Постанова

від 19.05.2021 по справі 607/14039/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 607/14039/16-ц

провадження № 61-9246св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Наталія Василівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Кузнєцової Марини Ігорівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року у складі судді Братасюка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Сташківа Б. І., Ткача З. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовну заяву мотивовано тим, що 10 серпня 2013 року він надав у позику ОСОБА_4 (спадкодавцю) грошові кошти у розмірі 100 000,00 дол. США строком до 01 травня 2014 року, що підтверджується розпискою. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Згідно із договором про поділ спадкового майна від 17 вересня 2016 року спадкоємці ОСОБА_4 поділили спадкове майно таким чином: у власність ОСОБА_4 перейшла 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 ; у власність ОСОБА_3 перейшла 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 , земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільської області; у власність

ОСОБА_2 перейшли дві земельні ділянки площею по 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 6123489400:01:001:0037 та 6123489400:01:001:0038, які розташовані на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, земельна ділянка, площею 0,6869 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125287500:01:018:0055, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, іменні акції ПАТ Дубрик у простій бездокументарній формі в кількості 2 499 968 штук, вартістю 499 993,60 грн, грошові кошти на рахунках в АТ КБ ПриватБанк , а саме: від 23 січня 2015 року депозит, договір SAMDNWFD0070460152000, рахунок НОМЕР_1 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 259,66 грн; від 23 січня 2014 року депозит, договір SAMDN85000740284617, рахунок НОМЕР_2 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 547,30 грн; від 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок - 128,57 грн; від 23 січня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_4 , залишок - 8,28 грн; від 16 липня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_5 , залишок - 0,73 дол. США; від 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_6 , залишок - 0,71 грн; від 18 січня 2014 року кредитний картковий рахунок НОМЕР_7 , особисті кошти 0,03 грн, рахунок Бонус плюс НОМЕР_8 , відсотки за вкладом.

З урахуванням викладеного, посилаючись на статтю 1282 ЦК України, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики, укладеним між ним та спадкодавцем ОСОБА_4 , у сумі 100 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 690 000,00 грн згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) у частках, пропорційних вартості одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_4 майна, а саме: з ОСОБА_2 - 29 220,00 дол. США, що еквівалентно 786 018,00 грн; з ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 - 16 760,00 дол. США, що еквівалентно 450 844,00 грн; з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 - 54 020,00 дол. США, що еквівалентно 1 453 138,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, оформленим розпискою від 10 серпня 2013 року, у сумі 100 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 690 000,00 грн згідно з офіційним курсом НБУ станом на 15 березня 2017 року, у частках, пропорційних вартості одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_4 майна, а саме: з ОСОБА_2 - 29 220,00 дол. США, що еквівалентно 786 018,00 грн, пропорційно вартості одержаної у спадщину земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123489400:01:001:0037, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123489400:01:001:0038, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, земельної ділянки, площею 0,6869 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125287500:01:018:0055, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, іменних акцій ПАТ Дубрик у простій бездокументарній формі у кількості 2 499 968 штук вартістю 499 993,60 грн, грошових коштів на рахунках у АТ КБ ПриватБанк , а саме: 23 січня 2015 року депозит, договір SAMDNWFD 0070460152000, рахунок НОМЕР_1 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 259,66 грн; 23 січня 2014 року депозит, договір SAMDN 85000740284617, рахунок НОМЕР_2 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 547,30 грн; 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок - 128,57 грн; 23 січня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_4 , залишок - 8,28 грн; 16 липня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_5 , залишок - 0,73 дол. США; 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_6 , залишок - 0,71 грн; 18 січня 2014 року кредитний картковий рахунок НОМЕР_7 , особисті кошти 0,03 грн; рахунок Бонус плюс НОМЕР_8 відсотки за вкладом, загалом вартістю 2 352 955,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 760,00 дол. США, що еквівалентно 450 844,00 грн, пропорційно вартості одержаної у спадщину Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , вартістю 1 350 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 020,00 дол. США, що еквівалентно 1 453 138,00 грн, пропорційно вартості, одержаної у спадщину 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ; будинку АДРЕСА_3 ; земельної ділянки, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, загалом вартістю 4 350 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник у встановлений статтею 1281 ЦК України шестимісячний строк пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_4 про погашення боргів спадкодавця. Спадкоємці відповідно до статті 1282 ЦК України зобов`язані задовольнити вимоги кредитора пропорційно вартості успадкованого ними майна. Надана позивачем довідка агенції нерухомості Яворина від 09 березня 2017 року про вартість об`єктів нерухомості доводить обґрунтованість позовних вимог, відповідач не спростував її належними та допустимими доказами. Тому суд взяв для обрахунку пропорційності розподілу сум боргового зобов`язання між спадкоємцями нижню межу суми ринкової вартості об`єктів нерухомості, зазначеної у довідці від 09 березня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно визначив ринкову вартість спадкового майна. Апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для долучення висновків про оцінку вартості спадкового майна, наданих відповідачем в суді апеляційної інстанції, оскільки відповідач не використала своє право на долучення зазначених доказів у суді першої інстанції без поважних причин.

Постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Кузнєцової М. І. задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Тернопільської області.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що всупереч вимогам статей 212-214 ЦПК України 2004 року апеляційний суд не встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема, не встановив реальну ринкову вартість спадкового майна, не звернув увагу на те, що агенція нерухомості Яворина , яка 03 березня 2017 року (без безпосереднього дослідження об`єктів оцінки) видала довідку про орієнтовну вартість нерухомого майна, не є суб`єктом оціночної діяльності, а тому інформація, яка зазначена у цій довідці, підлягає перевірці на загальних підставах. Апеляційний суд належним чином не розглянув клопотання відповідача про призначення судової експертизи з визначення вартості майна, прийнятого у спадщину; не визначив розмір вимог всіх кредиторів спадкодавця та дійшов немотивованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року змінено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, оформленим розпискою від 10 серпня 2013 року, у сумі 58 822,26 дол. США, що станом на 15 березня 2017 року еквівалентно 1 582 576,11 грн, у частках, пропорційних вартості одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_4 майна, а саме:

з ОСОБА_2 - 18 140,78 дол. США, що еквівалентно 488 066,64 грн, пропорційно вартості одержаного у спадщину майна, а саме: земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123489400:01:001:0037, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, вартістю 79 000,00 грн; земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123489400:01:001:0038, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, вартість 79 000,00 грн; земельної ділянки, площею 0,6869 га, для іншої житлової забудови, кадастровий номер 6125287500:01:018:0055, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, вартістю 0 грн; іменні акції ПАТ Дубрик у простій бездокументарній формі у кількості 2 499 968 штук, вартістю 499 993,60 грн; грошові кошти на рахунках у АТ КБ ПриватБанк , а саме: 23 січня 2015 року депозит, договір SAMDNWFD0070460152000, рахунок НОМЕР_1 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 259,66 грн; 23 січня 2014 року депозит, договір SAMDN85000740284617, рахунок НОМЕР_2 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 547,30 грн; 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок - 128,57 грн; 23 січня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_4 , залишок - 8,28 грн; 16 липня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_5 , залишок - 0,73 дол. США; 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_6 , залишок - 0,71 грн; 18 січня 2014 року кредитний картковий рахунок НОМЕР_7 , особисті кошти 0,03 грн; рахунок Бонус плюс НОМЕР_8 відсотки за вкладом, загальною вартістю 660 977,84 грн;

з ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 -13 682,06 дол. США, що еквівалентно 368 107,50 грн, пропорційно вартості одержаної у спадщину 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , вартістю 489 335,00 грн;

з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 - 26 999,26 дол. США, що еквівалентно 726 401,97 грн, пропорційно вартості, одержаної у спадщину 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , вартістю 498 335,00 грн; будинку АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 , вартість 0 грн; земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вартістю 485 330,00 грн, загальною вартістю 983 665 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 2 294,87 грн судового збору, з ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 1 730,82 грн судового збору та з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 3 415,51 грн судового збору.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_4 про погашення боргів спадкодавця, направивши їм засобами поштового зв`язку (службою кур`єрської доставки) претензію (вимогу) про повернення боргу, тому спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора пропорційно вартості успадкованого ними майна.

Водночас суд першої інстанції встановив вартість спадкового майна на підставі довідки агенції нерухомості Яворина про ринкову вартість нерухомості, не звернувши уваги на те, що агенція нерухомості Яворина , яка 03 березня 2017 року (без безпосереднього дослідження об`єктів оцінки) видала довідку про орієнтовну вартість нерухомого майна, не є суб`єктом оціночної діяльності. Фактично суд першої інстанції не встановив реальну ринкову вартість спадкового майна, не визначив розмір вимог всіх кредиторів спадкодавця та дійшов немотивованого висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний суд встановив, що загальна вартість успадкованого відповідачами майна становить 2 142 977,84 грн.

Після сплати ОСОБА_2 560 401,73 грн боргу іншому кредитору -ПАТ КредіАгрікольБанк - загальна вартість успадкованого майна становить 1 582 576,11 грн.

Заборгованість за договором позики від 10 серпня 2013 року становить 100 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 690 000,00 грн.

Оскільки вартість одержаного у спадщину майна після смерті ОСОБА_4 є меншою, ніж заборгованість за договором позики, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає заборгованість у сумі 58 822,26 дол. США, що еквівалентно 1 582 576,11 грн, у частках, пропорційних вартості одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_4 майна, а саме: з ОСОБА_2 18 140,78 дол. США, що еквівалентно 488 066,64 грн (30,84 % частки у спадщині), з ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 - 13 682,06 дол. США, що еквівалентно 368 107,50 грн (23,26 % частки у спадщині) та з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 - 26 999,26 дол. США, що еквівалентно 726 401,97 грн (45,90 % частки у спадщині).

У тотожних пропорціях з відповідачів також підлягає до стягнення сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, адвокат Кузнєцова М. І., яка діє від імені ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , просила суд скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд порушив вимоги частини другої статті 201 ЦПК України, оскільки відповідно до клопотання ОСОБА_2 не зупинив провадження у цій справі до вирішення спору про визнання недійсним договору позики, укладеного 10 серпня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Також, на переконання заявника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статей 1281, 1282 ЦК України та частини другої статті 177 СК України. Апеляційний суд необґрунтовано відхилив докази погашення ОСОБА_2 заборгованості померлого ОСОБА_4 іншим кредиторам, зокрема, ТОВ Кредекс , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Апеляційний суд не повідомляв ОСОБА_3 про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не залучив до участі у справі орган опіки та піклування, стягнув з відповідачів судовий збір у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у листопаді 2019 року, ОСОБА_1 заперечував проти доводів адвоката Кузнєцової М. І.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 607/14039/16-ц із суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

10 серпня 2013 року ОСОБА_4 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000,00 дол. США терміном до 01 травня 2014 року, про що склав розписку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Зобов`язання ОСОБА_4 про повернення грошових коштів у розмірі 100 000,00 дол. США згідно з розпискою від 10 серпня 2013 року на час його смерті не було виконано.

Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину ОСОБА_4 , є діти спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , яка подала заяву про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07 вересня 2016 року № 738 Про надання неповнолітній та малолітній дитині дозволу на укладання договору про поділ спадкового майна , на підставі дозволу органу опіки і піклування спадкоємці провели поділ спадкового майна, уклавши відповідний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н. В. Відповідно до спадкового договору у власність ОСОБА_4 переходить 1/2 частка будинку АДРЕСА_1 . У власність ОСОБА_3 переходить 1/2 частка будинку АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 на

АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. У власність ОСОБА_2 переходять дві земельні ділянки, площею по 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 6123489400:01:001:0037 та 6123489400:01:001:0038, які розташовані на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області; земельна ділянка, площею 0,6869 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125287500:01:018:0055, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; іменні акції ПАТ Дубрик у простій бездокументарній формі у кількості 2 499 968 штук, вартістю 499 993,60 грн; грошові кошти на рахунках у АТ КБ ПриватБанк , а саме: 23 січня 2015 року депозит, договір SAMDNWFD0070460152000, рахунок НОМЕР_1 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 259,66 грн; 23 січня 2014 року депозит, договір SAMDN85000740284617, рахунок НОМЕР_2 , поточна сума станом на 24 липня 2016 року - 1 547,30 грн; 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок - 128,57 грн; 23 січня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_4 , залишок - 8,28 грн; 16 липня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_5 , залишок - 0,73 дол. США; 21 березня 2014 року картковий рахунок НОМЕР_6 , залишок - 0,71 грн; 18 січня 2014 року кредитний картковий рахунок НОМЕР_7 , особисті кошти 0,03 грн; рахунок Бонус плюс НОМЕР_8 відсотки за вкладом.

На підставі договору про поділ спадкового майна приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н. В. 17 вересня 2016 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом, в яких вартість кожного окремо успадкованого майна оцінена у 0,01 грн.

Суди встановили, що ОСОБА_1 04 та 06 квітня 2016 року службами кур`єрської доставки Профі Україна (PRF) та EXSPRESS MAIL направляв спадкоємцям на адресу: АДРЕСА_4 , вимоги-претензії про повернення боргу (а. с. 78, 79).

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2010 року у справі №2-3815/10 стягнуто з ОСОБА_4 (як поручителя TOB Кременецька кераміка ) на користь ПАТ КредіАгрікольБанк (який є правонаступником AT Індустріально-Експортний Банк ) заборгованість за кредитним зобов`язанням основного боржника в сумі 105 582,30 дол. США, що еквівалентно 842 842,38 грн, та 56 695,81 грн. Указане рішення суду набрало законної сили 23 грудня 2010 року на підставі ухвали Апеляційного суду Тернопільської області.

Відповідно до висновку оціночно-земельної експертизи від 14 листопада 2018 року № 1036/18-22 ринкова вартість земельної ділянки, площею 1000 кв. м, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, розташованої у с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, становить 485 330,00 грн. Відповідно до цього ж висновку вартість земельної ділянки, площею 0,6869 га, кадастровий номер 6125287500:01:018:0055, розташованої у с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, ринкової вартості не має, оскільки є дорогою загального значення.

Згідно з висновком оціночно-будівельної експертизи від 16 листопада 2018 року № 1037/18-229 ринкова вартість будинковолодіння на АДРЕСА_1 становить 996 670,00 грн.

Відповідно до висновку оціночно-земельної експертизи від 14 листопада 2018 року № 1033-135/18-22 (а. с. 160-171) ринкова вартість земельної ділянки, площею 20000 кв. м, кадастровий номер 6123489400:01:001:0037, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, становить 79 000,00 грн.

Згідно з висновком оціночно-земельної експертизи від 14 листопада 2018 року № 1033/18-22 ринкова вартість земельної ділянки, площею 20000 кв. м, кадастровий номер 6123489400:01:001:0038, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, становить 79 000 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , відповідно до якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року не повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (частина третя статті 1281 ЦК України).

Суди встановили, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 04 та 06 квітня 2016 року службами кур`єрської доставки Профі Україна (PRF) та EXSPRESS MAIL направляв відповідачам як спадкоємцям ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_4 , вимоги-претензії про повернення боргу.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти існування указаних вимог, зазначаючи лише про помилковість реквізитів, вказаних в листах, та невідповідність оформлення цих листів вимогам чинного законодавства України.

Крім цього, ОСОБА_2 не спростувала належними та допустимими доказами як факт повідомлення її ОСОБА_1 про наявність у спадкодавця відповідачів невиконаного зобов`язання за договором позики, так і факт укладення ним указаного договору.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач в межах строків, визначених статтею 1281 ЦК України, належним чином повідомив відповідачів про наявність у них як спадкоємців ОСОБА_4 заборгованості за договором позики, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 10 серпня 2013 року.

Також обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 частини заборгованості за договором позики, оформленим розпискою від 10 серпня 2013 року, у сумі 58 822,26 дол. США, що станом на 15 березня 2017 року еквівалентно 1 582 576,11 грн, пропорційно вартості одержаних відповідачами у спадщину після смерті ОСОБА_4 часток майна.

Так, апеляційний суд виходив з того, що загальна вартість успадкованого відповідачами майна становить 2 142 977,84 грн.

Зазначене встановлено судом з урахуванням вартості окремих часток майна спадкодавця, успадкованого відповідачами, на підставі висновків оціночно-земельної експертизи від 14 листопада 2018 року № 1036/18-22, оціночно-будівельної експертизи від 16 листопада 2018 року № 1037/18-229, оціночно-земельної експертизи від 14 листопада 2018 року № 1033-135/18-22, оціночно-земельної експертизи від 14 листопада 2018 року № 1033/18-22, які були надані апеляційному суду представником ОСОБА_2 .

Встановлено та не заперечується сторонами у справі, що спадкодавець ОСОБА_4 (як поручитель TOB Кременецька кераміка ) за життя мав грошове зобов`язання перед ПАТ КредіАгрікольБанк у розмірі 560 401,73 грн, що підтверджується заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2010 року у справі № 2-3815/10.

З довідки ПАТ КредіАгрікольБанк вбачається, що з ОСОБА_2 як із спадкоємцем померлого, було досягнуто згоду про часткову сплату боргу в сумі 560 401,73 грн. Після внесення нею зазначеної суми в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 на рахунок банку, останній відізвав свої вимоги до спадкоємців.

З огляду на викладене апеляційний суд правильно визначив, що до стягнення з відповідачів в загальному розмірі підлягає 1 582 576,11 грн (2 142 977,84 грн - 560 401,73 грн).

Виконання будь-яких інших зобов`язань, які б спростували існування у відповідачів заборгованості перед ОСОБА_1 у визначеному розмірі, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Так, апеляційний суд вважав необґрунтованими доводи представника ОСОБА_2 адвоката Кузнєцової М. І. про необхідність урахування під час розгляду цієї справи факту погашення останньою заборгованості перед ТОВ Кредекс , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зазначивши, що долучені до матеріалів справи довідки та касові ордери ТОВ Кредекс , а також розписки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не є належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі надавати оцінку чи переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 1 582 576,11 грн, що відповідає вартості успадкованого ними майна після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Доводи касаційної скарги про те, що під час вирішення указаного спору суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 1281, 1282 ЦК України та частини другої статті 177 СК України є необґрунтованими, у тому числі і з огляду на характер правовідносин сторін та зміст встановлених у справі обставин.

Порушень апеляційним судом положень процесуального законодавства України, які є обов`язковими підставами для скасування оскаржуваної постанови, колегією суддів Верховного Суду не встановлено.

Водночас, вирішуючи питання про розподіл у справі судових витрат, апеляційний суд помилково вважав, що такі підлягають стягненню з ОСОБА_2 у розмірі 2 294,87 грн, з ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 - 1 730,82 грн та з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 - 3 415,51 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.

Ціна позову ОСОБА_1 визначена у розмірі 100 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 690 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи положення Закону України Про судовий збір , граничний розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру щодо стягнення з відповідачів 2 690 000,00 грн не може перевищувати 5 розмірів мінімальної заробітної плати та, відповідно, становить 6 890,00 грн (5 *1 378,00 грн).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 сплатив 6 890,00 грн судового збору.

Водночас позивач, крім позовної заяви, подав до суду у грудні 2013 року заяву про забезпечення позову у справі, сплативши при цьому 551,20 грн судового збору.

За подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Отже, судовий збір за подання ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову підлягав сплаті у розмірі 275,60 грн, а не 551,20 грн.

Натомість загальний розмір судового збору, стягнутого апеляційним судом з відповідачів на користь ОСОБА_1 , становить 7 441,20 грн, з урахуванням саме 551,20 грн, сплачених позивачем за подання заяви про забезпечення позову.

У такому випадку, надмірно сплачений розмір судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до підпункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , а не стягненню з відповідачів.

Розподіл судових витрат у справі повинен відбуватися виключно з урахуванням ставок, визначених положеннями указаного закону, а не з огляду на фактично сплачений стороною у справі розмір судового збору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат підлягає зміні відповідно до статті 412 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, враховуючи необхідність стягнення з відповідачів судового збору пропорційно задоволеним вимогам позову, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути: з ОСОБА_2 - 2 209,87 грн (30,84 % частки у спадщині), з ОСОБА_4 - 1 666,72 грн (23,26 % частки у спадщині), з ОСОБА_3 - 3 289,01 грн (45,90% частки у спадщині).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року зупинено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Оскільки касаційне провадження у справі закінчено, то виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року в незміненій частині підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Кузнєцової Марини Ігорівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року змінити в частині розміру стягнутого з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 209,87 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 289,01 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 666,72 грн судового збору.

В іншій частині постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року в незміненій частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк