Постанова

від 28.05.2021 по справі 320/3923/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3923/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Яготинська птахофабрика на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Яготинська птахофабрика до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лапади Олександра Володимировича про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Яготинська птахофабрика звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Дергеокадастру у Київській області №204-Дк/0057-Пр/03/01/-19 від 05.07.2019, вручений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лападою Олександром Володимировичем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Київській області №204-Дк/0057-Пр/03/01/-19 від 05.07.2019, вручений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лападою Олександром Володимировичем. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальність Яготинська птахофабрика судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

11.02.2021 представником позивача подано до суду заяву про винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відсутні в матеріалах справи докази, що підтверджують оплату заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про винесення додаткового рішення. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що ним було подано усі належні та необхідні докази для задоволення його заяви.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2021 представником позивача подано до суду заяву про винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 19 500,00 грн.

Заява мотивована тим, що позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу, проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 вказані витрати не відшкодовано.

Відмовляючи у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просив відшкодувати судові витрати на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції зауважив, що позивач не наддав належних і достовірних доказів понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі № 7 від 20.05.2013 додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу подано суду 24.01.2020 з доданими до нього документами на підтвердження понесених витрат (а.с. 201-205).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем суду надано: договір від 16.04.2018 №16/04/18 про надання правової допомоги та додатку №2 до нього; акт №1 від 09.12.2019 зі звітом; платіжне доручення №183 від 17.01.2020 на суму 19000 грн. (а.с. 206-215)

Враховуючи, що позивачем надано вищевказані докази, колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з підстав не надання заявником документів на підтвердження понесених витрат, оскільки відповідним доказом є платіжне доручення №183 від 17.01.2020. При цьому, судом першої інстанції не вказано підстави відхилення даного доказу.

Разом із тим, колегія суддів дійшла до висновку, що надання оцінки умовам договору про надання правової допомоги, співмірності розміру таких витрат, розміру гонорару адвоката має бути здійснено судом першої інстанції, оскільки положеннями ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що питання про ухвалення додаткового рішення вирішується саме судом, який ухвалив рішення у справі по суті заявлених вимог.

Відповідне рішення було постановлене Київським окружним адміністративним судом, тому питання про ухвалення додаткового судового рішення віднесене виключено до компетенції цього суду.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 22 лютого 2021 року та є підставою для її скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 241, 242, 252, 320, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Яготинська птахофабрика - задовольнити частково .

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Яготинська птахофабрика до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лапади Олександра Володимировича про визнання протиправним та скасування припису направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заява про винесення додаткового рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 28.05.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна