Рішення

від 18.05.2021 по справі 750/11368/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/11368/20

Провадження № 2/750/384/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Супруна О.П.,

секретар Дяченко К.О.,

за участюпозивача ОСОБА_1 , представника відповідача ТОВ «Редакція газети «Весть» адвоката Ковальчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Весть» про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

11 грудня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом (заява про зменшення розміру позовних вимог від 12.01.2021) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Весть», в якому просить:

-визнати інформацію, яка міститься в статті «Спьяну «Заминировал» областной комиссариат и горотдел милиции», розміщеної на другій сторінці у газеті «Весть» № 39 (611) за 2014 рік та в мережі інтернет на Чернігівському міському порталі Gorod.cn.ua у відкритому доступі (https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/58650-spjanu-zaminiroval-oblastnoi-komissariat-i-gorotdel-milicii.html), такою, що порушує немайнові права на використання імені позивача;

-стягнути зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакції газети «Весть»" в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 150 000,00 грн, чим захистити його права;

- зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакцію газети «Весть»" звернутися до Чернігівського міського порталу Gorod.cn.ua про видалення зі статті «Спьяну «Заминировал» обласной комиссариат и горотдел милиции», розміщеної в мережі інтернет на Чернігівському міському порталі Gorod.cn.ua у відкритому доступі (https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/58650-spjanu-zaminiroval-oblastnoi-komissariat-i-gorotdel-milicii.html) імені, прізвища, по батькові позивача, чим поновити його права.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 вересня 2014 року в газеті «Весть» № 39 (611) була опублікована вищезазначена стаття під авторством ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де були викладені обставини події, яка відбулася 20 вересня 2014 року у м. Чернігові, а також були використані його прізвище, ім`я, по батькові, вік та вказано, що він є мешканцем м. Чернігова, чим порушено вимоги частини 4 статті 296 Цивільного кодексу України, відповідно якої ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом. У подальшому стаття з`явилася в мережі Інтернет на Чернігівському міському порталі й наразі є у відкритому доступі. Стверджує, що неправомірні дії відповідачів призвели до негативних наслідків, а саме виникнення конфліктних ситуацій з близькими та знайомими, стресового стану, поганого самовідчуття, безсоння, дратівливості, порушення спокійного мікроклімату в сім`ї. Неправомірно поширена відповідачами інформація набула великого розголосу і тим самим суттєво принижує його честь та ділову репутацію серед широкого кола осіб, у зв`язку з чим він зазнав моральної шкоди, яку оцінює у 150 000,00 грн. Також, позивач звертає увагу на незаконність діяльності ТОВ «Редакція газети «Весть», оскільки товариство не є друкованим засобом масової інформації та не є інформаційним агентством, отже взагалі не має та не мало права друкувати будь-які статті, в яких вказано новини, фотографії та сенсаційні матеріали, не беручи до уваги, чи містили вони персональні дані фізичної особи чи ні.

Ухвалою судді від 15.12.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказаний в ній недолік.

18.12.2020, на виконання вимог ухвали судді від 15.12.2020 про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто недолік позовної заяви.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 21.01.2021.

16.01.2021 від ТОВ «Редакція газети «Весть» надійшов відзив на позов, в якому товариство проти задоволення позову заперечує. Доводи відзиву зводяться до того, що ОСОБА_1 вже звертався з подібним позовом до ТОВ «СІЕМДЖИ ВЕБ ПРОДЖЕКТС» щодо ідентичної публікації цієї ж інформації на сайті gorod.cn.ua, і рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року, у задоволенні позову було відмовлено. Дійшовши такого висновку, суд констатував про відсутність у статті повних персональних даних позивача для його конкретної та достовірної ідентифікації як фізичної особи, а відтак, на підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України, наведені обставини не повинні доказуватися при розгляді даної цивільної справи. Судом встановлено, що інформація, яка викладена відповідачем, достовірна та підтверджується вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2014 року. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «Редакція газети «Весть», в якому просив визнати неправомірними дії відповідачів щодо використання його персональних даних у газеті «Весть» № 39 (611) за 2014 рік у статті «Спьяну «Заминировал» обласной комиссариат и горотдел милиции» та стягнути з них у солідарному порядку 30 000 грн моральної шкоди. Рішенням від 03 лютого 2020 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15.07.2020 рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2020 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди. Суд апеляційної інстанції вважав, що ухвалюючи судове рішення, районний суд прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, вказавши при цьому невірні мотиви для такої відмови відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Представник відповідача наголошує на тому, що ТОВ «Редакція газети «Весть» є друкованим засобом масової інформації і, з урахуванням статті 6 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», має право збирати інформацію, подавати новини тощо, тому твердження ОСОБА_1 про здійснення товариством незаконної діяльності є безпідставними. Звертає увагу на той факт, що інформація, яка стала предметом спірної публікації, мала публічний та суспільний інтерес і привертала громадську увагу через свою важливість в розрізі подій, пов`язаних з терористичними діями Російської Федерації, і у відповідності до п. 2.2 Рекомендацій Ради Європи щодо захисту приватності у роботі засобів масової інформації у виняткових випадках інформація про особу може бути оприлюднена, якщо вона добровільно чи мимоволі привертає громадську увагу через важливу подію чи випадок.Крім того, вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2014 року позивача було визнано винним за ч.ч. 1, 2ст. 259 КК України(завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності). Отже, викладена у статті інформація виявилася такою, що відповідала дійсності та згодом стала відома широкому загалу. Вважає необґрунтованими посилання позивача на завдання йому моральної шкоди, оскільки останній, посилаючись на порушення положень статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо безпідставного втручання в його особисте життя, неповно трактує положення даної норми саме у сукупності всіх аспектів, що мають значення у даному випадку.

19.01.2021 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів ТОВ «Редакція газети «Весть».

21.01.2021 підготовче засідання відкладено на 08.02.2021, у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_10 не повідомлена належним чином про дату та час судового засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.02.2021.

22.02.2021 розгляд справи відкладено на 15.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.03.2021,за клопотанням позивача, зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5700 грн 00 коп., сплачений при подачі позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Редакція газети «Весть» про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, згідно квитанції № 0.0.1937545947.1 від 11.12.2020.

15.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.03.2021, у зв`язку з неявкою відповідачів.

30.03.2021 у судовому засіданні продовжено перерву до 12.04.2021, у зв`язку з клопотанням позивача.

12.04.2021 у судовому засіданні продовжено перерву до 06.05.2021, у зв`язку з витребуванням доказів.

06.05.2021 у судовому засіданні продовжено перерву до 18.05.2021, у зв`язку з неявкою сторін.

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача ТОВ «Редакція газети «Весть» проти задоволення позову заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи оповіщались належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзиву не подали.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача ТОВ «Редакція газети «Весть», дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що засновником та видавцем газети «Весть» є ТОВ «Редакція газети «Весть», програмними цілями якого є: інформування населення про головні події політичного, економічного, соціального життя області, про діяльність вищих органів державної влади, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, інформування про дозвілля, розважальну та рекламну інформацію; сфера розповсюдження та категорія читачів: місцева в межах Чернігівської області, усе населення, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ЧГ № 390-39 ПР від 17.09.2007 (а.с. 98).

25 вересня 2014 року в газеті «Весть» № 39 (611) на другій сторінці була опублікована стаття під назвою «Спьяну «Заминировал» обласной комиссариат и горотдел милиции» (а.с. 11), у якій викладені обставини події, яка сталася 20 вересня 2014 року у м. Чернігові, а саме, указаної дати о 20 год. 18 хв. до чергової частини обласного військового комісаріату зателефонував чоловік та повідомив, що будівля замінована, а о 21 год 23 хв. аналогічний дзвінок з приводу мінування надійшов до міського відділу міліції.

В абзаці 3 цієї статті зазначено: «Как выяснилось, «минировал» 43-летний черниговец ОСОБА_11 . У четвертому абзаці міститься наступне: «Во вторник, 23 сентября, дверь квартиры ОСОБА_12 никто не открыл. За дверью было слышно, как шепчутся двое мужчин. Один из них представился сыном Павла. Сказал, что отца нет дома. Уехал на работу, на стройку в ОСОБА_13 . Работает вахтовым методом. Когда закончится строительство объекта, тогда ОСОБА_14 вернется в ОСОБА_15 ».

Як встановлено у постанові Чернігівського апеляційного суду від 15.07.2020 у справі № 751/6161/19, авторами даної статті були ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які згідно з договорами про надання інформаційних послуг № 2 та № 3 від 02 січня 2014 року домовились про співробітництво із ТОВ «Редакція газети «Весть», зокрема про те, що вони, як виконавці збирають, отримують, створюють і готують інформацію, яку пропонують для публікації в засобах масової інформації, в тому числі в газеті «Весть», а редакція на свій розсуд використовує зібрану та написану інформацію, при схваленні друкує її в газеті. При виконанні цієї роботи виконавець є журналістом.

Згідно відповіді Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 06.05.2021 № 1579/1051-10-21-22.23/22.23 на запит суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 змінили свої прізвища на « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_19 » відповідно.

З листа Державного архіву Чернігівської області від 22 вересня 2020 року № 1931/04-15 вбачається, що на зберіганні в архіві є підшивка газети «Весть» за 2014 рік, в тому числі і № 39 (611) від 25 вересня 2014 року. Газета перебуває у вільному доступі, ознайомитись з нею можна у читальному залі архіву (а.с. 21).

