Рішення

від 25.05.2021 по справі 300/1691/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. справа № 300/1691/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Шумея В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Гаврилишин до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про скасування наказу, скасування рішення, визнання дій про протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Гаврилишин (надалі також позивач; ФГ Гаврилишин ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу №77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором;

- визнати протиправною дію державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349;

- зобов`язати Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування)земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством Гаврилишин ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області протиправно та безпідставно було видалено право постійного користування земельною ділянкою правокористувача ФГ Гаврилишин , що в подальшому призвело вчинення Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області протиправних дій у частині винесення рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №87 від 19.03.2021, зокрема пункту 9, про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349. Позивачем було подано скаргу на дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району, Тернопільської області до Міністерства юстиції України з проханням виправити помилку, допущену державним реєстратором, однак 06.04.2021 Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021 видало наказ №77/4, згідно якого скаргу Фермерського господарства Гаврилишин від 15.07.2020 задоволено частково - в частині виправлення помилки відмовлено та, у зав`язку з порушенням державним реєстратором статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вирішено тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки Південно-Західним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в частині скарги ФГ Гаврилишин щодо виправлення помилки державним реєстратором, що в подальшому призвело до порушень права позивача з боку Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, відмовлено, позивач звернувся до суду для відновлення своїх прав.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Одночасно із позовною заявою Фермерське господарство Гаврилишин подало заяву про забезпечення позову (а.с. 39-42).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 заяву про забезпечення адміністративного позову у справі №300/1691/21 задоволено частково. Зупинено дію пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Заборонено Великогаївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області вчиняти будь-які дії спрямовані на поділ, об`єднання, відчуження, зміну цільового призначення, зміну площі, укладення договорів оренди та передання у користування земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349. В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

26.04.2021 представник Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подала суду відзив, згідно якого заперечила проти позовних вимог та вказала, що видалення запису про інше речове право не можна вважати помилкою, а отже державним реєстратором ОСОБА_3 порушено частину 3 статті 26 Закону в частині видалення запису з ДРРП про інше речове право №31815279. Таким чином, Колегією за результатами розгляду скарги Фермерського господарства Гаврилишин , зареєстрованої в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 22.03.2021 за №2193/0-21, встановлено порушення вимог діючого законодавства та вирішено задовольнити її частково. У зв`язку із викладеним, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) просить відмовити у задоволені позовних вимог (а.с. 129-134).

Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області також скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.05.2021. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 141-144). Просив суд в задоволенні позову відмовити та зазначив, що 31.05.2019 державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності площею 46,2895 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, для ведення фермерського господарства за ФГ Гаврилишин в постійне користування (державна власність). Незаконність проведення вказаної реєстрації, на думку Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, полягає в тому, що підставою виникнення іншого речового права є державний акт на право постійного користування серії ТР 00145, виданий 21.12.2001, який втратив чинність та вказана земельна ділянка належала до земель комунальної власності, згідно генерального плану села Великі Гаї, розробленого на підставі рішення сесії Великогаївської сільської ради від 25.03.2013 за №274, затвердженого за результатами громадського слухання, які відбулись 21.10.2014, затвердженого рішенням сесії Великогаївської сільської ради від 30.10.2014 за №378 та рішенням сесії Тернопільської районної ради від 27.03.2015 за №461. Також представник Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вказує на те, відповідно до рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської від 05.05.1991 за №2 гр. ОСОБА_1 , а не Фермерському господарству Гаврилишин , передано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка належала йому на підставі державного акту на право постійного користування серії ТР 00145, виданого 21.12.2001. При цьому, у 2015 році площа земельної ділянки зменшилась внаслідок розпаювання та поділу загальної площі на три окремі земельні ділянки: площею 1,8601 га - для ведення фермерського господарства (приватна власність), зареєстровано за ОСОБА_1 (фермерська садиба) кадастровий номер 6125281700:01:001:1930, площею 1,7853 га - для ведення фермерського господарства (приватна власність), зареєстровано за ОСОБА_2 , кадастровий номер 6125281700:01:001:2775 та площею 46,2895 га для ведення фермерського господарства (комунальна власність) кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, яка обліковувалась за Великогаївською сільською радою, як землі комунальної власності. Відповідач відмічає, що відповідно вимог Земельного кодексу України, припинення права постійного користування відбувається внаслідок розпаювання землі, в тому числі при поділі земельних ділянок на частини. Крім того, зазначено, що приймаючи рішення Великогаївської сільської ради №87 від 19.02.2021, в тому числі пункт 9 даного рішення в частині про продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349, Великогаївська сільська рада керувалась вимогами положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про оренду землі , Закону України Про внесення змін до Земельного кодексу України, щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону , Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а тому Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області просить відмовити у задоволенні позову.

Також від Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 12.05.2021 надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 в задоволенні клопотання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №300/1691/21 - відмовлено у зв`язку із тим, що предмет доказування у даній справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, а наявні у матеріалах справи відзиви та інші письмові докази дозволять повно та всебічно встановити обставини справи.

14.05.2021 від ФГ Гаврилишин на адресу суду надійшла відповідь на відзив Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якій позивач відмічає, що наведені у відзиві заперечення відхиляє та вказує, що 27.02.2020 з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №202048279 позивач дізнався про те, що в реєстрі безпідставно було видалено право постійного користування земельною ділянкою правокористувача ФГ Гаврилишин , внесено запис: Інше речове право скасовано. 15.07.2020 фермерським господарством Гаврилишин було подано скаргу на дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області до Міністерства юстиції України з проханням виправити помилку, допущену державним реєстратором. 06.04.2021 Південно-західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021 видало наказ №77/4. З поміж іншого, Колегія з розгляду скарг встановила, що державний реєстратор здійснив видалення запису про інше речове право з порушенням статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Також позивачем зазначено, що з огляду на приписи пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1128, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у своєму висновку від 01.04.2021 та наказі №77/4 від 06.04.2021 встановив, що мало місце рішення, дія державного реєстратора та оскаржуване рішення, дія державного реєстратора прийняте, вчинено з порушенням закону. Однак, порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не поновив. Так, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не скористався своїми повноваженнями і не поновив порушені права або законні інтереси скаржника, в тому числі й іншим способом, ніж визначено ним у скарзі, а також не вирішив які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. Тобто маючи всі можливості, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не захистило права ФГ Гаврилишин (а.с. 153-156).

20.05.2020 на адресу суду від ФГ Гаврилишин надійшла відповідь на відзив Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якій позивач відмічає, що наведені у відзиві заперечення відхиляє та вказує, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц встановила, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Крім того, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 по справі №922/989/18, позивач вказує на те, що одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення селянського фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським фермерським господарством (далі - СФГ) правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Звідси, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою. Крім того, позивач відмічає, що твердження Великогаївської сільської ради про те, що відповідно до Земельного кодексу України припинення права постійного користування відбувається внаслідок розпаювання, в тому числі при поділі є безпідставними, оскільки така норма в ЗК України відсутня. Також зазначено, про те, що Державний акт на право постійного користування серія ТР 00145 не втратив чинність та відсутні рішення чи законодавчі підстави для такої втрати чинності (а.с. 164-168).

Державний реєстратор Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Згідно рішення №2 від 05.05.1991 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 передано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського господарства).

05.09.1992 розпорядженням №235 представника президента України у Тернопільському районі затверджено рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки у розмірі 50 га для ведення селянського господарства (а.с. 15).

15.10.1992 Великогаївською радою народних депутатів було видано державний акт на право постійного користування серія Т № 000427 на земельну ділянку площею 50 га згідно плану (а.с. 11-13).

05.10.1992 розпорядженням представника президента України у Тернопільській області зареєстровано селянське (фермерське господарство) Гаврилишин на основі переданої в постійне користування земельної ділянки площею 50 га для ведення селянського (фермерського господарства) (а.с. 16).

21.12.2001 Великогаївською сільською радою на вищевказану земельну ділянку площею 50 га згідно плану було видано новий державний акт на право постійного користування серія ТР 00145 (а.с. 14).

16.09.2016 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведено державну реєстрацію даної земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, площу визначено у розмірі 46,2895 га, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, вид використання: для ведення фермерського господарства (а.с. 17-19).

31.05.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47152752 від 31.05.2019 державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району, Тернопільської області ОСОБА_3 зареєстровано за Фермерським господарством Гаврилишин право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі державного акту на право постійного користування серія ТР 00145 виданого 21.12.2001 Великогаївською сільською радою Тернопільського району та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6110465172019 від 31.05.2019.

01.06.2019 державним реєстратором ОСОБА_3 сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575 в якому було відображено право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за правокористувачем ФГ Гаврилишин та видано його голові цього фермерського господарства - ОСОБА_1 (а.с. 20-22).

Після видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, державним реєстратором ОСОБА_3 03.12.2019 у Державному реєстрі речових прав здійснено операцію з видалення запису про інше речове право, підставу виконання операції зазначено як помилковий (а.с. 149).

У зв`язку із цим, Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області згідно пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 вирішила продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:01:001:0349 (а.с. 23).

Дізнавшись про те, що в Державному реєстрі речових прав було видалено право постійного користування земельною ділянкою правокористувача ФГ Гаврилишин , 15.07.2020 фермерським господарством Гаврилишин подано скаргу на дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області до Міністерства юстиції України з проханням виправити помилку допущену державним реєстратором.

22.03.2021 Міністерство юстиції України скаргу на дію державного реєстратора направило за належністю до Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

01.04.2021 Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Колегія з розгляду скарг), розглянувши скаргу ФГ Гаврилишин на дії державного реєстратора, здійснені державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кушаришиним Василем Васильовичем щодо вилучення запису про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, рекомендувала скаргу Фермерського господарства Гаврилишин від 15.07.2020 задовольнити частково та, серед іншого, в частині виправлення помилки, допущеної державним реєстратором ОСОБА_3, шляхом повернення до ДРРП запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством Гаврилишин - відмовити (а.с. 30-34).

При цьому, згідно змісту висновку Колегії з розгляду скарг, встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_3 здійснив видалення запису про інше речове право з порушенням частини 3 статті 26 Закону.

06.04.2021 Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021 видало наказ №77/4, згідно якого скаргу ФГ Гаврилишин від 15.07.2020 задоволено частково. В частині виправлення помилки відмовлено та, у зав`язку з порушенням державним реєстратором статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вирішено тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 29).

Вважаючи протиправним пункт 2 наказу №77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), пункт 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та дії державного реєстратора в частині видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, які потягли за собою прийняття вищевказаних рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 за №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 9 Закону №1952-IV, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1); державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 2); технічний адміністратор Державного реєстру прав (далі - технічний адміністратор) - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром (пункт 7); реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (пункт 9).

Приписами частин 1, 2, 3 статті 26 Закону №1952-IV передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. У разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися. У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом в пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів. У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Суд встановив, що 01.06.2019 провівши реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за ФГ Гаврилишин , державний реєстратор ОСОБА_3 сформував витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575 і видав його заявнику голові ФГ Гаврилишин .

Однак, після видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, державним реєстратором ОСОБА_3 03.12.2019 у Державному реєстрі речових прав здійснено операцію з видалення запису про інше речове право, підставу виконання операції зазначено як помилковий .

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Підпунктами в , в-1 , г пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

При цьому відповідно до приписів частини 6 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Процедура розгляду відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1128 (далі - Порядок №1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128, Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (пункт 9 Порядку №1128).

Відповідно до пункту 14 Порядку №1128, за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Як встановлено судом, у висновку від 01.04.2021 Колегія з розгляду скарг на виконання підпунктів 1 і 2 пункт 9 Порядку №1128 встановила, що мало місце рішення, дія державного реєстратора та оскаржуване рішення (дія) державного реєстратора прийняте, з порушенням закону. Так, Колегія з розгляду скарг у висновку від 01.04.2021 встановила, що державний реєстратор ОСОБА_3 03.12.2019 здійснив видалення запису про інше речове право з порушенням частини 3 статті 26 Закону №1952-IV, тобто відповідачем-1 фактично підтверджено наявність порушень, допущених державним реєстратором.

З урахуванням вказаного висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021, 06.04.2021 Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) видало наказ №77/4, згідно якого скаргу ФГ Гаврилишин від 15.07.2020 задоволено частково. В частині виправлення помилки відмовлено та, у зав`язку з порушенням державним реєстратором статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вирішено тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, суд звертає увагу, що Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) тимчасово заблокував доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча позивач у скарзі від 15.07.2020 не просив блокувати доступ. Разом із цим, Південно-Західним міжрегіональним управлінням міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) фактично не поновлено порушені права скаржника, тобто не виконано вимог підпункту в-1 пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який встановлює, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу.

Суд вважає таке рішення відповідача в частині відмови виправити помилку, тобто прийняти на виконання підпунктів в , в-1 пункту 2 частини 6 статті 37 Закону №1952-IV рішення про виправлення помилки та усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу, а саме повернення до ДРРП запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством Гаврилишин , протиправним, оскільки воно жодним чином не відновлює права позивача та не дає можливість відновити в Державному реєстрі речових прав право постійного користування земельною ділянкою за Фермерським господарством Гаврилишин .

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що зважаючи на протиправність пункту 2 наказу №77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором, слід зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством Гаврилишин .

Щодо позовних вимог ФГ Гаврилишин , заявлених до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, суд зазначає наступне.

Як уже встановлено судом вище, наслідком протиправних дій державного реєстратора щодо здійснення 03.12.2019 у Державному реєстрі речових прав операції з видалення запису про інше речове право, є те що Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області згідно пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 вирішила продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, фактичним постійним користувачем якої є позивач згідно акту на право постійного користування серія ТР 00145 від 21.12.2001 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575 від 01.06.2019.

Суд звертає увагу, що земельна ділянка з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349 для ведення селянського (фермерського господарства) була передана ОСОБА_1 в постійне користування 05.05.1991 згідно рішення №2 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно статті 50 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 ), громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Надання земель громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться на підставі їх заяв та за поданням відповідної сільської, селищної Ради народних депутатів за рішенням районної, міської Ради народних депутатів (стаття 51 Земельного кодексу Української РСР).

Відповідно до статті 52 вказаного ЗК Української РСР, для ведення селянського (фермерського) господарства надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель .

Положеннями статті 5 Цивільного Кодексу України визначено, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області стосовно того, що передача у власність чи оренду земельної ділянки фермерському господарству понад норму безоплатної передачі здійснюється згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України на земельних торгах, оскільки на момент отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства чинним був зовсім інший Земельний кодекс та, відповідно, стаття 134 ЗК України ще не діяла.

Суд також вказує на те, що згідно частини 2 статті 92 чинного на сьогодні Земельного Кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно пункту 7 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 за №5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Разом із тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі №906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Також вказаний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 18.11.2020 по справі №904/6059/19.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищенаведеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005.

З урахуванням наведеного суд констатує, що в даному випадку державний акт на право постійного користування серія ТР 00145, виданий 21.12.2001 Великогаївською сільською радою на земельну ділянку площею 50 га згідно плану, є чинним та не скасованим.

Доводи відповідача, що такий державний акт втратив чинність, є необґрунтованими, безпідставними та не підтверджені жодними доказами. При цьому, суд звертає увагу, що в даних спірних правовідносинах відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської від 05.05.1991 за №2 гр. ОСОБА_1 , а не Фермерському господарству Гаврилишин передано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства, суд зазначає наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц вказала, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що з комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Суд звертає увагу, що з аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство від 19.06.2003 за №973-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц.

Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ Гаврилишин , так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Адже правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обовязки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою .

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 по справі №922/989/18.

Таким чином, є безпідставними та такими, що не підлягають врахуванню доводи Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що земельну ділянку площею 50 га у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства передано гр. ОСОБА_1 , а не Фермерському господарству Гаврилишин .

З урахуванням викладеного, враховуючи що фактичним постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 на підставі чинного державного акту на право постійного користування серія ТР 00145, виданого 21.12.2001, є позивач, суд дійшов висновку, що є протиправним пункт 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права є визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу №77/4 від 06.04.2021;визнання протиправною дії державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349; зобов`язання Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування)земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за ФГ Гаврилишин ; визнання протиправним та скасування пункту 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, натомість, відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність своїх дій, та, як наслідок, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то в силу вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на користь позивача підлягають стягненню пропорційно з кожного із відповідачів судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу №77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором.

Зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування)земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за фермерським господарством Гаврилишин (вул. Дружби, 60, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, код ЄДРПОУ 14041570).

Визнати протиправною дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області (вул. Центральна, 14, с. Завалів, Підгаєцький район, Тернопільська область) про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349.

Визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394875) про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) на користь Фермерського господарства Гаврилишин (вул. Дружби, 60, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, код ЄДРПОУ 14041570) сплачений судовий збір в розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394875) на користь Фермерського господарства Гаврилишин (вул. Дружби, 60, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, код ЄДРПОУ 14041570) сплачений судовий збір в розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.