Постанова

від 25.05.2021 по справі 947/13951/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4002/21

Номер справи місцевого суду: 947/13951/20

Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного підприємства Будинок-Сервіс 203 та ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2020 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Комунального підприємства Міськзелентрест , Приватного підприємства Будинок-Сервіс 203 , третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

встановив:

27.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської міської ради, КП Міськзелентрест , ПП Будинок-Сервіс 203 , третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідачів майнову шкоду в розмірі 50451,18 грн., а також судові витрати в розмірі 8840,80 грн. (т. 1 а.с.112).

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з відповідача ПП Будинок-Сервіс 203 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 25226,00 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять шість гривень 00 копійок).

Стягнуто з ПП Будинок-Сервіс 203 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4420,40 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять гривень 40 копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено (т.2, а.с. 30-37).

В апеляційній скарзі ПП Будинок-Сервіс 203 ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2020 року, та постановлення нового - про відмову у задоволенні позовних вимог до ПП Будинок-Сервіс 203 (т.2, а.с.41-47).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2020 року, в мотивувальній та резулятивній частині, та постановлення нового, яким стягнути з відповідача ПП Будинок-Сервіс 203 на його користь майнову шкоду в розмірі 50451,18 грн. та судові витрати в розмірі 8840,80 грн. (т.2, а.с.89-96).

10.03.2021 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП Будинок-Сервіс 203 , в якому він зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим просив апеляційну скаргу ПП Будинок-Сервіс 203 залишити без задоволення (т.2, а.с.117 - 122).

29.03.2021 року на адресу Одеського апеляційного суду відПП Будинок-Сервіс 203 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим вказаний ПП просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду - скасувати, та постановити нове - про задоволення позовних вимог до ПП Будинок-Сервіс 203 (т.2, а.с. 146 - 149).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 25.05.2021 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 25.05.2021 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалами Одеського апеляційного суду від 18.12.2020 року - за апеляційною скаргою ПП Будинок-Сервіс 203 (т.2, а.с. 87-88) та 08.02.2021 року - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (т.2, а.с. 100-101), згідно яких розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи. Копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (т.2, а.с. 114-116, 138-139), за винятком третьої особи ОСОБА_2 , яка від суду апеляційної інстанції поштову кореспонденцію так і не отримала, оскільки відсутня за адресою своєї реєстрації (т.2, а.с.142-143).

У зв`язку з цим, та після проведення підготовчих дій, а також враховуючи строки розгляду справи в порядку письмового провадження, розгляд справи було призначено ухвалою суду від 02.04.2021 року (т.2, а.с. 182), однак через неотримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та апеляційних скарг третьою особою ОСОБА_2 від суду апеляційної інстанції, розгляд справи відбувся 25.05.2021 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, КП Міськзелентрест , ПП Будинок-Сервіс 203 , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, районний суд виходив із того, що саме ПП Будинок-Сервіс 203 несе відповідальність за стан зелених насаджень прибудинкової території, у зв`язку з чим доводи ПП Будинок-Сервіс 203 щодо відсутності договору з КП Міськзелентрест про утримання зелених насаджень на території вказаного будинку судом першої інстанції обґрунтовано відхилені. Не проведення вказаної роботи щодо укладання угоди з відповідними установами свідчить про неякісну роботу з даних питань.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки Mercedes Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 , 2002 року випуску, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1, а.с.58).

Разом з тим, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 05.07.2018 року визнано право власності на 1/2 частку автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 , 2002 року випуску за ОСОБА_1 , іншим співвласником автомобіля є третя особа - ОСОБА_2 (т.1, а.с.55-57).

23.11.2019 року заява, в якій сторона позивача просила зафіксувати факт пошкодження автомобіля Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 в результаті падіння дерева 21.11.2019 року на вказаний автомобіль за адресою м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 50А, була зареєстрована в ІТС ІПНП Таїровського ВП Київського відділу поліції м.Одеси ГУНП в Одеській області за №21727 (т.1, а.с. 54).

Відповідно до висновку експерта №38-20 по дослідженню колісного транспортного засобу Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 , складеного 11.03.2020 року, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля внаслідок події, яка відбулась 21.11.2019 року, визначається рівною 100 902,36 грн. (т.1, а.с.14-36).

Як вбачається зі Звіту №30-11-19 з визначення вартості матеріальних збитків колісного транспортного засобу від 26.11.2019 року, вартість матеріального збитку на момент оцінки, завданого власнику КТЗ Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження від падіння дерева, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (Сврз), складає - 122 647,85 грн. Вартість відновлюваного ремонту КТЗ Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 , без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу (Свр), складає - 230 720,98 грн. (т.1, а.с.37-49).

Відповідно до довідок, які наявні в матеріалах справи, багатоквартирний будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , перебуває на балансоутриманні ПП Будинок-Сервіс 203 , що підтверджується наданим Актом прийому передачі 10-ти поверхового 3-секційного жилого будинку з мансардним поверхом вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом від 31.05.2019 року.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що в сенсі ст. 25 , ч.1 ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів , а також Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, саме ПП Будинок-Сервіс 203 несе відповідальність за стан зелених насаджень прибудинкової території, у зв`язку з чим доводи ПП Будинок-Сервіс 203 щодо відсутності договору з КП Міськзелентрест про утримання зелених насаджень на території вказаного будинку судом першої інстанції обгрунтовано відхилені. Не проведення роботи щодо укладання угоди з відповідними установами свідчить про неякісну роботу з даних питань.

Відповідно до пункту 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, (далі - Правила), балансоутримувач - це спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Згідно пункту 13.2.1 вищезазначених Правил видалення окремих засохлих дерев та кущів відноситься до поточного ремонту на об`єктах благоустрою зеленого господарства. За організацію поточного ремонту, планування/прийняття робіт, складання кошторису, поданням щорічних розрахунків до органу місцевого самоврядування, згідно пунктів 13.2.3. 13.2.4. Правил, є відповідальним балансоутримувач.

Як вбачається з п. 3.2.9 Правил благоустрою території міста Одеси утримання в належному стані та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, належних до нього будівель, споруд, проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Ст. 25, ч. 1 ст. 28 Закону Про благоустрій населених пунктів передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ПП Будинок-Сервіс 203 є балансоутримувачем багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , що також не оспорювалось сторонами по справі.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №102 від 14.02.2008 року Про утримання зелених насаджень у м. Одесі визначений вичерпний перелік зелених насаджень, які утримуються КП Міськзелентрест , згідно якого зелені насадження за спірною адресою АДРЕСА_1 , не відносяться до утримання підприємством.

Тобто, судом встановлено, що виконавчим комітетом Одеської міської ради не визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Але в матеріалах справи наявні відповіді, зі змісту яких вбачається, що схема розміщення майданчиків для паркування транспортних засобів, влаштування та здійснення контролю за організацією місць паркування, ділянка за вказаною адресою не погоджувалась Департаментом до переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів та зазначено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , не включена до переліку відповідно договірних відносин КП Одестранспарксервіс з будь-якими суб`єктами господарювання.

У зв`язку з цим, суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовного того, що в даному випадку за заподіяну позивачу майнову шкоду несе відповідальність відповідач ПП Будинок-Сервіс 203 , з якого на користь ОСОБА_1 слід стягнути цю майнову шкоду.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції по те, що автомобіль Mercedes-Benz Vito 112 CDI , д/н НОМЕР_1 позивачем був припаркований на майданчику, який не відведений для паркування, задні колеса транспортного засобу були розташовані на земельній ділянці, яка повинна використовуватися для газону, тобто позивач допустив грубу необережність, яка сприяла виникненню шкоди через його поведінку.

Так, відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст.1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом ч.2 ст. 1193 ЦК України вбачається, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки майнова шкода, яка була завдана ОСОБА_1 внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме: дерева та автомобіля та виключно з його грубої необережності - нехтування ним правилами безпеки дорожнього руху, паркування автомобіля в забороненому місці (на газоні), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування в даному випадку ч.2 ст. 1193 ЦК України і зменшити суму завданої матеріальної шкоди в два рази.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли вплинути на правильність висновків суду, не виявлено і сторонами не надано таких нових доказів в суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання позивача і заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 про неприйняття до розгляду наданої ПП Будинок-Сервіс 203 відповіді на відзив на апеляційну скаргу, оскільки надання відповіді на відзив на апеляційну скаргу не передбачено нормами діючого законодавства (т.2, а.с.189), то вони є слушними, однак воно задоволенню не підлягає, так як розгляд справи проводиться без участі учасників справи, про що було зазначено в ухвалах про відкриття апеляційних проваджень по кожній апеляційній скарзі, про що вказано вище.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв`язку з викладеними обставинами, апеляційний суд вказує, що заявники апеляційних скарг не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти ухваленого судового рішення та доводів апеляційних скарг.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційні скарги Приватного підприємства Будинок-Сервіс 203 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Т.В. Цюра