Постанова

від 27.05.2021 по справі 265/3371/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 265/3371/20-ц

провадження № 61-3160св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь ,

відповідач - первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Металургійного комбінату Азовсталь , третя особа - Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2020 року у складі судді Копилової Л. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2020 року Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (далі - ПАТ МК Азовсталь ) звернулося до суду із позовом до первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Металургійного комбінату Азовсталь (далі - ПО ПТМГПУ МК Азовсталь ), третя особа - Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 березня 2000 року з метою представництва, захисту прав та інтересів трудового колективу Металургійного комбінату Азовсталь здійснена державна реєстрація ПО ПТМГПУ МК Азовсталь .

21 липня 2010 року конференцією трудового колективу ВАТ Металургійний комбінат Азовсталь між представником власника в особі Генерального директора та трудовим колективом Металургійного комбінату Азовсталь , який представляла ПО ПМГУ МК Азовсталь укладений черговий колективний договір на 2010-2011 роки. Вказаний колективний договір діє на підприємстві до цього часу. Пунктом 6.1 колективного договору визначений порядок перерахування ПО ПМГУ МК Азовсталь коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу. Зазначеним пунктом колективного договору передбачене щомісячне перерахування 1/12 коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу на рік у розмірі не менше 0,5 % від фонду оплати праці. На виконання пункту 6.1 колективного договору та статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , починаючи з 2000 року ПО ПМГУ МК Азовсталь щомісячно перераховувалося 0,5 % від фонду оплати праці на культурно-масові, фізично-оздоровчі заходи. Позивач виконав свої обов`язки відповідно до пункту 6.1 колективного договору, що підтверджується копіями платіжних доручень.

У період із березня 2017 року по квітень 2020 року перераховано грошові кошти у розмірі 31 385 272,74 грн на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу працівників ПО ПМГУ МК Азовсталь . У платіжних дорученнях на перерахування цих коштів відображено призначенням платежу на культурно - масові заходи .

Листом від 11 березня 2016 року № 1/1 Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність повідомила адміністрацію ПАТ МК Азовсталь про своє створення та належність до Всеукраїнської профспілки Народна солідарність ; кількість членів профспілкової організації, які є працівниками позивача; повноважних представників виборного органу Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність . З урахуванням викладеного, в спірний період із березня 2017 року по квітень 2020 року працівники позивача входили до складу двох профспілкових організацій: ПО ПМГУ МК Азовсталь та Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , а отже, відповідно статті 36 Конституції України та статті 10 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності останні мають рівні права на отримання гарантій, передбачених статтею 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 6.1 Колективного договору, що діє на підприємстві позивача. В свою чергу, ПАТ МК Азовсталь як роботодавець, з урахуванням принципу рівності умов для діяльності профспілок, які діють у нього на підприємстві, повинен відраховувати кошти на культурно-масову, фізкультурну, спортивно-оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором, а саме не менше ніж 0,5 відсотка фонду оплати праці всіх працюючих на кожну діючу на підприємстві первинну профспілкову організацію. Відсоток відрахувань з фонду оплати праці, визначений статтею 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності необхідно обчислювати із обсягу загального фонду оплати праці. При цьому, на користь Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність відповідних відрахувань не здійснювалось. Таким чином, після вступу робітників позивача в члени Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної, спортивно-оздоровчої роботи у розмірі не менше ніж 0,5 % від фонду оплати праці перерахованих у вказаний вище період, на виконання пункту 6.1 Колективного договору тільки одній профспілковій організації, що діє на підприємстві - ПО ПМГУ МК Азовсталь , що складає суму в розмірі 15 692 636,37 грн, отримані останньою без належних правових підстав та відповідно до положень статей 1212, 1213 ЦК України підлягають поверненню. 06 травня 2020 року на адресу відповідача направлена вимога № 03/378 щодо повернення отриманих без достатніх правових підстав коштів у сумі 15 692 636,37 грн, проте вказана вимога залишена відповідачем без розгляду.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 15 692 636,37 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2020 року позов ПАТ МК Азовсталь задоволено частково. Стягнуто з ПО ПМГУ МК Азовсталь на користь ПАТ МК Азовсталь грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави у сумі 395 056,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач із врахуванням принципу рівності умов для діяльності профспілок повинен відраховувати кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених пунктом 6.1 колективного договору, але не менш ніж 0,5 % фонду оплати праці всіх працюючих на кожну діючу на підприємстві первинну профспілкову організацію, виходячи з кількості її членів. Відсоток відрахувань з фонду оплати праці, визначений статтею 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , необхідно обчислювати із обсягу загального фонду оплати праці всіх працюючих на підприємстві, незалежно від участі в профспілках. При здійсненні виплати кожній профспілці необхідно застосовувати принцип пропорційності щодо кількості їх членів, які є працівниками підприємства, а саме: перераховування коштів кожній профспілці необхідно провадити, виходячи з численності членів такої профспілки. Інакше кажучи, вихідною сумою, з якої повинні вираховуватись 0,5 % відрахувань на зазначені потреби профспілок, є фонд оплати праці всіх працюючих, із якого потім обчислюється сума, яка спрямовується на одного працюючого. Тобто суми нарахувань профспілкам на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу повинні корелювати з кількістю їх членів. Виходячи з наданого позивачем розрахунку фонду оплати праці працівників, у тому числі, членів Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , розмір таких відрахувань, визначений статтею 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , дорівнює 395 056,00 грн. Оскільки позивачем у період із березня 2017 року по квітень 2020 року відповідачу перераховано 31 385 272,74 грн, у зв`язку з виходом більш 200 працівників із ПО ПМГУ МК Азовсталь та вступом у Маріупольську первинну профспілкову організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , які не були охоплені заходами з оздоровлення, фізкультурній та культурно-масовій роботі, кошти у розмірі 395 056,00 грн на забезпечення саме таких працівників соціально-економічними гарантіями, є безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами, які на підставі статті 1212 ЦК України підлягають поверненню. Що стосується позовних вимог про стягнення 15 297 580,37 грн, то правових підстав покладення на відповідача обов`язку щодо їх повернення на підставі статті 1212 ЦК України не встановлено і позивачем суду не доведено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновком про наявність обов`язку позивача перерахувати, а відповідача отримати нараховані кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на виконання пункту 6.1 колективного договору в розмірі на рік не менше 0,5 % від фонду оплати праці, за спірний період із березня 2017 року по квітень 2020 року в сумі 30 990 216,74 грн. Оскільки позивачем у період із березня 2017 року по квітень 2020 року відповідачу перераховано 31 385 272,74 грн, у зв`язку з виходом більш 200 працівників із ПО ПМГУ МК Азовсталь та вступом у Маріупольську первинну профспілкову організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , які не охоплені заходами по оздоровленню, фізкультурній та культурно-масовій роботі, кошти у розмірі 395 056,00 грн на забезпечення саме таких працівників соціально-економічними гарантіями, є безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами, які на підставі статті 1212 ЦК України підлягають поверненню.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У лютому 2021 року ПАТ МК Азовсталь подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2020 рокута постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України Про професійній спілки, їх права та гарантії діяльності та статті 250 Кодексу законів про працю України при здійсненні відрахувань коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, у випадку наявності на підприємстві декількох первинних організацій, та необхідності дотримання роботодавцем встановленого статтею 10 Закону України Про професійній спілки, їх права та гарантії діяльності принципу рівності прав профспілки щодо здійснення представництва та захисту прав та інтересів членів профспілки. Передбачені пунктом 6.1 Колективного договору кошти, як соціально-економічні гарантії, так і інші умови Колективного договору поширюються на всіх працівників позивача незалежно від їх членства у профспілках. Зміст Колективного договору жодних обмежень щодо прав працівників на встановлені Колективним договором соціально-економічні гарантії не містить, саме тому, вихідною сумою, з якої позивачем відраховувались 0,5 % відрахувань на зазначені потреби, був визначений загальний фонд оплати праці всіх працюючих, із якого потім повинна була обчислюватись сума, яка спрямовується на одного працюючого. Тобто сума нарахувань на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу повинна відраховуватись кожній профспілці, яка діє на підприємстві в однакових розмірах. Інше є порушенням принципу рівноправності профспілок.

У березні 2021 року ПО ПМГУ МК Азовсталь подано відзив на касаційну скаргу, згідно з яким контроль за надходженням і витрачанням коштів на потреби культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи здійснювався згідно з пунктом 7.18 Статуту. Таким чином, відповідач також належним чином виконував встановлені чинним законодавством та колективним договором норми. Судами правильно застосовано норми матеріального права, а саме: частину третю статті 36 Конституції України, статтю 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статтю 250 КЗпП України, які встановлюють принцип рівності прав профспілок на отримання від роботодавця коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи та відповідно до принципів справедливості надано висновки про часткове задоволення позовних вимог позивача.

У квітні 2021 року ПАТ МК Азовсталь подано пояснення на відзив ПО ПМГУ МК Азовсталь , згідно з якими жодних доказів того, що отримані відповідачем на виконання статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 6.1 Колективного договору кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу використовувались на всіх працівників позивача, в тому числі тих, які є членами Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , яка також, як свідчать матеріали справи, діє на підприємстві позивача, матеріали справи не містять.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

26 березня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

Відповідно до статей 10-20 КЗпП України, Закону України Про колективні договори та угоди , з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, 21 липня 2010 року між ПАТ МК Азовсталь , та ПО ПМГУ МК Азовсталь укладений Колективний договір на 2010-2011 роки, що продовжує діяти до цього часу.

Пунктом 6.1 Колективного договору визначений порядок перерахування ПО ПМГУ МК Азовсталь коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу. Так, зазначеним пунктом Колективного договору передбачене щомісячне перерахування 1/12 коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірі на рік не менше 0,5 % від фонду оплати праці.

Зазначені умови колективного договору діють до цього часу.

Кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу на виконання статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 6.1 Колективного договору перераховувались позивачем від загального обсягу фонду оплати праці всіх працюючих на підприємстві.

Отримані ПО ПМГУ МК Азовсталь на виконання статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 6.1 Колективного договору кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу працівників ПАТ МК Азовсталь використовувались за їх цільовим призначенням, але виключно на членів профспілки ПО ПМГУ МК Азовсталь .

Упродовж 2017-2020 років 215 робітників ПАТ МК Азовсталь - членів ПО ПМГУ МК Азовсталь написали заяви та добровільно вийшли з ПО ПМГУ МК Азовсталь , вступивши, при цьому, в іншу профспілку - Маріупольську первинну профспілкову організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , що не заперечується сторонами. Таким чином, у зв`язку з виходом працівників позивача з ПО ПМГУ МК Азовсталь та вступом у Маріупольську первинну профспілкову організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , підстав для набуття відповідачем коштів на забезпечення саме цих працівників гарантованими профспілкою соціально-економічними гарантіями - немає.

Нормативно-правове обґрунтування

У статті 36 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначаються Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка), - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх організації та об`єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом.

Згідно зі статтею 11 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

Згідно з частиною третьою статті 13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації (стаття 18 КЗпП України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про колективні договори і угоди (далі - Закон № 3356-XII) колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону № 3356-XII ).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами (стаття 5 Закону № 3356-XII).

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; заборона дискримінації (стаття 7 Закону № 3356- XII ).

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою. Колективний договір, угода зберігають чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду. Сторони, що уклали угоду, повинні інформувати громадян через засоби масової інформації про зміни та доповнення до угоди та хід її реалізації і забезпечити розміщення тексту угоди у засобах масової інформації (стаття 9 Закону № 3356- XII).

Отже, колективний договір укладається для працівників, а не для профспілки, передбачено укладення лише одного колективного договору для всіх працівників підприємства.

Зміст указаних норм свідчить, що у разі створення нової профспілки в межах строку дії колективного договору, така профспілка має право приєднатися до вже існуючого колективного договору та користуватися додатковими умовами, передбаченими умовами Колективного договору.

Відповідно до статті 250 КЗпП України та статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , власники або уповноважені ними органи зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України .

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України , у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 , частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України .

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11 , 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК Україниможе застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Суть кондикційного зобов`язання полягає у тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (стаття 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна, а набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, враховуючи принцип рівності умов для діяльності профспілок, підприємство зобов`язане відраховувати кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених пунктом 6.1 Колективного договору, але не менш ніж 0,5 % фонду оплати праці всіх працюючих на кожну діючу на підприємстві первинну профспілкову організацію, виходячи з кількості її членів. Мінімальний відсоток відрахувань з фонду оплати праці, визначений статтею 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , необхідно обчислювати із обсягу загального фонду оплати праці всіх працюючих на підприємстві, незалежно від участі в профспілках. При здійсненні виплати кожній профспілці необхідно застосовувати принцип пропорційності щодо кількості їх членів, які є працівниками підприємства, а саме: перераховування коштів кожній профспілці необхідно провадити, виходячи з кількості членів такої профспілки.

Таким чином, вихідною сумою, з якої повинні вираховуватись 0,5 % відрахувань на потреби профспілок, тобто у цьому випадку на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, є фонд оплати праці всіх працюючих, із якого потім обчислюється сума, яка спрямовується на одного працюючого. Тобто суми нарахувань кожній профспілці (профспілкам) на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу може змінюватись, у залежності від фактичної кількості її (їх) членів.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку фонду оплати праці працівників, у тому числі, членів Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , враховуючи визначений законом та колективним договором розмір відрахування, за спірний період загальна сума відрахувань дорівнює 395 056,00 грн, а отже, саме ця сума є безпідставно отриманими ПО ПМГУ МК Азовсталь грошовими коштами.

Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що зв`язку із виходом більш 200 працівників із ПО ПМГУ МК Азовсталь та їх вступом у Маріупольську первинну профспілкову організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність у період з березня 2017 року по квітень 2020 року, тому кошти, перераховані позивачем на виконання вимог пункту 6.1 Колективного договору повинні були перераховуватись як ПО ПМГУ МК Азовсталь , так і Маріупольській первинній профспілковій організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність .

Доводи сторони позивача про те, що оскільки на підприємстві існує дві профспілкові організації, тому позивач як роботодавець зобов`язаний перераховувати рівні суми кожній з профспілок, отже ПО ПМГУ МК Азовсталь також безпідставно отримала кошти у сумі 15 297 580,37 грн, є безпідставними, оскільки функціонування професійних спілок ґрунтується на принципі персональної участі працівника у такій спілці, тобто членства. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Тому справедливим є принцип, за яким підприємство перераховує кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективного договору, на кожну діючу на підприємстві первинну профспілкову організацію пропорційно кількості її членів. За таким принципом більш чисельні профспілкові організації, які мають обов`язок по забезпеченню інтересів більшої кількості працівників, будуть отримувати коштів більше, ніж менш чисельні організації.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2020 рокута постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик