Постанова

від 27.05.2021 по справі 640/12485/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12485/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, ОСОБА_1 до Державної служби якості освіти України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби якості освіти України про визнання протиправним та скасування розпорядження, у якому разом з іншим позивачем - Спеціалізованою школою ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної служби якості освіти України № 01-13/32-р від 06.12.2019 "Про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року закрито провадження у справі №640/12485/20 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби якості освіти України про визнання протиправним та скасування розпорядження Державної служби якості освіти України № 01-13/32-р від 06 грудня 2019 року "Про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва". Попереджено ОСОБА_1 , що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження Державної служби якості освіти України є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередніх конкретних прав чи обов`язків ОСОБА_1 , а отже, не породжує для нього права на захист, тобто права на звернення до суду із цим адміністративним позовом.

Не погоджуючись із ухвалою від 25 лютого 2021 року та підставами закриття провадження, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу №640/14623/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, позбавлено його доступу до правосуддя, оскільки звернення до суду пов`язано з використанням оскаржуваного розпорядження як підстави для визнання таким, що не відповідає займаній посаді директора школи за рішенням атестаційної комісії Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а отже, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх конкретних, реальних та індивідуальних прав та інтересів.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти поданих заяв та клопотань, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 30 квітня 2021 року.

Від інших учасників процесу відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною службою якості освіти України прийнято розпорядження № 01-13/32-р від 06 грудня 2019 року Про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва .

Наказом Департаменту освіти і науки від 03 червня 2020 року №20к ОСОБА_1 звільнено з 04 червня 2020 року з посади директора Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва.

Спільним позовом зі Спеціалізованою школою ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва ОСОБА_1 звернувся до суду щодо вирішення питання правомірності розпорядження Державної служби якості освіти України № 01-13/32-р від 06.12.2019 "Про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва".

Звертаючись до суду, а також і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що даний позов подано ним до суб`єкта владних повноважень, оскільки між ними виник публічно-правовий спір щодо оскарження актів індивідуальної дії, внаслідок яких порушується право та законний інтерес позивача, звернення до суду пов`язано з використанням оскаржуваного розпорядження як підстави для визнання таким, що не відповідає займаній посаді директора школи за рішенням атестаційної комісії Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується із тим, що питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви в частині позивача ОСОБА_1 суд першої інстанції мав вирішити на стадії відкриття провадження у справі, чого не відбулося.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуване розпорядження №01-13/32-р від 06.12.2019 "Про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва" стосується безпосередньо Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, яка є окремою юридичною особою, тому ОСОБА_1 фактично не є учасником правовідносин, які виникли внаслідок прийняття зазначеного розпорядження.

З позовом у цій справі звернувся ОСОБА_1 як фізична особа, та особа, яка фактично у межах спірної перевірки виступала у якості заінтересованої особи - директора школи.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами статті 21 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності врегульовано порядок оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), згідно з яким, суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) (частина 1 статті 21 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Наведене вказує на те, що право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб`єкту господарювання.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правових спорах фізичної особи із суб`єктом владних повноважень такий спір виникає у зв`язку з виконанням або невиконанням суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій відносно цієї особи.

Звільнення ОСОБА_1 , як такого, що не відповідає займаній посаді, відбулося на підставі наказу, прийнятого відповідно до висновків проведеної перевірки, при цьому у зазначених правовідносинах Державна служба якості освіти України не здійснювала конкретно щодо позивача жодних публічно-владних управлінських функцій.

Окрім того, як встановлено судовою колегією, справа за позовом ОСОБА_1 про оскарження підстав звільнення та поновлення на роботі наразі перебуває на розгляді у Солом`янському районному суді м. Києва.

Як вже зазначено колегією суддів раніше, право на оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень має особа, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується, тому оскаржуване розпорядження Державної служби якості освіти України є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередніх конкретних прав чи обов`язків ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в справі закривається, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів також зазначає, що оскільки розгляд адміністративного позову в частині ОСОБА_1 перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить вирішення спору, немає.

Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах вимог апеляційної скарги, відповідно до приписів статті 308 КАС України, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко