Рішення

від 12.05.2021 по справі 492/135/20

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/135/20

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2021 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції в залі судового засідання в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Сідлецької О.М., про визнання договору оренди землі поновленим, -

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ (далі - ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ ) звернулося до суду до відповідачки з позовною заявою про визнання поновленим договору оренди землі № 190 від 10 січня 2014 року на тих самих умовах до 28 лютого 2024 року, укладеного між позивачем та відповідачкою, стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 3153,00 грн., посилаючись на те, що між сторонами було укладено зазначений договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3651 га, кадастровий номер 5120482100:01:001:0445 строком на п`ять років, згідно умов якого відповідачка передала позивачу у платне користування вищевказану земельну ділянку. Відповідно до умов зазначеного Договору, зокрема п. 8 Договору, позивач має переважне право на його поновлення на новий строк, та у цьому разі повинен не пізніше ніж за десять днів до закінчення строку дії договору попередити орендодавця про намір продовжити його дію. На виконання вказаних вимог Договору позивачем 10 січня 2019 року було направлено відповідачці письмове повідомлення-лист разом із проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії укладено між ними Договору оренди землі, однак жодної відповіді від відповідачки не отримав. Натомість остання отримала від позивача орендну плату в натуральній формі, що свідчить про фактичне продовження Договору оренди землі відповідно до приписів п. 8 Договору, але 14 січня 2020 року відповідачка звернулася до центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області про припинення Договору та державним реєстратором вказаного центру 20 січня 2020 року було внесено рішення про припинення оренди (іншого речового права). Позивач вже провів сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, вклав кошти, трудові ресурси тощо з метою отримання нового врожаю у 2020 році, належним чином виконував свої зобов`язання, однак дії відповідачки суперечать вимогам п. 8 Договору та порушують законний майновий інтерес позивача у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги вважав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими, підтримав відзив відповідачки та свої письмові пояснення, просив відмовити суд в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, але від неї до суду надійшов відзив, згідно якого вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вона від позивача листа разом із проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії укладеного між ними договору оренди землі не отримувала, а також позивач не надав суду належних доказів відправлення листа відповідачці. Крім того, відповідачка зазначає, що не отримувала від позивача оренду плату. У зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі та не маючи наміру його продовжувати відповідачка заявою від 18 грудня 2019 року, яку отримав юрист позивача, повідомила позивача про припинення обробки її земельної ділянки. Просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, але від неї до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, суд вважає, що позов ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (а.с. 99), відповідачці по справі, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 6,37 га, розташована на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області, що підтверджується державним актом на праві приватної власності на землю серії 11-ОД № 047021 від 15 лютого 2001 року (а.с. 10), актом про передачу земельної ділянки в натурі від 27 березня 2001 року (а.с. 11), ситуаційною схемою (а.с. 12).

Між ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ (а.с. 7, 24, 42) та ОСОБА_1 10 січня 2014 року було укладено договір оренди землі № 190, згідно умов якого ОСОБА_1 , відповідачка по справі, надала, а ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ , позивач по справі, прийняло у платне користування земельну ділянку площею 6,37 га, розташовану на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області, строком на 5 років (а.с. 8-9). Пунктом 8 Договору оренди передбачено, що після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 січня 2020 року, здійснено державну реєстрацію вищевказаного договору про що в Державному реєстрі земель було вчинено запис від 28 лютого 2014 року за № 4835009 (а.с. 13, 25, 43).

Позивач, бажаючи скористатися переважним правом на поновлення договору оренди надіслав відповідачці лист-повідомлення № 1 від 10 січня 2019 року про поновлення договору оренди на новий строк, а також Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10 січня 2014 року, які згідно даних Укрпошти отримані особисто (а.с. 14, 19). Доказів отримання відповідачкою листа-повідомлення № 1 від 10 січня 2019 року суду не надано.

Відповідно до заяви від 18 грудня 2019 року, яку отримав юрист позивача, ОСОБА_1 , відповідачка по справі, повідомила ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ , позивача по справі, про те щобне обробляти її земельну ділянку, оскільки строк дії договору землі № 190 від 10 січня 2014 року закінчився (а.с. 158).

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.

Стаття 81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 33 цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до ч. 8, ч. 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, згідно з якою наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами другою-третьою зазначеного Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Судом встановлено, що ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ , позивач по справі, не повідомило ОСОБА_1 , відповідачку по справі, про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки суду не надано належного доказу отримання відповідачкою зазначеного листа-повідомлення, тобто позивач, як орендар не дотримався передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі процедури і строків.

ОСОБА_1 , відповідачка по справі, заявою від 18 грудня 2019 року, яку отримав юрист позивача, повідомила позивача про те щобне обробляти її земельну ділянку, оскільки строк дії договору землі № 190 від 10 січня 2014 року закінчився (а.с. 158).

Оцінивши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позивач не дотримався встановленої ст. 33 Закону України Про оренду землі процедури поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідачка не надала відповідне волевиявлення на продовження строку договору оренди землі № 190 від 10 січня 2014 року, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі процедури та за наявності волевиявлення сторін, однак судом встановлено, що у орендодавця відсутнє відповідне волевиявлення.

За таких обставин права позивача, як орендаря, на користування земельною ділянкою припинились у зв`язку з закінченням строку договору, на який його було укладено, та відсутності домовленості про його продовження. Недосягнення між сторонами домовленості щодо строку дії договору вказує на відсутність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку, що викладені позивачем в позовній заяві обставини не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов необґрунтований у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги письмові докази, а саме: відомості ТОВ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ на отримання пшениці, ячменя за 2018-2019 роки (а.с. 15, 16, 17, 18), оскільки зазначені документи не містять інформацію щодо предмета доказуванняу наявній справі, відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, та не стосуються предмету спору.

На підставі ст. ст. 93, 124 ЗК України, ст. ст. 6, 626, 627, 777, 792 ЦК України, ст. ст. 6, 13, 33 Закону України Про оренду землі , керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 19, 48, 53, 76-83, 89, 92, 95, 128, 141, 158, 211, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Сідлецької О.М., про визнання договору оренди землі поновленим- відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року, та скасувати заборону суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області, площею 6,3651 га, кадастровий номер 5120482100:01:001:0445, яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.