Рішення
від 11.05.2021 по справі 372/3857/19
ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3857/19

Провадження № 2-82/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні об`єднану цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовними заявами до відповідачів, уточнивши які просив визнати недійсними Накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельних ділянок у власність і скасування у Поземельній книзі записів про надання земельних ділянок фізичним особам відповідачам у справі з визначеними кадастровими номерами у приватну власність та в оренду; визнати недійсними Договори оренди земельних ділянок: з кадастровим номером 3223110100:06:004:0012 від 10.05.2016 року, який укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223110100:06:004:0011 від 09.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:05:002:0002 від 11.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223110100:06:005:0002 від 10.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223110100:04:005:0010 від 11.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223110100:06:005:0003 від 09.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_19 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223110100:06:001:0026 від 15.08.2016 року, який укладений між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223110100:06:005:0004 від 09.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:05:002:0006 від 09.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_10 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:03:006:0003 від 09.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_11 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:05:005:0001 від 15.08.2016 року, який укладений між ОСОБА_20 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:05:001:0062 від 15.08.2016 року, який укладений між ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:05:002:0007 від 10.05.2016 року, який укладений між ОСОБА_13 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186600:04:008:0001 від 15.08.2016 року, який укладений між ОСОБА_14 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 від 15.08.2016 року та додатковою угодою, які укладено між ОСОБА_21 та та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л і між ОСОБА_15 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186200:05:001:0063 б/н та без дати, який укладений між ОСОБА_16 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л і ОСОБА_17 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л ; з кадастровим номером 3223186600:04:003:0002, який укладений між ОСОБА_18 та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л , а також визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію вказаних земельних ділянок з одночасним припиненням, усіх речових обтяжень, зареєстрованих щодо вказаних земельних ділянок. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідно до даних публічної кадастрової карти та витягів з ДЗК державним кадастровим реєстратором Обухівського відділення ГУ Держгеокастру у Київської області за відповідачами було зареєстровані земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, а Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області були видані накази про надання земельних ділянок у власність відповідачам фізичним особам. На підставі даних наказів, право власності відповідачів було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому вказані земельні ділянки були передані в оренду відповідно до договорів ТОВ Роза-Л . Проте, як вказує позивач, вказані спірні земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки, землекористувачем, на підставі права постійного користування, якої є позивач, а тому їх передача у приватну власність в порушення вимог земельного законодавства без згоди позивача, що порушило права позивача. Крім того, землевпорядна документація на спірні земельні ділянки була виготовлена з порушенням, відсутні додатки. Також реєстрація права власності на земельні ділянки відбувалась під час дії ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони реєструвати право власності на спірні земельні ділянки. В зв`язку з цим, позивач просить визнати незаконними та скасувати державну реєстрацію спірних земельних ділянок шляхом визнання недійним Наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельних ділянок у власність та визнанням недійним договорів оренди.

Ухвалою суду від 03.06.2020 цивільну справу № 372/175/20 (2-801/20) за позовом Приватного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_15 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, цивільну справу № 372/174/20 (2-800/20) за позовом Приватного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, цивільну справу № 372/3857/19 (2-493/20) за позовом Публічного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, об`єднано в одне провадження і присвоєно об`єднаній цивільній справі № 372/3857/19 (2-493/20).

Ухвалою суду від 23.09.2020 цивільну справу № 372/3857/19 (2-493/20) за позовом Публічного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та цивільну справу № 372/2110/20 (2-1414/20) за позовом Приватного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_18 , Товариства з обмеженою відповідальністю Роза-Л , про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки об`єднано в одне провадження і присвоєно об`єднаній цивільній справі № 372/3857/19 (2-493/20).

Ухвалою суду від 23.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.04.2021 року провадження у справі за позовами Публічного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, закрито, у зв`язку зі смертю відповідачів ОСОБА_19 , та ОСОБА_20 .

Відповідачем ГУ Держгеокадастру у Київській області надано відзиви на позовні заяви, відповідно до яких, відповідач не визнає позовні вимоги та зазначає, що земельні ділянки набуті відповідачами фізичними особами за рахунок земель пайового фонду ПАТ Обухівське як правонаступника радгоспу-комбінату Обухівський із земель державної власності переданих в постійне користування останньому у 1996 році. Відповідачі мали гарантоване право на отримання земельних ділянок у власність як працівники радгоспу-комбінату. Із земель, що належали радгоспу було вилучено частину земель, що не було відображено у державному акті на право постійного користування виданого в 1996 році. Відповідачі отримали право власності на спірні земельні ділянки відповідно до проектів приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організації без розроблення іншого виду документації із землеустрою, такий проект приватизації земель ПАТ Обухівське був розроблений та погоджений. Крім того, саме ПАТ Обухівське зверталось у 2012 році до Обухівської райдержадміністрації щодо розпаювання, про що було видано відповідне розпорядження про надання дозволу на розробку проекту приватизації земель ПАТ Обухівське , який в подальшому був розроблений, та містив всі необхідні документи, зокрема схему поділу земель, акти встановлення меж земельних ділянок в натурі. Щодо судової заборони передавати спірні земельні ділянки у власність, то така заборона стосувалась Головного управління Держземагенства, а не ГУ Держгеокадастру у Київській області, який не є правонаступником. В зв`язку з цим, в задоволенні позову просить відмовити.

Представником позивача надано клопотання про залучення доказів, в яких зазначено, що щодо земель ПрАТ Обухівське проекту приватизації земель ПАТ Обухівське не розроблявся, а рішення про розпаювання не приймалося всупереч ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Зокрема відповідачем, ГУ Держгеокадастру не внесено змін до Державних актів на право постійного користування ПрАТ Обухівське спірними землями серії ІІ-КВ № 003262 від 113.02.1996 року, № 003263 від 16..02.1996 та № 003261 від 19.02.1996 року. Рішення про розпаювання земель не приймалось. У позивача є право постійного користування, що підтверджується відповідним державним актом, який є чинний. Щодо вчинення дій під час судової заборони, то відповідач відповідно до чинного законодавства був наділений повноваженнями, які мало Головне управління Держземагенства, а аргумент відповідача щодо перетворення Держземагенства на Держгеокадастр не відповідає вимогам матеріального права та суперечить положенням Конституції України та заборона на вчинення дій в ухвалі суду діяла і для відповідача, оскільки він наділений повноваженнями, що раніше належали управлінню Держземагенства.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги об`єднаного позову підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовних заявах, заяві про зміну предмету позовів, додатково пояснила, що спірні земельні ділянки перебували у постійному користуванні позивача, таке право не є припиненим і під час розгляду справи в суді. Законним способом з постійного користування вони не вилучались. У 2012 році позивачу за його зверненням було надано дозвіл розпорядженням РДА на виготовлення проекту землеустрою приватизації земельних ділянок, але він не був погоджений та не затверджений, оскільки була різниця в площі земель. В подальшому ухвалою суду було заборонено проводити приватизацію спірних земельних ділянок, яка діяла до 2016 року. Проте, Держкомзем зареєстрував земельні ділянки у державному земельному кадастрі під час дії заборони суду, без проекту землеустрою та без додатків до нього. Крім того, спірні земельні ділянки не були сформовані і не встановлені в натурі. Затвердженого проекту землеустрою не було, не було проведено державну експертизу. Таким чином вносити відомості у кадастрову карту дані щодо спірних земельних ділянок не було правових підстав. Цим порушено права позивача на реєстрацію їхнього права постійного користування, оскільки в кадастровій карті є накладення земельних ділянок. Представник позивача зазначає, ПАТ Обухівське є правонаступником радгоспу-комбінату Обухівське . Тобто відбулось незаконне втручання у право постійного користування позивача земельними ділянками. Не заперечує, що відповідачі мали право як працівники радгоспу на приватизацію земельних ділянок, що перебувають у користуванні позивача, проте вказує на порушення порядку приватизації. В зв`язку з чим уточненні позовні вимоги об`єднаного позову просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Роза-Л в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог об`єднаного позову заперечив в повному обсязі, зазначив, що відповідачі фізичні особи мали право на приватизацію спірних земельних ділянок як працівники радгоспу, що не заперечує і сторона позивача. Задоволення позову не відновить порушеного права позивачів на спірні земельні ділянки, а лише змусить відповідачів повторно проводити приватизацію земельних ділянок. Позивач не довів порушення своїх прав, оскільки не є правонаступником радгоспу-комбінату Обухівське , а тому позивач не має жодного права на спірні земельні ділянки. Право постійного користування не було зареєстровано. Розпорядження про приватизацію є чинне. Ухвала про заборону проводити дії щодо приватизації спірних земельних ділянок стосувалось іншої юридичної особи, а ГУ Держгеокадастр у Київській області не є його правонаступником. Також зазначив, що відповідачі фізичні особи не повинні позбавлятись права власності на належні їм земельні ділянки лише з підстав порушення порядку приватизації вчинені державним органом.

Відповідач ОСОБА_16 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, вважає, що приватизація її земельної ділянки відбулась законно та скасування такої приватизації буде порушувати її право власності. Вказує, що саме ПАТ Обухівське тривалий час вчиняло дії, щоб розпаювання не було проведено з метою користування земельними ділянками.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явились, заяв чи клопотань до суду не надавали, хоч повідомлялись належним чином про час і місце судового розгляду

Суд, заслухавши представників сторін, відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ч.ч.1,5,6ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді заслухані , тобто належним чином вивчені судом.

Судом встановлено, що у відповідності до Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 р., № 003263 від 13.02.1996 р., № 003264 від 19.02.1996 р., виданих Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області, Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області та Обухівською міською радою Обухівського району Київської області відповідно, радгоспу-комбінату Обухівський було передано в користування 2164,6 га, 1327 га та 1687,9 га земель в межах згідно з планом користування.

Відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006, перетворено державне підприємство радгосп - комбінат Обухівське у Відкрите акціонерне товариство Обухівське .

Відповідно до п.1.1 Статуту затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів від 20.12.2019, ПАТ Обухівське засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській обл., від 05.05.2006 року шляхом перетворення державного підприємства радгосп-комбінат Обухівське у Відкрите акціонерне товариство Обухівське відповідно до Законів України Про приватизацію державного майна та Про господарські товариства . Відкрите акціонерне товариство Обухівське було перейменовано на Публічне акціонерне товариство Обухівське рішенням Загальних зборів акціонерів від 18.10.203 у зв`язку з приведенням діяльності Товариства у відповідність із вимогами ЗУ Про акціонерні товариства . Публічне акціонерне товариство Обухівське було перейменовано на Приватне акціонерне товариство Обухівське рішенням загальних зборів акціонерів від 20.12.2019 у зв`язку з приведенням діяльності Товариства у відповідність із вимогами ЗУ Про акціонерні товариства . Приватне акціонерне товариство Обухівське є правонаступником всіх прав і обов`язків радгоспу-комбінату Обухівський .

05.03.2010 року на загальних зборах осіб, які мають право на земельну частку (пай) в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПАТ Обухівське було прийнято рішення про розпаювання та приватизацію земель позивача, та було визначено 839 осіб з числа працівників та пенсіонерів ПАТ Обухівське , які мали право на земельну частку (пай) в процесі про розпаювання та приватизацію земель позивача.

Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області від 28.03.2012 №385 "Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад" надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгоспу-комбінату "Обухівський" на підставі статуту Публічного акціонерного товариства "Обухівське", згідно з Державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№003264, 003262, 003263, зареєстрованими в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 №1, від 19.02.1996 №26 та від 16.02.1996 №284 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області. Пунктами 4 та 7 зазначеного розпорядження передбачено, що розроблений проект приватизації земель подається на розгляд та погодження комісії при Обухівській райдержадміністрації з розгляду питань, повязаних з погодженням документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність чи користування на території Обухівської міської ради, Козинської селищної ради, Григорівської, Долинянської, Красненської, Щербанівської, Великодимитровицької, Германівської, Деремезнянської, Копачівської, Краснослобідської, Маловільшанської, Нещерівської, Перегонівської, Першотравенської, Підгірцівської, Семенівської, Старобезрадичівської сільських рад.

28.05.2012 року між позивачем та ФОП ОСОБА_22 було укладено договір на створення (передачу) науково-технічної документації №6-1, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо приватизації земель ПАТ Обухівське в адміністративних межах Першотравенської, Нещерівської сільських рад та Обухівської міської ради, Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Про внесення змін до розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28.03.2012 р. № 385 № 370 від 21.10.2013 р. пункт 7 розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 385 від 28.03.2012 р. визнано таким, що втратив чинність.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Київської області від 17.03.2015 р. у справі № 911/2149/14, яке було залишено в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 р. та рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2016 у справі №911/68/16 яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 залишене без змін.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 05.06.2014 року, по справі №911/2149/14, заборонено Управлінню Держземагенства в Обухівському районі Київської області, Головному управлінню Держземагенства у Київській області та/або фізичній особі-підприємцю ОСОБА_22 здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні ПАТ Обухівське на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003262, 003263, 003264.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду по справі №911/2149/14 від 13.10.2016 скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2014.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.08.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 в частині відмови у задоволенні первісних вимог про визнання недійсним рішення Обухівської районної ради "Про затвердження проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області" №428.29.VI від 27.12.2013 скасовано, а рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі №911/2149/14 у цій частині, залишено в силі. В частині первісних позовних вимог про зобов`язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_22 виконати передбачені договором на створення (передачу) науково-технічної документації №6-1 від 28.05.2012 роботи по розробці проекту землеустрою щодо приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Нещерівської, Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області і передати результати робіт, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 залишено без змін. В частині зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_22 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 та рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 скасовано, та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 08.12.2015 р. № 365 "Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад" відповідно до ст.ст. 17, 22, 25, п. 4 ст. 186, п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 49 Закону України "Про землеустрій", ст. 11 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. ст. 21, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" було затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське", розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 1 розпорядження), а також встановлено Управлінню Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області зберігати землевпорядну документацію з приватизації в установленому законодавством порядку (пункт 2 розпорядження).

Зазначене розпорядження №365 від 08.12.2015 оскаржувалось позивачем ПАТ Обухівське та було предметом розгляду у справі господарського суду Київської області №911/68/16.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2016 у справі №911/68/16 за позовом ПАТ Обухівське відмовлено повністю, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 вказане рішення залишене без змін, та було встановлено, що Обухівська районна державна адміністрація в оспорюваному розпорядженні не передавала з державної у приватну власність землі сільськогосподарського призначення, а лише затверджувала проект приватизації цих земель на підставі приписів ч. 4 ст.186 ЗК України.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:004:0012 площею 3,4745 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2016 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:004:0012, площею 3,4745 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі витягу з ДЗК виданий 15.01.2016, видавник: Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області; наказ виданий 12.03.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області власником є ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28994451 від 29.03.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки укладеного 10.05.2016 року та зареєстрованого 03.09.2016 року.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210043332017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:004:0012 площею 3,4745 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_3 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:004:0011 площею 3,5727 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:004:0011, площею 3,5727 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.03.2016 року, власником є ОСОБА_4 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29007296 від 30.03.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки від 09.04.2016 року, дата державної реєстрації 20.04.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3209082762017 від 30.05.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:004:0011 площею 3,5727 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_4 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:002:0002 площею 4,1198 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:002:0002 площею 4,1198 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.03.2016 року, власником є ОСОБА_5 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28994740 від 30.03.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2016 року, дата державної реєстрації 20.04.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3209698982017 від 18.08.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:002:0002 площею 4,1198 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_5 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_6 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:005:0002 площею 3,6344 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.11.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:005:0002 площею 3,6344 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.03.2016 року, власником є ОСОБА_6 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28997132 від 29.03.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.04.2016 року, дата державної реєстрації 20.04.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3209816392017 від 07.09.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:005:0002 площею 3,6344 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_6 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_7 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:04:005:0010 площею 3,5726 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.04.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:04:005:0010 площею 3,5726 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 23.03.2016 року, власником є ОСОБА_7 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28950792 від 26.03.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210044712017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:04:005:0010 площею 3,5726 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_7 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 року, ОСОБА_8 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:001:0026 площею 3,6389 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:001:0026 площею 3,6389 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 24.06.2016 року, власником є ОСОБА_8 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 29.08.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.08.2016 року, дата державної реєстрації 03.09.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210043632017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:001:0026 площею 3,6389 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_8 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_9 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:005:0004 площею 3,2811 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:005:0004 площею 3,2811 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., м. Обухів, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.03.2016 року, власником є ОСОБА_9 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28997199 від 29.03.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3209834932017 від 08.09.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:005:0004 площею 3,2811га , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Обухівська міська рада, власник ОСОБА_9 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_23 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:002:0006 площею 3,2907 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:002:0006 площею 3,2907 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.03.2016 року, власником є ОСОБА_23 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29345907 від 20.04.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3207504112016 від 18.10.2016 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:002:0006 площею 3,2907 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, власник ОСОБА_23 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_11 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:03:006:0003 площею 3,5486 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:03:006:0003 площею 3,5486 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 23.03.2016 року, власником є ОСОБА_11 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28950452 від 26.03.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3209684872017 від 17.08.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:03:006:0003 площею 3,5486 га , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, власник ОСОБА_11 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_12 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:001:0062 площею 3,6001 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:001:0062 площею 3,6001 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 23.03.2016 року, власником є ОСОБА_12 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28948739 від 26.03.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210044722017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:001:0062 площею 3,6001 га , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, власник ОСОБА_12 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_13 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:002:0007 площею 3,2939 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:002:0007 площею 3,2939 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.03.2016 року, власником є ОСОБА_13 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28995846 від 29.03.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2016 року, дата державної реєстрації 03.09.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210043522017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:002:0007 площею 3,2939 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенська сільська рада, власник ОСОБА_13 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 року, ОСОБА_14 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:008:0001 площею 3,6177 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:008:0001 площею 3,6177 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенська сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 24.06.2016 року, власником є ОСОБА_14 .Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30238294 від 30.06.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210043532017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:008:0001 площею 3,6177 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенська сільська рада, власник ОСОБА_14 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 року, ОСОБА_21 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 площею 3,6126 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 площею 3,6126 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенська сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.06.2016 року, власником є ОСОБА_21 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30263760 від 07.2016.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 площею 3,6126 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенська сільська рада,зареєстрована на праві власності за ОСОБА_15 . Підстава виникненя права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1539, видане 06.06.2017 року, видавник: Мельник М.В., приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до вищезазначеного договору оренди землі від 15.08.2016 року та додаткової угоди б,н від 02.10.2017 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 31269487 від 07.09.2016 року.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3209816372017 від 07.09.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0001 площею 3,6126 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенська сільська рада, власник ОСОБА_15 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.03.2016 року, ОСОБА_24 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:001:0063 площею 3,6002 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:001:0063 площею 3,6002 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівської сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 22.12.2016 року, власником є ОСОБА_24 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28950265 від 26.03.2016.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2016 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:001:0063 площею 3,6002 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада,зареєстрована на праві спільної часткової власності: за ОСОБА_17 - ј частина земельної ділянки, підстава виникненя права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 993, видане 22.12.2016 року, видавник: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Клименко О.П. та за ОСОБА_16 - ѕ частини земельної ділянки, підстава виникненя права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 989, видане 22.12.2016 року, видавник: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Клименко О.П.

Вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до вищезазначеного договору оренди землі без дати і без номера (а. с. 6061 Том 9) Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 31269487 від 07.09.2016 року.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3210044762017 від 05.10.2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:05:001:0063 площею 3,6002 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Нещерівська сільська рада, власники ОСОБА_16 - ѕ частини та ОСОБА_17 - ј частини. До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 року, ОСОБА_18 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:003:0002 площею 3,6131 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2017, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:003:0002 площею 3,6131 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенської сільська рада, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області; дата державної реєстрації права власності: 25.08.2016 року, власником є ОСОБА_18 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31149048 від 30.08.2016.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ Роза-Л відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2016 року, дата державної реєстрації 21.12.2016.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3206201472016 від 29.03.2016 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:003:0002 площею 3,6131га , цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська обл., Обухівський район, Першотравенської сільська рада, власник ОСОБА_18 . До даного витягу додано додаток, в якому зазначені опис меж земельної ділянки та координати, зображено кадастровий план.

Відповідно до листів Київського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою від 22.11.2016, 13.12.2016, 17.01.2017 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:06:004:0012, 3223110100:06:004:0011, 3223186200:05:002:0002 3223110100:06:005:0002, 3223110100:04:005:0010, 3223110100:06:001:0026, 3223110100:06:005:0004, 3223186200:05:002:0006, 3223186200:03:006:0003 3223186200:05:005:0001, 3223186200:05:001:0062, 3223186200:05:002:0007, 3223186600:04:008:0001, 3223186600:04:012:0001, 3223186200:05:001:0063 3223186600:04:003:0002, знаходяться в межах земельних ділянок, що належать ПАТ Обухівське на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003262, № 003263, № 003264.

Відповідно до листа управління Держгеокадастру в Обухівському районі від 29.09.2016, право постійного користування земельними ділянками радгоспу-комбінату Обухівський ПАТ Обухівське не припинялося.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м, Києві від 29.11.2017 тимчасово вилучено оригінал проекту приватизації земель ПАТ Обухівське , відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів.

В копії проекту приватизації земель ПАТ Обухівське виготовленого ФОП ОСОБА_22 наявні: розпорядження Обухівської РДА Про затвердження проекту приватизації від 08.12.2015; заява голови правління ПАТ Обухівське про виготовлення проекту землеустрою від 28.05.2012; технічне завдання від 02.12.2013; розпорядження Обухівської РДА Про надання дозволу на розроблення проекту від 28.12.2012; довідки; висновки про погодження проекту землеустрою; умови відведення; розпорядження Обухівської РДА Про погодження проекту приватизації від 15.11.2013; схеми розташування земельних ділянок; акти про встановлення в натурі меж земельних ділянок; рішення Першотравенської сільської ради Про погодження проекту приватизації земель ПАТ Обухівське від 20.11.2013; рішення загальних зборів ПАТ Обухівське від 30.11.2013, відповідно до якого прийнято рішення про звернення до Обухівської районної ради з клопотанням про затвердження проекту приватизації земель ПАТ Обухівське ; абриси земельних ділянок; кадастрові плани; Статут ПАТ Обухівське , список членів; висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2013; рішення Обухівської районної ради Про затвердження проекту приватизації земель ПАТ Обухівське від 27.12.2013.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо законності набуття фізичними особами права власності на спірні земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

Статтею 95 Земельного кодексу України визначено права землекористувачів.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Статтею 117 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Згідно ст. 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою виникає на підставі та у спосіб визначений законодавством та оформлюється відповідно до закону України Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( ст.126 Земельного кодексу України). Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Відповідно до п. в ст. 141 Земельного кодексу України у разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій їх право постійного користування земельною ділянкою припиняється і автоматично в порядку правонаступництва не переходить, а виникає на загальних підставах.

Щодо заперечень представника відповідача, що ПАТ Обухівське не є правонаступником права постійного користування земельними ділянками відповідно до державних актів на право постійного користування радгоспу-комбінату Обухівське суд виходить з наступного.

Статтею 141 Земельного Кодексу унормовано, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Таким чином, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11, яким зроблено правовий висновок про те, що підставою припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи.

Відповідно до статті 149 вказаного Кодексу земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом (ч.1). Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч.2). Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (ч.3).

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачені умови припинення юридичної особи, а статтею 108 цього Кодексу передбачене перетворення юридичної особи. Ці дії мають різні юридичні наслідки. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Відповідно до положень статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права. Згідно статті 181 вказаного Кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) - належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.02.2011 у справі №21-3а11, підставою припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач набув право постійного користування земельними ділянками відповідно до державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, а від так заперечення відповідача, що право позивача не є порушеним, не приймається судом як підстава для відмови від задоволення позову.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом від 11.04.2018 №911/4065/16 по справі де приймали участь ці сторони по аналогічним спірним правовідносинам.

Відповідно до ч.1 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також: пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗК України рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Крім того, цієї статтею визначено, що землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно; площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд); особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості); при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті; вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується представником позивача, відповідачі фізичні особи мали право на отримання спірних земельних ділянок у власність. Позивачем на обґрунтування позову вказано на порушення саме порядку приватизації земельних ділянок.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 122 Земельного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 3 тієї ж статті районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Абзацом 2 та 3 пункту 8 розділу X Перехідних положень ЗК України передбачено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві," а також пенсіонери з їх числа.

При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200-XII "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі", роздержавлення і приватизація земель сільськогосподарських підприємств і організацій, передбачених частиною другою пункту 3 цієї постанови, провадиться починаючи з 15 травня 1992 року відповідно до проектів , які розробляються керівництвом (адміністрацією) цих підприємств і організацій за участю експертів і державних землевпорядних організацій, схвалюються трудовими колективами і затверджуються за поданням сільської (селищної) Ради районною (міською) Радою народних депутатів. Кабінету Міністрів України було визначено до 15 травня 1992 року розробити і затвердити рекомендації по складанню цих проектів. Згідно з п. 3 цієї постанови було зобов`язано Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів: розробити і затвердити до 1 червня 1992 року відповідно державну, республіканську, обласні (міські) програми земельної реформи на 1992 - 1995 роки; передбачити в них на кожний рік заходи щодо організаційно-правового, кадрового, наукового, матеріально-технічного забезпечення земельної реформи, розрахунки необхідних для здійснення реформи коштів і джерела їх покриття; до 15 травня 1992 року визначити перелік сільськогосподарських підприємств і організацій, землі яких підлягають передачі в колективну і приватну власність у 1992 році. Перелік господарств, землі яких передбачається передавати у власність у наступні роки, визначати не пізніш як за один місяць до початку наступного року. При цьому виходити з того, що у складі державної власності, яка не приватизується, залишаються землі, визначені у статті 4 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЗК України, передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пункт "б" ч. 3 ст. 116 ЗК України передбачає передачу земельних ділянок у власність громадян, в тому числі внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. При цьому частина 5 статті 116 ЗК України чітко визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Слід зазначити, що не існує підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з приватизацією даних земель, що є певною колізією земельного законодавства та фактично звужує гарантоване право фізичних осіб набути право власності на земельні частки (паї).

Згідно ч.4 ст.186 ЗК України, проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб`єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями.

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб`єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у районі (місті) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Як вбачається з матеріалів проекту приватизації земель ПАТ Обухівське , вказаний проект погоджений розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.12.2015р. № 365 Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства Обухівське та рішенням зальних зборів членів ПАТ Обухівське , від 30.11.2013.

Вказане розпорядження № 365 від 08.12.2015р. оскаржувалося ПАТ Обухівське та було предметом розгляду у справі господарського суду Київської області № 911/68/16, рішенням якого від 04.03.2016 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, було встановлено, що Обухівська районна державна адміністрація в оспорюваному розпорядженні не передавала з державної у приватну власність землі сільськогосподарського призначення, а лише затверджувала проект приватизації цих земель на підставі приписів ч. 4 ст.186 ЗК України.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як встановлено в судовому засіданні, на час розгляду справи, відомості про перебування в користуванні ПАТ Обухівське земельних ділянок в Державному земельному кадастрі відсутні.

Як вбачається з пояснень представника позивача в судовому засіданні, на час розгляду справи в суді, стороною позивача оспорюється в судовому порядку факти вибуття земельних ділянок з постійного користування позивача, а тому встановити реальну площу, координати та їх місце розташування неможливо, в зв`язку з чим, і не проводиться приватизація земельних ділянок членами ПАТ Обухівське .

Зазначене свідчить, про неможливість виявлення дійсних меж, а тому суд приходить до висновку, що в даному випадку, відповідно до ст.79-1 ЗК України не було потрібно проводити формування нових земельних ділянок, а від так порушення в проекті приватизації земель ПАТ Обухівське не виявлено.

Згідно ч.1 ст.21 ЗУ Про Державний земельних кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 -1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Частиною 3 статті 25 ЗУ Про землеустрій передбачено, що види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом, а частиною 2 даного закону перелічено вичерпний перелік видів документації з землеустрою до яких відноситься зокрема: проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надання земельних ділянок членам ПАТ Обухівське у власність може здійснюватись за проектами приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, без розроблення іншого виду документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 4 ст.24 ЗУ Про державний земельний кадастр для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Відповідно до ч. 5 ст. 25 цього ЗУ Про державний земельний кадастр до Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

Згідно ст.49 ЗУ Про землеустрій проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою;

б)пояснювальну записку;

в) рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про приватизацію земель;

г) список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю);

ґ) матеріали нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства;

д) схему розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду);

е) матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах;

є) схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, на земельні ділянки;

ж) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України;

з) відомості про обчислення площі земельної ділянки;

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

ї) матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість).

Після затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій при перенесенні меж земельних ділянок у натуру (на місцевість) до нього долучаються:

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності.

Отже, як вбачається, перенесення меж земельних ділянок в натуру відбувається після затвердження проекту землеустрою, тобто вже після його виготовлення.

При дослідженні проекту землеустрою приватизації земель ПАТ Обухівське суд приходить до висновку, що в проекті відсутні деякі документи, визначені ст. 49 ЗУ Про землеустрій , зокрема схеми розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду).

Разом з тим, вбачається, що рішеннями загальних зборів щодо приватизації земель були погоджені списки осіб, площа земельних ділянок та їх розташування.

Крім того, суд звертає увагу, що на час розгляду справи, оригінал проекту приватизації був вилучений правоохоронними органами і його дослідження в судовому засідання виявилось неможливим.

Проте, зазначені порушення не можуть бути підставою єдиною та безумовною для задоволення позову зважаючи на наступне.

Так, згідно ст.92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною другою вказаної статті визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають право на набуття права на постійне користування земельними ділянками, де відсутні приватні акціонерні товариства, що також свідчить про певні колізії у земельному законодавстві щодо регулювання питання постійного користування земельними ділянками.

Як вже зазначалось, відповідно до ч.5 ст.25 ЗК України, особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Крім того, відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.20004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що судам потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі- фізичні особи мали право на приватизацію спірних земельних ділянок як працівники радгоспу-комбінату Обухівське та як спадкоємці таких працівників. В проекті приватизації наявні клопотання голови правління ПАТ Обухівське про виготовлення проекту землеустрою приватизації земель, рішення загальних зборів ПАТ Обухівське щодо приватизації земельних ділянок.

Як зазначає позивач, підставою для подання позову було лише фактично недотримання порядку приватизації паїв вчинене державним підприємством ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Суду не надано доказів, що спірні земельні ділянки надані відповідачам поза межами земельних ділянок, які перебувають у користуванні ПАТ Обухівське , і їх передача порушує права інших фізичних чи юридичних осіб окрім позивача. Крім того, судом не встановлено, що дані земельні ділянки не могли бути передані у власність відповідачам як працівникам радгоспу - комбінату або, що набуття їх у визначених площах порушує права інших осіб, які мають право на приватизацію.

Крім того, інформація про спірні земельні ділянки внесена у державний земельний кадастр, їм присвоєно кадастрові номери, відповідно до поземельних книг визначені координати та межі земельних ділянок.

Надаючи оцінку прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження № 365 від 08.12.2015 р. в період дії ухвали Господарського суду Київської області від 05.06.2014 року по справі №911/2149/14, судом враховується обставини встановлені постановою Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №911/4065/16 за заявою ПАТ Обухівське про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 року, якою з урахуванням заяви про виправлення описки від 05.06.2014, було вжито заходів забезпечення позову, відповідно до яких Управлінню Держземагенства в Обухівському районі Київської області, Головному управлінню Держземагенства у Київській області та, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_22 було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, розробки проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні публічного акціонерного товариства "Обухівське" на підставі: державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262, виданого 13.02.1996 Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263, виданого 13.02.1996 Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003264, виданого 19.02.1996 Обухівською міською радою Обухівського району Київської області. Відповідно до резолютивної частини ухвали, остання набирає законної сили з дня її винесення судом і відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що спірне рішення Обухівської райради від 27.12.2013 №428.29.У1 "Про затвердження проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" припинило свою дію на підставі постанови Вищого господарського суду України від 12.08.2016 справі №911/2149/14. Отже, на момент прийняття відповідачем Обухівською РДА розпорядження 08.12.2015 року, ОСОБА_22 було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, розробки проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні публічного акціонерного товариства "Обухівське". Заборони щодо вчинення дій по прийняттю розпоряджень Обухівської РДА, та вчинення певних дій Головним управлінням Дергеокадастру у Київської області, ухвала не містила.

Щодо вчинення дій ОСОБА_22 , в період дії ухвали про забезпечення позову, суд зазначає, що за статтею 62 Конституції України , ст. 17 КПК України , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. А тому враховуючи відсутність вироку суду що набрав законної сили по кримінальному провадженню, яке на даний час розглядається в Обухівському районному суді, суд вважає передчасним надання будь-якої оцінки діям ОСОБА_22 ..

Також суд при винесенні рішення звертає увагу, що приватизація земель радгоспу комбінату Обухівське не проводилась протягом тривалого часу, з незалежних від відповідачів причин, що фактично порушувало їх гарантовано на приватизацію та мирне володіння майном. Крім того, в судовому порядку визнавались права власності на земельні частки (паї) радгоспу-комбінату Обухівське в порядку спадкування. До вказаних справах позивач був залучений, належним чином повідомлявся, проте заперечень не подавав, рішення не оскаржував, що фактично свідчить про згоду з вказаними судовими рішеннями, за якими особи набули права власності на земельні ділянки, саме на підставі документації, яка є предметом перевірки у даній цивільній справі.

Крім того, при прийняті рішення суд застосовує практику ЄСПЛ, щодо втручання у право власності та мирне володіння майном.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . Одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У справах Рисовський проти України (рішення від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04), Кривенький проти України (рішення від 16 лютого 2017 року, заява № 43768/07), пов`язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, встановивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на землю.

Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, вбачається невідповідності заходу втручання в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Як зазначено у п.70,71 справи Рисовський проти України аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Як встановлено в судовому засіданні спірні земельні ділянки передані у власність відповідно до розпорядження органу місцевого самоврядування та на підставі наказу органу державної влади. При наданні земельних ділянок у власність та їх реєстрації жодних невідповідностей норм земельного законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позову порушить принцип належного врядування оскільки потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Суду не надано доказів, що під час отримання спірних земельних ділянок у власність відповідачі-фізичні особи діяли недобросовісно в силу наявності у них права на приватизації спірних земельних ділянок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позову призведе до непропорційного втручання у право відповідачів мирно володіти своїм майном та покладе лише на них обов`язок щодо можливого виправлення помилок органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом необхідності повторного набуття права власності на земельні ділянки право на отримання яких є гарантованим державою.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом; визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вищенаведених норм права у випадку, якщо порушення права не відбулось і є підстави вважати, що його право буде порушено позивач мав право звернутися до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню за умови, що є якщо є підстави очікувати їх наступ і є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушення його права.

Обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає підставі заявленого ним позову і не грунтується на фактичних обставинах спору.

Так, у позовній заяві фактичною підставою позову визначено порушення права позивача на користування земельною ділянкою, однак будь-яких доказів на підтвердження саме цієї обставини позивачем суду не подавалось, що вказує на фактичну відсутність порушеного права станом на час вирішення спору судом.

Крім того, позивач шляхом подання позову намагається захистити своє право користування земельною ділянкою, однак позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у цій справі не пред`являв, натомість просить за змістом позовних вимог позбавити і обмежити право власності інших осіб не будучи сам власником, тому обраний спосіб захисту вочевидь не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на законі.

Враховуючи викладене вище, суд вважає недоведеними посилання позову на порушення прав чи інтересів саме позивача у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту, тому достатніх підстав для задоволення позову саме цього позивача саме до цих відповідачів немає.

В зв`язку з викладеним також не підлягає до задоволення похідна позовна вимога про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, оскільки порушень при їх укладенні не встановлено.

За таких підстав, позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для відшкодування судових витрат по справі, позивачеві не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд-,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Обухівське до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Потабенко Л.В.


Суд	Обухівський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення	11.05.2021
Оприлюднено	26.05.2021
Номер документу	97155205
Судочинство	Цивільне

Потабенко Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.05.2021 по справі 372/3857/19ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —372/3857/19

Рішення від 11.05.2021

Рішення
від 11.05.2021 по справі 372/3857/19
ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