Постанова

від 31.05.2021 по справі 200/913/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року справа №200/913/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Міхно М.Г.,

представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 200/913/21-а (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19 серпня 2020 року № 0001893201 на суму 1020 грн. та від 19 серпня 2020 року № 0001883201 на суму 500000 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що під час проведення фактичної перевірки посадовими особами відповідача не вручено другий примірник акту перевірки. Спірні податкові повідомлення-рішення позивач отримав поштою.

При прийнятті податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховано, що для здійснення господарської діяльності він має 17 вантажних транспортних засобів, для обслуговування яких закуповувалося паливо у бензовозі, з якого і здійснювалася заправка пальним безпосередньо в машини.

За період з 16 березня 2020 року по 23 квітня 2020 року його транспортні засоби здійснили 87 перевезень вантажу, що підтверджує використання палива для здійснення господарської діяльності і відсутності підстав та потреби для зберігання пального в спеціалізованих ємностях.

24 квітня 2020 року він придбав ємність для тимчасового зберігання пального виключно для власних потреб, а отримав ліцензію від 24 квітня 2020 року на тимчасове зберігання палива. Ємність для зберігання палива розташована на орендованій ним території бази КП Маріупольське ССМУ №4 .

До 24 квітня 2020 року, через відсутність у власності або в оренді спеціалізованих ємностей для зберігання, ним зберігання пального не здійснювалося.

Зазначені обставини унеможливлюють застосування штрафних санкцій щодо періоду з 01 квітня по 23 квітня 2020 року.

Відповадач заперечував проти задоволення позову та зазначав, що господарська діяльність позивача із зберігання дизельного пального для використання у заправленні власного автотранспорту для забезпечення його виїзду на лінію, відповідає поняттю зберігання пального, що наведено у Законі України Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а автостоянка з нежитловими приміщеннями та ємністю об`ємом 6700 л відповідає поняттю місця зберігання пального. Відповідно, господарська діяльність позивача із зберігання пального підлягає ліцензуванню відповідно до вказаного Закону, а позивач - отриманню ліцензії на право зберігання пального.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції порушив право позивача на всебічний та неупереджений розгляд справи, відмовивши її розглядати в порядку загального провадження.

Позивач придбав ємність для зберігання пального 24.04.2020 року та розташував її за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що відповідач не довів наявність місця зберігання пального з 01.04.2020 року по 23.04.2020 року.

Щодо використання в господарській діяльності 17 вантажних машин (як власних так і орендованих), то цей факт не є спірним. Об`єм бака одного вантажного транспортного засобу досягає 900 л, тому в паливних баках може розміститися одночасно до 16 тис. літрів пального для їх безперебійної роботи. Про заправлення машин з бензовозу свідчить той факт, що відповідно до видаткової накладної № 111776 від 15 квітня 2020 року та товарно-транспортної накладної № 1-ТТН № ПМОО-005190 позивач отримав 8042,38 л палива, що значно перевищує об`єм ємності, що була встановлена 24 квітня 2020 року, та підтверджує доводи позивача щодо заправлення машин паливом з бензовозу.

Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Інструкцію №281/171/578/155, оскільки вона стосується порядку прийому нафтопродуктів на автозаправних станціях.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про аналогічність цьому спору справи №200/7322/20 та безпідставно використав висновки прийнятої за результатами розгляду цієї справи постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 року.

Позивач та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Лівобережна ДПІ).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є вантажні перевезення автомобільним транспортом (код КВЕД 49.41); додатковими, зокрема: техобслуговування та ремонт моторних транспортних засобів (код КВЕД 45.20), оптова торгівля запасними частинами та приладдям для автомобілів (код КВЕД 45.31), роздрібна торгівля запасними частинами і приладдям для автомобілів (код КВЕД 45.32).

На підставі договору оренди стоянки транспортних засобів від 01 січня 2020 року, акту прийму-передачі до нього від 01 січня 2020 року позивач як орендатор прийняв у платне використання: - майданчик для цілодобової стоянки великовантажних автомобілів з причепами; - майданчик під зварювальний пост; - підсобне приміщення закріплене за РММ, що розташовані на території бази підприємства КП Маріупольське ССМУ №4 за адресою: м. Маріуполь, пос. Каменськ, вул. Челябінська, 1

Відповідно до розрахунку орендної плати від 01 січня 2020 року орендну плату розраховано: для стоянки машин; для стоянки машин в ремонті; оренда приміщення скріпленого за РММ; оренда майданчика під зварювальний пост; використання боксу для ремонту.

За вказаною адресою на стоянці перебувають вантажні транспортні засоби, 1 з яких позивач має у власності (підтверджується відповідним технічним паспортом) та 16 - орендує на підставі відповідних договорів оренди (від 01 січня 2020 року, 02 січня 2020 року, 03 січня 2020 року, 05 січня 2020 року). Ці транспортні засоби працюють на дизельному паливі, і їх позивач використовує для здійснення своєю господарської діяльності.

Дизельне пальне для них позивач придбавав, зокрема у ТОВ Параллель-М ЛТД на підставі укладеного з вказаним підприємством договору поставки нафтопродуктів від 26 грудня 2019 року № 0023/20/О, умовами якого (п. 7.3 договору) передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, та Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04 червня 2007 року № 271/121 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за №762/14029.

Дизельне паливо доставлялося від ТОВ Параллель-М ЛТД до позивача відповідним вантажоодержувачем, та розвантажувалося у пункті розвантаження за адресою: АДРЕСА_1 (що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними).

Крім вказаного договору поставки нафтопродуктів, позивач уклав і інші договори на поставку нафтопродуктів, зокрема: 16 січня 2020 року між позивачем як покупцем та ТОВ Сітонія-Ойл як постачальником укладено договір поставки №16/01/20-2; 09 червня 2020 року між позивачем як покупцем та ТОВ Восток Енерджи як постачальником укладено договір поставки №09/06/20.

24 квітня 2020 року позивач отримав ліцензію (реєстраційний №05190414202000638) на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової обробки на термін з 24 квітня 2020 року по 24 квітня 2025 року; адреса місця зберігання: АДРЕСА_1 ; загальна місткість резервуарів, що використовується для зберігання пального 6700 літрів.

На підставі договору поставки від 24 квітня 2020 року № 04/20, відповідної специфікації від 24 квітня 2020 року № 1 (яка є додатком до вказаного договору) та видаткової накладної до нього від 24 квітня 2020 року № 10 позивач придбав ємність для тимчасового зберігання пального виключно для власних потреб місткістю 6,7 т (6700 л).

Як пояснив позивач, вказана ємність з 24 квітня 2020 року розташована на орендованій ним території бази КП Маріупольське ССМУ №4 .

В період з 23 червня 2020 року по 26 червня 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 18 червня 2020 року №695 (про проведення фактичної перевірки позивача з 19 червня 2020 року тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01 січня 2019 року по 28 червня 2020 року), направлень на проведення фактичної перевірки від 18 червня 2020 року № 756 та № 755 в присутності позивача - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 проведено його фактичну перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального, за результатами якої складено акт від 30 червня 2020 року № 0127/05-99-19-32/ НОМЕР_1 .

Актом перевірки встановлені наступні обставини.

Згідно з відомостями, які містяться в інформаційних базах даних ДПС України, видами діяльності ФОП ОСОБА_1 визначено 49.41 (основний) - вантажний автомобільний транспорт.

Фактичною перевіркою встановлено, що у перевіряємий період згідно з даними обліку та наданими документами ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність за видами вантажний автомобільний транспорт .

ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області надано форму 20-ОПП про наявність об`єктів, а саме:

- 17 об`єктів оподаткування - 17 одиниць автомобільного вантажного транспорту за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автостоянка за адресою: АДРЕСА_1 .

За відомостями інформаційних баз даних ДПС України, Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що за період перевірки позивач здійснював у тому числі господарську діяльність з придбання дизельного пального (за кодом товару згідно з УКТЗЕД 271019430); за перевіряємий період не встановлено фактів реєстрації ФОП ОСОБА_1 податкових та акцизних накладних іншим суб`єктам господарювання на реалізацію пального.

Фактично в ході перевірки встановлено, що станом на 23 червня 2020 року о 14 год. 35 хв. на території автостоянки за адресою: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1 розташована металева ємність об`ємом 7,5 куб.м, у якій станом на день виходу позивачем зберігалося дизельне пальне за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 6500 л.

В ході перевірки позивачем надано договір оренди автостоянки транспортних засобів від 01 січня 2020 року № 1 з КП Маріупольське ССМУ №4 (код ЄДРПОУ 01241295), на підставі якого він орендував площадки для стоянки вантажних автомобілів з причепами, площадки під зварювальний піст та підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході перевірки, на підставі відомостей інформаційних баз даних ДПС України, підтверджених даними бухгалтерського обліку позивача встановлено, що за період перевірки позивач здійснював придбання дизельного пального (важкі дистиляти - за кодом товару згідно з УКТЗЕД 2710194300) у ТОВ Параллель-М ЛТД , а саме: 16 березня 2020 року, 25 березня 2020 року, 01 квітня 2020 року, 06 квітня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 15 квітня 2020 року, 21 квітня 2020 року (додатки 1, 2, 3 до акту).

Фізичний відпуск дизельного пального постачальниками ТОВ Параллель-М ЛТД здійснювався на підставі наданих до перевірки та доданих до акту перевірки таких документів, як:

- видаткова накладна від 16 березня 2020 року №78355 - 5953 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) №ПМОО-003624 від 16 березня 2020 року на 5953 л (резервуар №1), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 25 березня 2020 року №89710 - 6300,65 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 25 березня 2020 року №ПМОО-004145 на 6300,65 л (резервуар №9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 01 квітня 2020 року №97437 - 5944,910 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 01 квітня 2020 року №ПМОО-004533 на 5944,910 л (резервуар №9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 02 квітня 2020 року №102168 - 6047,320 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 02 квітня 2020 року №ПМОО-004589 на 6047,32 л (резервуар №9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 06 квітня 2020 року №102168 - 6035,920 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 06 квітня 2020 року №ПМОО-004735 на 6035,920 л (резервуар №1), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 15 квітня 2020 року №111776 - 8042,38 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 15 квітня 2020 року №ПМОО-005190 на 8042,38 л (резервуар№9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1.

За даними зазначених документів, даними бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою здійснювалося приймання пального ( Важкі дистиляти за кодом товару УКТЗЕД 2710194300) від постачальника ТОВ Параллель-М ЛТД у резервуари № 1 та № 9, яке завозилося бензовозами та зберігалося у резервуарі та в подальшому використовувалося виключно для власних потреб.

За наслідками перевірки встановлено порушення позивачем:

1) ч.ч. 1 та 8 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме зберігання позивачем дизельного пального з 01 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року (включно) у ємності, що використовуються для зберігання пального, за адресою: АДРЕСА_1 , без наявності ліцензії на право зберігання пального, за що абз. 8 ч. 2 ст. 17 цього Закону встановлена відповідальність у вигляді штрафу;

2) п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України - ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Як встановлено актом посадовим особам контролюючого органу позивачем не надано в повному обсязі до перевірки документів, пов`язаних з предметом перевірки, а саме до перевірки не надано в повному обсязі за перевіряємий період документів щодо придбання (покупки) пального: накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, виписки банку, тощо (детально відображено в окремому акті, який є додатком до акту перевірки).

В акті перевірки відображено, що журнал реєстрації перевірок контролюючих органів не надано; зауваження до акту перевірки в ході перевірки не надходили.

До акту перевірки додані:

перелік документів, які необхідно надати до перевірки за перевіряємий період відповідно до вимог ст. 85 Податкового кодексу України, який отриманий позивачем 23 червня 2021 року, тобто в перший день перевірки (додаток №1 до акту перевірки);

перелік податкових накладних, зареєстрованих постачальником ФОП ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо реалізації пального за кодом товару УКТ ЗЕД 2710194300 за період з 01 липня 2019 року (допущено описку - помилково зазначено з 01.07.2020 ) по 23 червня 2020 року (додаток №2 до акту перевірки, в якому відображено факт складання на користь позивача протягом періоду, що перевірявся, податкових накладних постачальниками: ТОВ Інтергеоком , ТОВ Оіл-Трейд 2018 ,ТОВ Белнафтогаз , ТОВ Ріда групп , ТОВ Параллель-М ЛТД , ТОВ Стонія-Ойл , ТОВ Восток Енерджі );

перелік акцизних накладних, зареєстрованих постачальником ФОП ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі акцизних накладних, щодо реалізації важких дистилятів (газойлі) за кодом товару УКТ ЗЕД 2710194300 за період з 01 липня 2019 року по 23 червня 2020 року (додаток №3 до акту перевірки);

копії відповідних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних лише щодо ТОВ Параллель-М ЛТД , на які містяться посилання в акті перевірки;

копії договорів поставки від 26 грудня 2019 року № 0023/20/О, від 16 січня 2020 року №16/01/20-2 та від 09 червня 2020 року №09/06/20;

копію договору оренди автостоянки;

письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 ;

фото ємкості, зроблене 23 червня 2020 року о 14:37:41;

акт відмови від надання документів;

акт відмови від підписання та отримання акту перевірки.

В доданих до акту перевірки письмових поясненнях від 23 червня 2020 року позивач зазначав, що 23 червня 2020 року станом на 14 год. 35 хв. в резервуарі за адресою:. АДРЕСА_1 знаходяться фактичні залишки дизельного пального в кількості 6500 л, яке використовується виключно для власних потреб, зберігається в зазначеній ємності та використовується по мірі виїзду автотранспорту на маршрут; додатково будуть надані документи на придбання пального, оплата за пальне та відомості до списання пального; психологічного, морального і фізичного тиску з боку співробітників органу ДПС не було.

Перед початком проведення фактичної перевірки позивачу були пред`явлені службові посвідчення працівників ДПС, наказ та направлення на перевірку (що також відображено в акті перевірки), про що позивач особисто зробив відповідні записи в направленнях.

В акті перевірки також відображено, що від підписання та отримання акту перевірки позивач відмовився, про що складено відповідний акт

30 червня 2020 року відповідачем складено акт № 0127/05-99-19-32-2/ НОМЕР_1 відмови від надання документів до перевірки, в якому відображено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України відмовився від надання посадовим (службовим) особам органів державної фіскальної служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; до перевірки не надані в повному обсязі за перевіряємий період наступні документи:

- накладні, товарно-транспортні накладні, та інші документи що свідчать про ведення обліку пального за місцем збереження;

- регістри бухгалтерських рахунків, які підтверджують відображення обліку товарів;

- документи, що підтверджують право власності або право користування ємності.

30 червня 2020 року відповідачем складено акт 0127/05-99-19-32-1/ НОМЕР_1 відмови від підписання та отримання акту перевірки, у зв`язку з чим 01 липня 2020 року акт перевірки позивачу надісланий по пошті рекомендованим листом з повідомленням про вручення (код повідомлення № 8751701769907), однак 03 серпня 2020 року повернутий відправнику з відміткою за закінченням терміну зберігання .

За наслідками перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) від 19 серпня 2020 року № 0001883201, яким за порушення ч.ч. 1 та 8 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 8 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до суб`єкта господарювання застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу (за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ) в сумі 500 000 грн.;

2) від 19 серпня 2020 року № 0001893201, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податковим кодексом України на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 121.1 ст. 121 вказаного Кодексу до суб`єкта господарювання застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 1 020 грн.

Податкові повідомлення рішення позивачем оскаржені в адміністративному порядку, за наслідками рішенням Державної податкової служби України від 07 грудня 2020 року № 34396/6/99-00-06-02-06-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Оцінка суду.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

На підставі пунктів 80.1,80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, що передбачені вказаним пунктом ст. 80 Кодексу.

Яке визначено пунктом 80.2.5. статті 80 ПК України така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (,,,)

На підставі пункту 81.2 статті 81 ПК України (…) посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем додержано приписи вищезазначених положень Податкового кодексу України при проведенні фактичної перевірки позивача.

Як визначено пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

На підставі пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як свідчать матеріали справи відповідачем дотримано вищезазначені податкового законодавства при складанні та врученні акту перевірки, прийнятті та надісланні податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання позивача на невручення примірника акту перевірки, оскільки від його отримання позивач відмовився, що відображено в акті перевірки та про що у встановленому порядку складено відповідний акт.

Згідно пункту 111.2 статті 111, пункту 113.3 статті 113, пункту 116.1 статті 116 ПК України за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2020 року № 0001883201 яким за порушення ч.ч. 1 та 8 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 8 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу (за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ) в сумі 500 000 грн.

Статтею 1 Закону України Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

На підставі частин першої, восьмої статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Як свідчать матеріали справи, 24 квітня 2020 року позивач отримав ліцензію (реєстраційний №05190414202000638) на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової обробки; адреса місця зберігання: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1.

Статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з абзацом 8 частини другої статті 17 вказаного Закону до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Як свідчать матеріали справи, позивач до отримання 24 квітня 2020 року зберігав дизельне пальне в металевій ємкості об`ємом 7,5 куб.м за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 6500 л без наявності ліцензії. Зазначене підтверджується актом перевірки від 30 червня 2020 року № 0127/05-99-19-32/ НОМЕР_1 .

Акт, який являється передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення, є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02 липня 2019 року в справі №819/2737/13 за результатом аналізу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що був затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 та містив аналогічні положення, що й Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, а також за результатами аналізу чинного Порядку викладена Верховним Судом в постанові від 03 грудня 2019 року в справі № 1440/1965/18.

В ході перевірки, на підставі відомостей інформаційних баз даних ДПС України, підтверджених даними бухгалтерського обліку позивача встановлено, що за період перевірки позивач здійснював придбання дизельного пального (важкі дистиляти - за кодом товару згідно з УКТЗЕД 2710194300) у ТОВ Параллель-М ЛТД , а саме: 16 березня 2020 року, 25 березня 2020 року, 01 квітня 2020 року, 06 квітня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 15 квітня 2020 року, 21 квітня 2020 року (додатки 1, 2, 3 до акту).

Фізичний відпуск дизельного пального постачальниками ТОВ Параллель-М ЛТД здійснювався на підставі наданих до перевірки та доданих до акту перевірки таких документів, як:

- видаткова накладна від 16 березня 2020 року №78355 - 5953 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) №ПМОО-003624 від 16 березня 2020 року на 5953 л (резервуар №1), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 25 березня 2020 року №89710 - 6300,65 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 25 березня 2020 року №ПМОО-004145 на 6300,65 л (резервуар №9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 01 квітня 2020 року №97437 - 5944,910 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 01 квітня 2020 року №ПМОО-004533 на 5944,910 л (резервуар №9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 02 квітня 2020 року №102168 - 6047,320 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 02 квітня 2020 року №ПМОО-004589 на 6047,32 л (резервуар №9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 06 квітня 2020 року №102168 - 6035,920 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 06 квітня 2020 року №ПМОО-004735 на 6035,920 л (резервуар №1), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1;

- видаткова накладна від 15 квітня 2020 року №111776 - 8042,38 л;

- товарно-транспортна накладна форма №1-ТТН (нафтопродукти) від 15 квітня 2020 року №ПМОО-005190 на 8042,38 л (резервуар№9), пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1.

За даними зазначених документів, даними бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою здійснювалося приймання пального ( Важкі дистиляти за кодом товару УКТЗЕД 2710194300) від постачальника ТОВ Параллель-М ЛТД у резервуари № 1 та № 9, яке завозилося бензовозами та зберігалося у резервуарі та в подальшому використовувалося виключно для власних потреб.

Між тим, за доводами позивача ємкість для зберігання пального він встановив 24 квітня 2020 року та отримав ліцензію на зберігання пального для власних потреб від 24.04.2020 року.

Суд не приймає доводи позивача, що до отримання ліцензії заправка транспортних засобів позивача здійснювалася з бензовозів безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, оскільки, по-перше, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження зазначеного, по-друге, ці доводи спростовуються наданими документами, зокрема, товарно-транспортними накладними, які свідчать, що розвантаження пального позивачу товариством Параллель-М ЛТД здійснювалося до резервуарів №1 та №9 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ці доводи суперечать положенням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496.

Так, згідно з пп. 5.1.1 пп. 5.1 п. 5, пп.7.2 п. 7 цієї Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі - продажу тощо (далі - договір).

Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Згідно з пп.8.1 п.8 Інструкції приймання та здавання нафтопродуктів здійснюються у резервуарах вантажоодержувача або вузлах обліку (якщо інше не передбачено умовами постачання нафтопродуктів за договором.

Відповідно до пп.10.2.6 пп.10.2 п. 10 і пп.10.3.2.1 пп.10.3.2 пп.10.3 п.10 Інструкції нафтопродукти повинні бути прийняті в резервуари за їх марками та видами (дизельне паливо за масовою часткою сірки).

Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16).

Отже, положеннями Інструкції № 281/171/578/155 не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів.

За змістом положень указаної Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.

Крім того, умовами договору №0023/20/0 від 26 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ Параллель-М ЛТД і позивачем, передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється, зокрема, згідно з Інструкцією №281/171/578/155(пп. 7.3 договору).

З огляду на зазначене є безпідставним посилання апелянта про помилкове застосування до спірних правовідносин Інструкції №281/171/578/155.

Позивачем жодних документів безпосередньо від ТОВ Параллель-М ЛТД про погодження заправити авто з бензовозу або про фактичне вчинення вказаного заходу під час проведення перевірки не надано.

Зазначених обставин доводи позивача про помилкове застосування до спірних правовідносин висновків апеляційного суду у справі №200/7322/20 не спростовують.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2020 року № 0001893201 на суму 1 020 грн.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, визначений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Облік пального та пов`язаних з ним операцій має підтверджуватися відповідними документами.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.6 статті 86 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

На підставі пункту 121.1 статті ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не надано в повному обсязі до перевірки документів, пов`язаних з предметом перевірки щодо придбання (покупки) пального: накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, виписки банку, тощо (детально відображено в окремому акті, який є додатком до акту перевірки).

В акті перевірки відображено, що журнал реєстрації перевірок контролюючих органів не надано; зауваження до акту перевірки в ході перевірки не надходили.

З урахуванням викладеного, є правильним висновок суду першої інстанції, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Є неприйнятними доводи позивача про порушення його права на всебічний та неупереджений розгляд справи в зв`язку з відмовою її розглядати в порядку загального провадження, оскільки матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції було досліджено всі доводи позивача та відповідача, та кожному доводу була надана належна правова оцінка.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.7 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення в разі розгляду судом в порядку спрощеного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального провадження.

Однак, ця справа не відноситься до переліку справ, визначених ч.4 ст.12 КАС України, які обов`язкового розглядаються в порядку загального провадження.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 200/913/21-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 200/913/21-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 31 травня 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 31 травня 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Г.М. Міронова

Л.В. Ястребова