Ухвала

від 21.05.2021 по справі 640/5745/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 травня 2021 року м. Київ № 640/5745/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41128265, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 16-А) задоволено повністю: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у реєстрації податкових накладних №1 від 12 жовтня 2017 року, №3 від 12 жовтня 2017 року та №4 від 19 жовтня 2017 року; зобов`язано Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: м. Київ, Львівська площа, 8) збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 2 195 723, 25 грн.; присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: м. Київ, Львівська площа, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41128265, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 16-А) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривні нуль копійок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року - без змін.

05 листопада 2019 року по даній справі видано виконавчі листи.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року замінено боржника у виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/5745/19 від 05.11.2019 року, з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04953, м. Київ, Львівська площа, 8) на Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

12 лютого 2020 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за заявою ТОВ Парк Трейд постановою №ВП 61233370 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа від 05.11.2019 року.

12 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" звернулося з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить визнати протиправним рішення, дії чи бездіяльність вчинених суб`єктом владних повноважень - Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: м. Київ, Львівська площа, 8), щодо не виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, по справі № 640/5745/19 від 24 червня 2019 року, яким позовні вимоги ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" (код СДРПОУ 41128265, адреса: 01124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 16-А, E-mail: trua03@gmail.com) задоволені повністю.

Також, позивач просить постановити окрему ухвалу та направити її до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: м. Київ, Львівська площа, 8) та зобов`язати керівництво вжити відповідних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли не виконанні рішення суду, щодо збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 2 195 723, 25 грн., та визначити строк необхідного для її виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2020 року заяву прийнято до розгляду в порядку письмового провадження.

01 жовтня 2020 року від відповідача надійшли заперечення на заяву від 12.06.2020 року, яких останній просить суд відмовити позивачу в задоволені заяви, з огляду на відсутність у відповідача можливості виконати рішення суду від 05.11.2019 року.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що відповідно до положень наказу ДПС від 24.10.2019 року № 137 виконання рішень суду щодо корегування відомостей в електронній системі СЕА ПДВ здійснюється на підставі рішення Робочої групи з розгляду питань, що виникають в процесі виконання судових рішень стосовно функціонування СЕА ПДВ та СЕА РПСЕ. Так, у разі надходження до ДПС рішення суду, яке набрало законної сили, Головою Робочої групи скликається засідання Робочої групи на якому шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів приймається рішення. Водночас, з огляду на розповсюдження на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, враховуючи Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 13.03.2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СOVID-19 спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 від 13.03.2020 року № 87/2020, постанову Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України короновірусу СOVID-19 від 11.03.2020 року № 211 та встановлення загального карантину, ДПС України прийнято розпорядження Про обмежувальні заходи на території ДПС від 25.03.2020 року відповідно до якого встановлені обмеження щодо проведення заходів масового характеру в приміщеннях ДПС України через що проведення засідання Робочої групи є неможливим, а виконання рішень суду на разі ускладнилось та потребує певного часу.

Розглянувши подану заявником заяву, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах Алпатов та інші проти України , Робота та інші проти України , Варава та інші проти України , ПМП Фея та інші проти України ), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 129-1 Конституції України.

Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Таким чином, рішення суду яке набрало законної сили має бути в розумні строки виконано органом державної влади.

Частина перша статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року, яке набрало законної сили відповідно до Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року не було виконано відповідачем, що не заперечуються сторонами.

Таким чином, вбачається, що починаючи з 21.01.2020 року відповідачем не виконується рішення суду, яке набрало законної сили, що протирічить статті 129-1 Конституції України та порушує права позивача на користь якого було винесено рішення суду.

Водночас, суд критично ставиться до позиції відповідача щодо неможливості виконати рішення суду з огляду на карантинні обмеження, які унеможливлюють проведення засідання Робочої групи з питань виконання рішень суду, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було послаблено карантинні заходи відповідно до епідеміологічного стану кожного регіону.

Як вбачається з офіційного веб-сайт ДПС України (офіційний портал) 24.06.2020 року та 28.10.2020 року у ДПС України проведено засідання експертних груп щодо співпраці органів ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.

Крім того, 14 серпня 2020 року проведено засідання Колегії ДПС України, у засіданні якої взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО Асоціація платників податків України Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.

Тобто, фактично ДПС України проводяться засідання колегій та експертних груп за участю значної кількості осіб.

При цьому, також на офіційному веб-сайті ДПС України обліковано звіт про стан розгляду судових справ за участю ДПС України станом на 01.11.2020 року, відповідно до якого протягом січня-жовтня поточного року Департаментом правової роботи забезпечено судове супроводження по 407 справах в судах різних інстанцій. Значна кількість судових справ, які перебувають на супроводженні в Департаменті стосується вимог щодо зобов`язання ДПС збільшити в СЕА суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН - загальна кількість справ, які перебувають на розгляді в судах (І, ІІ, ІІІ інстанції): 103 судові справи на суму 1 497 649,2 тис. грн. Крім того, Департаментом досягнуто значного прогресу у забезпеченні виконанні судових рішень вказаної категорії - протягом січня - вересень 2020 року фактично виконано 45 судових рішень, на суму 506 182 тис. грн.

З огляду на зазначене вбачається, що ДПС України виконуються рішення судів щодо корегування інформації в електронних системах, за таких умов суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019 року у справі № 640/5745/19.

Як передбачено у частині шостій статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Тобто, беручи до уваги викладене, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

Аналізуючи вказані приписи чинного процесуального законодавства щодо порядку та підстав винесення судом окремої ухвали, суд приходить до висновку, що вказані приписи мають тлумачитися та застосовуватися у їх взаємодії, отже винесення окремої ухвали є правом суду.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене вище, суд приходить про відсутність правових підстав для винесення окремої ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 123, 139, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 640/5745/19.

3. В задоволені решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" - відмовити.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.М. Погрібніченко