Ухвала

від 25.05.2021 по справі 755/7310/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7310/18

Провадження №: 1-кс/755/1506/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018100040000040 від 24.04.2018 року про скасування арешту майна,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100040000040 від 24.04.2018 року.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила скасувати арешт майна, прокурор проти задоволення клопотання заперечував та пояснив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, призначені експертизи, а тому у органу досудового розслідування є усі підстави вважати, що кошти, на які накладено арешт, отримані злочинним шляхом.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32018100040000040 від 24.04.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч.3 ст.204 КК України, процесуальний супровід якого здійснюють прокурори Київської міської прокуратури.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються /ч.5 ст.132 КПК України/.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/.

Також, ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна /ч.11 ст.170 КПК України/.

У судовому засіданні встановлено, що 02 березня 2021 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було надано дозвіл на проведення обшуку приміщення продуктового магазину (колишній бойлерній), за адресою АДРЕСА_1 , яке на праві власності не реєстровано та використовується ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, з метою відшукання і вилучення тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка відповідно до законодавства України, або таких товарів з підробленими марками акцизного податку, чорнових друкованих та рукописних записів, в яких міститься інформація про вчинення кримінальних правопорушень, фурнітури необхідної для збуту фальсифікованих тютюнових виробів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, матеріальних носіїв інформації.

05 березня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року проведено обшук приміщення продуктового магазину (колишній бойлерній), за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності не реєстровано.

За результатом проведеного обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме 2500 купюр номіналом - 100 доларів США, що у сумі становить 250000 доларів США.

05 березня 2021 року постановою слідчого визнано грошові кошти у сумі 250000 доларів США речовими доказами.

25 березня 2021 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018100040000040 від 24.04.2018 року про арешт майна було задоволено та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 05.03.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на грошові кошти - 2500 купюр номіналом 100 доларів США, що у сумі становить 250000 доларів США, які належать ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Згідно ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом із тим, у розумінні ст.84 КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов?язаних із оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Також, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Крім того, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя вважає, що арешт накладено обґрунтовано та на даний час в арешті майна не відпала потреба, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018100040000040 від 24.04.2018 року про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: