Ухвала

від 24.05.2021 по справі 461/3293/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3293/21

Провадження № 1-кп/461/412/21

УХВАЛА

Іменем України

24.05.2021 року м.Львів

Галицький районний суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020140050001935 від 30.07.2020 року, згідно якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4,5 ст.191 КК України.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.04.2021 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про накладення арешту на майно, за переліком зазначеним у клопотанні, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та на об`єкти, які на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4,5ст.191 КК України. Санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Прокурор зазначив, що після повідомлення про підозру, ОСОБА_4 реалізував належні йому автомобілі «AUDI Q7», номер кузова, шасі: НОМЕР_1 , «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI», номер кузова, шасі: НОМЕР_2 та «NISSAN X-TRAIL», номер кузова, шасі: НОМЕР_3 . Зазначене свідчить про те, що обвинуваченим вчиняються заходи для приховування чи відчуження належного йому майна. Відтак, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), прокурор просить клопотання задоволити.

У судовому засіданні прокурор дане клопотання підтримав, просив таке задоволити.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні щодо накладення арешту заперечили, просили відмовити у задоволенні такого. Захисник зазначив, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3,4,5ст.191 КК України, дії останнього органом досудового розслідування кваліфіковано невірно, матеріали кримінального провадження свідчить про необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 . Захисник стверджує, що у клопотанні прокурора не наведено жодних даних, які б давали підстави вважати, що належне обвинуваченому майно може підлягати спеціальній конфіскації у відповідності до вимог, передбачених Кримінальним кодексом України. Окрім того, в обґрунтування заперечень щодо арешту майна, захисник покликається на те, що загальна сума відшкодування, яка заявлено в цивільних позовах становить 1334771 грн., що є значно меншою від сукупної вартості належного обвинуваченому майна. Також, захисник повідомив, що під час досудового розслідування слідчий неодноразово звертався з клопотання про арешт майна підозрюваного та ухвалою слідчого судді від 19.03.2021 року частково задоволено клопотання слідчого, зокрема накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення аналогічних цивільних позовів у даному кримінальному провадженні. Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Представник потерпілих подане прокурором клопотання підтримав, просив таке задоволити.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, а також поясненн представника потерпілих, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачуються у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому повторно, у великих та особливо великих розмірах, тобто увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3,4,5ст.191КК України.

Санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окрім того, з наявних в матеріалів справи цивільних позовів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , вбачається, що загальна сума матеріальної шкоди, яку просять стягнути цивільні позивачі становить 2 407 791 грн.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 19.03.2021 року клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на Ѕ розміру частки земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:006:0238 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:07:003:0087; земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:001:0072 розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:001:0266 розташовану за адресою: АДРЕСА_3 »; земельну ділянку з кадастровим номером 4622784400:04:012:0002 розташовану за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н., с.Майдан; земельну ділянку з кадастровим номером 4622784400:04:012:0008; земельну ділянку з кадастровим номером 4622784400:04:014:0001; земельну ділянку з кадастровим номером 4625510100:01:028:0640 розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4625885200:11:001:0108 розташовану за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с.Лозино; земельну ділянку з кадастровим номером 4625885200:11:001:0142 розташовану за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с.Лозино, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , оскільки сукупна вартість такого майна, на думку слідчого судді, буде відповідати заявленій ціні позовів, а саме 1 334 771 грн.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен діяти у відповідності до вимогКПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення суд, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для обвинуваченого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту клопотання вбачається, що прокурор просить суд накласти арешт на майно обвинуваченого з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України).

Санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Частиною п`ятою ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_4 належить наступне майно: Ѕ розміру частки земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:05:006:0238 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:07:003:0087; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:08:001:0072 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:08:001:0266 розташована за адресою: АДРЕСА_3 »; земельна ділянка з кадастровим номером 4622784400:04:012:0002 розташованої за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н., с.Майдан; земельна ділянка з кадастровим номером 4622784400:04:012:0008; земельна ділянка з кадастровим номером 4622784400:04:014:0001; земельна ділянка з кадастровим номером 4625510100:01:028:0640 розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4625885200:11:001:0108 розташована за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с.Лозино; земельна ділянка з кадастровим номером 4625885200:11:001:0142 розташована за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с.Лозино; квартира АДРЕСА_4 ; квартира АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6 ; квартира АДРЕСА_7 ; нежитлове приміщення №1 розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення V розташоване за адресою: Львівська обл., Буський р-н., м.Буськ, вул.Петрушевича, буд.55; житловий будинок розташований за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н., с.Майдан, вуд.С. Бандери, 90; квартира №1 розташована за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157; квартира №2 розташована за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157; квартира №3 розташована за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157; квартира №4 розташована за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157; квартира №5 розташована за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157; квартира №6 розташована за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_9 ; будівля АДРЕСА_3 ; будівля №111 розташована за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., смт.Немирів, вул.І.Франка; автомобіль марки «CITROENJUMPER» (номер кузова, шасі: НОМЕР_5 ).

Прокурор довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, суд вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть можливій конфіскації майна обвинуваченого у майбутньому, відтак суд дійшов висновку, що клопотання прокурора в частині накладення арешту майна, яке на праві власності належить обвинуваченому ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ч.8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 19.03.2021 року накладено арешт на майно обвинуваченого, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що достатнім та співмірним із сумою збитків, яка інкримінується обвинуваченому, буде накладення арешту на майно, належне обвинуваченому на праві власності.

Розглянувши клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно, що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. В той же час, відповідно до ч.2 ст.60 цього Кодек су вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності.

Одночасно із цим, ч.3 ст.368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до даних Реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_8 належить наступне майно: земельна ділянка з кадастровим номером 4622784400:04:012:0009; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1450; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1446; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1449; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1447; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1452; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1451; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1445; земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:002:1448; нежитлове приміщення IV розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення III розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4622784400:04:012:0003 розташована за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н.. с.Майдан; земельна ділянка з кадастровим номером 4623685300:06:000:0072 розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., сільська рада Підберізцівська; нежитлові приміщення на першому поверсі №1-1, 1-2, розташовані за адресою: АДРЕСА_9 ; квартира АДРЕСА_10 ; квартира АДРЕСА_11 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:020:0127 розташована за адресою: АДРЕСА_9 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:07:012:0118 розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4623685300:06:000:0032 розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., сільська рада Підберізцівська.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Враховуючи вищевикладене та з метою дотримання справедливого балансу між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням кримінального провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно, яке перебуває у спільні сумісній власності ОСОБА_8 та ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Суд не приймає до уваги покликання захисника щодо необґрунтованості обвинувачення ОСОБА_4 та відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3,4,5ст.191 КК України, оскільки питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно дослідженісудом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні, на етапі судового розгляду, а не в підготовчому судовому засіданні, в якому розглядається клопотання прокурора про арешт майна.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно задоволити частково.

Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме:

квартиру АДРЕСА_4 ;

квартиру АДРЕСА_5 ;

квартиру АДРЕСА_6 ;

квартиру АДРЕСА_7 ;

нежитлове приміщення №1, розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

нежитлове приміщення V, розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

квартиру №1, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157;

квартиру №2, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157;

квартиру №3, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157;

квартиру №4, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157;

квартиру №5, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157;

квартиру №6, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Варшавська, 157;

житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_9 ;

будівлю №52а, розташовану за адресою: Львівська обл., Турківський р-н., м.Турка, вул.Молодіжна;

будівлю №111, розташовану за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., смт.Немирів, вул.І.Франка;

автомобіль марки «CITROEN JUMPER», (номер кузова, шасі: НОМЕР_5 ).

В іншій частині клопотання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2021 року.

Суддя ОСОБА_1