Постанова

від 24.05.2021 по справі 904/3960/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 року Справа № 904/3960/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - доповідача Широбокової Л.П.,

суддів Чус О.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Грачов А.С.

учасники справи :

від позивача: Чехова О.О. адвокат, ордер серії АХ №1037083 від 18.01.2021;

від позивача: Польшин О.А. представник, витяг з ЄДРЮОФОПГФ ;

від відповідача: Смагін В.Г. адвокат, довіреність №б/н від 13.01.2021;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/3960/20 (суддя Рудь І.А., повне рішення складено 30.12.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 323 156 грн 87 коп за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №1від 01.02.2013

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2020 (а.с. 92-95, том 4), просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" заборгованість в сумі 323 156 грн 87 коп, з яких: 247 730 грн 00 коп - основний борг, 8 447 грн 55 коп - 3% річних, 8 006 грн 80 коп - інфляційні втрати, 58 972 грн 52 коп - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на транспортно-експедиторське обслуговування №1 від 01.02.2013 та укладених в межах цього договору договорів-заявок в частині повної і своєчасної оплати наданих послуг за період з 01.08.2019 по 27.09.2019.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач у поданих до суду відзиві на позовну заяву від 15.09.2020 (а.с. 136-141, том 3), запереченнях на відповідь на відзив від 15.10.2021 визнав, що між стронами існували відносини по договору №1 від 01.02.2013 на транспортно-експедиторське обслуговування, укладались окремі разові договори-заявки та з 29.07.2019 по 27.09.2019 позивачем надані послуги з перевезення вантажів на суму 252250,00 грн. Водночас, позивачем був втрачений вантаж, прийнятий до перевезення 15.03.2019 за договором - заявкою №01/07-18 та його вартість відповідачу не відшкодована, внаслідок чого відповідач не розрахувався за перевезення, що зазначені у позовній заяві. Відповідач, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України надав власний розрахунок пені, яка за його підрахунком склала 37804,08 грн. Також зазначив, що повністю розрахувався з відповідачем за надані транспортно-експедиторські послуги та позивач помилково відносить послуги з перевезення вантажу до виду транспортно-експедиторських послуг. Тому, умови договору не розповсюджуються на договори - заявки, зокрема, в частині вимог про стягнення пені. Заперечив проти заявлених позивачем попередніх витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн з підстав їх недоведеності та завищення вартості години наданої правової допомоги.

17.11.2020 від відповідача до суду надійшла заява про застосування позовної давності, в якій він із посиланням на норми ст.ст. 256, 257, ч.1 ст. 258, ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України, ч.5 ст. 315 Господарського кодексу України та враховуючи, що спірні відносини стосуються саме перевезення вантажу, а не транспортного експедирування таких перевезень, просив застосувати до позовних вимог позовну давність, бо шестимісячний строк для пред`явлення позову щодо останнього перевезення закінчився 02.04.2020, тоді як позов був поданий 23.07.2020.

Позивач у поданій відповіді на відзив від 06.10.2020 (а.с.87-90, т. 4) зазначив, що відповідач підтвердив факт наданих послуг за період з 29.07.2019 по 27.09.2019 на суму 252250,00 грн та ці послуги включали в себе як транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів, так і транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів, тому доводи відповідача, що були надані лише транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів, які включають у себе виключно винагороду експедитора, є помилковими та не відповідають умовам договору, обсягу наданих послуг та нормам діючого законодавства. Перевезення входить до складу транспортно-експедиційних послуг відповідно до Закону. Втрата вантажу не є предметом розгляду у цій справі та не стосується спірного періоду. З урахуванням умов договору позивач має право нараховувати та стягувати з відповідача штрафні санкції в межах трьох річного строку. Також, позивач виклав заперечення щодо контррозрахунку відповідача та обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу.

19.11.2020 позивач подав заперечення проти застосування позовної давності до позовних вимог, оскільки не є перевізником та відповідач позбавляється права застосовувати позовну давність на підставі ч. 4 ст. 165 ГПК України. Також подав заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. Обґрунтована заява із доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 44800,00 грн була подана позивачем 24.12.2020.

Також, 01.12.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про винесення судом окремої ухвали щодо порушення вимог чинного законодавства відповідачем та адвокатом Смагіним В.Г., яка залишена без задоволення протокольною ухвалою в судовому засіданні 22.12.2020.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/3960/20 (суддя Рудь І.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано не доведеністю позивачем складання договорів - заявок саме на виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування №1 від 01.02.2013, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. З огляду на те, що право позивача у справі не порушено, обставини щодо пропуску строку позовної давності судом у справі не досліджувалися.

Доводи апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду та протокольною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення від 28.12.2020 та протокольну ухвалу від 22.12.2020 скасувати повністю. Ухвалити нове рішення про задоволення позову та задовольнити заяву про винесення окремої ухвали щодо порушення вимог діючого законодавства директором ТОВ «Сінергія - Груп» Кулак Д.В. та його адвокатом. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції та розглянути, задовольнити заяву про винесення окремої ухвали у справі №904/3960/20 щодо порушення вимог діючого законодавства директором відповідача Кулак Д.В. та його адвокатом.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд дійшов безпідставного висновку, що заявки були укладені не в межах договору, при цьому навів положення договору, якими передбачено, що під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку;

- суд не надав оцінки умовам заявок та наданим позивачем доказам фактичного надання послуги за кожною заявкою; претензії з боку відповідача не заявлялися;

- суд не дослідив виписку по рахунку з 01.10.2019 по 15.07.2020, де відповідач в призначенні платежу зазначав, що здійснює оплату за пролонгованим у 2019 році договором №1;

- суд не врахував факт визнання відповідачем укладеного договору та заявок, загальну суму наданих послуг - 252250,00 грн, відповідач надав альтернативний розрахунок штрафних санкцій, акти звірки, які постійно укладалися між сторонами, доводи позивача, що іншого договору між сторонами не укладалося;

- договір №1/08-19 від 18.08.2019 ніколи сторонами не укладався;

- рішення суду не відповідає положенням ч. 5 ст. 236 ГПК України щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи;

- судом прийнято протольну ухвалу та безпідставно відмовлено у задоволенні заяви позивача про винесення судом окремої ухвали щодо порушення вимог діючого законодавства відповідачем та його адвокатом.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу від 22.03.2021, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що між сторонами укладалися окремі разові договори-заявки незалежно та поза межами договору та судом правомірно встановлено відсутність взаємозв`язку договорів-заявок з договором. Між сторонами фактично склалися відносини з перевезення вантажу. До апеляційної скарги позивачем додані нові докази, які не можуть бути прийняті судом до розгляду з огляду на те, що позивачем не обґрунтована неможливість їх подання до суду першої інстанції. Позивачем пропущений шестимісячний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості. Також зазначив, що вартість правової допомоги адвоката позивача за досудове врегулювання спору безпідставно завищена, не є співмірною відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України та не може бути більшою 700,00 грн (200,00 грн - консультація та 500,00 грн - підготовка відповіді на претензію). Вартість 1 години наданої правової допомоги у 1000,00 грн є завищеною, розумною є вартість години у 400,00 грн. Крім того, у вартість послуг адвоката за участь у судовому засіданні не може входити час, витрачений на проїзд; зі змісту акту наданих послуг №2 від 24.12.2020 не можливо встановити кількість часу, фактично витраченого на надання правових послуг, тому у розподілі витрат на надання правової допомоги у суді першої інстанції , на думку відповідача, повинно бути відмовлено.

21.04.2021 до апеляційного суду від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача в порядку п.12 ч. 2 ст. 2, ст. 126, ст. 129 ГПК України, в якій він просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 15000,00 грн та зазначив, що акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №6 від 18.01.2021 буде підписаний сторонами після винесення Центральним апеляційним господарським судом постанови у справі №904/39660/20 та наданий суду.

Процедура.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.02.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021, після усунення недоліків апеляційної скарги, зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою. Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 31.03.2021 на 10.00 год.

11.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 31.03.2021 на 10.00 год. в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої просив доручити, зокрема, Східному апеляційному господарському суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2021 зазначене клопотання задоволено. Призначено розгляд справи №904/3960/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін на 31.03.2021 на 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. Доручено забезпечити проведення відеоконференції за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" Східному апеляційному господарському суду.

31.03.2021 судове засідання у зв`язку з участю судді Подобєда І.М. у круглому столі не відбулося.

05.04.2021 були усунуті означені підстави та справа ухвалою суду від 05.04.2021 призначена до розгляду на 21.04.2021 на 14.00 год. в режимі відеоконференції.

20.04.2021 у зв`язку з відпусткою судді Орєшкіної Е.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Чус О.В. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 21.04.2021.

У судовому засіданні 21.04.2021 оголошено перерву до 24.05.2021 - 10.00 год.

У судовому засідані 24.05.2021 повноважні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 24.05.2021 проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 24.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.

01.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (клієнт, відповідач) був укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів на території України та в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнту за згодою сторін.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за узгодженням сторін.

За умовами п. 1.3. договору під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення.

Відповідно до п. 4.1.1 договору перелік послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюються за погодженням сторін.

Відповідно до п. 4.1.5 договору клієнт сплачує послуги експедитора протягом 3 банківських днів з дня виставлення/видання експедитором рахунку. Розрахунки здійснюються клієнтом на підставі виставлених/виданих експедитором рахунків.

Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора (п. 4.1.6 договору).

За умовами п. 5.3.4 договору у випадку прострочення клієнтом здійснення платежу за надані експедитором послуги, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає до сплати за кожен день та за весь період такого прострочення. Строк позовної давності у разі нарахування та/або стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені, демерреджа) встановлюється у 3 роки.

Строк дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами до 31.12.2016. У разі відсутності пропозицій щодо розірвання цього договору за 20 днів до кінця року, такий договір вважається продовженим на один кожний наступний календарний рік (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 7.6. договору вказаний договір відміняє всі договори/угоди, які були укладені між сторонами раніше до підписання цього договору, та є генеральною угодою, яка укладається для систематичного та довгострокового надання послуг експедитора. Істотні умови (вартість/ціна договору та інше) додатково узгоджуються сторонами у заявках, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах та інших документах.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за період з 29.07.2019 по 27.09.2019 позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення вантажів на загальну суму 252250,00 грн, що підтверджується складеними сторонами наступними документами:

- договорами - заявками, а саме: № 01/07-18 від 28.07.2019, № 01/07-18 від 29.07.2019, № 01/07-18 від 30.07.2019, № 01/07-18 від 31.07.2019, № 01/07-18 від 01.08.2019, № 01/07-18 від 02.08.2019, № 01/07-18 від 05.08.2019, № 01/07-18 від 06.08.2019, № 01/07-18 від 07.08.2019, № 01/07-18 від 08.08.2019, № 01/07-18 від 09.08.2019, № 01/07-18 від 11.08.2019, № 01/07-18 від 12.08.2019, № 01/07-18 від 13.08.2019, № 01/07-18 від 14.08.2019, № 01/07-18 від 15.08.2019, № 01/07-18 від 16.08.2019, № 01/07-18 від 18.08.2019, № 6415-08-19 від 19.08.2019, № 6493-08-19 від 19.08.2019, № 6889-08-19 від 21.08.2019, № 5982-08-19 від 20.08.2019, № 01/07-18 від 20.08.2019, № 6939-08-19 від 21.08.2019, № 01/07-18 від 22.08.2019, № 6810-08-19 від 22.08.2019, № 01/07-18 від 23.08.2019, № 7957-08-19 від 23.08.2019, № 8305-08-19 від 27.08.2019, № 01/07-18 від 26.08.2019, № 01/07-18 від 27.08.2019, № 01/07-18 від 31.08.2019, № 9461-08-19 від 29.08.2019, № 9687-08-19 від 31.08.2019, № 9827-08-19 від 31.08.2019, № 01/07-18 від 31.08.2019, № 1023-09-19 від 04.09.2019, № 01/07-18 від 08.09.2019, № 01/07-18 від 09.09.2019, № 01/07-18 від 10.09.2019, № 01/07-18 від 11.09.2019, № 01/07-18 від 17.09.2019, № 01/07-18 від 20.09.2019, № 01/07-18 від 24.09.2019, № 01/07-18 від 26.09.2019;

- рахунками фактурами та підписаними без заперечень актами виконаних робіт на кожний договір-заявку (копії документів у томі 1-3 цієї справи).

В матеріалах справи наявні підписані акти звірки взаємних розрахунків між сторонами (а.с. 47-61, том 3).

Згідно акту взаємних розрахунків станом на 30.09.2019 сторонами підтверджена заборгованість відповідача на користь позивача у сумі 357730,00 грн (а.с. 61, том 3).

Згідно банківської виписки за період з 02.10.2019 по 19.02.2020 відповідачем було сплачено позивачу за Договором 110000,00 грн (а.с. 45-46, том 3).

Відповідач погодився із тим, що отримав від позивача вказані послуги на суму 252250,00 грн. Втім, повної оплати за послуги не здійснив, бо за твердженням відповідача позивач втратив вантаж за заявкою №01/07-18 від 15.03.2019. За даними позивача відповідачем 19.02.2020 було сплачено 4520,00 грн за заявкою від 29.07.2019 №01/-7-18. Загальна сума заборгованості склала 247730,00 грн та досі не сплачена, що стало підставою для звернення із даним позовом.

Згідно заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про їх зменшення позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 323 156 грн 87 коп, з яких: 247 730 грн 00 коп - основний борг, 8 447 грн 55 коп - 3% річних, 8006 грн 80 коп - інфляційні втрати, 58 972 грн 52 коп - пеня.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір на транспортно - експедиторське обслуговування.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Предметом укладеного між сторонами Договору визначено, що позивач як експедитор зобов`язався організувати за рахунок відповідача транспортно - експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнту за згодою сторін.

Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1.5 Договору клієнт сплачує послуги експедитора протягом 3 банківських днів з дня виставлення/видання експедитором рахунку. Розрахунки здійснюються клієнтом на підставі виставлених/виданих експедитором рахунків.

Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора (п. 4.1.6 Договору).

Враховуючи наведене та те, що відповідачем були без заперечення підписані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суми, що відповідали таким в узгоджених заявках, суд доходить висновку, що він розумів, що надані послуги відносяться до транспортно - експедиційних послуг (у кожному акті зазначено, яка сума є за послуги з перевезення вантажів, а яка за послуги організації перевезення), подані відповідачем товарно - транспортні накладні лише підтверджують надання транспортно - експедиційних послуг.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були надані саме транспортно-експедиційні послуги, які, з урахуванням умов договору та діючого законодавства включали в себе як послуги з перевезення вантажів, так і послуги з організації перевезення. Тому, твердження відповідача, що фактично між сторонами існували відносини з перевезення вантажу, не відповідають дійсності.

Крім того, є помилковими твердження відповідача та висновки суду першої інстанції, що договори - заявки є самостійними правочинами та не відносяться до договору, внаслідок чого його умови на послуги, надані за заявками, не розповсюджуються.

Так, вивчивши спірні договори - заявки, суд дійсно не вбачає з їх змісту, що вони укладені на виконання договору. Втім, умовами договору було передбачено, що на його виконання під кожне конкретне перевезення буде складена окрема заявка; укладання інших правочинів сторонами не доведено, а згідно актів звірки взаємних розрахунків та банківської виписки за період з 01.10.2019 по 15.07.2020 вбачається, що між сторонами продовжували існувати відносини по спірному договору.

Враховуючи п. 4.1.5 договору та п. 2.3.1. заявок щодо умов оплати (100% оплата на протязі 1-5 календарних днів після отримання копії рахунка, акту виконаних робіт та договору - заявки), строк оплати по спірним договорам - заявкам є таким, що настав. Заборгованість становить 247 730 грн 00 коп, підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом взаємних розрахунків станом на 30.09.2019 з урахуванням банківської виписки за період з 02.10.2019 по 19.02.2020, та не спростована відповідачем. Посилання відповідача на втрату вантажу за заявкою №01/07-18 від 15.03.2019, внаслідок чого він не здійснив розрахунок, не приймаються судом до уваги, оскільки вказана заявка не є предметом розгляду у справі, крім того, за кожною заявкою за умовами договору окремо виставляється рахунок та відповідно рахується день оплати.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 247 730 грн 00 коп є правомірними.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки у вигляді пені або штрафу.

