Рішення

від 19.05.2021 по справі 914/636/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 справа № 914/636/19

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 914/636/19

за позовом: Заступника прокурора Львівської області

в інтересах позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича , с. Велика Білина, Львівська область

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область

про: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Суддя В.М. Артимович,

Секретар судового засідання Н.Р. Когут

За участю представників сторін:

прокурор: Н.Ю. Мручок;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах позивача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 27.11.2019 р. провадження у справі № 914/636/19 за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах позивача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Від прокуратури на розгляд суду надійшло клопотання (вх. № 23000/20) про поновлення провадження у справі № 914/636/19 у зв`язку з тим, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнято рішення, яким задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області, рішення Центрального апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Повний текст рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020. До вказаного клопотання долучено копію постанови Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Ухвалою суду від 28.08.2020 поновлено провадження у справі № 914/636/19.

09.09.2020 на розгляд суду від Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області надійшли письмові пояснення у справі, в яких повністю підтримує позовні вимоги прокуратури Львівської області та просить задоволити позов.

16.09.2020 представником відповідача подано на розгляд суду письмові пояснення, в яких зазначає про безпідставність позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Прокуратурою подано на розгляд суду клопотання про заміну учасника справи його правонаступником за вих. № 15/1-50вих-20 (вх. № 2482/20 від 28.09.2020), в якому просить замінити позивача у справі - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області його правонаступником - Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області.

07.10.2020 представником відповідача подано заяву щодо клопотання про заміну учасника справи його правонаступником, в якій зазначає, що клопотання прокурора є безпідставним та вважає, що таке клопотання не підлягає до задоволення.

Також 07.10.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання, просить відкласти розгляд клопотання про заміну позивача його правонаступником, оскільки представник відповідача бажає бути присутнім при розгляді вказаного клопотання та додатково надати свої пояснення в судовому засіданні.

30.10.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

11.11.2020 прокуратурою подані письмові пояснення у даній справі, у яких зазначає, що клопотання про заміну позивача в порядку процесуального правонаступництва після здійснення державної реєстрації речового права Новокалинівською міською радою відповідає вимогам діючого законодавства та принципу реєстраційного підтвердження володіння.

08.12.2020 від прокуратури надійшло клопотання з проханням зупинити провадження у даній справі до перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 905/105/20 у подібних правовідносинах.

08.12.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки представник відповідача бажає бути присутнім при розгляді вказаного клопотання.

Ухвалою від 21.12.2020 суд залишив без розгляду клопотання прокурора про зупинення провадження у справі (вх. № 3180/20 від 08.12.2020); відмовив у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи його правонаступником (вх. № 2482/20 від 28.09.2020); закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу № 614/636/19 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2021.

21.01.2021 від прокуратури на розгляд суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь у розгляді справи через зайнятість у іншому господарському процесі.

Ухвалою суду від 27.01.2021 провадження у справі № 914/636/19 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах позивача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/636/19 за результатами розгляду апеляційної скарги виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 року в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника правонаступником у справі № 914/636/19.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 у справі № 914/636/19 залишено без змін.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 914/636/19 на адресу Господарського суду Львівської області суд ухвалою від 27.04.2021 поновив провадження у даній справі тв призначив розгляд справи на 19.05.2021.

18.05.2021 Львівською обласною прокуратурою подано клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 914/637/19.

У судове 19.05.2021 з`явився прокурор. Сторони та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Прокурор у судовому засіданні заявив усне клопотання про заміну позивача у даній справі, зазначивши, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України суд може залучити до участі у справі правонаступника на будь-якій стадії судового процесу. У судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості прокурору оформити заявлене усне клопотання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У продовженому судовому засіданні прокурор підтримав подане у письмовому вигляді через канцелярію суду клопотання в порядку ст. 52 ГПК України від 19.05.2021. Суд повернув вказане клопотання прокурора без розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу. Прокурор позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях та долучених до них доказів.

У судовому засіданні 19.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

1. Описова частина рішення.

1.1. Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок перевірки Прокуратурою Львівської області законності користування фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича» земельною ділянкою за кадастровим номером 4624281200:07:000:0348 площею 59,0274 га за межами населеного пункту на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області встановлено, що відповідач систематично порушує виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ФГ Кільгана І.С. договору оренди від 06.07.2017, щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що належить на праві державної власності позивачу.

Враховуючи викладене, прокурор просить суд розірвати вищевказаний договір та зобов`язати відповідача повернути на користь держави в особі позивача спірну земельну ділянку.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідачем на розгляд суду подано відзив, заперечення на позовну заяву та письмові пояснення, у яких заперечує позовні вимоги повністю.

Заперечуючи позовні вимоги в повному обсязі, відповідач вказує, що позивач в особі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, станом на момент звернення прокурора з цим позовом та розгляд даної справи судом, не є уповноваженим органом щодо розпорядження спірною земельною ділянкою

Крім того, відповідач зазначає, що по суті позовних вимог прокурором не доведено систематичної несплати орендних платежів фермерським господарством саме за спірним договором. Зокрема, як на доказ в підтвердження цієї обставини, прокурор покликається на листи ГУ ДФС у Львівській області та Новокалинівської міської ради. Однак, така інформація стосується в загальному всіх договорів, що укладені з відповідачем у даній справі стосовно земельних ділянок на території Новокалинівської ОТГ і не містить посилання на кожен окремий договір, а тому неможливо з неї простежити чи є заборгованість саме за спірним договором від 01.06.2017 і в якій сумі.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

1.3. Заяви та клопотання сторін.

Прокуратурою подано на розгляд суду клопотання про заміну учасника справи його правонаступником за вих. № 15/1-50вих-20 (вх. № 2482/20 від 28.09.2020), в якому просить замінити позивача у справі - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області його правонаступником - Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області.

Ухвалою суду від 21.12.2020 у даній справі № 914/636/19, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 та набрала законної сили, відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи його правонаступником (вх. № 2482/20 від 28.09.2020).

Представником відповідача подано на розгляд суду клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№18825/19 від 10.05.2019), в якому просить суд залишити без розгляду позов Заступника прокурора Львівської області в інтересах позивача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського Процесуального кодексу України. Клопотання обґрунтовує безпідставністю представництва прокурора у даній справі.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України, на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру» та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» ).

Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, до завершення розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, встановлено наступне:

«Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.»

Як вбачається зі змісту позовоної заяви та долучених до неї документів, зважаючи на отриману від ГУ ДФС у Львівській області інформацію про систематичну заборгованість відповідача з орендної плати за землю за договорами оренди землі, укладеними з позивачем, прокуратурою області було направлено відповідні листи позивачу.

Так, як встановлено судом у даній справі, перед зверненням до суду з позовом в інтересах позивача, в порядку дослідження підстав для представництва, листами №05/1-24вих-19 від 18.01.2019, №05/1-172вих-19 від 18.03.2019 прокурор звертався до позивача з проханням проінформувати про вжиті заходи до розірвання договорів та повернення земельних ділянок.

Однак, незважаючи на володіння позивачем інформацією про несплату відповідачем орендних платежів, позивачем не вжито жодних ефективних заходів до захисту порушеного права, останнім до суду позову не подавалося.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист №05/1-212вих-19 від 29.03.2019, яким прокурор повідомив позивача про підготовку та, в подальшому, подання до Господарського суду Львівської області цього позову.

Отже, враховуючи викладені обставини, прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі позивача є тривале невжиття останнім заходів щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки на користь держави в особі позивача, який, на думку прокурора, є розпорядником такої земельної ділянки.

Таким чином, прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи.

З огляду на викладене, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення.

2. Мотивувальна частина рішення:

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом:

06.07.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та Фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича» (орендар) укладено договір оренди землі (надалі- договір), відповідно до п.1.1. та п.2.1. якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від « 06» липня 2017 року № 218 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624281200:07:000:0348, загальною площею 59,0274 га, яка розташована за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Договір укладено на строк 10 років (п.3.1. договору).

Згідно із п.п.8.1.1., 8.4.8. договору орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017 ореднодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування земельну ділянку, визначену у п.1.1., п. 2.1. договору, у належному стані та визначених межах згідно з умовами договору.

