Ухвала

від 18.05.2021 по справі 910/1346/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку

пред'явлення виконавчого документа до виконання

м. Київ

18.05.2021Справа № 910/1346/19 За позовом Служби безпеки України

до Національного антикорупційного бюро України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Ситник Артем Сергійович

про спростування недостовірної інформації

Щодо розгляду заяви № 16/2594 від 28.04.2021 року Про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання Служби безпеки України

Суддя Котков О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача (заявника) не з'явилися;

від відповідача (боржника) Ярчак І.С., Максим'як А.В. (представники за довіреністю);

від третьої особи не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 року у справі № 910/1346/19 позов задоволено частково; визнано недостовірною поширену директором Національного антикорупційного бюро України Ситником А.С. інформацію про Службу безпеки України "...одна із цих операцій стосувалася фіксації "кришування" грального бізнесу і до цього грального бізнесу також були причетні керівники, окремі керівники Служби безпеки України... "; зобов'язано Національне антикорупційне бюро України спростувати вказану недостовірну інформацію про Службу безпеки України у спосіб найбільш подібний до способу її поширення - шляхом повідомлення директором Національного антикорупційного бюро України на офіційному публічному заході (зокрема, брифінгу) про недостовірність поширеної інформації, із запрошенням представників ЗМІ; зобов'язано Національне антикорупційне бюро України в письмовому вигляді повідомити Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та членів цього Комітету - народних депутатів України, які були присутні на його засіданні 03.10.2018, а саме: Березу Борислава Юхимовича, Чумака Віктора Васильовича, Буглака Юрія Олександровича, Барну Олега Степановича, Добродомова Дмитра Євгеновича, Артюшенка Ігоря Андрійовича, Дерев'янка Юрія Богдановича, Дунаєва Сергія Володимировича, Ільюка Артема Олександровича, Кривохатька Вадима Вікторовича, Лещенка Сергія Анатолійовича, Луценка Ігоря Вікторовича, Матейченка Костянтина Володимировича, Мельничука Івана Івановича, Мирного Івана Миколайовича, Осуховського Олега Івановича, Парасюка Володимира Зіновійовича, Соболева Єгора Вікторовича, Ричкову Тетяну Борисівну, Тимошенка Юрія Володимировича про недостовірність вказаної інформації про Службу безпеки України, поширеної директором Національного антикорупційного бюро України; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 року у справі № 910/1346/19 - без змін.

27.07.2020 року на виконання вище зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

У квітні 2021 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.

30.04.2021 року через відділ діловодства суду від Служби безпеки України надійшла заява № 16/2594 від 28.04.2021 року Про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання , в якій заявник просить визнати причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчих наказів Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року поважними та поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих наказів Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2021 року вказану заяву передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 року розгляд заяви № 16/2594 від 28.04.2021 року Про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання Служби безпеки України у справі № 910/1346/19 призначено на 18.05.2021 року.

17.05.2021 року через відділ діловодства суду від Національного антикорупційного бюро України надійшли заперечення № 10-230/15325 від 17.05.2021 року, у яких Національне антикорупційне бюро України просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що неврахування особливостей виконання судових рішень не може вважатися поважною причиною пропуску строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Розглянувши заяву № 16/2594 від 28.04.2021 року Про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання Служби безпеки України, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Наведена норма пов'язує можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

З правової конструкції вказаної частини статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Вказана норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

За таких обставин, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що 10.09.2020 року Службою безпеки України до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було подано заяви про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі № 910/1346/19.

05.10.2020 року та 06.10.2020 року Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконання рішень за яким боржником є центральні органи виконавчої влади покладено на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Як вказує заявник, 09.10.2020 року Служба безпеки України звернулася до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявами про відкриття виконавчого провадження, яким 22.10.2020 року були відкриті виконавчі провадження.

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва 17.12.2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, постанови про відкриття виконавчих проваджень були скасовані, а накази Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року повернуті Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції україни стягувачу без прийняття до виконання.

За викладених вище обставин, заявник просить визнати причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчих наказів поважними та поновити пропущений строк, як такий, що пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з тривалим розглядом заяв Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.

Вказані ж заявником причини пропуску строку для пред`явлення наказів Господарським судом міста Києва від 27.07.2020 року до виконання не можуть бути визнані поважними так як строк пропущено через невідповідні дії самого заявника, як то пред`явлення ним наказу не за підвідомчістю. Тобто заявник міг своїми правомірними діями вплинути на недопущення пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, однак допустив вчинення дій не у відповідності до чинного законодавства України у результаті яких і відбулося пропущення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Відтак суд не визнає поважними причини пропуску Службою безпеки України строку пред`явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі № 910/1346/19, тому заява № 16/2594 від 28.04.2021 року Про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання Служби безпеки України у справі № 910/1346/19 є необгрунтованою, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст. 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви № 16/2594 від 28.04.2021 року Про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання Служби безпеки України у справі № 910/1346/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 18 травня 2021 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25 травня 2021 року.

Суддя О.В. Котков