14 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другоюстатті 259 КК України, тобто в умисному завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, що спричинило тяжкі наслідки, та в умисному завідомо неправдивому повідомленні про підготовкувибуху, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому повторно.

Вироком від 29 грудня 2014 року Деснянський районний суд м. Чернігова визнав винним ОСОБА_1 та призначив покарання: за частиною першоюстатті 259 КК Україниу вигляді двох років позбавлення волі, за частиною другоюстатті 259 КК Україниу вигляді чотирьох років позбавлення волі. Відповідно достатті 70 КК Українишляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. Відповідно достатті 75 КК Українизвільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2018 року у справі №750/8685/17,залишеним беззмін постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕМДЖИ ВЕБ ПРОДЖЕКТС», ОСОБА_20 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «Редакція газети «Весть», в якому просив визнати неправомірними дії відповідачів щодо використання його персональних даних у газеті «Весть» № 39 (611) за 2014 рік у статті «Спьяну «Заминировал» обласной комиссариат и горотдел милиции» та стягнути з них у солідарному порядку 30 000 грн моральної шкоди.

Рішенням від 03 лютого 2020 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15.07.2020 рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2020 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди.

Звернувшись 11.12.2020 з даним позовом до суду про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 зазначив, що у спірній статті були використані його прізвище, ім`я та по батькові, до набрання законної сили обвинувальним вироком, на що він згоди не давав. Неправомірними діями відповідачів йому була завдана моральна шкода, спричинена втручанням в його особисте життя та погіршенням взаємовідносин з близькими та знайомими.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частинами першою, другою статті 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Конституційні права особи мають цивілістичний вимір як абсолютні і невідчужувані цивільні права фізичної особи, які згідно з частиною першою статті 269 ЦК України належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Такими правами є передбачені статтями 294-296 ЦК України право на ім`я, яке забезпечує особі правову індивідуалізацію і надає їй право вимагати від інших звертатися до неї відповідно до її імені; право на зміну імені (імені, по батькові та прізвища); право на використання імені, яке полягає у наданні фізичній особі можливості використовувати своє ім`я у всіх сферах суспільних відносин, а також передбачає певні обмеження щодо використання імені фізичної особи іншими особами.

Частиною четвертою статті 296 ЦК України передбачено, що ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

Зазначене положення є похідним від гарантованої частиною першою статті 62 Конституції України презумпції невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Наведені положення чинного законодавства узгоджуються із частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хужин та інші проти Росії» від 23 жовтня 2008 року зроблено висновок, що презумпція невинуватості, закріплена у частині другій статті 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у частині першій цієї статті (рішення у справі «Аллен де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року, п. 35), і спрямована на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи у суді.

Зокрема цей принцип забороняє формування передчасної позиції суду, в якій би відображалася думка про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина була доведена відповідно до закону (рішення у справі «Мінеллі проти Швейцарії» від 25 березня 1983 року). Разом із тим ця вимога стосується і висловлювань інших посадових осіб про перебіг розслідування кримінальної справи, якщо такі твердження спонукають громадськість повірити у винуватість обвинуваченої особи та впливають на оцінку фактів даної справи компетентним судом (рішення у справах «Аллен де Рібемон проти Франції», п. 41; «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року п.п. 4143; «Бутвевічюс проти Литви» від 26 березня 2002 року, п. 49).

Як наголошує Європейський суд з прав людини, вагоме розрізнення має проводитись між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила (рішення у справах «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року, п.п. 54, 56; «Нештяк проти Словаччини» від 27 лютого 2007 року, п.п. 8889).

З огляду на викладене та конструкцію частини 4 статті 296 ЦК України, право на захист свого імені на підставі даної норми закону виникає не у будь-якої фізичної особи, а лише фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у зв`язку з використанням її імені до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом та визнається учасниками справи, які брали участь у судовому розгляді, станом на час опублікування статті в газеті «Весть» (25 вересня 2014 року) під назвою «Спьяну «Заминировал» обласной комиссариат и горотдел милиции», що стало підставою для звернення позивача з даним позовом, він не був затриманий, йому не було повідомлено про підозру чи висунуто обвинувачення в скоєнні злочину.

Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачами порушене право позивача на використання імені саме як особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При цьому, суд не враховує правові висновки постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.10.2019 № 760/20787/18, на чому наполягав ОСОБА_1 у ході судового розгляду, оскільки позивач у тій справі, на відміну від позивача в даній справі, на час звернення з позовом про захист права на ім`я мав статус обвинуваченого в об`єднаному кримінальному провадженні за фактом заволодіння коштами державних підприємств.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Весть» про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Весть» про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, починаючи з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25.05.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_21 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Весть», місцезнаходження: вул. Кримська, 2, кв. 18, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 35194623.

Суддя