Ухвала від 29.07.2021 по справі 910/13206/20

УХВАЛА

29 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13206/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РПС Інжиніринг"</a>

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РПС Інжиніринг"</a> (далі - ТОВ "РПС Інжиніринг")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промклімат" (після зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "Сіафуд-Полісся")

про стягнення 70 044,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. ТОВ "РПС Інжиніринг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промклімат" про стягнення 70 044,00 грн.

2. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов`язання з поставки частини обладнання на суму 70 044,00 грн згідно з умовами договору від 18.04.2017 №180402; посилаючись на положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач вважав наявними підстави для повернення йому суми попередньої оплати товару у визначеному розмірі.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, у задоволенні позову відмовив.

4. Рішення мотивовані тим, що позивач не довів факт поставки товару не у повному обсязі; з огляду на відмову у позові, відсутні підстави для застосування до заявлених вимог наслідків спливу позовної давності.

5. 14.06.2021 ТОВ "РПС Інжиніринг" направило до Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, в якій просить:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/13206/20 повністю;

- ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіафуд-Полісся" на користь ТОВ "РПС Інжиніринг" заборгованість у розмірі 70 044 грн.

6. Скаржник стверджує, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді справи № 910/5564/20 (підпункти а, б) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК).

7. Скаржник зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді справи №910/5564/20. Такими рішеннями встановлено, що за спірним договором відповідач поставив позивачу обладнання в повному обсязі, що не відповідає дійсності та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи; встановлення цієї обставини має чільне значення для вирішення судової справи №910/5564/20, яка перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції. Серед іншого, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначає, що він врахував пояснення, надані ТОВ "РПС Інжиніринг" в межах розгляду справи №910/5564/20, які викладено у відзиві на позовну заяву ТОВ "Промклімат" та зустрічному позові, копії яких наявні у цій справі. Як вбачається із зазначених пояснень, ТОВ "РПС Інжиніринг" ніколи не визнавало поставку в повному обсязі за, в тому числі, спірним договором, а навпаки зазначало, що частину обладнання воно не може використовувати.

8. Обґрунтовуючи наявність фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник зазначає, що формування єдиної правозастосовної практики щодо належних та допустимих доказів, якими можуть підтверджуватися факти поставки товарів, є необхідним для забезпечення принципу правової визначеності для суб`єктів господарювання при зверненні до суду:

- у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19 зазначається, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання;

- згідно з постановою Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19 визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів , отже, судам при розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця);

- суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

9. У той же час, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив факт постачання в повному обсязі обладнання, беручи до уваги (1) відсутність надісланих відповідачу заперечень щодо обсягу поставленого товару за Договором до подання позову, (2) враховуючи пояснення ТОВ "РПС Інжиніринг", викладені у відзиві та зустрічному позові у справі №910/5564/20, а також (3) наявність у справі листа ТОВ "Геоклімат" від 29.09.2020 № 29091010-1 (4) податкової накладної від 21.04.2017 №8.

10. На переконання позивача, вказані докази не є належними та допустимими доказами підтвердження факту поставки обладнання, які можуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

11. Ураховуючи викладене вище, скаржник порушує перед Верховним Судом такі питання, відповідь на які матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики:

- чи може ненаправлення покупцем заперечень продавцю щодо обсягу поставленого товару до подання позову свідчити про фактичне постачання товару в повному обсязі; чи позбавлений покупець права направити такі заперечення у визначеній процесуальній формі - у вигляді подання позову до суду;

- чи може бути встановлено постачання товару в повному обсязі на підставі заяв покупця по суті справи, що подавалися в межах іншої справи з іншим предметом, якщо у справі, що розглядається, покупець не визнає постачання товару в повному обсязі;

- чи можуть доводи факт постачання товару листи контрагентів продавця? Чи вимагається чітке посилання в таких листах контрагентів продавця на передання товару покупцю чи достатньо вказівки на той факт, що товар був відвантажений за адресою розташування приміщень покупця;

- чи може сам факт складання та реєстрації податкової накладної без аналізу відображення покупцем у його деклараціях з податку на додану вартість податкового кредиту свідчити про постачання товару; чи має значення факт відображення податкового кредиту в декларація з податку на додану вартість покупця, якщо товар оплачувався 100% авансом та, як наслідок, податкові накладні складалися та реєструвалися за фактом надходження грошових коштів на рахунок продавця, а не за фактом постачання товару?

12. Також скаржник зазначає, що відповідь на вищенаведені запитання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже:

- наявний якісний критерій про виключність правової проблеми: справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції, і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією;

- наявний кількісний критерій: у практиці господарських судів склався різний підхід щодо визначення належних та допустимих доказів, які підтверджують постачання товарів та, зокрема, які переконливо свідчать про фактичні обставини здійснення такого постачання, доказом чого є оскаржувані судові рішення та рішення у справах №№ 910/13668/20 та 910/13668/20 між тими ж самими сторонами.

13. Дійсним є також той факт, що спори зі стягнення дебіторської заборгованості за договорами поставки становлять значний відсоток від усієї кількості справ, що перебувають на розгляді в господарських судах, а тому питання права, які порушено у касаційній скарзі можуть мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

14. На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК скаржник у касаційній скарзі посилається на п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК та зазначає:

- суди неправильно застосували п. 201.7 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), внаслідок чого врахували зареєстровану податкову накладну від 21.04.2017 №8 як доказ здійснення поставки на суму 251 526 грн, а висновок Верховного Суду щодо застосування норм п. 201.7 та п. 201.10 ст. 201 ПК у подібних правовідносинах відсутній;

- суди попередніх інстанцій порушили ст. 13 ГПК, застосувавши концепцію негативного доказу та безпідставно переклавши тягар доказування факту поставки обладнання з відповідача на позивача, внаслідок чого останній був вимушений доводити відсутність факту поставки обладнання, що суперечить засаді змагальності сторін; висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній;

Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність ТОВ "РПС Інжиніринг" поставки товару ТОВ "Промклімат" не в повному обсязі, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 70 044 грн вартості непоставленого товару з ТОВ "Промклімат" не підлягають задоволенню;

Таке твердження судів попередніх інстанцій видається дивним та ставить позивача в несправедливе становище, адже у такому разі позивач повинен довести те, чого не було. Якщо ж відповідач стверджує про поставку обладнання за Договором у повному обсязі, як визначено додатком №1 до Договору, то доведення цього факту є обов`язком відповідача, а не позивача.

Посилання в оскаржуваному рішенні про недоведеність позивачем поставки товару відповідачу не в повному обсязі є нічим іншим, як використання концепції негативного доказу, яка порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження відповідача через відсутність спростування його позивачем. При цьому позивач позбавлений можливості довести факт того, що насправді не відбувалося. Про неприпустимість використання концепції негативного доказу неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.05.2020 у справі №910/15588/18, які не є такими, що зроблені відносно подібних правовідносин, але за своєю суттю та логікою є дотичними до справи, що розглядається.

- суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв долучену до апеляційної скарги видаткову накладну №40 від 23.04.2019, чим порушив ст. ст. 86, 236, 269 ГПК; висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній;

- суд апеляційної інстанції не надав оцінку кожному аргументу, викладеному в апеляційній скарзі, чим допустив порушення ст. ст. 236, 282 ГПК; висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній;

- суди попередніх інстанцій встановили обставини що, мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, чим порушили ст. ст. 77, 86 ГПК.

15. Під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції враховує доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник. Верховний Суд встановив, що питання щодо правильного застосування норм права у подібних правовідносинах потребує більш детального вивчення. Оскільки касаційна скарга відповідає вимогам ст. 290 ГПК, то відповідно до правил ст. 294 цього Кодексу необхідно відкрити касаційне провадження у справі №910/13206/20.

16. Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

17. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

18. Скаржник також заявив клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/13206/20 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

19. Клопотання обґрунтовує необхідністю недопущення використання судом апеляційної інстанції у справі №910/5564/20 незаконних та необґрунтованих преюдицій, встановлених в оскаржуваних судових рішеннях.

20. Частиною 1 ст. 332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

21. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

22. Розглянувши подане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 8, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/13206/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РПС Інжиніринг"</a>.

2. Призначити до розгляду справу №910/13206/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РПС Інжиніринг"</a> на рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РПС Інжиніринг"</a> про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/13206/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

4. Зупинити виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/13206/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

5. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.08.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко