Постанова

від 25.05.2021 по справі 906/752/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Справа № 906/752/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телс Україна" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2021 р. у справі №906/752/20 (суддя Соловей Л.А., повний текст рішення складено 25.02.2021 р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телс Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум Сівер Груп"

про стягнення 18955,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.02.2021 року у справі №906/752/20 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Телс Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" про стягнення 18955,00 грн. відмовлено повністю.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що вантажовідправник під час завантаження вантажу 03.09.2019 р. у кузов транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив його нерівномірний розподіл по осям автомобіля або невідповідність розміщення згідно встановлених план-схем, що призвело до перевантаження.

Разом з тим, жодних доказів того, що третя особа - ТОВ "Магнум Сівер Груп", у відповідності до п.п.4.2.3, 4.2.4 договору №UA 1219 від 16.02.2017 р. виявила та повідомила позивача про факт порушення вантажовідправником порядку завантаження автомобіля, зокрема, невідповідність розміщення, кріплення або нерівномірний розподіл вантажу по осям автотранспортного засобу, матеріали справи не містять.

Оскільки позивачем (експедитором) не доведено належними і допустимими доказами факту понесення ним додаткових витрат внаслідок перевантаження на вісь транспортного засобу, що відбулося з вини саме вантажовідправника (ТОВ "Аеробус"), місцевий господарський суд встановив відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 18955,00 грн. на підставі п.10 договору-заявки на перевезення вантажу від 30.08.2019 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Телс Україна" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Стягнути з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" на користь ТОВ "Телс Україна" судовий збір у розмірі 3295,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки судом проігноровані вимоги законодавства Російської Федерації та України щодо покладання на вантажовідправника обов`язку дотримання вимог законодавства щодо завантаження та покладення на вантажовідправника відповідальності за перевантаження на вісь автомобіля згідно п.10 договору-заявки на перевезення вантажу від 30.08.2019 року. Скаржник вважає, що порушення вантажовідправником вимог законодавства РФ при здійсненні завантаження є фактором, що спричинив накладення штрафу на третю особу ТОВ "Магнум Сівер Груп", оскільки вантажовідправник зареєстрований в РФ, штраф був накладений Курською митницею РФ відповідно до вимог законодавства РФ.

Також звертає увагу суду на те, що в CMR-накладній №0094650 від 03.09.2019 р. відсутні будь-які застереження (зауваження) вантажоодержувача (відповідача) щодо розміщення вантажу при одержанні на складі вантажоодержувача, а тому вантаж був отриманий в тому стані та в тій конфігурації розміщення палет у кузові транспортного засобу, в якому він був прийнятий перевізником. Водночас при розвантаженні та проведенні подальших перемовин відповідач не висував жодних вимог та претензій щодо нібито можливого невірного розміщення вантажу у транспортному засобі або інших свідчень, що вантаж піддавався будь-яким маніпуляціям (зміщенням тощо) зі сторони водія/перевізника, що могло б спричинити перевантаження на вісь транспортного засобу.

Скаржник вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на умови п.4.2.3., 4.2.4 договору №UA1219 про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 16.02.2017 року, укладений між позивачем та третьою особою, оскільки правовідносини, що склались між ТОВ "Телс Україна" та ТОВ "Магнум Сівер Груп" не можуть породжувати права чи обов`язки для інших осіб, які не є стороною договору.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому з підстав викладених у ньому, просить рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2021 р. у справі №906/752/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум Сівер Груп", своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не скористалось.

Частиною 3 ст. 263 ГПК України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, а також приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Телс Україна" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2021 р. у справі №906/752/20 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Телс Україна" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №10/04/2018 (а.с. 8-16).

Відповідно до п.2.1 договору, за цим документом замовник призначає виконавця на невиключній основі надавати послуги на певній території, а виконавець зобов`язується надавати послуги відповідно до положень та вимог цього договору.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що виконавець зобов`язується надавати послуги професійно, обережно та вчасно, у відповідності з високими стандартами транспортної галузі. Виконавець гарантує надання послуг персоналом із високим досвідом та кваліфікацією. Вантажні машини повинні бути чистими, у справному стані, забезпечувати безпечні умови робіт.

