Рішення

від 31.05.2021 по справі 712/9407/20

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9407/20

Провадження № 2/712/267/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Ліпатовій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мікат-Нафта до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинної забудови , -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Мікат-Нафта звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:05:024:0071 по АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді у ТОВ Мікат-Нафта на підставі договору оренди землі від 09.08.2004 року, зареєстрованого за №838, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 самочинно побудованої будівлі гаража-автомайстерні на земельній ділянці пл.79, 0 кв. та привести земельну ділянку в придатний для цільового використання стан.

В обґрунтування зазначеного позову представник позивача посилається на те, що, відповідно до договору оренди землі від 09.08.2004 року, укладеного між Черкаською міською радою та ТОВ Мікат-Нафта , посвідченого приватним нотаріусом ЧМНО Ященко В.М. 09.08.2004 року за №4379 Черкаська міська рада передала в строкове платне користування позивачу земельну ділянку площею 1, 3324 га: з них земельна ділянка площею 0,7586 га (кадастровий номер 7110136700:05:024:0071), земельна ділянка площею 0,3848 га (кадастровий номер 7110136700:05:024:0069), та земельна ділянка площею 0,1890 га (кадастровий номер 7110136700:05:024:0070) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.2 Договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інфраструктури. Однак, на даний час на орендованій позивачем земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:05:024:0071 розташована самочинно побудована будівля, яка використовується як гараж-автомайстерня.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав від 17.03.2021 року первинна реєстрація права власності на спірний об`єкт здійснена ОСОБА_2 14.08.2018 року. Пізніше, 01.04.2019 року ОСОБА_2 продав спірний об`єкт відповідачу в справі - ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Вказували, що на момент відкриття розділу та першої реєстрації права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_2 у серпні 2018 року земельна ділянка, на якій він розташований перебуває в оренді у позивача - ТОВ Мікат-Нафта на підставі договору оренди землі від 09.08.2004 року, зареєстрованого за №838, строк дії договору - до 03.07.2052 року. Тобто, земельна ділянка ОСОБА_2 під будівництво спірного об`єкту не відводилася, вказане свідчить про те, що спірний об`єкт є самочинно збудованим згідно ст.376 ЦПК України.

Крім того, на момент відкриття розділу та першої реєстрації права власності на спірний об`єкт у ОСОБА_2 відсутні дозвільні документи на будівництво спірного об`єкту, що підтверджено листом Департаменту архітектури та містобудування від 16.02.2021 року №1499-01-14.

Відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за особою, яка його здійснила за рішенням суду і за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Натомість, у відомостях з Державного реєстру речових прав на майно підставою для реєстрації права власності вказано технічний паспорт на виробничий будинок, виданий 13.08.2018 року КП ЧООБТІ .

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі №588/249/20 та у постанові від 03.06.2020 року у справі №363/4852/17, від 20 жовтня 2020 року в справі №910/13356/17 сама по собі державна реєстрація не є способом набуття права власності на нерухоме майно, вона виступає лише підтвердженням фактів набуття чи припинення прав на нерухоме майно або інших речових прав.

Таким чином, відсутність законних підстав набуття права власності на споруду як нерухоме майно позбавляє запис про державну реєстрацію права власності самостійного правового значення, відтак просили задовольнити позов та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:05:024:0071 по АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді у ТОВ Мікат-Нафта на підставі договору оренди землі від 09.08.2004 року, зареєстрованого за №838, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 самочинно побудованої будівлю гаража-автомайстерні на земельній ділянці пл.79, 0 кв. та привести земельну ділянку в придатний для цільового використання стан.

Представниками відповідача у грудні 2020 року до суду скерований відзив на позов та у квітні 2021 року -додаткові пояснення на уточнені позовні вимоги. Вважають доводи позивача необґрунтованими, оскільки 26.09.2000 рок між Черкаською міською радою та попереднім землекористувачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, за яким у п.1.1. вказано, що виконком Черкаської міської ради надає ОСОБА_3 в користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 біля автокооперативу (на даний час АДРЕСА_1 під розміщення майстерні технічного обслуговування легкових автомобілів строком на 5 років з можливістю подальшого продовження даного договору. Таким чином, земельна ділянка була відведена у встановленому порядку, автомайстерня почала працювати з 2001 року. В подальшому, у зв`язку із переїздом в інше місце проживання первісний власник продав у 2017 році автомайстерню ОСОБА_2 , а він - продав ОСОБА_1 що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 01.04.2019 року. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2018 року за ОСОБА_4 у законний спосіб.

Гараж-автомайстерня побудована до моменту укладення договору оренди між Черкаською міською радою та ТОВ Мікат-Нафта від 09.08.2004 року, на земельній ділянці, яка була відведена для вказаної мети, а тому не є самочинною. Крім того, у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) №6 від 30.03.2012 року, у пункті 11 зазначено, що суд при розгляді спорів про знесення має звернути увагу на Прикінцеві положення Закону №3038-VI, де перелічені норми не розповсюджуються на об`єкти, які збудовані до 31.12.2009 року. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Соснівського районного суд м. Черкаси від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Соснівського районного суд м. Черкаси від 14 квітня 2021 року закрито підготовче судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні - адвокат Попов А.В., за довіреністю - ОСОБА_6 , заперечували проти задоволення позову, з підстав наведених у відзиві.

Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що, відповідно до договору оренди землі від 09.08.2004 року, укладеного між Черкаською міською радою та ТОВ Мікат-Нафта , посвідченого приватним нотаріусом ЧМНО Ященко В.М. 09.08.2004 року за №4379 Черкаська міська рада передала в строкове платне користування позивачу земельну ділянку площею 1, 3324 га: з них земельна ділянка площею 0,7586 га (кадастровий номер 7110136700:05:024:0071), земельна ділянка площею 0,3848 га (кадастровий номер 7110136700:05:024:0069), та земельна ділянка площею 0,1890 га (кадастровий номер 7110136700:05:024:0070) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 . Договір оренди зареєстрований у Черкаській філії ДП Центр ДЗУ 31.08.2004 року за №838. Строк оренди - до 03.07.2052 року.

Наказом Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської місткої ради №88 від 13.10.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю МІКАН-НАФТА надані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на будівництво чотириповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і мансардним поверхом та двоповерхового житлового будинку типу таунхаус .

Як вказує позивач, на орендованій позивачем земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:05:024:0071 пл. 79,0 розташована самочинно побудована будівля, яка використовується як гараж-автомайстерня, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 04.09.2018 року та від 10.03.2020 року.

Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування від 16.02.2021 року №1499-01-14 вбачається, що за період з 29.11.2014 року по теперішній час інформація про початок виконання будівельних робіт та по введенню в експлуатацію спірного об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 ) в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради відсутня.

Водночас, державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаській області Цьопою Б.А. прийнято рішення від 14.08.2018 року про реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: виробничий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 27480311, реєстраційний номер об`єкта 1621609171101.

Реєстраційна справа, що зберігається в електронній формі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначений об`єкт містить копію технічного паспорту на виробничий будинок (гараж-автомайстерню), виданого КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації 13.08.2018 року.

В подальшому, після реєстрації прав на вказане майно, 01.04.2019 року ОСОБА_2 продав спірний об`єкт відповідачу в справі - ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори за №1-973.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, який набрав чинності 01 січня 2016 року та діяв на момент вчинення спірної державної реєстрації речового права.

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Так, у п. 41 Порядку встановлений перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, а саме:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Як вбачається з ікопій документів з реєстраційної справи, вище перелічених документів окрім технічного паспорта для державної реєстрації заявником не подавалось.

Власник земельної ділянки, відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України Про архітектурну діяльність власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про основи містобудування при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів відповідно до вихідних даних на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Згідно з приписами ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відомості про документи, які свідчать про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, в Державному реєстрі відсутні, а відтак об`єкт нерухомості є самочинно збудованим.

Таким чином, аналіз норм Закону та зазначених фактів і обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно, за відсутності документів, які підтверджують його речові права на неї, а відтак земельна ділянка не відводилась відповідачу для будівництва та обслуговування виробничого будинку.

Суд критично відноситься до посилання представників відповідача на висновок по відводу земельної ділянки № НОМЕР_1 від 06.07.2000 року та копію договору на право тимчасового користування землею пл.50 кв.м., укладеного 26.09.2000 року між виконкомом Черкаської міської ради та ОСОБА_3 під розміщення майстерні технічного обслуговування легкових автомобілів по АДРЕСА_2 , строком по 22.08.2005 року, оскільки доказів продовження дії вказаного договору на момент реєстрації прав власності, тобто станом на 14.08.2018 року, на виробничий будинок не надано.

Крім того, як вказано в договорі купівлі-продажу від 01.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виробничий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,7586 га, а не 50 кв.м., як вказано у вищевказаному договорі.

Навпаки, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 09.08.2004 року, укладеного між Черкаською міською радою та ТОВ Мікат-Нафта , дана земельна ділянка передана в строкове платне користування позивачу у серпні 2004 року.

Згідно із ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналогічні положення закріплені у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва), в якому зазначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Представники відповідача помилково посилаєються на абз.4 п.11 вказаної постанови Пленуму згідно якої суд повинен мати на увазі те, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31 грудня 2012 року.

Вказаний пункт стосується житлової нерухомості, садових та дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд проте спірна будівля є нежитловим виробничим приміщенням, яке використовується як гараж-автомайстерня.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-180цс14 об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Спірний виробничий будинок (гараж-автомайстерня) є самочинним будівництвом, що порушує встановлені державою правила та норми здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Саме таку позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2017 року у справі № 6-579цс17.

З контексту частин третьої, четвертої статті 376 ЦК України необхідно зробити висновок, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо дотримання цільового призначення земель, а й до випадків, коли відсутнє таке порушення, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить. Аналіз норм права, викладених у зазначених частинах статті 376 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником під уже збудоване нерухоме майно.

Верховний Суд підтвердив правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 та від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, в якому зазначено, що за статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Також, Верховний Суд підтвердив правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-225цс14, в якому зазначено, що за змістом ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

В даному випадку, державна реєстрація прав на виробниче приміщення не є способом набуття права власності на нерухоме майно, вона виступає лише підтвердженням фактів набуття чи припинення прав на нерухоме майно або інших речових прав. Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі №588/249/20 та у постанові від 03.06.2020 року у справі №363/4852/17, від 20 жовтня 2020 року в справі №910/13356/17.

Рішення суду про визнання права власності на самочинний об`єкт відсутнє, реєстрація прав здійснена без подання державному реєстратору відповідних документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта,

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року 520/17520/14-ц зробив висновок щодо самочинного будівництва, підтвердивши ряд висновків Верховного Суду України. Так, суд підтвердив правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, відповідно до якого якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

Зазначене майно розташоване на землях комунальної власності територіальної громади м. Черкаси, які передані в оренду відповідно до договору оренди від 09.08.2004 року, у зв`язку з чим офіційне підтвердження державним реєстратором права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці комунальної власності, що передана в оренду позивачу під забудову та не відводилась у встановленому порядку для розміщення такого об`єкта, прямо порушує права орендаря ТОВ Мікат-Нафта .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 77, 81, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 12, 80, 83, 116, 125, 126, 152, 212 ЗК України, ст. 15, 16, 319, 376, 391 ЦК України,ст.27 Закону України Про оренду землі , -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мікат-Нафта до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинної забудови задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:05:024:0071 по АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді у ТОВ Мікат-Нафта на підставі договору оренди землі від 09.08.2004 року, зареєстрованого за №838, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 самочинно побудовану будівлю гаража-автомайстерні на земельній ділянці пл.79, 0 кв. та привести земельну ділянку в придатний для цільового використання стан.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 31.05.2021 р.

Головуючий: Т.Є. Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Мікат-Нафта , 18029, м. Черкаси, вул.Віталія Вергая, 8, ЄДРПОУ 31546510.

Відповідач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2