Постанова

від 31.05.2021 по справі 525/1067/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/1067/20 Номер провадження 22-ц/814/850/21Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,

секретар Зеленська О.І.,

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьменко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року, постановлене суддею Прасол Я.В. (повний текст складено 05 лютого 2021 року),

у справі за позовом ОСОБА_2 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

28.08.2020 ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області , у якому просить встановити факт проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 1996 року по день її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити їй, ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування підстав позову зазначила, що із 1996 року та по день смерті, ОСОБА_4 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, вирощували сільськогосподарські культури на присадибній ділянці, придбавали речі, мали спільні права та обов`язки, а також спільний бюджет, разом відвідували друзів та відпочивали.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із права приватної власності на земельну ділянку площею 5,83 га, що розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, яку прийняв ОСОБА_3 , дядько позивачки, фактом проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , дядько позивачки ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - її батько ОСОБА_6

23.07.2020 вона, як спадкоємець за законом після смерті дядька ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарової Л.І. для оформлення спадкового майна. Однак постановою приватного нотаріуса від 23.07.2020 позивачці відмовлено у вчиненні виконавчої дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Підстави відмови обґрунтовані необхідністю встановлення у судовому порядку факту проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а також у зв`язку із пропущенням терміну для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , до встановлення у судовому порядку додаткового терміну для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що не була обізнана про наявність спадкового майна, оскільки власного майна у дядька не було, вважала, що відсутність факту перебування в шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 унеможливлює її спадкування після померлого дядька. З наведених підстав вважає, що строк на прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин та просить захистити оспорюване та порушене право у судовому порядку.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.01.2021 позовні вимоги ОСОБА_2 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_3 , 1930 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1996 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_3 , 1930 року народження, останнім місце проживання якого було АДРЕСА_1 , протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що факт проживання однією сім`єю померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 1996 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є доведеним, зважаючи на встановлені судом обставини та з урахуванням показів свідків.

Визнаючи поважними причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції приймав до уваги ступінь поважності його пропуску, зумовлених об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, що унеможливили своєчасне звернення позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Третя особа ОСОБА_1 не погодилася із вказаним рішенням в частині визначення додаткового строку ОСОБА_2 для прийняття спадщини та подала апеляційну скаргу. Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення районного суду скасувати в оскаржуваній та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних в частині визначення додаткового строку ОСОБА_2 для прийняття спадщини. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Посилаючись на роз`яснення, викладені в п.24 постанови ПВС України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7, доводить, що належним відповідачем у спорі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємець, який прийняв спадщину, а не територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, що відповідає позиції Верховного Суду по справах №2516/1356/12-ц від 03.10.2018, №759/10380-16-ц від 24.06.2020.

Вважає, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу на викладене та не роз`яснив позивачу право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача, розглянувши позов до неналежного відповідача - Великобагачанської селищної ради , чим порушив ст.51 ЦПК України.

Також зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом не досліджено питання вчинення нотаріусом обов`язкових дій щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємців, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Тоді як необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини передбачена положеннями ст.63 Закону України Про нотаріат , пунктами 7, 188, 209, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 та відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постановах від 12.09.2018 №484/3221/17, 10.01.2019 №263/1221/17.

Заперечує висновку районного суду про поважність причин пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини та спростовує їх позицією Верховного Суду у справі №636/1339/19 від 02.02.2021, згідно якої судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як необізнаність особи про наявність спадкового майна, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину.

Не вважає поважними причинами пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини, посилання позивачки на те, що їй не було відомо, що заповіт не охоплював спірну земельну ділянку та про існування неохопленого заповітом спадкового майна дізналася лише у 2020 році, коли їй зателефонували із комбікормового заводу.

Просить застосувати позицію Верховного Суду у справах №310/2327/18 від 24.09.2020 та №614/807/18 від 24.09.2020 згідно якої, відсутність у позивача інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спірну квартиру не може розцінюватися як об`єктивна обставина, яка утруднила здійснення ним цих дій.

Вважає, що безпідставне надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням принципу правової визначеності, незаконним втручанням у права спадкоємців (рішення Європейського суду з прав людини у справах Брумареску проти Румунії , Олександр Волков проти України , G.G. та інші проти Болгарії , Steel and others v. The United Kingdom ).

01.04.2021 до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Вважає оскаржуване рішення таким, що не стосується прав та законних інтересів третьої особи - ОСОБА_1 , яка не є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , оскільки рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 18.11.2020 (справа №525/812/20), копія якого долучена до відзиву на апеляційну скаргу, їй відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин та визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

27.05.2021 на електронну пошту апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бондаренко О.В. про розгляд справи без їх участі.

30.05.2021 виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради подано заяву про розгляд справи без участі відповідача.

