Постанова

від 25.05.2021 по справі 922/3634/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа № 922/3634/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» (вх. №879 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 (рішення ухвалено суддею Рильовою В.В. 08.02.2021 о 17:16 год., у приміщенні господарського суду Харківської області, повне рішення складено 18.02.2021) у справі №922/3634/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» , м. Харків

до Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 98 від 11 лютого 2019 року та зобов`язати Департамент земельних відносин Харківської міської ради розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 98 від 11 лютого 2019 року шляхом підписання акта погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування по просп. Ювілейному у Київському районі м. Харкова;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 99 від 11 лютого 2019 року та зобов`язати Департамент земельних відносин Харківської міської ради розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 99 від 11 лютого 2019 року шляхом підписання акта погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування по просп. Ювілейному, 7 у Київському районі м. Харкова;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 100 від 11 лютого 2019 року та зобов`язати Департамент земельних відносин Харківської міської ради розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 100 від 11 лютого 2019 року шляхом підписання акта погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування по просп. Ювілейному, 5 у Київському районі м. Харкова;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 101 від 11 лютого 2019 року та зобов`язати Департамент земельних відносин Харківської міської ради розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» № 101 від 11 лютого 2019 року шляхом підписання акта погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель територіальної громади міста Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування по вул. Академіка Павлова, 165-Д у Київському районі міста Харкова;

- стягнути з Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» судові витрати у розмір 7865,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі №922/3634/19 (суддя Рильова В.В.) у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» відмовлено.

ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі 922/3634/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» задовольнити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на таке:

- суд першої інстанції визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не є доведеними. Так, висновок суду про те, що реєстрація листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.09.2019 за №6776/0/225-19 як вихідного документу свідчить про подальше виконання відповідачем вимог п. 200 Інструкції, грунтується виключно на припущеннях. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази щодо надсилання позивачу вказаного листа;

- суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що в якості правової підстави позову позивачем було зазначено, зокрема, норми Порядку з організації роботи зі зверненням громадян та юридичних осіб у Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженого розпорядженням Харківського міського голови від 15.07.2011 №3081, норми якого підлягали застосуванню до заяв позивача від 11.02.2019.

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо неефективності обраного позивачем способу захисту. Зокрема, позивач посилається на те, що акт погодження меж земельної ділянки є обов`язковою складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, згідно ч. 2 ст. 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. При цьому, з аналізу положень ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України слідує, що невідповідність положень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації є підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Отже, через бездіяльність відповідача стосовно розгляду заяв позивача та не підписання актів погодження меж земельних ділянок, останній об`єктивно позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити погодження та подати на затвердження проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 5, просп. Ювілейному, 7, вул. Академіка Павлова, 165-Д, здійснити державну реєстрацію речових прав на відповідні земельні ділянки, завершити будівництво нежитлових будівель торгівельного призначення, розташованих на вказаних земельних ділянках, забезпечити введення їх в експлуатацію та державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі №922/3634/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 29.04.2021.

У судовому засіданні 29.04.2021 оголошено перерву до 25.05.2021.

24.05.2021 від Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради надійшли пояснення по справі, в яких воно просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення - без змін, а також повідомляло про перейменування рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 №7/20 Департамент земельних відносин Харківської міської ради на Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (вх.№5874).

У судовому засіданні 25.05.2021 представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів розглянувши пояснення Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської щодо зміни найменування відповідача, встановила таке.

Рішенням Харківської міської ради від 30.12.2020 №19/20 створений Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, відповідно пункту 1.3.3 Департамент земельних відносин Харківської міської ради перейменовано на Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради. Пунктом 4 вказаного рішення визначено, що воно набирає чинності з 01.02.2021, крім підпунктів 2.1, 2.2.2 та 2.2.4 п. 2 та п. 3, які набувають чинності з 01.01.2021.

Рішенням Харківської міської ради від 30.12.2020 №20/20 затверджено, зокрема, Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (п. 1.6 рішення), а також в новій редакції Положення про Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (п. 11.9 рішення).

Згідно п. 1.1 Положення про Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі - Управління), останнє є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою, та діє у складі Департаменту територіального контролю на правах юридичної особи. Пунктом 1.3 цього Положення визначено, що Управління перейменовано з Департаменту земельних відносин Харківської міської ради.

Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГО інформація щодо Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (код. 26488996) міститься в реєстрі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити у даній справі №922/3634/19 найменування відповідача з Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Згідно додатку 2 до рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18 "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва" включено ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» до Переліку юридичних осіб, яким надається дозвіл на збереження об`єктів самочинного будівництва та надаються земельні ділянки для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва та, зокрема:

- дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення) по вул. Академіка Павлова, 165-Д; по просп. Ювілейному, 5; просп. Ювілейному,7; по просп. Ювілейному;

- змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) площею 6,1121 га по вул. Академіка Павлова, 165-Д, земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) площею 2,2115 га по просп. Ювілейному, 5, земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) площею 3,1674 га по просп. Ювілейному, 7, земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) площею 2,5307 га по просп. Ювілейному на «для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів» , а також визначено строк завершення будівництва об`єктів до 22.08.2021;

- надано в оренду до 22.08.2021 року земельну ділянку площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по просп. Ювілейному, 5, та земельну ділянку площею 2,5307 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) по просп. Ювілейному із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів;

- доручено звернутись в Департамент земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.09.2004 № 66163/04 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) та для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.03.2006 № 340667100026 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063), а також визначення строку завершення будівництва об`єктів.

Рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1297/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів надано, зокрема, позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення із земель територіальної громади міста Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування (п. 19 додатку 1 до цього рішення).

Згідно з пунктом 3 цього ж рішення визначено попередити осіб, зазначених у додатку 1, у тому числі ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» про необхідність розробити документацію із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів. Також передбачено, що документацію із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, що потребує затвердження згідно чинного законодавства, подати на затвердження у встановленому порядку до 28.07.2019. Термін розробки документації із землеустрою не повинен перевищувати 6-ти місяців з дня укладення договору з розробником документації із землеустрою.

12.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявами № 98 - 101 від 11.02.2019, в яких просив погодити акти погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 7 просп. Ювілейному, 5, вул. Академіка Павлова, 165-Д у Київському районі м. Харкова, до яких були додані проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування.

Позивач вказує, що відповідач відповіді за результатами розгляду зазначених заяв у розумні строки не надав, підписаних з його боку актів погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками та землекористувачами не повернув.

Листами № 519 - 522 від 23.07.2019 позивач повідомляв відповідача, що вказані проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування з 12.02.2019 по теперішній час знаходяться в Департаменті земельних відносин Харківської міської ради на етапі погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами, а тому ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» не має об`єктивної можливості подати зазначені проекти на затвердження у встановлені строки. З огляду на викладене, позивач просив відповідача протягом 10 календарних днів з моменту отримання вказаних листів розглянути відповідно заяви № 98 - 101 від 11.02.2019 шляхом підписання актів погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами, які наявні в проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Враховуючи неотримання відповіді на вищезазначені звернення, позивач знову звернувся до відповідача з листами № 570 - 573 від 08.08.2019, в яких просив невідкладно вжити заходів щодо розгляду заяв ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» № 98 - 101 від 11.02.2019 та № 520 - 523 від 23.07.2019 та надати відповідь у письмовій формі за результатами їх розгляду.

Листом від 27.08.2019 відповідач повідомив позивача про те, що для розгляду питання щодо погодження актів погодження меж земельних ділянок, що є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 5, просп. Ювілейному, 7, вул. Академіка Павлова, 165-Д, Департаментом земельних відносин направлено запит до Департаменту містобудування та архітектури щодо чинності пункту 19 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 року № 1297/18 та зазначив, що після отримання запитуваної інформації, Департаментом земельних відносин буде розглянуто питання щодо погодження меж земельних ділянок, про що буде повідомлено ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» .

29.08.2019 адвокатом Єлісеєвим М.І. у зв`язку із наданням правової допомоги ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» направлено адвокатський запит до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з проханням повідомити правові підстави, з яких більше 6 місяців (з 12.02.2019) на розгляді Департаменту на етапі погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами знаходяться проекти землеустрою щодо земельних ділянок по по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 5, просп. Ювілейному, 7, вул. Академіка Павлова, 165-Д у Київському районі м. Харкова.