За умовами п. 5.3.4 договору у випадку прострочення клієнтом здійснення платежу за надані експедитором послуги, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає до сплати за кожен день та за весь період такого прострочення. Строк позовної давності у разі нарахування та/або стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені, демерреджа) встановлюється у 3 роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, правомірним є розрахунок пені за кожною заявкою, що наведений відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву (а.с. 136-140, том 3). Всього сума пені за загальний період з 06.08.2019 по 02.04.2020 становитиме 37804,08 грн та підлягає стягненню з відповідача. В решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають як неправомірно заявлені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за заявлений позивачем період з 06.08.2019 по 05.10.2020 у сукупності складають 8447,55 грн, інфляційні втрати за цей період - 8006,80 грн, правомірно розраховані та заявлені позивачем і підлягають стягненню з відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції було подано заяву про застосування позовної давності, в якій він із посиланням на норми ст.ст. 256, 257, ч.1 ст. 258, ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України, ч.5 ст. 315 Господарського кодексу України та враховуючи, що спірні відносини стосуються саме перевезення вантажу, а не транспортного експедирування таких перевезень, просив застосувати до позовних вимог позовну давність, бо шестимісячний строк для пред`явлення позову щодо останнього перевезення закінчився 02.04.2020, тоді як позов був поданий 23.07.2020.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за заявками виникла з серпня 2019 року, правовідносини між сторонами відносяться до транспортно - експедиторських, а не лише перевезення, та стосуються розрахунків за надані послуги, до яких застосовується загальниа позовна давність, трирічний строк позовної давності, який припадає на серпень 2022 року, ще не сплив. Отже, підстави для задоволення заяви про застосування позовної давності відсутні.

24.12.2021 позивачем до суду першої інстанції була подана заява про стягнення судових витрат з відповідача в порядку п. 12 ч.2 ст. 2, ст. 126, 129 ГПК України, в якій він просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 44800,00 грн (а.с. 3-5, том 6).

На підтвердження витрат позивачем подані наступні докази:

- копію договору на надання правничої (правової) допомоги №18/03/20 від 18.03.2020, укладений між адвокатом Чеховою О.О. та позивачем, відповідно до умов якого адвокат прийняла на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу позивачу у питання щодо досудового та судового врегулювання спору щодо дебіторської та кредиторської заборгованості між позивачем та ТОВ Сінергія - Груп ;

- копії ордерів серії ХВ №000121 та №000116 на адвоката Чехову О.О.;

- копію підписаної додаткової угоди №1 від 18.03.2020 до договору про надання правничої (правової) допомоги №18/03/20 від 18.03.2020, якою узгоджені вартість надання консультації, аналізу доказів, збору інформації - 1000 грн, підготовка відповіді на претензію - 2000 грн (всього за додатковою угодою - 3000 грн);

- копію підписаної додаткової угоди №2 від 01.05.2020 до договору про надання правничої (правової) допомоги №18/03/20 від 18.03.2020, якою узгоджений розмір гонорару за кожен вид правової допомоги;

- копію підписаного акту наданих послуг від 23.03.2020 на суму 3000,00 грн;

- копії платіжних доручень про оплату правової допомоги по означеному договору на загальну суму 44800, 00 грн;

- копію підписано акту наданих послуг №2 від 24.12.2020 до договору, відповідно до якого надані наступні послуги: адвокатський запит №18/03/20/1 - 1000,00 грн, підготовка позовної заяви - 6000, 00 грн, підготовка додатків до позовної заяви - 5000,00 грн, підготовка уточненої позовної заяви - 1000,00 грн, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 500,00 грн, участь у судовому засіданні 22.09.2020, проїзд з Харкова до Дніпра та у зворотному напрямку - 500,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи 22.09.2020 - 4800,00 грн, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 200,00 грн, аналіз відзиву - 1000,00 грн, підготовка заперечення - 3600,00 грн, підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог - 1000,00 грн, підготовка додатків до заяви про зменшення розміру позовних вимог - 4000,00 грн, участь у судовому засіданні 15.10.2020 з урахуванням проїзду - 1200,00 грн, участь у судовому засіданні 17.11.2020 з урахуванням проїзду - 4800,00 грн, підготовка клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - 200,00 грн, підготовка заяви про стягнення судових витрат - 200,00 грн, заперечення на заяву про застосування строків позовної давності - 1000,00 грн, участь у судовому засіданні з урахуванням проїзду 22.12.2020 - 4800,00 грн, підготовка детального опису витрат на правову допомогу - 1000,00 грн. Всього на загальну суму 41800,00 грн.

Також позивачем наданий детальний опис витрат на правову допомогу, який відповідає акту наданих послуг №2 від 24.12.2020 та включає також витрати щодо надання консультації, аналіз доказів, збір інформації - 1000,00 грн, підготовку відповіді на претензію - 2000,00 грн.

За умовами статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідачем ще у поданому відзиві на позовну заяву були висловлені заперечення щодо попередніх (досудових) витрат позивач на послуги адвоката, в яких він зазначив, що послуги на суму 1000 грн (консультація) та 2000 грн (підготовка відповіді на претензію) є завищеними та недоведеними. Вартість консультації не перевищує 200,00 грн, а складання відповіді на претензію - 500,00 грн. Також вважає завищеною вартість однієї роботи години адвоката відповідно до умов додаткової угоди №2 від 01.05.2020 в сумі 1000,00 грн. Розумною вартістю години послуги адвоката є 400, 00 грн за годину.

Позивач висловив свої заперечення щодо цієї позиції відповідача у відповіді на відзив від 06.10.2020 (а.с. 87-90, том 4), зокрема, заначив, що консультації та роз`яснення з правових питань відносяться до правової допомоги; а гонорар визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом та суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Заперечень на заяву від 24.12.2020 від відповідача до суду першої інстанції не надходило.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що отримав цю заяву після прийняття рішення по суті спору, тому висловив свої заперечення у відзиві на апеляційну скаргу. Заперечення відповідають тим, що були зазначені у дослідженому відзиві. Також відповідач зазначив, що у вартості послуг адвоката з участі у судовому засіданні не повинен враховуватися час, витрачений на проїзд з м. Харкова до Дніпра, бо проїзд не є послугою адвоката. Крім того, кількість часу, витраченого на участь у судових засіданнях, може бути підтверджена лише фактичною участю адвоката у проведенні судового засідання та його тривалістю, а зі змісту наданих послуг №2 від 24.12.2020 не можливо встановити кількість часу на надання правових послуг. Просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (висновок Верховного Суду, викладений у справі №910/13071/19).

Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем докази та акти про надання послуг №№ 1,2 за договором про надання правової допомоги, враховуючи характер спірних відносин, суд вважає обґрунтованими та доведеними надані адвокатом послуги: складання адвокатського запиту - 1000,00 грн, підготовка позовної заяви - 6000,00 грн та додатків до позовної заяви - 5000,00 грн, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 500,00 грн, участь у судовому засіданні 22.09.2020 (19 хв.) - 330,00 грн, ознайомлення з матерілами справи 22.09.2020 - 500,00 грн, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 200,00 грн, аналіз відзиву - 1000,00 грн, підготовка відповіді на відзив - 3600,00 грн, підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог та додатків до неї - 5000,00 грн, участь у судовому засіданні 15.10.2020 (10 хвилин) - 200,00 грн, участь у судовому засіданні 17.11.2020 (1 година) - 1200,00 грн, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 200,00 грн, заява про стягнення судових витрат - 200,00 грн, заперечення на заяву про застосування строків позовної давності - 1000,00 грн, участь у судовому засіданні 22.12.2020 (1 година) - 1200,00 грн, опис витрат на правову допомогу -1000,00 грн. Всього - 28130,00 грн.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Апеляційний суд вважає не доведеним позивачем час, витрачений на проїзд з м. Харкова до м. Дніпра та в зворотньому напрямку, такі послуги не відносяться до правової допомоги та не можуть бути включені до послуг про участь у судовому засіданні, тому судом врахований лише час участі адвоката у судових засіданнях відповідно до протолів судового засідання з урахуванням розміру гонорару за одну годину.

Вартість усунення недоліків позовної заяви, які допущені адвокатом, не повинні відшкодовуватися за рахунок позивача, тому судом відмовляється у послугах щодо підготовки уточненної позовної заяви на суму 1000,00 грн.

Не є доведеною послуга щодо ознайомлення адвоката з матеріалами справи 22.09.2020 саме 4 години, тому із заявлених на цю послугу 4800,00 грн судом задовольняється 500,00 грн.

Також судом відмовляється у заявлених позивачем до стягнення з відповідача вартості послуг, пов`язаних з підготовкою відповіді на претензію у сумі 3000,00 грн, оскільки її складання не є обов`язковим в силу діючого законодавства, а є правом сторони, а отже така витрата не може розглядатися як неминуча.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України судові витрати на професійну правничу допомогу за розгляд позовної заяви відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 26 442,00 грн.

Щодо решти вимог апелянта апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що до апеляційної скарги позивачем додані нові докази, які не можуть бути прийняті судом до розгляду з огляду на те, що позивачем не обґрунтована неможливість їх подання до суду першої інстанції.

Так, до апеляційної скарги позивачем додані, зокрема, копія виписки по рахунку за період з 01.07.2019 до 18.01.2021, копії договорів - заявок №01/07-18, актів здачі - приймання робіт, рахунків за період з 22.07.2019 по 28.07.2019 тощо. Обґрунтування неможлиості подання цих доказів до суду першої інстанції відсутнє, отже такі докази не приймаються апеляційним судом до уваги.

Крім того, подані докази не стосуються заявленого у позовній заяві спірного періоду по договорам - заявкам за період з 29.07.2019 по 26.09.2019, а подана виписка по рахунку не підтверджує нові обставини, ніж ті, що існували на момент прийняття рішення, засвідчує, що за період з 01.07.2019 по 19.02.2020 відповідачем були здійснені оплати з призначенням платежу оплата за транспортно - експедиційні послуги згідно договору №1 від 01.02.2013, без ПДВ , тобто всі оплати були здійсненні саме на виконання договору.

Позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції було подано заяву про винесення судом окремої ухвали щодо порушення вимог діючого законодавства відповідачем та його адвокатом. Заява обґрунтована введенням суду в оману як директором відповідача Кулак Д.В., так і адвокатом Смагіним В.Г. щодо обставин справи та зазначенням недостовірної інформації щодо договору - заявки №01/07-18 від 15.03.2019 та факту втрати вантажу за нею (а.с. 155 - 160, том 5).

Суд першої інстанції окремої ухвали за зазначеним питанням не приймав, у судовому засіданні 22.12.2020 без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про винесення окремої ухвали.

З огляду на те, що відповідно до ст. 255 ГПК України оскарження протокольної ухвали про відмову у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали не передбачено, судом апеляційної інстанції згідно мотивувальної частини ухвали від 22.02.2021 в цій частині апеляційна скарга до розгляду не прийнята.

Вимоги апеляційної скарги щодо винесення апеляційним судом окремої ухвали у справі №904/3960/20 щодо порушення вимог діючого законодавства директором відповідача Кулак Д.В. та його адвокатом колегія суддів відхиляє, оскільки до апеляційного суду така заява позивачем не подавалася. Позивач не позбавлений права самостійно звернутися із відповідними заявами до правоохоронних органів в разі наявності відповідних фактичних та правових підстав.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги може скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладений у рішенні суду, встановленим обставинам справи, порушення норма процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції як таке, що прийнято при невідповідності висновків суду обставинам справи, внаслідок чого судом були неправильно застосовані норми матеріального права та прийнято неправомірне рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості - 247 730,00 грн, 3% річних - 8 447,55 грн, інфляційних втрат - 8 006,80 грн, пені - 37 804,08 грн, судового збору за розгляд позовної заяви - 4529,83 грн, витрат на професійну правничу допомогу - 26 442,00 грн. У решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити. Апеляційна скарга відповідно підлягає частковому задоволенню, а витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 21.04.2021 та керуючись положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, запропонувавши відповідачу подати свої міркування щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/3960/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 у справі №904/3960/20 скасувати.

Прийняти нове рішення

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд.2А, код ЄДРПОУ 36441431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" (м. Харків, вул. Зернова, 53, кв. 151, код ЄДРПОУ 37660731) заборгованість - 247 730,00 грн (двісті сорок сім тисяч сімсот тридцять грн 00 коп), 3% річних - 8 447,55 грн (вісім тисяч чотириста сорок сім грн 55 коп), інфляційні втрати - 8 006,80 грн (вісім тисяч шість грн 80 коп), пеню - 37 804,08 грн (тридцять сім тисяч вісімсот чотири грн 08 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви - 4529,83 грн (чотири тисячі п`ятсот двадцять дев`ять грн 83 коп), витрати на професійну правничу допомогу - 26 442,00 грн (двадцять шість тисяч чотириста сорок дві грн 00 коп), про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд.2А, код ЄДРПОУ 36441431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полекс-Транс-Логістик" (м. Харків, вул. Зернова, 53, кв. 151, код ЄДРПОУ 37660731) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 6 794,75 грн (шість тисяч сімсот дев`яносто чотири грн 75 коп), про що видати наказ

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Встановити позивачу строк на надання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - протягом п`яти днів з дня прийняття цієї постанови.

Відповідач має право подати заперечення проти заяви позивача до 03 червня 2021 року.

Судове засідання по розгляду заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції призначити на 07 червня 2021 року о 10.00 год.

Явку представників сторін в судове засідання визнати необов`язковою.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 28 травня 2021 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Подобєд