Ухвала

від 26.05.2021 по справі 380/6406/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 травня 2021 року

Київ

справа №380/6406/20

адміністративне провадження №К/9901/12222/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року

у справі №380/6406/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1"

до Державної служби геології та надр України,

третя особа: Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України",

про визнання протиправними і скасування наказу та повідомлення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служба геології та надр України, в якому просило:

визнати протиправним на скасувати наказ Державної служби геології та надр України №175 від 21 травня 2020 року "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 16 березня 2020 року №94";

визнати протиправним та скасувати повідомлення про розмір збору (Тинівське газове родовище) №11053/01-2/11-20 від 22 липня 2020 року, видане Державною службою геології та надр України;

зобов`язати Державну службу геології та надр України видати та надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" повідомлення про розмір збору за надання спеціального дозволу на користування ділянкою надр Тинівського газового родовища, площею 58,63 км. кв. (поклади НД-2-НД-5) згідно розрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища (поклади НД-2-НД-5), визначеного в інформаційному звіті ДНВП "Геоінформ Україна" №07/307-2061 від 21 липня 2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, позов задоволено.

05 квітня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №380/6406/20.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року касаційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в такій не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником направлено до суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України та документом про сплату судового збору.

В касаційній скарзі наявне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому зазначено, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано на електронну пошту 10 березня 2021 року, що підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення, оскільки відповідач звернувся з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Справа №380/6406/20 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що така стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також у касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, які висловлені у постанові від 25 травня 2018 року у справі №826/6102/16 щодо застосування підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Згідно з положеннями частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, з якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення судів.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити Державній службі геології та надр України строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №380/6406/20.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №380/6406/20.

Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/6406/20.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко