Ухвала

від 18.05.2021 по справі 925/49/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" травня 2021 р. м. Київ Справа № 925/49/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на дії державного виконавця (вх. №37/21 від 20.04.2021) у справі №925/49/18

за позовом Національного банку України

01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032106

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз- РП"

19511, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, буд. 245, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35013940

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33299878

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участі представників сторін:

позивача: Лантух Є.С., посвідчення №1281 від 08.10.2020;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

державного виконавця: Юлдашев Ю.М., посвідчення серія НОМЕР_1 від 10.09.2020; довіреність №9662/20.3/22-20 від 24.11.2020.

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2018 у справі №925/49/18 позов задоволено частково.

На виконання вказаного рішення, 23.12.2020 у справі №925/49/18 Господарським судом Київської області видано накази.

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (вх. №37/21 від 20.04.2021) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. при виконанні наказів Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у виконавчому провадженні №64143882.

Скаргу обгрунтовано неправомірними та такими, що порушують права заявника, діями державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2021 судом розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (вх. №37/21 від 20.04.2021) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. при виконанні наказів Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у виконавчому провадженні №64143882 призначено у судовому засіданні 29.04.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. №10039/21 від 28.04.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на скаргу (вх. №10071/21 від 28.04.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із перебуванням представника у відпустці (вх. №10138/21 від 29.04.2021).

У судовому засіданні 29.04.2021 оголошено перерву до 18.05.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 11073/21 від 14.05.2021) та клопотання (вх. № 12481/21 від 18.05.2021) про долучення документів до матеріалів справи.

За результатами судового засідання 18.05.2021, суд зазначає таке.

Згідно з приписами статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Зважаючи на вищевказані положення статті 342 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням надходження письмових доказів від Міністерства юстиції України, участі представника у судовому засіданні та повторністю клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкладення розгляду скарги.

Стосовно відсутності представника скаржника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення суду № 0103277989488 щодо надіслання скаржнику ухвали Господарського суду Київської області від 22.04.2021 про прийняття скарги до розгляду та призначення судового засідання, ухвалу суду вручено скаржнику 30.04.2021.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003, рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (п. 41)).

Відтак, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз- РП" є ініціатором провадження за скаргою, при цьому, строк розгляду якої відповідно до Господарського процесуального кодексу України є обмеженим, судом надіслані ухвали суду від 22.04.2021, від 30.04.2021 на належну адресу скаржника та до Єдиного державного реєстру судових рішень, а згідно з вищевказаною практикою Європейського суду з прав людини скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду скарги.

Підставами подання скарги визначено таке.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України Про виконавче провадження для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Проте, у порушення вимог закону, виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, яка не містить підпису суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр .

Також, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності містить відомості про опис та арешт майна, проте, жодних постанов з цього приводу не приймалось.

Крім того, виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності без проведення конкурсу, як це передбачено вимогами статті 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність .

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечує проти задоволення зазначеної скарги з огляду на те, що до матеріалів справи долучено постанову від 15.01.2021 про арешт майна боржника, постанову від 25.02.2021 про опис та арешт майна боржника та постанову від 24.03.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яка містить відповідні підписи уповноважених сторін та постанову від 06.05.2021 про виправлення помилки у процесуальному документі, крім того, аргументи заявника відносно призначення, а не залучення суб`єкта оціночної діяльності мають формальний характер.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання (стаття 14 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з статтею 20 Закону України Про виконавче провадження для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Як зазначено у пункті 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.04.2012 №489/20802, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 № 1302/29432, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та пункту 51 Національного Стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав визначено, що незалежна оцінка майна проводиться на підставі договору на проведення оцінки між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

При цьому при проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем.

Відтак, доводи заявника щодо неправильності визначення державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна боржника, зокрема не на конкурсних засадах, є необгрунтованими.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №61-6546св18 від 05.09.2018.

Крім того, з огляду на те, що сторони виконавчого провадження не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, а тому в силу частини 2 статті 57 Закону України Про виконавче провадження виконавець набув право на самостійне визначення вартості майна боржника, також зокрема із залученням суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Водночас, законодавство про виконавче провадження не обмежує право державного виконавця на залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, тобто, при вирішенні цього питання виконавець наділений певною дискрецією.

Оскільки стягувач звернувся до державного виконавця з клопотанням №63-0005/19433 від 09.03.2021, в якому просив залучити Товариство з обмеженою відповідальністю Експертно-Консультаційний Центр для проведення оцінки описаного майна у виконавчому провадженні №64143882, то, з огляду на обов`язок розглядати заявлені клопотання у строки, визначені законом (стаття 18, стаття 19 Закону України Про виконавче провадження ), державний виконавець правомірно здійснив розгляд такого клопотання в межах наданих йому законом дискреційних повноважень.

24.03.2021 вказане вище клопотання задоволено шляхом винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-Консультаційний Центр .

Доводи скаржника про те, що виконавець призначив, а не залучив суб`єкта оціночної діяльності відхиляються судом як безпідставні, оскільки за своєю суттю зводяться до формальних зауважень боржника стосовно назви вчиненої державним виконавцем дії, яка за своїм змістом і метою відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Подібна правова позиція викладена у постанові Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 909/728/17.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволені скарги (вх. № 37/21 від 20.04.2021) з підстав її необгрунтованості.

Керуючись статтями 18, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, статтями 3, 4, 18, 20, 57 Закону України "Про виконавче провадження", суд

ухвалив:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (19511, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, буд. 245, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35013940) на дії державного виконавця (вх. №37/21 від 20.04.2021) у справі №925/49/18 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук