Постанова

від 25.05.2021 по справі 201/12712/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/345/21 Справа № 201/12712/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Заворотного К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» , треті особи ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Запорізький експертно-технічний центр Держпраці , треті особи ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що 04 липня 2016 року у м. Дніпро на вул. Космічній сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що на праві власності належить позивачеві ОСОБА_1 , і автомобіля Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 , що належить на праві власності відповідачу ДП Запорізький ЕТЦ . Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Висновком експертного дослідження від 10 серпня 2016 року №0708/16/16, складеним судовим експертом Дроздовим Ю. В., вартість матеріальних збитків, спричинених володільцю автомобіля Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 , визначена в сумі 374 861 грн. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. На момент ДТП автомобіль відповідача був застрахований відповідно до полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №АЕ/7812403 ПрАТ Київський страховий дім , яким передбачений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000 грн, франшиза - 1 000 грн. 05 липня 2016 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування і ПрАТ Київський страховий дім було виплачено йому страхове відшкодування у розмірі 41 301 грн. 78 коп. Вважає, що відповідач має відшкодувати йому, як потерпілому, різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 333 559 грн. 51 коп. На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з ДП Запорізький ЕТЦ на його користь 333 559 грн. 51 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ДП Запорізький експертно-технічний центр Держпраці на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 333 559 грн. 51 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ДП Запорізький ЕТЦ подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Вавелюк О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У справі встановлено та вбачається із матеріалів справи, 04 липня 2016 року у м.Дніпро на вул. Космічній сталася ДТП за участю автомобіля Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , і автомобіля Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП (т.1 а.с. 10, 11).

Мікроавтобус Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т.1 а.с.9).

Автомобіль Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності відповідачу ДП Запорізький ЕТЦ (т.1 а.с. 114, 124, 153).

Водій ОСОБА_2 , якого визнано винним у ДТП, перебував на день її скоєння у трудових відносинах з ДП Запорізький ЕТЦ , згідно із довідкою підприємства від 19 грудня 2016 року, наказами ДП Запорізький ЕТЦ від 01 липня 1997 року № 9-Б про припиняння ОСОБА_2 на роботу, від 02 червня 2015 року № 020-к про переведення ОСОБА_2 на посаду провідного експерта з промислової безпеки, і наказу від 02 вересня 2008 року № 62 про закріплення за ОСОБА_2 автомобілю Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , а також наказом про відрядження від 01 липня 2016 року № 199-В ОСОБА_2 до м. Дніпра (ТОВ Луна) на одну добу - 04 липня 2016 року, із забезпеченням проїзду транспортом підприємства (т.1 а.с.124-128).

Відповідно до висновку експертного дослідження №0708/16/16 від 10 серпня 2016 року, складеним судовим експертом Дроздовим Ю. В., вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 , визначена в сумі 374 861 грн (з урахуванням втрати товарної вартості) (т.1, а.с. 16-26).

На момент ДТП автомобіль Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , був застрахований ДП Запорізький ЕТЦ згідно з полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АЕ/7812403 в ПрАТ Київський страховий дім . Відповідно до вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну складає 100 000 грн, франшиза - 1 000 грн. (т.1 а.с. 153).

05 липня 2016 року позивач звернувся до ПрАТ Київський страховий дім із заявою про страхове відшкодування. На замовлення страховика суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 виконано звіт про оцінку КТЗ від 22 вересня 2016 року №7974_М, яким визначено, що вартість відновлювального ремонту, без урахування коефіцієнту фізичного зносу (дорівнює 0), становить 48 459 грн. 19 коп. (т.1 а.с. 97-110).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім. Визначаючи розмір завданої шкоди, суд керувався висновком судового експерта автотоварознавця ОСОБА_5 , який було визнано належним та допустимим доказом. Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

04 липня 2016 року у м. Дніпро на вул. Космічній сталася ДТП за участю автомобіля Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , і автомобіля Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить на праві власності відповідачеві ДП Запорізький ЕТЦ . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП (т.1 а.с. 10, 11).

Мікроавтобус Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 (т.1, а.с.9).

Автомобіль Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності відповідачу ДП Запорізький ЕТЦ (т.1 а.с. 114, 124, 153).

Водій ОСОБА_2 , якого визнано винним у ДТП, перебував на момент ДТП у трудових відносинах з ДП Запорізький ЕТЦ , згідно із довідкою підприємства від 19 грудня 2016 року, наказами ДП Запорізький ЕТЦ від 01 липня 1997 року № 9-Б про припиняння ОСОБА_2 на роботу, від 02 червня 2015 року № 020-к про переведення ОСОБА_2 на посаду провідного експерта з промислової безпеки, і наказу від 02 вересня 2008 року № 62 про закріплення за ОСОБА_2 автомобілю Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , а також наказом про відрядження від 01 липня 2016 року № 199-В ОСОБА_2 до м. Дніпра (ТОВ Луна) на одну добу - 04 липня 2016 року, із забезпеченням проїзду транспортом підприємства (т.1 а.с.124-128). .

Відповідно до висновку експертного дослідження № 0708/16/16 від 10 серпня 2016 року, складеного судовим експертом Дроздовим Ю. В., вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Ford Transit , д.н.з. НОМЕР_1 , визначена в сумі 374 861 грн (з урахуванням втрати товарної вартості) (т.1, а.с. 16-26).

На момент ДТП автомобіль Daewoo Lanos , д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , був застрахований ДП Запорізький ЕТЦ , згідно з полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АЕ/7812403 в ПрАТ Київський страховий дім . Відповідно до вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну складає 100000 грн, франшиза - 1000 грн (т.1 а.с. 153).

08 липня 2016 року позивач звернувся до ПрАТ Київський страховий дім із заявою про страхове відшкодування. На замовлення страховика суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 виконано звіт про оцінку КТЗ від 22 вересня 2016 року № 7974 М, яким визначено, що вартість відновлювального ремонту, без урахування коефіцієнту фізичного зносу (дорівнює 0), складає 48459 грн. 19 коп.(т.1 а.с. 97-110, т.2 а.с.233).

ПрАТ Київський страховий дім було виплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі - 41301 грн. 78 коп.

Позивач у позовній заяві просив суд відшкодувати йому вартість понесених ним витрат на ремонт автомобіля, визначаючи вартість майнової шкоди відповідно до висновку експертного дослідження від 10 серпня 2016 року № 0708/16/16, складеного судовим експертом Дроздовим Ю. В., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Transit , становить 374 861 грн.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою, що висновок експертного дослідження від 10 серпня 2016 року № 0708/16/16, складений судовим експертом Дроздовим Ю. В., не може бути визнаний належним та допустимий доказом з огляду на наступне.

Так, статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною шостою статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з частиною п`ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку експертного дослідження від 10 серпня 2016 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Крім того, можливість складання висновку за зверненням учасника справи на момент складання вказаного висновку автотоварознавчого експертного дослідження передбачено ще не було, оскільки така можливість була передбачена з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності такими змінами до ЦПК України, в тому числі, в частині викладення статті 106 цього Кодексу у вказаній редакції.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 3 та 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У порушення вказаних вимог процесуального законодавства, суд першої інстанції, не дослідивши дійсного розміру завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди, дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення відповідної суми у рахунок відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, за наслідками проведення якої судовим експертом Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок № 4385-20 від 30 грудня 2020 року (т.2 а.с. 148-150, 159-173).

Згідно вказаного висновку експерта розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внслідок ДТП, яка сталася 04 липня 2016 року за цінами, що діють на час проведення експертизи за вихідними даними «Звіту № 7974» М становить 157 370 грн. 31 коп.

ПрАТ Київський страховий дім виплатили позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 41 301 грн. 78 коп.

Позивач не звертався до ПрАТ Київський страховий дім із відповідною заявою про не згоду із виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 41 301 грн. 78 коп.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 1194 ЦК України, з відповідача ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума матеріальної шкоди у розмірі 115 068 грн. 53 коп., які є різницею між розміром матеріальної шкоди, визначеної висновком експерта № 4385-20 від 30 грудня 2020 року у сумі 157 370 грн. 31 коп., та сплаченим страховою компанією розміром страховим відшкодуванням у сумі 41 301 грн. 78 коп. та франшизою у сумі 1000 грн. (157 370 грн. 31 коп. - 41 301 грн. 78 коп. - 1000 грн. =115 068 грн. 53 коп.).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачені витрати на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 23 листопада 2016 року, укладеного між ним та адвокатом Вавелюком О.В., у сумі 3500 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 23 листопада 2016 року (т.1 а.с. 91, 93).

Розмір сплаченого позивачем судового збору за звернення із позовною заявою становить 3 335 грн. 60 коп. (т.1 а.с. 3, 82).

Тому, з ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 3 335 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» , треті особи ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» , треті особи ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі - 115 068 грн. 53 коп., судовий збір у розмірі 3 335 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя

Судді