Листом від 02.09.2019 на адвокатський запит від 29.08.2019 відповідач повідомив, що Департаментом земельних відносин вивчається питання щодо суміжних земельних ділянок, які в актах погодження меж земельних ділянок визначені як землі, не надані у власність або користування та направлено запит щодо чинності п. 19 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 №1297/18 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів до Департаменту містобудування та архітектури. Також, відповідач повідомив, що після отримання інформації, Департаментом земельних відносин буде розглянуто питання щодо погодження актів погодження меж земельних ділянок.

29.08.2019 адвокатом Єлісеєвим М.І. направлено адвокатський запит до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, в якому він просив надати інформацію стосовно акта (нормативного або ненормативного характеру), відповідно до якого Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради уповноважений приймати рішення з питань чинності рішень, що приймаються Харківською міською радою з наданням належним чином завірених копій відповідного акта (актів), а також у разі наявності таких повноважень надати відомості щодо чинності пункту 19 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1297/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів".

Листом від 05.09.2019 № 4502/0/605-19 Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради за результатами розгляду адвокатського запиту повідомив, що рішення Харківської міської ради щодо скасування пункту 19 додатку 1 до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28 листопада 2018 року № 1297/18 не приймалося.

Листом від 09.10.2019 № 7535/0/225-19, підготовленим за результатами розгляду звернення позивача від 04.09.2019 №622, Департамент земельних відносин повідомив, що запит стосовно чинності пункту 19 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1297/18 ним було направлено до Департаменту містобудування та архітектури листом від 27.08.2019.

ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» посилається на те, що станом на час звернення з позовом відповідачем проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 5, просп. Ювілейному, 7, вул. Академіка Павлова, 165-Д не повернуті; акти погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками та землекористувачами, що є складовими цих проектів землеустрою - не підписані; при цьому, не надано жодної обгрунтованої відповіді щодо відмови у погодженні актів.

На думку позивача, перебування у відповідача протягом дев`яти місяців на розгляді актів погодження меж земельних ділянок по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 5, просп. Ювілейному, 7, вул. Академіка Павлова, 165-Д є необгрунтованим та порушує його права, адже через вказану бездіяльність, позивач фактично позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити погодження та подати на затвердження проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок за вищевказаними адресами, і оформити права на відповідні земельні ділянки для завершення будівництва розміщених на них нежитлових будівель та здійснення їх подальшого обслуговування, тобто виконати приписи Харківської міської ради, викладені у рішенні від 22 серпня 2018 року №1183/18 "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва".

Крім того, позивач, враховуючи положення ст. 11 ГПК України, посилається на затверджений розпорядженням Харківського міського голови від 15.07.2011 №3081 Порядок організації роботи зі зверненням громадян та юридичних осіб в Харківській міській раді та її виконавчих органах, який визначає єдиний порядок обліку, реєстрації, розгляду звернень громадян та юридичних осіб у Харківській міській раді та її виконавчих органах, пунктом 8.11 якого визначено, що загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

В свою чергу, відповідач заперечує проти позовних вимог та посилається на те, що листом від 01.03.2019 №1430/0/225-19 заявнику надана відповідь на запити, такого змісту: оскільки перевірка відповідності даних щодо земельних ділянок, зазначених у проектах землеустрою даним Публічної кадастрової карти України, інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявній в Департаменті земельних відносин інформації займає великий обсяг часу, про результати розгляду зазначених звернень буде повідомлено ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» додатково.

Відповідач також стверджує, що листом від 10.09.2019 №6776/0/225-19 повідомив позивача про те, що в акті погодження меж земельної ділянки, яка є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові Харківська міська рада визначена суміжним землекористувачем по лініям Б-В та Г-Д (землі не надані у власність або користування). Проте, на плані земельної ділянки лінія Г-Д не зазначена, а наявна на плані лінія Г-А не зазначена в акті. У зв`язку з неведеним, акт погодження меж земельної ділянки, що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 165-Д повертається без погодження по лінії Г-Д. В актах погодження меж земельних ділянок, які є складовою частиною проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по пр. Ювілейному та пр. Ювілейному, 5, пр. Ювілейному, 7 визначення суміжних користувачів земельних ділянок як землі не надані у власність чи користування частково не відповідає даним Публічної кадастрової карти України, інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявній в Департаменті земельних відносин інформації.

У зв`язку з чим, відповідач вказує, що Департаментом частково були підписані акти погодження меж земельних ділянок по пр. Ювілейному,5 та по вул. Академіка Павлова, 165-Д, при цьому про наявність вищевказаних зауважень та можливість отримати проекти землеустрою повідомлено позивача. Проте, позивач не звертався до відповідача за отриманням проектів землеустрою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.04.2020 у даній справі, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2020, позов було задоволено.

Верховний Суд, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суди обмежились посиланням на тривалий розгляд заяв позивача від 11.02.2019, не перевірили доводи Департаменту щодо відсутності його протиправної бездіяльності під час розгляду цих заяв, а також не здійснили аналізу причин такої тривалості їх розгляду. При цьому, судами не наведено, якими нормами законодавства і які саме строки встановлені для розгляду актів погодження меж земельних ділянок органом державної влади; чи існували передбачені законом підстави для відмови у підписанні актів погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами, які є складовими частинами проєктів землеустрою щодо відведення позивачу земельних ділянок за адресами пр-т Ювілейний, пр-т Ювілейний, 5, пр-т Ювілейний, 7, вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харків.

Крім того, при вирішенні спору, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не надали оцінки поданому відповідачем доказу - листу від 10.09.2019 №6776/0/225/19 та пов`язаним з ним обставинам з огляду на їх вірогідність, відхиливши вказаний лист лише з посиланням на відсутність доказів щодо відправлення цього листа відповідачем позивачу без обґрунтування такого висновку. Верховний Суд вказав, що суди дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту щодо розгляду заяв від 11.02.2019 та щодо непідписання актів погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами.

Задовольнивши позовну вимогу ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» про зобов`язання відповідача розглянути заяви від 11.02.2019 саме шляхом підписання актів погодження меж земельних ділянок, суди не зазначили, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та не вказали мотиви такого висновку та норми права, на яких ґрунтується такий висновок, попри те, що вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та способам захисту, що встановлені чинним законодавством, та чи спрямований він на захист порушеного права.

Суд першої інстанції при новому розгляді справи дійшов висновку про відмову у позові з таких підстав.

Місцевий господарський суд не прийняв до уваги посилання відповідача на лист від 01.03.2019 за №1430/0/225-19 з огляду на його відсутність в матеріалах справи. Надаючи оцінку листу відповідача від 10.09.2019 №6776/022/19, з огляду на те, що вказаний лист був зареєстрований як вихідний документ, суд дійшов висновку про вірогідність подальшого виконання відповідачем вимог Інструкції щодо направлення цього листа позивачу.

Крім того, суд зазначив про безпідставність посилання позивача в обґрунтування висновків щодо протиправної бездіяльності Департаменту на положення статті 50 Закону України "Про землеустрій", статей 50, 186-1 та 198 Земельного кодексу України, оскільки норми вказаних статей не встановлюють ані імперативного строку щодо розгляду органом місцевого самоврядування актів погодження меж земельних ділянок, ані визначають деталізованої процедури розгляду органами місцевого самоврядування таких актів. Також, зазначені норми не передбачають того, що без підписання актів погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками, які є складовими частинами проекту відведення земельних ділянок щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, особа буде позбавлена можливості оформити право на користування такими земельними ділянками.

В частині позовних вимог ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" про зобов`язання Департаменту розглянути подані заяви шляхом підписання актів погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами, які є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення позивачу спірних земельних ділянок, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та способам захисту, що встановлені чинним законодавством. У даному конкретному випадку позивачем не доведено порушення або оспорення Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, який діяв в межах чинного законодавства, прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, щодо вчинення подальших дій для оформлення права користування земельними ділянками.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно положень ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок, зокрема, комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Згідно ч.4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст. 186 -1 Земельного кодексу України).

Стаття 184 Земельного кодексу України встановлює, що землеустрій передбачає: а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань; б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель; в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць; г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; д) складання проектів відведення земельних ділянок; е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель; и) здійснення авторського нагляду за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки (пункт 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376.

Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що акти погодження меж земельних ділянок є обов`язковою складовою частиною проекту землеустрою.

Водночас частина шоста статті 186-1 Земельного кодексу України передбачає підставу для відмови у погоджені проекту землеустрою, якою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як вже зазначалось, 12.02.2019 позивач звернувся до відповідача, як до власника суміжних земельних ділянок, із заявами від 11.02.2019 №98 (пр-т. Ювілейний), №99 (пр-т. Ювілейний,7), №100 (пр-т Ювілейний, 5), №101 (вул. Академіка Павлова, 165-Д), до яких долучив проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення за вказаними адресами, складовими частинами яких були акти погодження меж цих ділянок з суміжними власниками та землекористувачами, та просив підписати ці акти.

Колегія суддів зазначає, що дійсно ні Земельний кодекс України, ні Закон України Про землеустрій не встановлюють ані строку розгляду актів погодження меж земельних ділянок, ані визначають деталізованої процедури розгляду таких актів.

Проте, за обставин відсутності спеціальних норм права, які б регулювали спірні правовідносини, правомірним та необхідним суд апеляційної інстанції вважає застосування до таких правовідносин загальних норм права.

Зокрема, Закон України Про звернення громадян надає громадянам України право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Так, статтею 15 Закону України Про звернення громадян передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Окрім того, необхідно зазначити, що Харківською міською радою функції щодо погодження меж земельних ділянок віднесені до відання відповідача, як її виконавчого органу.

Таким чином, Департамент земельних відносин, який в даному випадку хоча й виступав у так званих «горизонтальних» правовідносинах із позивачем в якості особи, що діяла від імені власника майна (земельних ділянок), одночасно відноситься до системи органів місцевого самоврядування, тобто в цих правовідносинах має подвійний статус.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А тому, колегія суддів зазначає, що на відповідача розповсюджуються положення Порядку з організації роботи зі зверненням громадян та юридичних осіб у Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженого розпорядженням Харківського міського голови від 15.07.2011 №3081 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги громадян та юридичних осіб (у тому числі телеграми) надходять до Департаменту діловодства та відповідних підрозділів виконавчих органів міської ради, де проходить їх первинна обробка.

Пунктом 8.10 Порядку визначені терміни розгляду деяких звернень громадян та юридичних осіб. Зокрема, звернення громадян та юридичних осіб розглядаються і вирішуються: у термін не більше одного місяця від дня їх надходження (якщо конкретний термін виконання не зазначений у резолюції); невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (якщо документ не потребує додаткового вивчення). У разі складності вирішення порушених у контрольному зверненні питань виконавцем забезпечується оформлення продовження терміну його виконання посадовою особою, яка його встановила (а у разі відсутності - посадовою особою, яка виконує його обов`язки), не пізніше, як за три робочих дні до закінчення встановленого терміну, про що обов`язково інформується заявник та відділи Департаменту діловодства. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (п. 8.11 Порядку).

Отже, суд апеляційної інстанції констатує, що з урахуванням вищенаведених норм права відповідач повинен був розглянути заяви позивача (зокрема, №№98 - 101 від 11.02.2019) у термін не більше одного місяця від дня їх надходження (з 12.02.2019). При цьому, навіть у разі складності вирішення порушених у зверненні питань, загальний термін їх вирішення не мав перевищувати сорока п`яти днів.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на лист від 01.03.2019 за №1430/0/225-19, яким, як він стверджує, повідомляв позивача про те, що перевірка відповідності даних щодо земельних ділянок інформації Публічної кадастрової карти України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявній в Департаменті земельних відносин інформації займає великий обсяг часу та про результати розгляду зазначених звернень буде повідомлено ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» додатково, колегія суддів, з огляду на відсутність в матеріалах справи як вказаного листа, так і будь яких доказів направлення (вручення) його позивачу, вважає такі доводи необгрунтованими.

Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення з боку відповідача дій по розгляду вказаних звернень позивача від 11.02.2019, а також повідомлення його про результати розгляду звернень у встановлений законодавством строк (тобто принаймні протягом сорока п`яти днів) матеріали справи не містять. Не доведено відповідачем і обставин, які б унеможливлювали йому розгляд звернень у встановлений строк, або вимагали додаткового часу для відповідної перевірки інформації, викладеної у зверненнях. Вказане апеляційний господарський суд вважає достатньою підставою для визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними.

Колегія суддів зазначає, що листи Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 27.08.2019 №6386/0/225-19 та 10.09.2019 №6776/0/225-19 сформовані з істотним пропуском встановленого законодавством строку, а тому жодним чином не спростовують обставин вищезазначеної протиправної бездіяльності відповідача.

Проте, апеляційний господарський суд, на який покладено обов`язок повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, зокрема, щодо необхідності встановлення правильності обраного позивачем способу захисту про зобов`язання відповідного органу вчинити певні дії (такі як підписати акти погодження меж земельної ділянки) вважає за необхідне надати оцінку і цим доказам.

Так, позивач визнає, що отримав лист Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 27.08.2019 №6386/0/225-19, в якому відповідач на звернення позивача від 23.07.2019 №№ 519 - 522 та 08.08.2019 №№ 570 - 573 повідомив, що для розгляду питання щодо погодження актів погодження меж земельних ділянок Департаментом земельних відносин направлено запит до Департаменту містобудування та архітектури щодо чинності пункту 19 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 №1297/18. Після отримання запитуваної інформації, Департаментом земельних відносин буде розглянуто питання щодо погодження актів погодження меж земельних ділянок, про що буде повідомлено позивача.

Аналогічну за змістом відповідь на адвокатський запит Єлисеєва М.І. також надано було Департаментом земельних відносин у листі від 02.09.2019 №6589/0/225-19.

Проте, вказані листи відповідача фактично є проміжними та не містять відповідей про результати розгляду звернень позивача.

Щодо листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.09.2019 №6776/022/19, в якому вказано на недоліки в актах погодження меж земельних ділянок, через які спірні акти повертаються позивачу без погодження (а саме зазначено, що вказана в акті погодження меж земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 165-Д лінія земельної ділянки Г-Д (землі не надані у власність або користування) не відповідає даним плану земельної ділянки, де відсутня лінія Г-Д, а наявна лінія Г-А; в актах погодження меж земельних ділянок за іншими адресами визначення суміжних земельних ділянок як «землі не надані у власність або користування» частково не відповідає даним Публічної кадастрової карти України, інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявній у Департаменті інформації, колегія суддів зазначає, що за обставин даної справи він має бути оцінений судом в двох аспектах: по-перше, чи має він бути визнаний судом доказом здійснення повідомлення відповідачем позивача про наслідки розгляду його звернень від 11.02.2019; по-друге, чи містить цей лист інформацію щодо обгрунтованості підстав не погодження (часткового не погодження) відповідачем наданих йому позивачем актів погодження меж земельних ділянок.

Так, відповідач зазначає, що даним листом він повідомив позивача про вищезазначені недоліки, а також про можливість отримати проекти землеустрою. Враховуючи, що лист від 10.09.2019 був належним чином зареєстрований як вихідний документ, то, за твердженням відповідача, можна дійти висновку про його надіслання відповідно до Інструкції з діловодства в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 18.12.2018 №940.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи, що ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» заперечує отримання листа від 10.09.2019 №6776/022/19, відповідачу необхідно довести лише обставини його направлення (зокрема, засобами поштового зв`язку). Обставини отримання відповідної кореспонденції позивачем, яка направлена за належною адресою, лежать поза волею відправника, а тому в даному випадку не мають переважаючого значення.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Посилання відповідача на Інструкцією з діловодства в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженої рішенням Харківської міської ради 18.12.2018 №940 є безпідставним з огляду на таке.

Інструкція з діловодства в Харківській міській раді та її виконавчих органах (далі - Інструкція) встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, в Харківській міській раді та її виконавчих органах (далі - міська рада, виконавчі органи) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень - індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, який доповнюється індексами, що застосовуються в міській раді, зокрема індексами за номенклатурою справ міської ради, структурного підрозділу, картотекою електронної бази та роком реєстрації документа. У вихідного документа реєстраційний індекс розміщується у такій послідовності: індекс за номенклатурою справ та порядковий номер, номер картотеки та рік реєстрації.

Пунктом 200 вказаної Інструкції передбачено, що вихідні документи, створені в міській раді, виконавчих органах надсилаються адресатам з використанням засобів поштового, факсимільного, спеціального зв`язку, електрозв`язку, а також можуть видаватися адресату або уповноваженій особі адресата під підпис у журналі або на другому примірнику документа. Опрацювання документів для відправлення засобами поштового зв`язку здійснюється службою діловодства міської ради, виконавчих органів відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже даною Інструкцією визначено внутрішній порядок діловодства Харківської міської ради та її виконавчих органів.

Дійсно лист Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.09.2019 №6776/022/19 містить вихідний номер, що підтверджує вчинення дій щодо його реєстрації. Проте, вказане жодним чином не свідчить про подальші дії органів діловодства Департаменту земельних відносин чи Харківської міської ради щодо відправлення його засобами поштового зв`язку (зокрема, подання до поштового відділення).

Так, порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п.11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом пунктів 66 - 68 Правил надання послуг поштового зв`язку в разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності). Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Варто також зазначити, що надання послуг поштового зв`язку здійснюється на платній основі і за наслідками вчинення відповідної фінансової операції відправнику мав бути виданий відповідний фінансовий документ.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (навіть інформація щодо внутрішнього переміщення вказаної кореспонденції між структурними підрозділами відповідача, як-то доповідні записки, журнали вихідної кореспонденції, фіскальні чеки тощо), що підтверджують обставини направлення поштової кореспонденції (листа від 10.09.2019) з використанням засобів поштового, факсимільного, спеціального зв`язку, електрозв`язку, або доказів видачі (вручення) її адресату або уповноваженій особі адресата під підпис, відповідно до Інструкції.

А тому, доводи відповідача про те, що реєстрація вихідного документу свідчить про подальше виконання Інструкції щодо направлення кореспонденції, грунтуються на його припущеннях.

Фактично відповідач намагається здійснити підміну понять. Зокрема, обставинами існування (або створення) листа як документу з відповідними реквізитами (зокрема, його внутрішньою реєстрацією), відповідач намагається довести інші обставини - щодо подальшого розпорядження цим документом (зокрема, направлення його позивачу), які мають доводитися іншими допустимими доказами.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідачем не доведено жодними допустимими доказами обставини навіть «вірогідності» направлення позивачу листа від 10.09.2019.

Необхідно додатково звернути увагу, що рішенням Харківської міської ради 7 скликання 23 сесії від 28.11.2018 №1297/18 позивачу було встановлено строк на подання на затвердження у встановленому порядку до 28.07.2019 документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, що потребує затвердження.

Проте, не зважаючи на завчасне (з урахуванням строків встановлених у вказаному рішенні від 28.11.2018 №1297/18) звернення позивача до Департаменту із заявами від 11.02.2019 з проханням розглянути та погодити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування, зволікання відповідача з їх розглядом не дало можливість позивачу своєчасно усунути недоліки такої документації (у випадку їх виявлення) та фактично призвело до пропуску відведеного органом місцевого самоврядування (Харківською міською радою) строку для подання на затвердження відповідної документації із землеустрою.

Отже, за вказаних обставин апеляційний господарський суд вимушений також констатувати, що відповідач не тільки у встановлений Законом України Про звернення громадян та Порядком з організації роботи зі зверненнями громадян та юридичних осіб у Харківській міській раді та її виконавчих органах строк (який максимально складає 45 днів) не повідомив позивача щодо результатів розгляду його заяв від 11.02.2019 № 98, 99, 100, 101, а й не здійснив такого повідомлення до подачі ним позову взагалі, що беззаперечно свідчить в цій частині про порушене право позивача, яке підлягає захисту.

А тому, вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяв ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» підлягають задоволенню, а відповідно рішення в цій частині скасуванню.

Повертаючись до питання правомірності часткової відмови відповідача від погодження наданих позивачем актів погодження меж земельної ділянки, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам відповідача, зазначеним у листі від 10.09.2019 №6776/0/225-19.

Необхідно звернути увагу, що сам по собі вказаний лист Департаменту земельних відносин (не зважаючи в даному випадку на недоведеність відповідачем обставин його направлення позивачу), не втрачає доказової сили в контексті його змістовної інформативності, оскільки дає можливість оцінити наскільки обгрунтовані були відповідачем підстави не погодження меж земельних ділянок, зазначених в актах.

Так, колегія суддів вважає, що Департамент земельних відносин правомірно відмовився погоджувати в акті межі земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові по лінії Г-Д, оскільки на плані вона не зазначена. При цьому, наявна на плані лінія Г-А не зазначена в акті

Проте, апеляційний господарський суд не може визнати обгрунтованим та відповідно правомірним посилання відповідача, як на підставу непогодження в актах погодження меж земельних ділянок, які є складовою частиною проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по пр. Ювілейному, пр. Ювілейному, 5, пр. Ювілейному, 7, що визначення суміжних користувачів земельних ділянок як землі не надані у власність чи користування частково не відповідає даним Публічної кадастрової карти України, інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявній в Департаменті земельних відносин інформації. Такі неконкретизовані зауваження до актів не дають можливість з`ясувати, в чому саме полягають недоліки вказаної документації та яким конкретним положенням не відповідають, а найголовніше, позбавляють особу можливості виправити їх (за наявності).

При цьому, варто звернути увагу, що якщо дані Публічної кадастрової карти України та інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є загальнодоступними, та за наявності конкретних зауважень особа має можливість самостійно перевірити їх обґрунтованість. То, посилання на інформацію, володільцем якої є лише сам Департамент земельних відносин, без зазначення її джерел та характеру, а також не повідомлення, де та яким чином можливо з нею ознайомитися, обмежує заявника в його правах.

Проте, щодо питання правомірності вимог про зобов`язання відповідача розглянути заяви позивача шляхом підписання вказаних актів, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Виходячи з приписів ст. 4 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Отже, обов`язковою умовою звернення до суду є наявність мети - захистити порушене, невизнане чи оспорюване право та, зрештою, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" в частині зобов`язання Департаменту розглянути подані до Департаменту заяви шляхом підписання актів погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами, які є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення позивачу спірних земельних ділянок не можуть бути задоволені, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та способам захисту, що встановлені чинним законодавством.

Як встановлено судом, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було проведено (внутрішню) процедуру розгляду заяв позивача від 11.02.2019 (про що його не було повідомлено) та виявлено в актах погодження меж, які є складовими частинами проектів відведення земельних ділянок, певні помилки та невідповідність відомостей у вказаних актах даним Публічної кадастрової карти України, інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявній в Департаменті земельних відносин інформації.

Водночас згідно частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України навіть відмова у погоджені проекту землеустрою не позбавляє права розробника цього проекту усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що непогодження відповідачем меж суміжної земельної ділянки, є формою реалізації прав останнього, який діє від імені власника землі, а сама по собі процедура погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процесі отримання її у користування, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам та юридичним особам земельних ділянок у власність або користування. При цьому, кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому, стаття 198 Земельного кодексу України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку.

Оскільки чинне законодавство не обмежує право на отримання земельної ділянки у власність чи у користування у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача (землевласника) від підписання акта погодження меж земельних ділянок чи ігноруванням таким землекористувачем (землевласником) звернень особи щодо погодження таких меж, колегія суддів доходить висновку, що протиправна бездіяльність відповідача не є перешкодою для завершення позивачем процедури оформлення прав на спірні земельні ділянки. Оскільки погодження меж полягає саме у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт, то у разі ігнорування відповідачем відповідного звернення позивач не позбавлений права оформити проект відведення земельної ділянки без підпису відповідача в акті погодження меж земельної ділянки, що не може бути підставою для відмови повноважним органом місцевого самоврядування у затвердженні такого проекту землеустрою.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині зобов`язання відповідача розглянути заяви ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» № 98 - 101 від 11.02.2019 шляхом підписання актів погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшого їх обслуговування по просп. Ювілейному, просп. Ювілейному, 7 просп. Ювілейному, 5, вул. Академіка Павлова, 165-Д у Київському районі міста Харкова.

За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також не застосування закону, який підлягав застосуванню колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення, з прийняттям в скасованій частині нового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі №922/3634/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяв Приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко №№ 98 - 101 від 11 лютого 2019 року.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяв Приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко №№ 98 - 101 від 11 лютого 2019 року задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо розгляду заяв Приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко №№ 98 - 101 від 11 лютого 2019 року.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2021 у справі №922/3634/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.05.2021.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель