Ухвала

від 26.05.2021 по справі 826/16691/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16691/16

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Пилипенко О.Є., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суму міста Києва від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Завод Ізумруд до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 первинну апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків та ухвалою цього ж суду від 04.11.2019 повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві, з підстав не усунення недоліків, а саме не сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційцного адміністративного суду від 02.12.2019 вдруге подану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків та ухвалою цього ж суду від 20.12.2019 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві з підстав неусунення недоліків, а саме несплати судового збору та неподання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві через неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 ухвалу Шостого ААС від 21.01.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження скасовано, справу направлено до Шостого ААС для нового розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання ухвали. Апелянтом не було сплачено судовий збір, порушено тридцятиденний строк звернення до суду із апеляційною скаргою, а зазначені ним доводи були визнані судом необгрунтованими. Апелянту було надано строк для подачі клопотання разом із обґрунтуваннями, які б підтвердили поважність причин пропуску строку звернення на апеляційне оскарження.

До суду 13.05.2021 за вх. № 18541 від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційнох скарги, у якому містилось лише платіжне доручення на пітдвердження сплати судового збору у розмірі 17826 грн 78 коп. Однак, апелянтом на виконання ухвали Шостого ААС від 15.04.2021 не подано до суду мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ознайомившись із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийняте 31.07.2019, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 27.12.2019.

З наведеного вбачається пропущення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.

Апелянт звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення апелянтом було отримано лише 02.08.2019 (згідно наявної в матеріалах справи розписки), тому, на його переконання, строк на апеляційне оскарження не є пропущеним.

Однак, колегія суддів відхиляє зазначені апелянтом доводи, оскільки, апеляційна скарга подана 27.12.2019, тобто апелянтом не зазначено жодних доводів з приводу неспроможності звернення до суду із апеляційною скаргою в період з 02.08.2019 до 27.12.2019.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 287 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Разом з тим, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на непідтвердження його належними доказами, які б свідчили про неможливість звернення до суду із апеляційною скаргою у визначений КАС України строк.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суму міста Києва від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Завод Ізумруд до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є. Пилипенко