Постанова від 19.05.2021 по справі 910/2811/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Справа№ 910/2811/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 (повний текст складено 23.11.2020)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 (повний текст складено 07.12.2020)

у справі №910/2811/20 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва

про визнання недійсним рішення

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформлене протоколом від 22.10.2017.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що він є членом Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва та власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0600 га, яка розташована на території означеного товариства.

22.10.2017 відбулися загальні збори членів товариства, на яких було прийняті рішення, оформлені протоколом №11, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, про скасування протоколу №8 від 23.04.2016 та визнання статуту відповідача у редакції 2016 року таким, що прийнятий з порушенням законодавства та статуту Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва.

При цьому позивач у позовній заяві стверджував про те, під час проведення загальних зборів 22.10.2017 був відсутній кворум, що є відповідно безумовною підставою для визнання рішень, які прийняті на цих загальних зборах недійсними. Крім того позивач зазначав про порушення процедури скликання цих зборів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі №910/2811/20 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформлене протоколом від 22.10.2017. Стягнуто з Садівничого товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що під час проведення загальних зборів членів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва 22.10.2017 був відсутній кворум товариства, що є порушенням ст.15 Закону України "Про кооперацію", п.4.2.9 статуту кооперативу та є безумовною підставою для визнання недійними рішень загальних зборів.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/2811/20 заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у задоволено. Стягнуто з Садівничого товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на користь ОСОБА_1 11 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Садівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 та додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 скасувати, постановити нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування своєї скарги Товариство зазначало, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про порушення порядку скликання загальних зборів. Крім того відповідач зазначав, що при ухваленні додаткового рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, оскільки позивачем не подавалось до ухвалення рішення заява про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/2811/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (суддя доповідач) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 задоволено заяву про самовідвід суддів Північного апеляційного господарського суду Кравчука Г.А., Коробенка Г.П. та Козир Т.П. від розгляду апеляційної скарги Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/2811/20. Справу №910/2811/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/170/21 від 22.03.2021, на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2811/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 для розгляду апеляційної Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва у справі №910/2811/20 визначено колегію суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 справу №910/2811/20 за апеляційною скаргою Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначити до розгляду на 21.04.2021.

21.04.2021 у розгляді справи оголошено перерву на 19.05.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.05.2021 № 09.1-08/1935/21 у зв`язку із перебуванням судді Шапрана В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/2811/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 для розгляду апеляційної скарги Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва у справі №910/2811/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 прийнято апеляційну скаргу прийнято апеляційну скаргу Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва до провадження у визначеному складі суддів.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2020 та додаткове рішення від 02.12.2020 у справі №910/2811/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З матеріалів господарської справи убачається наступне.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю IV-КВ №151170 від 15.03.2001 ОСОБА_1 є власником земельною ділянки за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0600 га, є членом Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва (ідентифікаційний код 25666562) та згідно з протоколом №4 Садівницького товариства "Бджілка" від 18.04.2014 обіймав посаду голови правління означеного кооперативу.

Відповідно до положень п.п.1.3, 1.6.1, 2.1.2 статуту Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва, затвердженого рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва згідно протоколу №8 від 23.04.2016 товариство здійснює свою діяльність на 188 земельних ділянках, що надані в користування за рішеннями Київського міськвиконкому №720 від 15.04.1958, №538 від 12.04.1966, №500/4 від 28.03.1967, №1277 від 29.07.1969, №64/23 від 21.01.1980 за адресою: АДРЕСА_1 , є обслуговуючим кооперативом, засновниками товариства (188 земельних ділянок) з моменту його державної реєстрації є членами товариства та мають всі права та обов`язки членів товариства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи, Cадівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, засновниками якого є 188 громадян, розмір внеску до статутного фонду - 0,00 грн.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

22.10.2017 на загальних зборах Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва були прийняті рішення, оформлені протоколом №11 щодо порядку денного: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів членів Cадівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва; 2. Перевибори голови правління Cадівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва, членів правління та ревізійної комісії; 3. Скасувавання протоколу №8 від 23.04.2016. Внесення змін до статуту; 4. Питання передачі електричних мереж Cадівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва у власність ПАТ "Київенерго"; 5. Інші організаційні питання.

В указаному протоколі зазначено, що на зборах садового товариства були присутні 101 учасник, загальні збори правомочні приймати рішення з питань, передбачених порядком денним у відповідності до п.4.1.1 статуту.

За наслідками розгляду питання першого та другого вирішили: обрати головою загальних зборів ОСОБА_2 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_3 , звільнили від виконання обов`язків діюче правління у повному складі та голову правління ОСОБА_1 , обрали нове правління у новому персональному складі, обрали головою правління ОСОБА_2 , обрали ревізійну комісію у персональному складі.

