Ухвала

від 24.05.2021 по справі 367/3628/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3628/21

Провадження №2-з/367/169/2021

УХВАЛА

Іменем України

24 травня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_1 , подана в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви.

У заяві представник заявника вказує про те, що ОСОБА_2 має намір пред`явити позов до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк , Державного підприємства Сетам , треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпінов Василь Іванович про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним акту про передачу майна стягувачу, визнання свідоцтва недійсним та визнання права власності.

Заява обґрунтована тим, що 14 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який пізніше було розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року. Після розірвання шлюбу 01 серпня 2020 року ОСОБА_4 було змінено прізвище на ОСОБА_5 , про що видано свідоцтво про зміну імені.

У період шлюбу заявником із ОСОБА_3 було придбано на підставі Рішення 14 сесії ХХІV скликання Ірпінської міської ради від 25.09.2003 №420-14- ХХІV земельну ділянку кадастровий номер: 3210900000:01:053:0079, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №047474 від 27 вересня 2004 року.

Згодом, на вказаній земельній ділянці було побудовано будинок, загальною площею 368, 7 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м. До домоволодіння також входять вольєр, літера Б, басейн літера В, альтанка літера Г, баня літера Д, свердловина №1, вигрібна яма №2, огорожа №3-6. На вищевказані об`єкти нерухомого майна було зареєстровано право власності, про що Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради було видано Свідоцтво про право власності від 12.01.2007 Серії НОМЕР_1 та видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13906007 від 16.03.2007.

29 серпня 2003 року ОСОБА_3 було укладено із Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк кредитний договір №10005097000. Згідно із додатковою угодою від 12 червня 2007 року до кредитного договору №10005097000, до п.п.2.1. розділу 2 договору було внесено наступні зміни: У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним договором банком приймається: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

12 червня 2007 року було укладено із Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк договір іпотеки №56775, що засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту №10005097000 від 29 серпня 2003 року, про що вказано в п.1.2 Договору іпотеки.

При цьому, з урахуванням того, що спірне майно є спільним сумісним майном подружжя, 30 травня 2007 року ОСОБА_6 було складено відповідну заяву про надання згоди своєму чоловіку ОСОБА_3 на укладення та підписання з АКБ Укрсиббанк договору іпотеки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого на ній, на умовах та за ціну за його розсудом.

Таким чином, як зазначає заявник, Публічному акціонерному товариству Укрсиббанк було достовірно відомо, що майно є спільним сумісним майном подружжя. Однак, банк звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом лише до ОСОБА_3 , з якого на користь Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк було стягнуто заборгованість на загальну суму 499 133 доларів США 55 центів, після чого відкрито виконавче провадження Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №41238477.

21 квітня 2021 року заявник звернулася до ОСОБА_3 із питанням щодо необхідності розподілу майна та можливості користуватися спірним майном, однак, ОСОБА_3 було надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №243749502, з якого стало відомо, що право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване 23 червня 2017 року Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Шурпіновим В.І. на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НМЕ 476848-476849, 571, виданий 23.06.2017 за ПАТ Укрсиббанк . Заявниця вказує, що об`єкти нерухомості були відчужені на електронних торгах, про проведення яких вона повідомлена не була та своєї згоди на відчуження не надавала.

Заявниця вказує, що враховуючи, що зазначене вище нерухоме майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як такі, що придбані ними у період шлюбу, відчуження належної ОСОБА_2 частки у такому майні на електронних торгах без її згоди є порушенням прав заявника як співвласника вказаного майна.

Таким чином, як вказує заявник, оскільки вона фактично позбавлена права власності на спірне майно, оскільки право власності зареєстроване за відповідачем, то спірне майно може бути відчужене в будь-який момент, що зробить фактично неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, заявник просить: накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами літера А, загальною площею 368, 7 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, вольєр, літера Б, басейн літера В, альтанка літера Г, баня літера Д, свердловина №1, вигрібна яма №2, огорожа №3-6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , у тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав (окрім обтяжень) на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами літера А, загальною площею 368, 7 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, вольєр, літера Б, басейн літера В, альтанка літера Г, баня літера Д, свердловина №1, вигрібна яма №2, огорожа №3-6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які належать Публічному акціонерному товариству Укрсиббанк ; заборонити Публічному акціонерному товариству Укрсиббанк вчиняти дії, які направлені на відчуження житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами літера А, загальною площею 368, 7 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, вольєр, літера Б, басейн літера В, альтанка літера Г, баня літера Д, свердловина №1, вигрібна яма №2, огорожа №3-6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (зокрема, продажу такого майна третім особам, реалізації такого майна на прилюдних торгах, звернення стягнення на таке майно в судовому порядку).

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України .

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України , до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2 , 18 , 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Відповідно до копії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 14 грудня 2002 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №2395.

Згідно із копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 01 серпня 2020 року, ОСОБА_4 змінила ім`я на ОСОБА_2 .

Відповідно до копії державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ №047474 від 27 вересня 2004 року, державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, видано ОСОБА_3 , на підставі рішення 14 сесії ХХІV скликання Ірпінської міської ради від 25.09.2003 №420-14-ХХІV, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд.

Згідно із копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.01.2007, виданого Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на житловий будинок літер А , загальною площею 368, 7 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, вольєр, літер Б , басейн літер В , альтанку літер Г , баню літер Д , свердловину №1, вигрібну яма №2, огорожа №3-6, підпірну стіну №7, замощення І, на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради 14.11.2006 №214/1.

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13906007, Ірпінським бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2007.

Згідно із копією нотаріально посвідченої заяви від 30 травня 2007 року, ОСОБА_4 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_3 на укладення та підписання з АКІБ Укрсиббанк договору іпотеки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та житлового будинку з господарськими спорудами, розташованими на ній, на умовах та за ціну за його розсудом.

29 серпня 2003 року ОСОБА_3 було укладено із Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк кредитний договір №10005097000. Згідно із додатковою угодою від 12 червня 2007 року до кредитного договору №10005097000, до п.п.2.1. розділу 2 договору було внесено наступні зміни: У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним договором банком приймається: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

12 червня 2007 року ОСОБА_3 було укладено із Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк договір іпотеки №56775, що засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту №10005097000 від 29 серпня 2003 року, про що вказано в п.1.2 Договору іпотеки.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 21 квітня 2021 року, видно, що: земельна ділянка, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ПАТ Укрсиббанк , підстава для державної реєстрації - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НМЕ 476848-476849, 571, видане 23.06.2017 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Шурпіновим В.І.; житловий будинок, загальною площею 368, 7 кв.м, житлова площа 60,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , складовими частинами якого є житловий будинок, А, споруда, вольєр, Б, споруда, басейн, В, споруда альтанка, Г, будівля, баня, Д, свердловина, 1, вигрібна яма, 2, споруда, огорожа, 306, споруда, підпірна стіна, 7, замощення, 1, належить на праві приватної власності ПАТ Укрсиббанк , підстава для державної реєстрації - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НМЕ 476848-476849, 571, видане 23.06.2017 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Шурпіновим В.І.

Враховуючи, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо права власності на вказане майно і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

Однак, враховуючи, принцип рівності часток подружжя у майні, що є об`єктом права спільної сумісної власності, суд вважає правильним задовольнити частково заяву про забезпечення позову та накласти арешт лише на частину спірних житлового будинку та земельної ділянки.

Спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину земельної ділянки та житлового будинку, жодним чином не позбавляє власника права володіння ними. Також, арешт на частину земельної ділянки та житлового будинку ніяким чином не впливає на будь-чиє право користування вказаним майном.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Згідно із положенням ч.7 ст. 158 ЦПК України , у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України ). Крім того, відповідно до п. 13 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Отже, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів, виходячи із заявлених заявником предмету та підстав позову, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, спірне нерухоме майно належить відповідачу, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. Вимоги позивача в частині накладення арешту на нерухоме майно є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю. Тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на частину спірних житлового будинку та земельної ділянки.

Суд вважає, що вимоги заборони вчинення реєстраційних дій та дій, направлених на відчуження спірних житлового будинку та земельної ділянки, не підлягають задоволенню, оскільки рішення про накладення арешту на частину зазначеного нерухомого майна виключає вчинення реєстраційних дій щодо цього майна, та є співмірним із позовними вимогами.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України .

Одночасно, суд роз`яснює ОСОБА_2 , що відповідно до правил ч. 4 ст. 152 ЦПК України , у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153 , 157 , 260-261 ЦПК України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, площею 0,1 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1284154632109, яка належить на праві приватної власності ПАТ Укрсиббанк .

Накласти арешт на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 368, 7 кв.м, житлова площа 60,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , складовими частинами якого є: житловий будинок, А; споруда, вольєр, Б; споруда, басейн, В; споруда альтанка, Г; будівля, баня, Д; свердловина, 1; вигрібна яма, 2; споруда, огорожа, 3-6; споруда, підпірна стіна, 7; замощення, 1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1284136532109, який належить на праві приватної власності ПАТ Укрсиббанк .

У задоволенні інших вимог заяви представника ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Дані стягувача: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Дані боржника: Публічне акціонерне товариство Укрсиббанк , код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12.

Копію ухвали суду направити до відома сторонам по справі, а державному реєстратору - для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук