Ухвала

від 20.05.2021 по справі 11/67-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги на дії

або бездіяльність органу ДВС

"20" травня 2021 р. Cправа № 11/67-10

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича ,

за участю секретаря судового засідання Смичок Б.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" № 1001вих-21-3188 від 22.04.2021 на дії та бездіяльність органу примусового виконання рішення у справі

за позовом: першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії Укртрансгаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз

до : Державного підприємства "Матринівський спиртовий завод"

про стягнення 55525,19 грн. заборгованості за транспортування природного газу

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 11/67-10 за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" до Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод" про стягнення 55525,19 грн. заборгованості за транспортування природного газу.

Рішенням суду від 01.07.2010 у справі № 11/67-10 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2010 рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2010 у справі № 11/67-10 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" 38428,38грн. боргу, 14633,74 інфляційних втрат, 2463,07грн. - 3% річних, 555,25грн. витрат з державного мита, 277,62 грн. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.11.2010 на виконання вищевказаної постанови Господарським судом Вінницької області судом було видано наказ.

26.04.2021 до господарського суду надійшла скарга № 1001вих-21-3188 від 22.04.2021 Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії та бездіяльність органу примусового виконання рішення, в якій скаржник просить:

визнати поважними причини пропуску строку та поновити АТ "Укртрансгаз" строк на оскарження постанови державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Редько Л.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021 ВП № 63900712;

визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Редько Л.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021 ВП №63900712;

визнати неправомірною бездіяльність керівника Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з не направлення до органів казначейства виконавчого документа у виконавчому провадженні № 63900712, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

зобов`язати керівника Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подати до органів казначейства виконавчого документа, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються ( ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Отже, встановлений приписами ст. 341 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів скарги, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021 ВП №63900712 разом з листом Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) №11592 від 30.03.2021 зареєстрована АТ "Укртрансгаз" 05.04.2021 за вх. № 1001ВХ-21-4701. При цьому, зі скаргою стягувач звернувся 22.04.2021, тобто з пропуском встановленого ГПК України десятиденного строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги, скаржник зазначає про вжиття наказом АТ "Укртрансгаз" від 22.02.2021 № 96 заходів запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID - 19, шляхом встановлення віддаленої роботи, та подання 01.03.2021 провідним юрисконсультом відділу виконавчих проваджень Денисюком Д.Г. заяви про надання дозволу на виконання трудових обов`язків в період з 01.04.2021 по 01.05.2021 відділено, поза межами АТ "Укртрансгаз".

З огляду на відсутність в матеріалах скарги доказів на підтвердження поважності підстав пропуску процесуального строку на звернення зі скаргою, ухвалою суду від 27.04.2021 скаргу у справі № 11/67-10 залишено без руху зі встановленням скаржнику строку на усунення виявлених судом недоліків.

Заявою б/н та дати (вх. № 01-34/4147/21), що надійшла до суду 11.05.2021, скаржником усунено недоліки скарги.

Ухвалою суду від 12.05.2021 поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" процесуальний строк на подання скарги на дії виконавця. Призначено скаргу № 1001вих-21-3188 від 22.04.2021 Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2021.

19.05.2021 до канцелярії суду подано клопотання № 17015 від 18.05.2021за підписом старшого державного виконавця Редько Л.М. про залишення скарги без розгляду з огляду на відсутність спору. В додаток до клопотання долучено копії постанови начальника відділу від 18.05.2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 63900712, постанови про скасування процесуального документу від 18.05.2021 у виконавчому провадженні № 63900712, постанови про відновлення виконавчого провадження від 18.05.2021.

19.05.2021 на електронну адресу суду надійшли пояснення б/н та дати (вх. №01-34/4524/21) скаржника, де останній зазначає, що 18.05.2021 на адресу АТ "Укртрансгаз" надійшла постанова Жмеринського міськрайонного відділу ДВС про результати перевірки виконавчого провадження (в порядку ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження"), постанова про скасування процесуального документа (постанови про повернення виконавчого документа (постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021), та постанова про відновлення виконавчого провадження № 63900712. За таких обставин, станом на 19.05.2021, дії державного виконавця, які оскаржуються в межах справи № 11/67-10, визнані неправомірними та скасовані начальником відділу, виконавче провадження відновлено.

У судове засідання 20.05.2021 представники скаржника/стягувача, боржника та відділу ДВС не з`явились, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" № 1001вих-21-3188 від 22.04.2021 на дії та бездіяльність органу примусового виконання рішення суду по справі № 11/67-10, господарський суд встановив таке.

На виконанні Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (надалі відділ ДВС) перебувало виконавче провадження № 63900712 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 18.11.2020 у справі № 11/67-10.

30.03.2021 старшим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження.

Звертаючись до суду зі скаргою скаржник (стягувач) наголошує, що дії державного виконавця, які виразились у поверненні виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та бездіяльність керівника відділу ДВС є протиправними та незаконними, позаяк вчинені в порушення приписів ч. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

При цьому, судом встановлено, що начальником відділу ДВС 18.05.2021 винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 63900712, якою: скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021 ВП №63900712 винесену старшим державним виконавцем Редько Л.М.; зобов`язано старшого державного виконавця Редько Л.М. вжити негайних заходів у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 "Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою".

В поясненнях б/н та дати (вх. №01-34/4524/21), що надійшли на електронну адресу суду 19.05.2021 скаржник (стягувач) зазначає, що станом на 19.05.2021 дії державного виконавця, які оскаржуються в межах даної скарги, визнані неправомірними та скасовані начальником ДВС.

За наявними матеріалами справи 18.05.2021 старшим державним виконавцем відділу ДВС винесено наступні постанови:

про скасування процесуального документу "Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021" у виконавчому провадженні № 63900712;

про відновлення виконавчого провадження.

З огляду на встановлені обставини суд вважає за доцільне закрити провадження з розгляду скарги за вимогою про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Редько Л.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021 ВП №63900712., з огляду на таке.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість закриття провадження з розгляду скарги, при цьому відповідно до ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами по справі у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Відтак, враховуючи визнання протиправними дії старшого державного виконавця по винесенню 30.03.2021 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та скасування означеної постанови, після звернення скаржника (стягувача) до суду зі скаргою на дії виконавця (18.05.2021), на момент розгляд судом скарги відсутнє спірне матеріальне правовідношення.

Розглядаючи вимогу скарги про визнання неправомірною бездіяльність керівника відділу ДВС з не направлення до органів казначейства виконавчого документа у виконавчому провадженні, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, суд виходить з наступного.

Положеннями ст.124, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява №56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст.1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 N 11-рп/2012).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень (одним з яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 цього Закону є звернення стягнення на майно боржника), неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Статтею 4 цього Закону передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. (ч.1)

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. (ч. 2)

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. (ч.3)

Оскільки боржник є юридичною особою примусова реалізація майна якої заборонена законом, про що наголошено в оскаржуваній постанові, та визнається скаржником (стягувачем), що в розумінні Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є юридичною особою, примусова реалізація майна якої забороняється, після встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "про виконавче провадження", керівник органу ДВС зобов`язаний був подати до органу казначейства виконавчий документ та документи і відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

В порушення положень наведених норм, старшим державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу, при цьому керівником відділу ДВС не було направлено до органів казначейства відповідні документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, про що також зазначено у постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження від 18.05.2021.

Наведені обставини дають суду підстави для задоволення скарги у визначеній частині та визнання неправомірною бездіяльність керівника відділу ДВС з не направлення до органів казначейства виконавчого документа у виконавчому провадженні, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання керівника відділу ДВС подати до органів казначейства виконавчого документа, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, суд зважає на позицію Верховного Суду України, наведену у п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до якої, суд не вправі зобов`язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

За таких обставин, означена вимога скарги є безпідставною та не підлягає до задоволення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в частині вимог скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" №1001вих-21-318 від 22.04.2021 про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Редько Л.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2021 ВП №63900712;

Задоволити скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" №1001 ВИХ-21-318 від 22.04.2021 в частині вимоги про визнання неправомірною бездіяльність керівника Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з не направлення до органів казначейства виконавчого документа у виконавчому провадженні № 63900712, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відмовити в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" №1001 ВИХ-21-318 від 22.04.2021 в частині вимоги про зобов`язання керівника Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подати до органів казначейства виконавчого документа, а також документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Примірник надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами ст.255 ГПК України ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту ухвали 25.05.2021

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - АТ "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

3 - ДП "Мартинівський спиртовй завод" (вул. Леніна, 1, с. Мартинівка, Жмерниський район, Вінницька область, 23134)

4 - Жмеринський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Валерія Брезденюка, 19, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)