Вирок

від 27.05.2021 по справі 460/2965/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/2965/19

Провадження №1-кп/944/358/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження,відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019140410000065 від 24.04.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Королево Виноградівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою,неодруженого,має на утриманні неповнолітню дитину 2006 р.н., непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , звільненого з військової служби 18.08.2019 року, учасника АТО, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ЗбройнихСилУкраїни,проходячивійськовуслужбуувійськовій частині НОМЕР_1 ,10квітня2019рокуумисно, безповажнихпричин, зметою ухилитися від військової служби,самовільно залишив місце служби Міжнародний центр миротворчості та безпеки ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокуєтьсязаадресою: АДРЕСА_3 та не повернувся в розташування місця служби по теперішній час.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 408 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3ст. 408 КК Українисвою вину визнав повністю та дав суду показання, що 10.04.2019 року у зв`язку із сімейними обставинами самовільно залишив розташування Міжнародного центру миротворчості та безпеки Яворівський військовий полігон, на місце служби не повертався, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності,суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 408 КК Українидоведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3ст. 408 КК Україниправильна, оскільки ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно дост. 66 КК України, є з`явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно дост.67ККУкраїни,судом невстановлені.

З урахуванням наведеного, а також особи обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.3 ст.408 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують обвинуваченому покарання, особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речових доказів у справі немає.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 408 КК Українита призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК Українита звільнити його від відбування покаранняз випробуваннямз іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1