Щодо третього питання порядку денного, то рішенням загальних зборів вирішено скасувати протокол №8 від 23.04.2016 та визнати статут Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва у редакції 2016 року таким, що прийнятий з порушенням законодавства та статуту товариства, затвердити нову редакцію статуту Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва.

Щодо четвертого та п`ятого питань порядку денного, то загальними зборами товариства доручено новому правлінню опрацювати умови переходу на прямі договори з ПАТ "Київенерго" та проінформувати всіх членів кооперативу, здійснити повний аудит енергосистеми та фінансового стану Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва тощо.

З матеріалів справи слідує, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач стверджував про те, під час проведення загальних зборів 22.10.2017 був відсутній кворум, що є відповідно безумовною підставою для визнання рішень, які прийняті на цих загальних зборах недійсними. Крім того ОСОБА_1 зазначав про порушення процедури скликання цих зборів.

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

За змістом положень cт.167 Господарського кодексу України (тут і далі в редакції, станом на дату прийняття оспорюваного рішення) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Пункт 1 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України визначає юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст.63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст.93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст.94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами ст.ст. 83, 85, 86 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції, станом на дату прийняття оспорюваного рішення) згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, установлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію" (тут і далі в редакції, станом на дату прийняття оспорюваного рішення).

За змістом положень ст.ст.2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, утвореною фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки. Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Отже обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями ст.12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Статутом Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва, затвердженого рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва згідно протоколу №8 від 23.04.2016 передбачено, що Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва це добровільне, некомерційне, неприбуткове об`єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності для поліпшення свого економічного стану (п.1.1), товариство здійснює свою діяльність на 188 земельних ділянках, що надані в користування за рішеннями Київського міськвиконкому №720 від 15.04.1958, №538 від 12.04.1966, №500/4 від 28.03.1967, №1277 від 29.07.1969, №64/23 від 21.01.1980 за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.3), тип товариства - обслуговуючий кооператив (п.1.6.1), товариство є неприбутковою юридичною особою і не має на меті отримання прибутку (п.1.6.3), засновниками товариства (188 земельних ділянок) з моменту його державної реєстрації є членами товариства та мають всі права та обов`язки членів товариства (п.2.1.2), член товариства, зокрема, має право брати участь у діяльності товариства і керуванні його справами (п.2.1.3), управління товариством здійснюється його органами загальні збори членів товариства, правління товариства, голова правління, ревізійна комісія товариства (п.4.1), загальні збори членів товариства є вищим органом управління, який правомочний розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Загальні збори членів товариства скликаються діючим правлінням не рідше 1 разу на рік, а негайні збори - на запит ревізійної комісії або не менше ј складу членів усього товариства (п.4.1.1), загальні збори, зокрема, приймають статут товариства, вносять в нього зміни і доповнення (п.4.2.1), обирають на термін 3 роки правління, голову правління, ревізійну комісію (п.4.2.2), розбирають скарги на рішення правління та ревізійної комісії товариства, достроково відкликають членів правління та ревізійної комісії (п.4.2.7), умови роботи загальних зборів наступні: загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини всіх членів товариства, рішення на загальних зборах членів товариства приймаються відкритим голосуванням, не менше як 75% членів товариства, присутніх на загальних зборах, при важких технічних умовах вирішення питання загальними зборами можливо вирішувати письмово, при цьому більшість голосів, поданих за вирішення питання більшістю членів товариства, здійснюється за поданим підписом більшості членів усього товариства (у бюлетені або реєстрах тощо), таким чином стверджується кінцеве рішення з даного питання в товаристві (п.4.2.9).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 22.10.2017 Cадівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, засновниками якого є 188 громадян, розмір внеску до статутного фонду - 0,00 грн.

Судом першої інстанції було установлено, що кількість членів кооперативу станом на дату проведення спірних загальних зборів - 22.10.2017 була меншою за кількість, яка зазначена у витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом першої інстанції було обґрунтовано доводи відповідача, про те, що кількість членів кооперативу складала 154 особи, оскільки зазначена кількість членів кооперативу була затверджена зборами членів правління Cадівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва 31.01.2019.

Ураховуючи положення чинного станом на момент проведення спірних загальних зборів законодавства України та статуту відповідача у відповідній редакції на загальних зборах 22.10.2017 повинні бути присутні більше ніж 94 членів кооперативу.

Як зазначав апелянт, що згідно наявного у матеріалах справи списку членів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва, які були присутні на загальних зборах 22.10.2017 указано, що на спірних загальних зборах були присутні 101 член Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва.

Однак, як убачається із матеріалів справи, наведені вище твердження відповідача не відповідають дійсності.

У представлених суду списках осіб, зареєстрованих для участі у загальних зборах відповідача 22.10.2017, громадянин ОСОБА_4 зареєстрований 5 разів, а громадянка ОСОБА_5 та громадянин ОСОБА_6 2 рази, що зменшує кількість присутніх членів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на 6 осіб, тобто до 95 осіб.

Крім того у згаданих списках містяться прізвища громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а всього 9 осіб, які були виключені з членів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва згідно протоколу позачергових екстрених зборів членів відповідача №4 від 20.10.2012 та протоколу загальних зборів членів відповідача №8 від 23.04.2016, що зменшує кількість присутніх членів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на 9 осіб, тобто до 86 осіб.

Судом першої інстанції було вірно установлено, що доказів того, що станом на дату проведення спірних загальних зборів дані особи були членами Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих указівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Отже за висновками суду, під час проведення загальних зборів членів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва 22.10.2017 був відсутній кворум товариства, що є порушенням ст.15 Закону України "Про кооперацію", п.4.2.9 статуту кооперативу та є безумовною підставою для визнання недійними рішень загальних зборів.

Крім того, як вірно зазначав суд першої інстанції, з наявних у матеріалах справи документів узагалі неможливо установити наявність кворуму на загальних зборах, проведених 22.10.2017, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що всі присутні на загальних зборах 22.10.2017 особи були на указану дату членами Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва.

Крім того, згідно п.4.1.1 загальні збори членів товариства скликаються діючим правлінням не рідше 1 разу на рік, а негайні збори - на запит ревізійної комісії або не менше ј складу членів усього товариства.

Сторонами не заперечується, що 15.09.2017 діючим правлінням відповідача було надіслано членам Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва електронний лист про скликання загальних зборів на 22.10.2017 о 10-00.

09.10.2017 діючим правлінням відповідача було надіслано членам Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва електронний лист про скасування проведення загальних зборів 22.10.2017.

В матеріалах справи наявне оголошення про скликання загальних зборів Cадівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на 22.10.2017 ініціативною групою, в якому містяться телефони 3-х осіб.

Належних та допустимих доказів скликання загальних зборів на 22.10.2017 у спосіб, передбачений у п.4.1.1 статуту відповідача матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що відповідно до ст.167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дослідивши обставини справи та вивчивши докази наявні у матеріалах справи, дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформленого протоколом від 22.10.2017 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно доводів апелянта про невмотивованість суду першої інстанції при прийнятті додаткового рішення від 02.12.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи заяву позивача про стягнення з відповідача 11 000,00 грн витрат на правничу допомогу у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження понесених витрат у сумі 11 000, 00 грн позивачем надані меморіальні ордери: № @2PL354106 від 17.02.2020 на суму 2 000, 00 грн, № @2PL033679 від 24.06.2020 на суму 1 000, 00 грн, квитанцію № 2453304 від 29.07.2020 на суму 1 000, 00 грн, квитанцію № 2453305 від 03.08.2020 на суму 1000,00 грн, меморіальний ордер № @2PL340932 від 01.09.2020 на суму 4 000, 00 грн, меморіальний ордер № @2PL191421 від 16.09.2020 від на суму 1 000, 00 грн, меморіальний ордер № @2PL353555 від 26.10.2020 на суму 1 000, 00 грн.

Відповідач зазначав, що позивачем не подавалась до ухвалення судового рішення заява про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідно до норм ГПК України.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу установила наступне.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачаться із матеріалів справи, позивач звертаючись до суду першої інстанції у позовній заяві просив суд у разі задоволення позову стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції було прийнято 26.10.2020, позивач звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну справничу допомогу 29.10.2020. Отже, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було дотримано норми процесуального Закону стосовно строків і порядку подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Стосовно доводів відповідача про невмотивованість додаткового рішення суду першої інстанції у частині суми витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, які були надані позивачем на підтвердження понесення останнім витрат на професійну правничу дорогу, які були дослідженні судом першої інстанції, колегія суддів погоджується із висновком суду викладених у додатковому рішенні від 02.12.2020.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Садівницьке товариство "Бджілка" Дарницького району м. Києва, у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/2811/20 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/2811/20, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/2811/20 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/2811/20 відповідають матеріалам справи, є законними та обґрунтованими, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для їх скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/2811/20 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/2811/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/2811/20 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/2811/20 залишити без змін.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов