Постанова

від 25.05.2021 по справі 910/13206/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа№ 910/13206/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Шапрана В.В.

Дідиченко М.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РПС Інжиніринг на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/13206/20 (суддя Джарти В.В., повний текст складено - 05.02.2021) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РПС Інжиніринг до товариства з обмеженою відповідальністю Промклімат (після зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю Сіафуд-Полісся ) про стягнення 70 044,00 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю РПС Інжиніринг звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Промклімат про стягнення 70 044,00 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов`язання з поставки частини обладнання на суму 70 044,00 грн. згідно умов договору №180402 від 18.04.2017. Тому, посилаючись на положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач вважає наявними підстави для повернення йому суми попередньої оплати товару у визначеному розмірі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/13206/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.

За висновком суду, позивач не довів факт поставки товару відповідачем не в повному обсязі, у зв`язку з чим, в позові відмовлено. При цьому, з огляду на відмову у позові, суд вказав про відсутність підстав для застосування до заявлених вимог строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/13206/20 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними доводами:

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що з договору на виконання робіт від 04.02.2019 та акту №42 від 24.04.2019 вбачається монтаж обладнання, яке нібито поставлено відповідачем за спірним договором;

- суд неправомірно взяв до уваги зареєстровану податкову накладну №8 від 21.04.2017 як доказ здійснення поставки на суму 251 526 грн.;

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження поставки товару за договором у повному обсязі;

- суд застосувавши концепцію негативного доказу, безпідставно переклав тягар доказування факту поставки обладнання з відповідача на позивача.

При цьому, апелянтом до скарги додано копію видаткової накладної №40 від 23.04.2019.

Скаржник не погоджуючись з наданою судом оцінкою акту №42 від 24.04.2019, вказує, що не міг припустити доцільність подання копії видаткової накладної №40 від 23.04.2019 під час розгляду справи в першій інстанції.

Колегія суддів не приймає вказаний документ до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зі змісту положень ч.ч. 3, 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України №7 від 17.05.2011 вбачається, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів неможливості подання копії видаткової накладної №40 від 23.04.2019 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому, надана скаржником копія видаткової накладної датована 23.04.2019, а відтак, у позивача була об`єктивна можливість подати такий документ до місцевого суду.

В свою чергу, посилання апелянта на те, що він не міг припустити доцільність подання цього документу під час розгляду справи в першій інстанції, не є об`єктивною причиною його неподання у розумінні приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, подана скаржником копія видаткової накладної №40 від 23.04.2019, не приймається судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13206/20 та роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань, - протягом 15 днів з моменту отримання ухвали.

Зазначена ухвала була отримана позивачем - 02.04.2021, відповідачем - 05.04.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк від сторін заяв чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, не надійшло.

Разом з тим, відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

В свою чергу, від позивача надійшла заява, в якій повідомлено апеляційний суд про зміну найменування товариства відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю Промклімат на товариство з обмеженою відповідальністю Сіафуд-Полісся , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи відповідача - 38441208. Крім того, повідомлено про зміну його місцезнаходження.

З огляду на те, що у даному випадку відбулась лише зміна найменування відповідача зі збереженням організаційно-правової форми товариства, вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 52 Господарського процесуального кодексу України не потребується.

Оскільки предметом розгляду у справі №910/13206/20 є вимога про стягнення 70 044,00 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Промклімат (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю РПС Інжиніринг (замовник) 18.04.2017 було укладено договір №180402, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого, виконавець зобов`язався поставити замовнику обладнання для системи кондиціонування для приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Гмирі, 6, а замовник - прийняти та оплатити обладнання.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що номенклатура та кількість обладнання зазначені в додатку №1 до даного договору Специфікація обладнання .

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору становить 251 523,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 41 291,00 грн.

Замовник здійснює авансову оплату постачальнику на підставі рахунку-фактури у розмірі 251 526,00 грн. (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору термін поставки обладнання - 60 календарних днів від моменту оплати вказаного обладнання.

Пунктом 6.1 договору встановлено термін дії договору: початок - 18 квітня 2017 року, закінчення - 31 грудня 2017.

У специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили перелік та кількість обладнання на поставку, а саме - внутрішнього блоку Pead-RP60JAQ у кількості 2 шт., ціною 29 430,00 грн за 1 шт., внутрішнього блоку Pead-RP35JAQ у кількості 7 шт., ціною 21 900,00 грн за 1 шт., пульту керування PAC-YT52CRA у кількості 9 шт., ціною 4 374,00 грн за 1 шт. Загальна сума специфікації становить 251 526,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання п. 4.1 договору він сплатив відповідачу згідно виставленого рахунка-фактури авансову плату у розмірі 251 526,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №130 від 21.04.2017.

Натомість, як стверджує позивач, ТОВ Промклімат не здійснило поставку обладнання за договором №180402 від 18.04.2017 у визначеній специфікацією кількості, а саме не поставило 2 шт. внутрішнього блоку Pead-RP35JAQ на суму 43 800,00 грн. та 6 шт. пультів керування PAC-YT52CRA на суму 26 244,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини та приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 70 044,00 грн. попередньої оплати.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20.04.2017 товариство з обмеженою відповідальністю Промклімат виставило товариству з обмеженою відповідальністю РПС Інжиніринг рахунок-фактуру №СФ-0000064 на суму 251 526,00 грн., який оплачений позивачем у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №130 від 21.04.2017.

В умовах договору №180402 від 18.04.2017 сторони погодили поставку наступного товару: внутрішнього блоку Pead-RP60JAQ у кількості 2 шт., внутрішнього блоку Pead-RP35JAQ у кількості 7 шт., пульту керування PAC-YT52CRA у кількості 9 шт., загальна вартість якого складає 251 526,00 грн.

У справі міститься видаткова накладна №РН-0000112 від 12.11.2018, згідно якої постачальник передав покупцю обладнання на суму 251 526,00 грн., а саме - внутрішній блок Pead-RP60JAQ у кількості 2 шт., внутрішній блок Pead-RP35JAQ у кількості 7 шт., пульт керування PAC-YT52CRA у кількості 9 шт. Видаткова накладна підписана ТОВ Промклімат . Підпис зі сторони ТОВ РПС Інжиніринг у накладній відсутній.

За твердженнями позивача, відповідач свої зобов`язання за договором №180402 від 18.04.2017 виконав частково. В порушення п. 1.2 договору та Специфікації обладнання, не було здійснено поставку 2 шт. внутрішнього блоку Pead-RP35JAQ та 6 шт. пультів керування PAC-YT52CRA, вартість яких позивачем оплачена. Також, позивач заперечує факт отримання ним видаткової накладної.

Разом з тим, відповідач вказує, що звертався до ТОВ РПС Інжиніринг з претензією №115 від 12.11.2018 щодо оплати боргу за укладеними між ними договорами та підписання спірної видаткової накладної, отримання якої ТОВ РПС Інжиніринг заперечує.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Промклімат направляло на адресу позивача претензію №26 від 13.02.2020 (відправлення 0420919911122) щодо підписання видаткових накладних, зокрема, за договором №180402 від 18.04.2017. Згідно інформації з сайту АТ Укрпошта поштове відправлення не вручене адресату під час доставки.

Тобто, зі сторони ТОВ Промклімат вчинялись дії з надіслання позивачу спірної видаткової накладної за поставлене обладнання, та вимогою щодо її підписання.

Водночас, позивач здійснивши 21.04.2017 попередню оплату обладнання в розмірі 100% на суму 251 526,00 грн., та отримавши, як він вказує, частину поставленого товару, взагалі не звертався до ТОВ Промклімат з листом щодо поставки обладнання не в повному обсязі. Дана вимога пред`явлена ТОВ РПС Інжиніринг лише в межах даного позову, після звернення ТОВ Промклімат до суду з позовом у справі №910/5564/20 про стягнення з ТОВ РПС Інжиніринг заборгованості за виконані роботи із встановлення системи кондиціювання та вентиляції повітря згідно договору №180404 від 18.04.2017.

При цьому, судом враховуються пояснення надані ТОВ РПС Інжиніринг в межах розгляду справи №910/5564/20, які викладено у відзиві на позовну заяву ТОВ Промклімат та зустрічному позові, копії яких наявні у даній справі.

Так, у відзиві та зустрічному позові по справі №910/5564/20 ТОВ РПС Інжиніринг зазначило, що ним було придбано у ТОВ Промклімат , зокрема, за договором поставки №180402 від 18.04.2017 обладнання для системи кондиціонування, частина якого була змонтована ТОВ Дженерал Монтаж . Інша частина придбаного обладнання не може бути використана на об`єкті ТОВ РПС Інжиніринг та власне не використовується ним.

Отже, згідно пояснень позивача у справі №910/5564/20, ним не заперечувався факт поставки товару за спірним у даній справі договором. Водночас, лише міститься вказівка про неможливість використання частини придбаного обладнання.

При цьому, колегією суддів враховується, що подання наведених відзиву та зустрічного позову у справі №910/5564/20 передувало зверненню з позовом ТОВ РПС Інжиніринг у даній справі.

Також, в матеріалах справи міститься лист ТОВ Геоклімат №29091010-1 від 29.09.2020 щодо підтвердження поставки ТОВ Промклімат кліматичного обладнання за адресою: м. Київ, вул. Б. Гмирі, 6, а саме: внутрішнього блоку Pead-RP60JAQ у кількості 2 шт., внутрішнього блоку Pead-RP35JAQ у кількості 7 шт., пульту керування PAC-YT52CRA у кількості 9 шт., на загальну суму 243 960,00 грн.

Крім того, між ТОВ РПС Інжиніринг та ТОВ Дженерал Монтаж було укладено договір на виконання робіт №040219 від 04.02.2019.

За результатом виконаних робіт, сторонами складено акт надання послуг №42 від 24.04.2019, зі змісту якого вбачається виконання ТОВ Дженерал Монтаж робіт з монтажу, зокрема, пультів керування PAC-YT52CRA у кількості 6 шт., внутрішніх блоків Pead-RP60JAQ та Pead-RP35JAQ у кількості 7 шт.

Виходячи з наявних у справі доказів на момент її розгляду в першій інстанції, зміст акту свідчить про виконання робіт з монтажу спірного обладнання - пультів керування PAC-YT52CRA та внутрішніх блоків Pead-RP35JAQ у обсязі більшому, ніж заявлена позивачем кількість отриманого ним товару.

Окрім цього, позивачем долучено до справи зареєстровану 13.05.2017 податкову накладну №8 від 21.04.2017 щодо поставки внутрішнього блоку Pead-RP60JAQ у кількості 2 шт., внутрішнього блоку Pead-RP35JAQ у кількості 7 шт., пульту керування PAC-YT52CRA у кількості 9 шт., на загальну суму 251 526,00 грн. з ПДВ.

Беручи до уваги відсутність надісланих відповідачу заперечень щодо обсягу поставленого товару за договором №180402 від 18.04.2017 до подачі даного позову, враховуючи пояснення ТОВ РПС Інжиніринг , викладені у відзиві та зустрічному позові по справі №910/5564/20, а також наявність у справі листа ТОВ Геоклімат №29091010-1 від 29.09.2020, податкової накладної №8 від 21.04.2017, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недоведеність позивачем обставин поставки товару ТОВ Промклімат не в повному обсязі, у зв`язку з чим, позов ТОВ РПС Інжиніринг підлягає залишенню без задоволення.

Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, слід зазначити наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №3-23гс14.

Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

З огляду на відсутність підстав у даному випадку для задоволення позову, строк позовної давності та наслідки її спливу в такому разі не підлягають застосуванню.

Враховуючи, що скаржником не надано суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування судового рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РПС Інжиніринг залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/13206/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Шапран

М.А. Дідиченко