Відповідно до п.2.6. договору виконавець погоджується і гарантує повне та належне ставлення, дотримання всіх відповідних законів та нормативних актів включно, але не обмежуючись такими, що стосуються навколишнього середовища, безпеки та здоров`я людей та відносно своїх зобов`язань згідно з розділом 2 даного договору.

Згідно п.4.3. договору виконавець зобов`язується відшкодувати збитки, захищати та утримувати замовника від будь-яких претензій, вимог, позовів, збитків шкоди та зобов`язань, що випливають з даного договору, стосуються або виникли в результаті вимоги третьої сторони виплатити компенсацію за шкоду та збитки, спричинені унаслідок надання послуг виконавцем, його співробітниками та/або представниками згідно даного договору.

30.08.2019 р. на виконання договору про транспортно-експедиційні послуги №10/04/2018 від 10.04.2018 р. сторонами підписано договір-заявку на перевезення вантажу (а.с.53), відповідно до якого ТОВ "Телс Україна" взяло на себе зобов`язання доставити вантаж (поліпропілен/етилен в мішках на палетах), вагою 22т, 16 палет з Росії (396002, Воронежська область, Рамонський район, с.Айдарово, вул.Промислова зона, 2, участок 2, будова 1) до України (м. Житомир, вул. Промислова, 1/154).

У заявці сторонами узгоджено тип завантаження автомобіля: тент з ременями, завантаження заднє /бокове; номер автомобіля та причіпа: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а також ПІБ водія: ОСОБА_1 .

Пунктами 5, 8 договору-заявки сторони узгодили, що замовник забезпечує своїми силами та засобами, з дотриманням техніки безпеки завантаження та укріплення вантажу на транспортному засобі з метою забезпечення його збереження при транспортуванні. Замовник забезпечує оформлення належним чином подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, митних та інших документів необхідних для перевезення вантажу.

Пунктом 10 договору-заявки сторони узгодили, що у випадку виникнення перевантаження на вісь, що виникло з вини вантажовідправника, замовник зобов`язується сплатити штраф після перевірки документів, які підтверджують дані обставини, виданими на прикордонному перетині в тому числі квитанція про сплату штрафу.

16.02.2017 р. між ТОВ "Телс Україна" (експедитор) та ТОВ "Магнум Сівер Груп" (виконавець) укладено договір №UA1219 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні, за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується за винагороду та за рахунок експедитора виконати або організувати виконання обумовлених даним договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а також інших додаткових послуг пов`язаних з перевезенням вантажу (а.с.106-108).

На виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг №10/04/2018 від 10.04.2018 р. ТОВ "Телс Україна" організувало перевезення вантажу за замовленням ТОВ "Грайф Флексіблс Україна та ТОВ "Магнум Сівер Груп" відповідно до умов договору від 16.02.2017 р. було здійснено його перевезення в міжнародному автомобільному сполученні, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А №0094650 (а.с.21).

Відповідно до ТТН А №0094650 транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Магнум Сівер Груп", 03.09.2019 р. завантажено вантажовідправником - ТОВ "Аеробус" та відправлено вантаж (поліетилен (ПЕНП) 15303-003, плівковий, ґатунок вищий, ГОСТ №16337-77") вагою 21266 кг отримувачу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" з м. Воронеж (Росія) до м. Житомир (Україна).

04.09.2019 р. при перетині кордону між Російською Федерацією та Україною службовими особами Курської митниці проведено транспортний контроль вантажного транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 та встановлено порушення - перевищення на величину понад 2 відсотки, але не більше 10 відсотків, допустимого навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, що склала 10,51 т при максимально дозволеній 10 т. За наслідками даної перевірки складено інформаційний лист (а.с.35).

В подальшому 12.09.2019 Курською митницею митного посту МАПП Крупець Російської Федерації складено протокол про адміністративне правопорушення №10108000-1740/2019 (а.с.61-69). За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 16.10.2019 р. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №10108000-1740/2019, якою ТОВ "Магнум Сівер Груп" визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.12.21.1 КоАП РФ та призначено покарання у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100000,00 російських рублів. У постанові також вказано, що в разі сплати штрафу протягом 20 календарних днів, його розмір буде складати 50000,00 російських рублів (а.с.23-32).

Відповідно до чека-ордера від 23.10.2019 р. водієм ТОВ "Магнум Сівер Груп" ОСОБА_1 штраф у розмірі 50000,00 російських рублів оплачено, що підтверджується вказаним призначенням платежу "оплата штрафу по справі про АП №10108000-001740/2019, дата документу 13.09.19" (а.с.22).

ТОВ "Магнум Сівер Груп" з посиланням на ст.151 Статуту Автомобільного транспорту Української РСР звернулось до позивача з вимогою про компенсацію збитків шляхом виставлення рахунку-фактури №СФ-0000090 від 06.12.19 на суму 18955,00грн (а.с.54). У свою чергу ТОВ "Телс Україна" відшкодувало третій особі збитки у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №33963 від 08.01.20 на суму 18955,00грн та випискою по рахунку №002 від 09.01.20 (а.с.37).

В подальшому, позивач, керуючись положеннями п.10 договору-заявки, звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати понесених збитків, внаслідок оплати штрафу перевізника шляхом направлення рахунку №07781912005 від 03.12.2019 р. (а.с.34), однак ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" відмовило у оплаті з посиланням на те, що документи, які надані позивачем, містять розбіжності, зокрема, номер справи, дату документа та сума, що має бути сплачена (а.с.39-41).

Оскільки, відповідач добровільно не відшкодував позивачу додатково понесені ним витрати у сумі 18955,00 грн. позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся з відповідним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч.1, 3 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Відповідно до абз.2 ст.12 Закону України Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції предметом спору в даній справі є матеріально правова вимога позивача до відповідача про стягнення додатково понесених перевізником витрат у розмірі 18955,00грн, які виникли внаслідок перевантаження на вісь транспортного засобу.

Позивач обґрунтовує свою вимогу положеннями пункту 10 договору-заявки від 30.08.2019 р. відповідно до якої, у випадку виникнення перевантаження на вісь, що виникло з вини вантажовідправника , замовник зобов`язується сплатити штраф після перевірки документів, які підтверджують дані обставини, виданими на прикордонному перетині в тому числі квитанція про сплату штрафу.

Таким чином з аналізу положень пункту 10 договору-заявки від 30.08.2019 р. вбачається, що обов`язковою умовою для відшкодування вказаних витрат є встановлений факт наявності вини вантажовідправника у виникненні перевантаження на вісь та документальне підтвердження обставин перевантаження.

Апеляційним господарським судом встановлено, що з метою виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування позивачем було залучено ТОВ "Магнум Сівер Груп", який здійснював перевезення вантажу на підставі договору про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №UA1219 від 16.02.2017 р. укладеним з ТОВ "Телс Україна".

ТОВ "Телс Україна" та ТОВ "Магнум Сівер Груп" у пунктах п.п.4.2.3, 4.2.4 договору про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №UA1219 від 16.02.2017 р. узгодили, що виконавець зобов`язаний проінформувати експедитора про завантажену масу транспортного засобу; контролювати вагу і розподіл завантаженого вантажу по осям автопоїзду. При перевищенні вагових параметрів або нерівномірному розподілі вантажу по осям автопоїзду виконавець зобов`язаний не залишаючи місце завантаження, негайно повідомити про це експедитора та узгодити оплату можливих штрафів ; виконавець зобов`язаний контролювати силами водія транспортного засобу процес завантаження, включаючи поштучний перерахунок вантажних місць, перевірку зовнішнього стану упаковки, порядок завантаження, відповідність укладки та кріплення вантажу у рухомому стані вимогам безпеки дорожнього руху та збереження вантажу. Пломбуванню вантажного відсіку автомобіля не звільняє виконавця від відповідальності за відповідність фактичної кількості вантажних місць з кількістю, зазначеною у супровідних документах.

Водночас пунктом 4.2.8. договору №UA1219 від 16.02.2017 р. встановлено, що виконавець зобов`язаний невідкладно в письмовій формі інформувати експедитора про всі проблеми, виникаючі в процесі загрузки, транспортування, розвантаження, проходження митних формальностей, а також про факти перевантаження по тоннажу, про перевантаження з одного транспортного засобу на інший, про переадресацію транспортного засобу, про можливу постановку автомобіля в конвойний супровід.

Згідно п. 6.5. договору №UA1219 від 16.02.2017 р. штраф за перевищення вагових параметрів оплачується експедитором тільки за умови виконання вимог п.4.2.3. даного договору і надання оригіналів підтверджуючих документів разом з CMR накладною.

Оцінюючи доводи апелянта про те, що умови договору №UA1219 від 16.02.2017 р. не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, оскільки він не є стороною договору, колегія суддів звертає увагу, що умовами вказаного договору визначено обов`язок саме перевізника контролювати навантаження на вісь та при перевищенні показників невідкладно повідомляти про це експедитора.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували здійснення водієм ТОВ "Магнум Сівер Груп" контролю ваги і розподілу завантаженого вантажу по осям транспортного засобу у місці завантаження, а також виявлення останнім факту перевантаження на вісь, повідомлення про це експедитора та узгодження з ним оплати можливих штрафів.

Колегія суддів вважає, що належне виконання перевізником свого обов`язку щодо здійснення контролю за навантаженням по осям під час завантаження вантажу та повідомлення про виявлені перевищення допустимих показників в місці здійснення завантаження, достеменно вказувало б на наявність вини вантажовідправника у виникненні перевантаження на вісь транспортного засобу.

Однак, скаржник не заперечує факту не здійснення перевірки водієм перевізника ваги вантажу та в апеляційній скарзі зазначає, що на складі вантажовідправника у водія не було можливості здійснити таку перевірку через відсутність відповідного обладнання.

З огляду на вищевказане, а також враховуючи, що контроль за відповідністю навантаження на осі допустимим величинам, покладаються на водія перевізника в місці здійснення завантаження, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено, що перевантаження на вісь, яке було виявлене службовими особами Курської митниці 04.09.2019 р. при перетині кордону між Україною та Російською Федерацією транспортним засобом марки "RENAULT" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , виникло саме з вини вантажовідправника - ТОВ "Аеробус" під час завантаження вантажу 03.09.2019 р. у кузов транспортного засобу.

Натомість, відповідно до постанови про призначення адміністративного покарання по справі про адміністративне правопорушення №10108000-1740/2019 від 16.10.2019 р. винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано перевізника - ТОВ "Магнум Сівер Груп".

Сам факт відшкодуванням позивачем третій особі суми штрафу у розмірі 18955,00 грн., оплаченого останнім внаслідок перевантаження на вісь транспортного засобу під час здійснення перевезення вантажу, не може свідчити про наявність підстав для покладення таких витрат на відповідача.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції законодавства Російської Федерації, яким встановлено обов`язок вантажовідправника щодо дотримання вагових параметрів під час здійснення завантаження вантажу, оскільки цивільні відносини в Україні регулюються актами цивільного законодавства України та чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Окрім того, згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що виходячи з принципу змагальності господарського процесу, обов`язок доказування щодо предмету та підстав заявлених позовних вимог покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, з огляду на не доведення позивачем належними і допустимими доказами факту понесення ним додаткових витрат внаслідок перевантаження на вісь транспортного засобу з вини вантажовідправника, місцевий господарський суд правомірно встановив відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18955,00 грн., а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний господарський суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2021 року у справі №906/752/20 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телс Україна" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" травня 2021 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.