Як вказано у позовній заяві, Прокуратурою Львівської області вивчено законність користування Фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича» земельною ділянкою за кадастровим номером 4624281200:07:000:0348 площею 59,0274 га за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Як зазначається прокурором, для отримання інформації щодо сплати орендних платежів відповідачем, здійснювалися запити у фіскальні органи та до отримувача коштів - Новокалинівської міської ради. Зокрема, з інформації ГУ ДФС у Львівській області, викладеної у листі від 04.02.2019 № 1229/9/56.12-07 встановлено, що станом на 01.01.2019 у відповідача наявна заборгованість за оренду землі в сумі 439 629,80 грн., що виникла починаючи з 05.12.2017.

Крім того, листом Новокалинівської міської ради від 13.03.2019 № 02/10-414/1 на запит прокуратури області повідомлено, що відповідач систематично порушує умови договорів оренди землі в частині орендної плати, а на звернення фіскальної служби та органу місцевого самоврядування належним чином не реагує.

Відповідно до п. 11.3 договору дія останнього припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, а також внаслідок несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

З огляду на наведене, Заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Львівській області з позовом до ФГ «Кільгана Івана Степановича» про розірвання за рішенням суду договору оренди землі від 01.06.2017 та повернення земельної ділянки орендодавцю в державну власність.

Підставою пред`явлення позову в інтересах держави в особі уповноваженого органу, прокурором зазначено тривалу бездіяльність орендодавця спірної земельної ділянки (ГУ Держгеокадастру у Львівській області) щодо відсутності реагування на невиконання договору оренди відповідачем, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримував кошти. Щодо інтересів держави, то прокурором зазначалося, що на момент укладення такого договору спірна земельна ділянка мала статус землі державної власності.

2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як вбачається з матеріалі справи та встановлено судом, 06.07.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та Фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича» (орендар) укладено договір оренди землі (надалі- договір), відповідно до п.1.1. та п.2.1. якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від « 06» липня 2017 року № 218 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624281200:07:000:0348, загальною площею 59,0274 га, яка розташована за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області. Згідно із п.п.8.1.1., 8.4.8. договору, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Звертаючись з даним позовом, прокурор обґрунтовував порушення відповідачем умов договору в частині систематичної несплати орендної плати.

Відповідно до ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Під систематичною несплатою орендної плати, згідно з ст. 782 ЦК України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Суд звертає увагу на те, що, як зазначає відповідач та не заперечується іншими учасниками справи, у користуванні відповідача на території Новокалинівської міської ради перебувають декілька земельних ділянок, в тому числі і спірна земельна ділянка.

При цьому, долученим до позовної заяви листом ГУ ДФС у Львівській області від 04.02.2019 №1229/9/56.12-07, в якому зазначено загальну заборгованість відповідача зі сплати орендної плати в розмірі 439629,80 грн., не може достеменно підтверджуватись, що саме по спірному договорі була наявна заборгованість у відповідача. Більше того, прокурор жодним чином не виокремив оскаржуваний договір та розрахунок заборгованості саме по ньому з поміж інших договорів оренди земельних ділянок по яких наявна інформація, що не дало змоги ідентифікувати договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4624281200:07:000:0348, загальною площею 59,0274 га.

Лише у листі Новокалинівської міської ради від 05.06.2019 № 02/10-831/1 зазначено, що, станом на 01.06.2019, заборгованість відповідача перед місцевим бюджетом Новокалинівської міської ради з орендної плати за спірним договором становить 598107,55 грн.

В той же час, при пред`явленні позову від 02.04.2019 № 05/1-225-вих-19 прокурор не надав доказів, яка сума заборгованості відповідача по спірній земельній ділянці та чи несплата такого можливого боргу носила систематичний характер.

Разом з тим, за змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Відтак, прокурором не доведено істотності порушення відповідачем умов договору оренди землі, не з`ясовано чи позбавлений значною мірою позивач того, на що він розраховував при укладенні договору, беручи до уваги той факт, що згідно п. 4.1 договору оренди, отримувачем коштів був не позивач, а місцевий бюджет Новокалинівської міської ради.

Щодо правового статусу земельної ділянки, яка була надана в оренду за спірним договором, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи та умов оспорюваного договору, станом на 01.06.2017 (момент укладення договору оренди), земельна ділянка з кадастровим номером 4624281200:07:000:0348 загальною площею 59,0274 га безспірно перебувала в державній власності в особі уповноваженого органу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яке і було орендодавцем земельної ділянки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» було вирішено питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

За період дії договору, який укладався на 10 років (п. 3.1. договору), уповноважений державою орган, а саме позивач у справі, на виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018, видав наказ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 13-6870/16-18-СГ від 20.12.2018, згідно з яким фактично передав Новокалинівській міські раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1265,1523 га, які розташовані на території Новокалинівської міської ради, в тому числі і спірну земельну ділянку.

Більше того, факт передачі земельних ділянок було сторонами оформлено актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 із додатком, копії яких містяться в матеріалах справи.

Такі обставини підтверджуються та не оспорюються сторонами у справі.

Таким чином, як встановлено судом, на момент звернення прокурора до суду з цим позовом (квітень 2019 року) в особі позивача спірна земельна ділянка вже не перебувала в управлінні позивача у справі, а була передана (грудень 2018 року) у комунальну власність Новокалинівської міської ради, як об`єднаної територіальної громади.

Отже, враховуючи наведені обставини, розірвання договору оренди та передача згаданої земельної ділянки на користь позивача у справі буде порушувати права фактичного розпорядника такою земельною ділянкою в особі Новокалинівської об`єднаної територіальної громади.

Доказом того, що правовідносини у цій справі і заявлені позовні вимоги прямо зачіпають інтереси виключно Новокалинівської територіальної громади, а не Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, є рішення Новокалинівської міської ради №1343 від 12.04.2019р., відповідно до якого міська рада, враховуючи листи Самбірської місцевої прокуратури Львівської області, ГУ ДФС та прокуратури Львівської області стосовно виконання договірних зобов`язань відповідачем, надала останньому час до 10.05.2019 для погашення заборгованості по оренді земельних ділянок на території об`єднаної територіальної громади. Також, відповідно до вказаного рішення, у випадку невиконання своїх обов`язків відповідачем, міська рада буде вирішувати питання про припинення договорів оренди та стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку, вважаючи себе правонаступником попереднього орендодавця, зокрема, по спірному договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права і обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Щодо доводів прокурора про те, що право на спірну земельну ділянку, як і право на розірвання договору оренди, належить виключно позивачу у цій справі, оскільки, у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, Новокалинівська міська рада ще не зареєструвала своє право власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно, слід зазначити наступне.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації як офіційного визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація проводиться на підставі, зокрема рішення власника, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

Отже, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №921/403/17-г/6.

Здійснення державної реєстрації прав (їх обтяжень) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.

Зазначений наказ Головного управління держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 №13-6870/16-18-СГ та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 із додатком є підставою для державної реєстрації права на вказані земельні ділянки.

Проте, державна реєстрація не є підставою набуття права власності. За своєю правовою природою, реєстрація полягає у визнанні правопорядком юридичних фактів набуття, зміни та втрати права власності, тобто засвідчення державою вже існуючого на момент здійснення реєстрації права власності.

Ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а тим більше тлумачити факт державної реєстрації як підставу виникнення такого права є логічною та юридичною помилкою, намаганням підмінити поняття причини та наслідку. При дослідженні обставин наявності в особи права власності необхідно встановити правову підставу набуття такого права, а не обмежуватись виключно встановленням факту державної реєстрації (позиція Верховного Суду, викладена в п. 63 постанови від 10.06.2020 у справі № 906/585/19 та в п. 25 постанови від 13.11.2019 у справі № 916/665/18).

За таких обставин, той факт, що орган місцевого самоврядування не вживав заходів щодо реєстрації за собою права власності на спірну земельну ділянку, не залежить та не може залежати від волі відповідача. А тому, зазначена обставина повністю кореспондується із принципом правової визначеності, про який наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема те, що відповідач мав законні очікування, що орган місцевого самоврядування здійснить за собою реєстрацію права власності на земельну ділянку на підставі правовстановлюючих документів, що в нього наявні.

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини справи, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки прокурором не доведено порушення відповідачем прав та інтересів саме позивача, в особі якого звернувся прокурор з позовною заявою, та не доведено правових підстав позову щодо порушення прав позивача на розірвання договору і повернення земельної ділянки у державну власність, рішення про передачу якої у комунальну власність було прийнято самим позивачем задовго до подання позову прокурором.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України» , «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір за подання позовної заяви у даній справі слід покласти на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Львівської області в інтересах позивача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на прокуратуру.

3. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.05.2021.

Суддя В.М. Артимович