Постанова

від 30.05.2021 по справі 546/581/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/581/19 Номер провадження 22-ц/814/1058/21Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,

секретар Зеленська О.І.,

за участю представника ТОВ «Лиманське» - адвоката Кумечко М.С., позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське»

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2021 року, постановлене суддею Зіненко Ю.В. (повний текст складено 04 лютого 2021 року),

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію та зобов`язання повернути земельні ділянки,

в с т а н о в и в:

31.05.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 31.07.2015, за якими він значиться, як орендодавець, а ТОВ «Лиманське» - орендар, стосовно об`єктів оренди: земельних ділянок із кадастровими номерами 5324281600:00:014:0061, площею 7.0154 га та 5324281600:00:014:0062, площею 7,02 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території сільської ради Лиманська Перша Решетилівського району Полтавської області, скасувавши записи про їх державну реєстрацію та зобов`язавши ТОВ «Лиманське» повернути земельні ділянки йому, як їх власнику.

В обґрунтування підстав позову ОСОБА_1 зазначає, що 28.01.2015 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 №15/2015 був призваний у Збройні Сили України, де перебував у періоди із 15.03.2015 по 17.08.2015, та із 02.09.2015 по 28.02.2016 та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Після повернення із АТО у 2018 році позивачу стало відомо, що мати ОСОБА_2 без його відома та належним чином оформленої довіреності 31.07.2015 уклала від його імені з ТОВ «Лиманське» договори оренди земельних ділянок, підписавши їх замість нього, якими передала у строкове (10 років) платне користування товариства дві належних йому на праві приватної власності земельні ділянки.

Оскільки він згоди на укладення договорів не надавав та не підписував їх, орендної плати не отримував, просить захисти порушене право в судовому порядку згідно вимог позову, строк позовної давності за яким ним дотримано згідно позиції Верховного Суду України у справі №6-48цс15 від 22.04.2015.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 03.02.2021 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Лиманське» про визнання недійснимидоговорів орендиземельних ділянок,скасування записівпро державнуреєстрацію тазобов`язання повернутиземельні ділянки задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 31 липня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиманське» щодо земельної ділянки площею 7,0154 га, кадастровий номер 5324281600:00:014:0061, яка знаходиться на території Лиманської Першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області, здійснену 02 березня 2016 року, номер запису про інше речове право 13607149, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 28641492 від 09 березня 2016 року.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Лиманське» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,0154 га, кадастровий номер 5324281600:00:014:0061, яка знаходиться на території Лиманської Першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 31 липня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиманське» щодо земельної ділянки площею 7,02 га, кадастровий номер 5324281600:00:014:0062, яка знаходиться на території Лиманської Першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області, здійснену 20 листопада 2018 року, номер запису про інше речове право 29136885, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 44280464 від 27 листопада 2018 року.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Лиманське» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,02 га, кадастровий номер 5324281600:00:014:0062, яка знаходиться на території Лиманської Першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді витрат,пов`язаних з проведенням у справі судово-почеркознавчої експертизи №1359-1360 від 30 липня 2019 року, в розмірі 4427,40 грн.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 спірні договори не підписував тому їх не можна вважати укладеними, а тому такий спосіб захисту, як визнання їх недійсними, не є ефективним та належним. Тоді як обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання відповідача провернути йому спірні земельні ділянки є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права, факт порушення якого є доведеним.

Наслідки спливу позовної давності, про застосування яких заявлено представником відповідача, в даній категорії справ не застосовуються, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.

При вирішенні питання розподілу судових витрат районний суд керувався положеннями ст.ст.131,141 ЦПК України та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, постановив до стягнення із відповідача на користь держави половину від суми, яку повинен був сплатити позивач при зверненні в суд із цим позовом.

Розмір витрат, пов`язаних із залученням експерта, що склав 8854,80 грн., пропорційно розміру задоволених вимог позову, а також їх співмірності зі складністю виконаної експертом роботи, зменшено до 4427,40 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача.

