Ухвала

від 11.05.2021 по справі 420/5561/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5561/20

адміністративне провадження № К/9901/13353/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №420/5561/20 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлені-рішень,

УСТАНОВИВ:

15.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №420/5561/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 13.04.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що вперше подану в межах строку на касаційне оскарження касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 31.03.2021. Повторно касаційна скарга подана без зайвого зволікання.

Скаржником вказано, що касаційна скарга подається з підстав, визначених у пункті 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що дана норма передбачає можливість касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, у доводах касаційної скарги контролюючим органом вказано про застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди з судовими рішеннями, наведення окремих цитат з постанов Верховного Суду України та Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, а наведені витяги з них стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не обґрунтовано, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, не наведено висновки судів у справі №420/5561/19, які суперечать висновкам Верховного Суду, не доведено подібність правовідносин у справах.

Задовольняючи позов, суди врахували позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 04.09.2018 по справі №818/1249/17, від 31.07.2018 у справі №817/1339/17, від 21.08.2018 по справі №811/2816/15, від 15.05.2019 по справі №804/12339/13-а. Податковим органом не обґрунтовано неправильність застосування судами попередніх інстанцій таких правових позицій.

Стосовно посилань скаржника не неповну та необ`єктивну оцінку доказів, Верховний суд зауважує, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

За змістом касаційна скарга майже не відрізняється від раніше поданої скарги у даній справі. Відтак, контролюючим органом не враховано роз`яснення Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, зазначені в ухвалі від 31.03.2021.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Також скаржником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №420/5561/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва