Ухвала

від 01.06.2021 по справі 2-3010/11

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3010/11

УХВАЛА

іменем України

01 червня 2021 року

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Чумакової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс про заміну стягувача у виконавчому провадженні, позивач: Публічне акціонерне товариство Фідобанк , відповідач: ОСОБА_1 ,

встановив:

Представник заявника звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з заявою, в якій просить замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство Ерсте Банк , правонаступником якого є ПАТ Фідобанк на ТОВ Спектрум Ессетс у цивільній справі № 2-3010/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник заявника у заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив розгляд справи провести за його відсутності.

Заінтересовані особи та боржник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини третьої ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. З огляду на обмежений діючим процесуальним законом термін розгляду даної категорії справ, суд розглядає заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріли справи, дослідивши подані заявником докази, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 23 листопада 2011 року позов Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ерсте Банк заборгованість за кредитним договором № 014/0399/2/20433 від 05 серпня 2008 року в розмірі 893542 (вісімсот дев`яносто три тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 10 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ерсте Банк державне мито в сумі 1700 грн та 120 грн за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.(а.с. 42-44)

25 вересня 2020 року між заявником та ПАТ Фідобанк , який є правонаступником ПАТ Ерсте Банк , було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги N GL3N218881, згідно умов якого Банк відступив, а ТОВ Спектрум Ессетс набуло право вимоги за кредитними договорами.

Таким чином, ТОВ Спектрум Ессетс набуло всіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 .

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ч. 2, ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з системного аналізу статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, а також у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 711/10368/2012 (провадження № 61-11549св19), від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц (провадження № 61-29966св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. При цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 2/581/10, провадження № 61-1454св19.

На підставі викладеного, заява ТОВ Спектрум Ессетс про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258, 261, 268, 352-354, 442 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс про заміну стягувача у виконавчому провадженні, позивач: Публічне акціонерне товариство Фідобанк , відповідач: ОСОБА_1 - задовольнити.

Замінити сторону стягувача Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Фідобанк ) з виконання рішення Ленінського районного суду м. Луганська у цивільній справі № 2-3010/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс .

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Я.В.Просіна