У суді апеляційної інстанції представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко С.В. доводи апеляційної скарги підтримала, наполягаючи на її задоволенні. Клопотань не заявляла.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи - адвоката Кузьменко С.В., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с.5/

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради №595 від 13.02.2020, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проживала та була зареєстрована (за даними погосподарського обліку Книги №7 1996-2000 р.р. та Книги №10) за адресою: АДРЕСА_1 , у такому складі сім`ї: чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та вели спільне господарство./а.с.13/

Згідно довідки виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради №596 від 13.02.2020, ОСОБА_3 , 1930 р.н. за даними погосоподарського обліку Книги №7 1996-2000 р.р. та Книги №10 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1996 року по день смерті./а.с. 14/.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ./а.с.6/

ОСОБА_2 є племінницею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 /а.с.8-11/

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №060407 від 12.03.1998 ОСОБА_4 належала земельна ділянка, площею 5,83 га, для ведення сільського господарства, розташована на території Великобагачанської селищної ради./а.с.12/

Із матеріалів спадкової справи №234-2014 (індекс справи 02.14) померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що останній за життя розпорядився належним йому майном та склав заповіт від 21.02.2012, згідно якого належне йому майно, а саме: приватизовану земельну ділянку, площею 5,55 га для ведення сільського господарства, що розташована на території Великобагачанської селищної ради, Великобагачанського району Полтавської області повністю заповів ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 в установленому законом порядку прийняв спадщину по заповіту після смерті ОСОБА_3 та 27.04.2015 йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку кадастровий №5320255100:00:001:0052./а.с.133-160/.

Відповідно до змісту постанови приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарової Л.І. від 23.07.2020 ОСОБА_2 , звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини по закону після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 5,83 га для ведення сільського господарства, що розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобачагачанського району Полтавської області, яка належала померлій ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю, серія І-ПЛ №060407, виданого Великобагачанською районною державною адміністрацією.

У видачі свідоцтва про право на спадщину, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 відмовлено з підстав необхідності: встановлення у судовому порядку факту проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ; у зв`язку із пропущенням терміну для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , до встановлення у судовому порядку додаткового терміну для прийняття спадщини; у зв`язку з відсутністю у спадкоємиці документів, що підтверджують факт родинних відносин між нею та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 як між дядьком і племінницею, необхідно встановити у судовому порядку між ними родинні відносини./а.с.15-16/

Судом допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.172, 173/

Задовольняючи вимоги позову в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 з поважних причин, оскільки їй було достовірно відомо про існування заповіту складеного її дядьком ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_7 . Про те, що заповітом не охоплено земельну ділянку площею 5,83 га, яка належала ОСОБА_4 позивачці стало відомо у 2020 році після чого вона відразу звернулася до нотаріуса.

Наведені обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини визнанні судом першої інстанції поважними, такими, що зумовлені об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які унеможливили своєчасне звернення позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, із висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України ).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом із цим, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц, від 15.01.2020 у справі №200/9984/16-ц та від 25.03.2020 у справі №140/871/16-ц.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Учасники справи зобов`язані діяти в межах відповідних судових процедур. Зазначені процедури спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

З урахуванням вказаних норм права, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що належним відповідачем у заявленому спорі є територіальна громада в особі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують з таких підстав.

По-перше, згідно спадкової справи №234/2014 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 5,83 га, що розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, не входить до складу спадкового майна, успадкованого за заповітом ОСОБА_7 , що виключає підстави його залучення до участі у справі в якості співвідповідача;

По-друге, згідно рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 18.11.2020 (справа №525/812/20) ОСОБА_1 , стосовно якої встановлено факт родинних відносин із померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин та визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини./а.с.170-171/ За таких обставин, ОСОБА_1 не є відповідачем у заявленому спорі.

Указане судове рішення не становило предмет дослідження суду першої інстанції, разом із цим такий доказ апеляційним судом приймається до уваги, як належний та допустимий, який існував на час прийняття оскаржуваного рішення, а в суді першої інстанції ОСОБА_1 не пов`язувала підстави відмови у задоволенні позову із неналежним складом відповідачів.

Із наведених підстав апеляційним судом також відхиляється доводи апеляційної скарги, що при постановленні оскаржуваного рішення судом не досліджено питання вчинення нотаріусом дій щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини.

З огляду на належність відповідачів у заявленому спорі, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок, викладено Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 у справі №6-1320цс17, а також постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі №766/14595/16, від 30.01.2020 у справі №487/2375/18, від 31.01.2020 у справі №450/1383/18.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №703/1560/17, від 02.02.2021 у справі №636/1339/19, від 19.04.2021 у справі №302/396/17.

Суд першої інстанції викладені норми спадкового права та сталу позицію Верховного Суду не врахував, помилково визнавши поважними причини пропуску строку, обґрунтовані необізнаністю позивачки щодо наявності спадкового майна неохопленого заповітом.

Разом із цим, необізнаність позивачки про наявність спадкового майна, так само як і необхідність встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на які позивачка послалася в позові, не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому апеляційний суд приймає до уваги пояснення позивачки, надані суду першої інстанції, в яких вона повідомила, що останні роки життя дядько проживав у будинку ветеранів, де вона його часто відвідувала. Таким чином позивачка, знаючи про смерть дядька мала об`єктивну можливість у шестимісячний строк від дати відкриття спадщини звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини, що в силу закону, не залежить від її обізнаності зі змістом заповіту, складеного на користь іншої особи, та сумнівами щодо можливості її спадкування після померлого ОСОБА_3 , який за життя не перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .

Також колегія суддів враховує, що із часу відкриття спадщини, яким є день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до моменту звернення в суд із указаним позовом (серпень 2020 року) минуло більше шести років, що не можна вважати незначним строком та виключає підстави застосування до спірних правовідносин аксіому цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , яка означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права .

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.01.2021 в частині визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили, - скасуванню, із ухваленням нового рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, 381-384, 389-301 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року в частині визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили, - скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.

В іншій частині рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.06.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

С.М. Бондаревська