.2021 року.

Суддя Л.І. Свида

.