ТОВ «Лиманське» не погодилося із указаним рішенням та подало апеляційну скаргу. Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зазначає, що ТОВ «Лиманське» підготувало проекти договорів оренди та надало їх для ознайомлення та підписання родині позивача. Підписані договори були повернуті для подальшої державної реєстрації товариству, якому не могло бути відомо про неналежність підпису ОСОБА_1 та його перебування у зоні АТО.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення районний суд не дослідив та не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, видатковим касовим ордерам про отримання особисто позивачем орендної плати за земельну частку (пай), накладним, відомостям на обробіток присадибних ділянок в рахунок земельного паю.

Доводить обізнаність позивача про наявні спірні договори оренди, оскільки для їх укладення були надані копії державних актів, виданих на його ім`я, паспортні дані, ідентифікаційний код, без яких неможливо укласти договір оренди, та які внесені до договору. Також у період із 2015 по 2019 роки він отримував орендну плату та матеріальну допомогу та, підписуючи відомості з виплати орендної плати за земельні паї, не міг не розуміти призначення платежу.

Зазначає, що у спірних договорах підписи в графі «орендодавець» виконано встановленою особою членом родини позивача, а тому районний дійшов хибного висновку про неможливість застосування наслідків спливу строку позовної давності, безпідставно застосувавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 №145/2047/16-ц.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив принцип змагальності та право на доступ до правосуддя, розглянувши справу за відсутності представника відповідача, який повідомив суд про поважність своєї неявки (зайнятість в іншому судовому процесі).

Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бартая проти Грузії» та постанову КЦС ВС від 28.10.2020 у справі №523/18181/18, вважає відмову суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вважає, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про виклик свідків від 09.09.2020 та не допитавши їх в судовому засіданні, позбавив відповідача права реалізувати приписи ст.ст.76-81 ЦПК України в частині отримання/надання суду доказів щодо особистого отримання позивачем орендної плати із 2015 року.

Просить апеляційний суд викликати та допитати свідків згідно ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 09.09.2020.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У суді апеляційної інстанції адвокат Кумечко М.С., яка діє в інтересах ТОВ «Лиманське», підтримала доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні, клопотань не заявляла.

Позивач ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки кадастровий номер 5324281600:00:014:0061, площею 7,0154 га, та кадастровий номер 5324281600:00:014:0062, площею 7,02 га, які розташовані на території Лиманської Першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області./а.с.31,32-33,36-37,38 т.1/

Відповідно до договорів оренди землі від 31.07.2015, укладених між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Лиманське» (орендар), останнім прийнято в строкове (10 років) платне користування (орендна плата 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки тобто 16418,80 грн. за кожну) земельні ділянки із кадастровими номерами 5324281600:00:014:0061, площею 7,0154 га, та 5324281600:00:014:0062, площею 7,02 га. У графах «Підпис» містяться підписи від імені орендодавця ОСОБА_1 та від імені орендаря - ТОВ «Лиманське» Бондаренко Т.І./а.с.116-118, 119-121т.1/.

02.03.2016 за ТОВ «Лиманське» здійснена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку із кадастровим номером 5324281600:00:014:0061, площею 7,0154 га; 20.11.2018 на земельну ділянку із кадастровим номером 5324281600:00:014:0062, площею 7,02 га, що підтверджується інформаційними довідками №167646848, №167650448 та інформацією із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку./а.с.31, 32-33, 36-37, 38 т.1/

Згідно висновку експерта №1359-1360, складеного 26.09.2019 за результатами судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець____» договору оренди земельної ділянки від 31.07.2015, за яким орендодавцем є ОСОБА_1 , а орендарем ТОВ «Лиманське», об`єкт оренди земельна ділянка з кадастровим номером 5324281600:00:014:0062, площею 7,02 га, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Аналогічний висновок зроблений експертом і щодо договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324281600:00:014:0061площею 7,0154 га від 31.07.2015, за яким орендодавцем є ОСОБА_1 /а.с. 90-101 т.1/.

28.01.2015 ОСОБА_1 , згідно Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію», призваний Решетилівсько-Великобагачанським об`єднаним військовим комісаріатом у Збройні Сили України, що підтверджується довідкою військового комісаріату від 25.02.2015 №971./а.с.29 т.1/

Відповідно до листа виконавчого комітету Лиманської Першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 19.08.2019 №02-24/231, довіреності від імені ОСОБА_1 в періоди із 15.03.2015 по 17.08.2015 та із 02.09.2015 по 28.02.2016 секретарем Лиманської Першої сільської ради не посвідчувалися./а.с.104 т.1/

У період із 15.03.2015 по 17.08.2015 та із 02.09.2015 по 28.02.2016 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 31.03.2016 №2737/167./а.с.30 т.1/

У відзиві на позов представником ТОВ «Лиманське» - адвокатом Кумечко М.С. заявлено про застосування строку позовної давності./а.с.1-6 т.2/

Відмовляючи у задоволенні вимог позову в частині визнання недійсними спірних договорів оренди землі, районний суд виходив із того, що оскільки позивачем вони не підписувалися, їх не можна вважати укладеними, а тому заявлений спосіб захисту не є ефективним та належним.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права, оскільки реєстрація неукладених між сторонами договорів оренди не відповідає вимогам закону та порушує права і законні інтереси позивача на розпорядження власністю, а тому підлягає скасуванню, а земельні ділянки поверненню їх власнику.

Клопотання представника відповідача - адвоката Кумечко М.С. про застосування строку позовної давності судом першої інстанції відхилене, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №653/1096/16-ц.

Апеляційний суд погоджується із висновками районного суду. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди із рішенням суду, переоцінки доказів та довільного тлумачення норм права на власну користь.

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини згідно вимог ст.ст.229-233 ЦК України. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 627ЦК України та відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За частиною першою статті 14Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини першої статті 15Закону України«Про орендуземлі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Більш того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Враховуючи викладені норми цивільного права та висновок судової почеркознавчої експертизи, яким підтверджено, що підпис орендодавця в договорах оренди земельних ділянок від 31.07.2015 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання спірних догорів недійсними, у зв`язку із обранням неефективного способу захисту порушеного права. Тоді як скасування державної реєстрації та зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 спірні земельні ділянки є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Лиманське» не було відомо, що ОСОБА_1 не є підписантом спірних договорів, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Висновком судової почеркознавчої експертизи від 26.09.2019 №1359-1360 установлено, що позивач не підписував спірні договори, та, відповідно, не погоджував їх істотних умов; письмова згода на їх укладення від імені ОСОБА_1 третіми особами відсутня.

Припущення відповідача, що у спірних договорах підписи в графі орендодавець виконано встановленою особою членом родини позивача (матір`ю), не змінюють правильних висновків районного суду про відсутність волевиявлення позивача на укладення договорів та настання наслідків, ними зумовлених.

Тоді як можлива обізнаність позивача, як орендодавця, із наявністю спірних догорів, за встановлених попередньо обставин, не має наслідком визнання їх укладеними, та не впливає на обрахування строків позовної давності для судового захисту порушеного права, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, що у період із 2015 по 2019 роки позивач отримував орендну плату та матеріальну допомогу, підписував відомості з виплати орендної плати за земельні паї та, на думку відповідача, не міг не розуміти призначення платежів, колегією суддів відхиляються з таких підстав.

Згідно вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи фактичне отримання позивачем орендної плати у період із 2015 по 2019 роки відповідач посилається на наявні у справі докази, а саме: накладні №112 від 06.09.2017, №38 від 26.10.2018 та №20 від 26.03.2019 про передачу продукції в рахунок земельного паю/а.с.131-132 т.1/; відомості на обробіток присадибних ділянок в рахунок земельного паю за 2017 рік (квітень-травень, липень-серпень, вересень-жовтень, жовтень-листопад) та 2018 рік (квітень-травень, липень, серпень-вересень, жовтень-листопад), за списком включно із ОСОБА_1 /а.с.133, 146-152 т.1/; відомості на видачу меду, відходів пшениці в рахунок земельного паю за серпень 2018 року, пшениці - за вересень 2018 року, кукурудзи - за листопад 2018 року/а.с.133-137 т.1/; дорожні листи трактора за 2017-2019 роки./а.с.138-145 т.1/

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані відповідачем зазначені докази наведеним нормам процесуального права не відповідають. По-перше, накладні та відомості про передачу продукції та послуг, включно із дорожніми листами трактора, в рахунок земельного паю, не містять інформації, що виплати пов`язані зі спірними договорами оренди, з їх змісту неможливо встановити за використання яких саме земельних ділянок проведені виплати, а період нарахувань охоплює лише 2017-2018 роки та частково 2019 рік. По-друге, згідно умов оскаржуваних догорів передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати повинна була бути оформлена актами, а не накладними та відомостями.

Стосовно доводів апеляційної скарги про позбавлення відповідача у праві на реалізацію приписів ст.ст.76-81 ЦПК України в частині отримання/надання суду доказів (показань свідків) щодо особистого отримання позивачем орендної плати із 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 09.09.2021 постановлено викликати у судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду./а.с.23 т.2/

Судові повістки для вручення свідку ОСОБА_2 отримав для передання позивач ОСОБА_1 та заявою від 02.11.2020 через представника адвоката Панченко О.О. повідомив про неможливість забезпечити явку свідка, яка перенесла операційне втручання, діагноз пов`язаний із онкологічним захворюванням, надавши медичні довідки та виписки із історії хвороби./а.с.24, 36-40 т.2/

Представником відповідача адвокатом Кумечко М.С. отримано судові повістки для вручення свідкам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 для участі у судових засіданнях, що призначалися на 05.11.2020, 18.12.2020 та 02.02.2021./а.с.27,28,49,50, 58,59 т.2/

Колегія суддів приймає до уваги, що 05.11.2020 розгляд справи не відбувся з незалежних від сторін причин (перебування головуючого судді в нарадчій кімнаті по іншій справі)./а.с.43 т.2/ Разом із цим, у судові засідання, призначені на 18.12.2020 та 02.02.2021, представник відповідача адвокат Кумечко М.С. участь свідків не забезпечила та в судові засідання не з`явилася, надавши заяви про відкладення розгляду справи від 18.12.2020, обґрунтовану її поганим самопочуттям та підозрою на COVID-19/а.с.51 т.2/ та від 02.02.202 з підстав зайнятості в іншому судовому процесі./а.с.61 т.2/

З огляду на тривалість провадження у справі та процесуальну поведінку представника відповідача - адвоката Кумечко М.С., яка будучи належним чином обізнаною про час та місце розгляду справи, взявши на себе зобов`язання забезпечити явку до суду свідків, не забезпечила ні їх, ні свою участь у судових засіданнях: 18.12.2020, не надавши доказів обґрунтованості поважності неявки, та 02.02.2021 - надавши перевагу іншій справі, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що відповідача було позбавлено у праві на отримання/надання суду доказів (показань свідків), що з огляду на межі повноважень суду апеляційної інстанції (ст.367 ЦПК України), виключає підстави допиту вказаних свідків, за письмовим клопотанням представника відповідача, в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи без врахування висновку, викладеного у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бартая проти Грузії», відхиляються судом апеляційної інстанції як неприйнятні, оскільки у вказаній справі зазначалося про розгляд національним судом справи без захисника, тоді як у цивільній справі участь у судовому засіданні беруть сторони, треті особи або їх представники, а не захисники (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/1191/13, від 04.02.2020 у справі №914/240/18).

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у відзиві на позов, що були предметом дослідження в суді першої інстанції та їм надана належна правова оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» залишити без задоволення.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.06.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

С.М. Бондаревська