Постанова

від 25.05.2021 по справі 600/1292/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1292/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

25 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Чернівецькій області від 14.04.2020 №000248050, яким збільшено суму грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41627,50 грн, з яких 33302 грн - податкове зобов`язання та 8325,50 грн - штрафні санкції; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Чернівецькій області 14.04.2020 №0002470505, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальніст "Карпати Авто Чернівці" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 61836 грн у декларації №9311872501 від 10.10.2019 за 2018 рік.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що в акті перевірки зазначені недостовірні відомості щодо мети оренди приміщення. Крім того, апелянт стверджує, що повідомлення за формою 20-ОПП не досліджувалось під час проведення перевірки, а отже суд першої інстанції необґрунтовано взяв його до уваги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом ГУ ДПС у Чернівецькій області від 28.02.2020 №130 та направлень на перевірку від 02.03.2020 №532 та №533 податковим органом з 02.03.2020 по 06.03.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці".

За результатами перевірки складено акт від 16.03.2020 №870/24-13-05-05/40494133, згідно з яким встановлено порушення, а саме: заниження податку на прибуток у сумі 33302 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 61836 грн; завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування у сумі 61836 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 61836 гривень (т.1 а.с. 15-27).

На підставі акта від 16.03.2020 №870/24-13-05-05/40494133 ГУ ДПС у Чернівецькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №000248050, яким збільшено суму грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41627,50 грн, з яких 33302 грн - це податкове зобов`язання та 8325,50 грн - штрафні санкції; податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0002470505, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 61836 грн у декларації №9311872501 від 10.10.2019 за 2018 рік (а.с. 49-50).

07.05.2020 позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №000248050, №0002470505 від 14.04.2020 до ДПС України (т.1 а.с.52-57).

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 17.07.2020 №22860/6/99-00-06-02-02-06 про залишення ППР без змін, а скарги - без задоволення (т.1 а.с. 52-65).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів здійснення діяльності автошколи та отримання доходу від такої діяльності, а тому витрати на оренду приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Фастівська 30-А не можуть вважатись витратами, що пов`язані з веденням господарської діяльності позивача.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України.

Так, згідно з п.44.1-44.3 ст.44 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з ч. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону № 996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Відповідно до п.5 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

П. 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, відображенню у податковій і бухгалтерській звітності підлягають витрати, які підтверджуються первинними документами, за наявності доходу, для отримання якого вони здійснені.

Вказані положення законодавства кореспондують з пп. 14.1.36 та пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно з якими:

- господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З матеріалів справи встановлено, що для перевірки позивач надав податковому органу наступні первинні документи:

- договір суборенди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 б/н від 01.10.2018, укладений між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ "Карпати Авто Чернівці" (суборендар) (т.1 а.с.66-73);

- акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.10.2018 (т.1 а.с.74);

- додаткову угоду №1 від 0804.2019, якою змінено строк оренди приміщення до 31.05.2019 року (т.1 а.с.75);

- акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.05.2019 (т.1 а.с.76);

- акти надання послуг за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року (т.1 а.с.77-90);

- рахунки-фактури на оплату орендної плати та комунальних послуг з опалення приміщення за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року (т.1 а.с.100-113);

- платіжні доручення (т.1 а.с.91-99).

Згідно з повідомленням про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП від 20.02.2019 (т.1 а.с.226) позивач вказав про наявність у нього на праві оренди об`єктів оподаткування: 1 автомобіля Audi Q3 та 2 автомобілів VW Golf, які знаходяться за адресою: вул. Енергетична, 2В, м. Чернівці.

Відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП від 27.02.2019 (т.1 а.с.227) ТОВ "Карпати Авто Чернівці" зазначило про наявність у нього на праві оренди об`єкта оподаткування - учбового центру (автошколи), яка знаходить за адресою вул. Фастівська 30А, м. Чернівці.

При цьому в апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що повідомлення за формою 20-ОПП не досліджувалось під час проведення перевірки, водночас, такі доводи не спростовують правомірності висновків податкового органу.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 16.03.2020 №870/24-13-05-05/40494133 відсутні посилання на повідомлення за формою №20-ОПП. В той же час контролюючим органом встановлено, що приміщення взято в оренду з метою створення школи з підготовки водіїв. Згідно з КВЕД 85-53 - діяльність шкіл з підготовки водіїв транспортних засобів, товариством проводилися заходи щодо введення даної школи в експлуатацію та здійснювались витрати на створення та облаштування навчальних класів, витрати на оцінку протипожежного стану, заробітну плату працівникам центру навчання водінню тощо.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази введення автошколи в експлуатацію та отримання позивачем доходу від діяльності школи з підготовки водіїв транспортних засобів.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Карпати Авто Чернівці" зазначає про те, що приміщення винаймалося для використання в будь-якій господарській діяльності без будь-якої конкретизації чи обмежень щодо виду такої діяльності.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з матеріалами справи на підставі первинних документів та даних податкової і фінансової звітності ТОВ "Карпати Авто Чернівці" контролюючим органом встановлено, що у період з 01.01.2017 по 18.02.2020 позивач отримав дохід у сумі 541051 грн, зокрема: дохід від надання в оренду транспортних засобів в сумі 127300,26 грн, дохід від списання простроченої поворотної фінансової допомоги в сумі 308948,68 грн, дохід від реалізації інших необоротних матеріальних активів в сумі 104801,56 грн.

При цьому, за період з 01.01.2017 по 18.02.2020 ТОВ "Карпати Авто Чернівці" понесло витрати в розмірі 541029 грн, до складу яких включено: заробітну плату працівників центру навчання водіїв, відділу прокату автомобілів, заробітну плату адміністрації, резерв відпусток, оренду автомобілів, паливно-мастильні матеріали, страхування орендованих транспортних засобів, ремонт та амортизація основних засобів, пов`язаних з наданням послуг, придбання інших необоротних матеріальних активів (стільці, парти, плакати, стенди, тощо) та оренду приміщення ( АДРЕСА_1 ) з урахуванням комунальних послуг.

Таким чином, ТОВ "Карпати Авто Чернівці" отримувало дохід від надання послуг оренди транспортних засобів, у зв`язку з чим позивач поніс витрати, пов`язані з отриманням вказаного доходу (оренда автомобілів, заробітна плата та відрахування на заробітну плату, послуги страхування), що узгоджується з положеннями П(С)БО 16.

Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що позивач використовував приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення господарської діяльності з надання транспортних засобів в оренду чи інших видів діяльності, у зв`язку з якими позивачем був задекларований дохід.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі позивач посилається на довідку ТОВ "КарпатиАвтоцентр" вих.№75 від 20.08.2020 (т.1 а.с.166), згідно з якою ТОВ "Карпати Авто Чернівці" зареєстроване як суб`єкт господарювання за адресою: м.Чернівці, вул.Енергетична, 2-В за попереднім узгодженням цього питання з ТОВ "КарпатиАвтоцентр". Крім того, ТОВ "КарпатиАвтоцентр" повідомило про те, що ТОВ "Карпати Авто Чернівці" не здійснювало власну господарську діяльність за адресою: м.Чернівці, вул.Енергетична, 2-В, а документальна позапланова виїзна податкова перевірка позивача за вказаною адресою проводилася за згодою ТОВ "КарпатиАвтоцентр".

При цьому в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких отримана інформація, вказана в довідці вих.№75 від 20.08.2020. Крім того, той факт, що ТОВ "Карпати Авто Чернівці" не здійснювало господарську діяльність за адресою: м.Чернівці, вул.Енергетична, 2-В, не підтверджує, що така діяльність здійснювалася позивачем саме в орендованому приміщенні за адресою: вул. Фастівська, 30-а, м. Чернівці.

Відповідно до ч.1 ст.82 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ч.1 ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що довідка ТОВ "КарпатиАвтоцентр" вих.№75 від 20.08.2020 не відповідає ознакам належності, достовірності та достатності доказів, а отже не може бути врахована при вирішенні даної справи.

Згідно з п.5.5 договору суборенди приміщення по АДРЕСА_1 б/н від 01.10.2018 (т.1 а.с.66-73) усі витрати за користування комунальними послугами, телефонами, послугами інтернет зв`язку оплачуються суборендарем самостійно.

Водночас, згідно з наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями ТОВ "Карпати Авто Чернівці" перераховувало орендарю ФОП ОСОБА_1 плату за комунальні послуги з теплопостачання в опалювальний сезон.

Докази експлуатації приміщення по АДРЕСА_1 в якості офісу для здійснення господарської діяльності або для зберігання автомобілів, які надаються в оренду, споживання води та електроенергії, користування телефоном або мережею Інтернет за період суборенди приміщення з 01.10.2018 по 31.05.2019 в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про те, що витрати на оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , не можуть бути визнані такими, що здійснені з метою отримання доходу від господарської діяльності ТОВ "Карпати Авто Чернівці", а отже не підлягають включенню до від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за результатами позапланової документальної перевірки відповідач обґрунтовано зменшив ТОВ "Карпати Авто Чернівці" від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2018 рік в сумі 61836,00 грн, та збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41627,50 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Авто Чернівці" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 травня 2021 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.