Постанова

від 18.05.2021 по справі 160/10558/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10558/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок 3000"</a> на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 р. (суддя: Олійник В.М.) в адміністративній справі № 160/10558/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок 3000"</a>, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з відповідача податковий борг на користь держави в сумі 551 585,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість в загальному розмірі 551 585,13 грн., яка утворилась внаслідок несплати ним узгоджених податкових зобов`язань. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми Ю № 76090-17/62 від 02 серпня 2018 р., однак сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок 3000". Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вказує на те, що позивачем розрахунок штрафних санкцій виконаний із застосуванням фінансової санкції 25 %, що суперечить приписам абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Жоден наданий позивачем розрахунок не містить інформації, яким чином та згідно яких періодів і сум податкового зобов`язання була розрахована пеня.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване, обґрунтовуючи неспроможністю доводів відповідача про відсутність розрахунку суми боргу.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Судова кореспонденція, яка двічі направлена на адресу скаржника, повернулась за закінченням терміну зберігання.

За приписами частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Колегія суддів звертає увагу, що перегляд справи в апеляційному порядку у судовому засіданні було призначено за клопотанням скаржника. Оскільки скаржник не отримує кореспонденцію, направленою апеляційним судом, не повідомляє про причини неприбуття до суду, не проявляє зацікавленості в ході судового провадження, неявка його представника у судові засідання 20 квітня 2021 р. та 18 травня 2021 р. не є підставою для нерозгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок 3000 є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку та є платником податків. Відповідач має податковий борг в загальному розмірі 551 585,13 грн., що утворився внаслідок несплати ним узгоджених податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення №000355504 від 16 жовтня 2019 р. на суму 305 428,26 грн., податкової декларації №9029641781 від 19 лютого 2020 р. в сумі 25 941,83 грн., податкового повідомлення-рішення №0000701225 від 12 жовтня 2017 р. на суму 170,00 грн., податкового повідомлення-рішення №0002681225 від 13 червня 2018 р. в сумі 1020,00 грн., податкового повідомлення-рішення №0002585143 від 28 травня 2019 р. в сумі 1020,00 грн., податкового повідомлення-рішення №000355504 від 16 жовтня 2019 р. в сумі 76357,07 грн., податкового повідомлення-рішення №000356504 від 16 жовтня 2019 р. в сумі 170,00 грн. Також, контролюючим органом була нарахована відповідачу пеня на суму 141 477,97 грн. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми Ю № 76090-17/62 від 02 серпня 2018 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем своєчасно та самостійно не сплачені узгоджені суми самостійно нарахованого податкового зобов`язання, тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Факт відсутності доказів сплати відповідачем суми узгодженого податкового боргу свідчить про невиконання ним вимог чинного податкового законодавства, тому колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення такого боргу в примусовому порядку з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Щодо доводів скаржника про відсутність розрахунку суми податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний розрахунок податкового боргу, заявленого контролюючим органом до стягнення, довідка розрахунків з бюджетом, роздруківка із інтегрованої картки платника податків (а.с.4, 5, 8). Сума податкового боргу складає із суми узгодженого податкового зобов`язання (податкові повідомлення-рішення, податкова декларація та суми нарахованої пені відповідно до п.п.129.1.2 ст. 129 ПК України). Відповідач, будучи обізнаним про судове провадження, ініційованого контролюючим органом, про що свідчить заява адвоката ТОВ Будинок 3000 (а.с.59), до суду першої інстанції письмові заперечення на позов не направив, правильність здійсненого розрахунку суми податкового боргу під сумнів не поставив. Суд першої інстанції розглянув позов в межах пред`явленого позову та, на думку колегії суддів, обґрунтовано його задовольнив. Скаржник також висловлює свою незгоду із розміром застосованих фінансових санкцій у розмірі 25 %. Однак, зазначений розмір штрафної санкції визначено у податковому повідомленні-рішенні, яке не є предметом судового оскарження (а.с.21,22).

Щодо правильності нарахування пені.

Скаржник стверджує, що позивачем не доведена правильність нарахування пені. Зазначені доводи спростовані роздруківкою інтегрованої картки платника податків (відповідача), в якій зазначено період нарахування пені, суми нарахованої пені, кількість календарних днів заниження податкового зобов`язання та інш. (а.с.33,34). Крім того, нарахування пені здійснювалось контролюючим органом на підставі Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 22 (діяв в період нарахування пені), розділом 7 якого визначено порядок нарахування пені.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок 3000"</a> - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 р. в адміністративній справі № 160/10558/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 травня 2021 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий