Ухвала

від 25.05.2021 по справі 909/1338/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2021 року

м. Київ

справа № 909/1338/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020

у справі № 909/1338/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"

до:

1) Боднарівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області;

2) Приватного підприємства "Екотехносервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області,

про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору; скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" 16.03.2021 направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 (повний текст постанови складено 15.02.2021) та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 у справі № 909/1338/19 разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження № Л/НЮ-1/885 від 16.03.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 26.03.2021 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Волковицька Н.О.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" залишено без руху, з підстав недодержання заявником вимог ст. 288 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення вказаної ухвали скаржнику, а саме вказано на необхідність надати суду докази, що підтверджують подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови або навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження і надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Зазначену ухвалу від 16.04.2021 скаржник отримав 23.04.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником 28.04.2021 подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження (отримана Судом 11.05.2021).

Вказану заяву скаржник обґрунтовує підставами для поновлення строку на касаційне оскарження, які вже були визнані Судом неповажними (повний текст оскаржуваної постанови у даній справі отримано 24.02.2021, про що свідчить копія першої сторінки постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, на якій міститься відтиск штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції юридичної служби Львівської залізниці (№ 1069 від 24.02.2021). При цьому скаржник повторно стверджує, що копія першої сторінки постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, на якій міститься відтиск штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції юридичної служби Львівської залізниці (№ 1069 від 24.02.2021) є належним доказом дати отримання оскаржуваної постанови, тому подача касаційної скарги 16.03.2021 відбулась в межах двадцятиденного строку від дня вручення йому постанови і він має право на поновлення строку на касаційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 288 ГПК України.

На підтвердження своїх доводів скаржником до клопотання додано конверт, у якому постанова Західного апеляційного господарського суду направлялась на адресу скаржника.

Крім того скаржник у заяві вказує на те, що у зв`язку із веденням карантинних заходів на підставі наказу Регіональної філії "Львівська залізниця" від 24.04.2020 № 188/од було запроваджено режим неповного (чотириденного) робочого тижня, який скасовано лише з 15.04.2021 на підставі наказу виконавчого директора Регіональної філії "Львівська залізниця" від 01.04.2021 №209/од, що також вплинуло на термін та строки отримання і подання касаційної скарги.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Колегія суддів повторно акцентує увагу на тому, що копію першої сторінки постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 909/1338/19, на якій міститься відтиск штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції юридичної служби Львівської залізниці (№ 1069 від 24.02.2021), не можна вважати належним доказом отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня реєстрації на підприємстві.

Слід зауважити, що штемпель реєстрації вхідної кореспонденції юридичної служби Львівської залізниці на копії оскаржуваної постанови є доказом реєстрації вказаної постанови та не є належним доказом її вручення скаржнику саме 24.02.2021, таким доказом може бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Отже, саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення, за відсутності відповідних та належних доказів на підтвердження його отримання, не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

Водночас, з даних, які містяться на сайті Укрпошти при перевірці поштового відправлення за трек-номером - 7901011280202 (конверт, у якому постанова Західного апеляційного господарського суду направлялась на адресу скаржника), вбачається, що скаржник отримав копію оскаржуваної постанови саме 22.02.2021 , а тому строк на її оскарження закінчився 15.03.2021, тоді як дану касаційну скаргу подано 16.03.2021, тому у суду відсутні підстави для поновлення строку з підстав, передбачених ч. 2 ст. 288 ГПК.

Щодо посилань скаржника на запровадження режиму неповного (чотириденного) робочого тижня, що на думку скаржника вплинуло на термін та строки отримання і подання касаційної скарги, то колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 288 ГПК України початок перебігу строку на касаційне оскарження зокрема, пов`язується з днем складення повного тексту рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Таким чином, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 03.02.2021, її повний текст складено 15.02.2021, а тому строк на її оскарження закінчився 09.03.2021 (08.03.2021 - святковий день), тоді як касаційну скаргу подано 16.03.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

Слід зазначити, що із запровадженням карантинних заходів роботи судів щодо здійснення правосуддя не було обмежено, як не було припинено роботи поштових операторів в Україні, що давало змогу подати касаційну скаргу вчасно.

Отже, саме лише посилання скаржника на запровадження карантинних заходів не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

При цьому навіть у випадку запровадження режиму неповного (чотириденного) робочого тижня у всіх структурних підрозділах Регіональної філії "Львівська залізниця", скаржник взагалі не обґрунтував неможливість вчасного подання касаційної скарги з 15.02.2021 (дата складання повного тексту постанови). Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не вважаються причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Крім того, дану касаційну скаргу підписано, зокрема, представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" - адвокатом Левчуком І.М. і довіреність, надана на підтвердження повноважень останнього не свідчить, що він є працівником Регіональної філії "Львівська залізниця" і був позбавлений можливості вчасно звернутися з даною касаційною скаргою через запровадження режиму неповного (чотириденного) робочого тижня у всіх структурних підрозділах Регіональної філії "Львівська залізниця".

Крім того, зазначений адвокат Левчук І.М. був присутній у судовому засіданні апеляційного господарського суду 03.02.2021 (дата оголошення постанови), тобто він безумовно був обізнаний про прийняття постанови Західним апеляційним господарським судом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Касаційну скаргу подано з порушенням встановленого Законом строку на касаційне оскарження, в заяві не наведено непереборних обставин, що позбавили скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 16.03.2021, з урахуванням того, що повний текст постанови останнім отримано 22.02.2021, тому дії Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" носять суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від його свідомого волевиявлення, у зв`язку з чим наведені у заяві підстави слід визнати неповажними.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Пунктом 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/1338/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки наведені в клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 119, 234, 235, 292, п. 4. ч. 1 ст. 293 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 у справі № 909/1338/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Міщенко І.С.