Рішення

від 26.05.2021 по справі 201/8071/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8071/20

Провадження №2/201/639/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С.,

за участю секретаря судового засідання Максимової О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Євген Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 25 серпня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Євген Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування арешту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Є.В. було вчинено виконавчий напис за № 256, відповідно до якого пропонується стягнути з позичальника, ОСОБА_3 , на користь позикодавця, ОСОБА_4 , заборгованість за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. 15 вересня 2017 року за № 1642, у сумі 2534679,57 грн., в тому числі 1962000,00 грн. основного боргу, 98100,00 грн. штрафних санкцій, 299401,20 грн. інфляційних збитків, 148597,38 грн. 3% річних та 26580,99 грн. витрат, пов`язаних зі вчиненням виконавчого напису. Позивач вважає указаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотарусу не надано доказів безспірності заборгованості, боржника не повідомлено про вчинення виконавчого напису, а також у виконавчому написі не зазначено відомостей про місце роботи та адресу проживання боржника. У зв`язку з викладеним позивач вважає, що виконавчий напис вчинено із порушенням законодавства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 25 серпня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді від 27 серпня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Євген Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування арешту.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Крім того, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки всі документи, що підтверджують безспірність вимог були надані відповідачем приватному нотаріусу, крім того, 11.07.2020 р. позивачу була направлена вимога щодо повернення позики та штрафних санкцій за договором позики.

Від третьої особи, приватного виконавця Селезньова М.О., до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки постанова про арешт майна боржника складена у відповідності до вимог чинного законодавства, крім того, законодавством передбачено окремий порядок оскарження дій, бездіяльності приватного виконавця.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Є.В. було вчинено виконавчий напис за № 256, відповідно до якого пропонується стягнути з позичальника, ОСОБА_3 , на користь позикодавця, ОСОБА_4 , заборгованість за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. 15 вересня 2017 року за № 1642, у сумі 2534679,57 грн., в тому числі 1962000,00 грн. основного боргу, 98100,00 грн. штрафних санкцій, 299401,20 грн. інфляційних збитків, 148597,38 грн. 3% річних та 26580,99 грн. витрат, пов`язаних зі вчиненням виконавчого напису (а.с. 16-17).

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову суд враховує, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України "Про нотаріат" та Глава16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 (далі - Перелік) передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку), подається: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У Переліку не розкрито, які саме документи підтверджують безспірність заборгованості боржника.

На підставі викладеного Верховним Судом сформульовано висновок (ухвала від 15.04.2020 р. по справі № 554/6777/17), що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Тому існують підстави для застосування частини першої статті 35 Закону України Про іпотеку за аналогією закону, в тому числі й при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Відповідно до постанови ВС від 27 серпня 2020 року по справі № 554/6777/17 неотримання боржником вимоги про усунення порушень за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018 року справа N 61-10285св18.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Судом встановлено, що відповідачем, ОСОБА_4 , було складено вимогу щодо повернення позики та штрафних санкцій за договором позики вих..№10-07/20 від 10.07.20р., яку 11 липня 2020 року було відправлено на ім`я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Проте, як підтверджується паспортом позивача, з 23 березня 2019 року місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , причому відповідача було повідомлено про вказані зміни листом від 27.03.19р., що підтверджується декларацією кур`єрської служби. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Із наданих сторонами до суду письмових доказів не вбачається, що ОСОБА_4 , звертаючись до нотаріуса надав всі необхідні документи, які підтверджують безпірність заборгованості, та підтвердженя того, що ОСОБА_4 було направлено на адресу позивача листа з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань.

За таких обставин, визначена відповідачем заборгованість не може вважатися безспірною.

Отже, позивач ОСОБА_3 довів належними доказами невідповідність спірного виконавчого напису вимогам ст.ст.87,88 Закону України Про нотаріат , тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно вимоги щодо скасування арешту майна суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Порядок оцінки вартості майна боржника визначений ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , в якій вказано, зокрема, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. В разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Матеріали справи не містять доказів проведення оцінки майна боржника.

Суд критично ставиться до посилання третьої особи, що позивачем не доведено перевищення загальної вартості майна, на яке накладено арешт, суми заборгованості, оскільки відповідно до норм Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності згоди між сторонами обов`язок щодо визначення вартості майна боржника покладається саме на виконавця. Доказів протилежного виконавцем не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 369/12454/15, іноді виникає можливість досягти кінцеву мету кількома шляхами - відновити порушене право або ж захистити інтерес. З`являється конкуренція змістом якої є можливість позивача обрати найбільш вигідний для нього позов і подолати обмеження, встановлені щодо іншої вимоги, яка ґрунтується на тих же самих фактах. Наведене свідчить, що позивач має право вільно обирати, яким шляхом захистити своє порушене право.

Таким чином, позивач довів неправомірність накладення арешту на його майно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Євген Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування арешту - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Є.В. 20 липня 2020 року за № 256, відповідно до якого пропонується стягнути з позичальника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь позикодавця, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Дніпропетровськ, який проживає в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , строк заборгованість за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. 15 вересня 2017 року за № 1642, у сумі 2534679,57 грн., в тому числі 1962000,00 грн. основного боргу, 98100,00 грн. штрафних санкцій, 299401,20 грн. інфляційних збитків, 148597,38 грн. 3% річних та 26580,99 грн. витрат, пов`язаних зі вчиненням виконавчого напису.

Скасувати арешт майна позивача, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. від 20 липня 2020 року у виконавчому провадженні № 62620550, відповідно до якої постановлено накласти арешт на все рухоме й нерухоме майно боржника, в тому числі:

- земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:069:0048 площею 0,0568 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000685712101);

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000647312101);

- земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:069:0066 площею 0,0804 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2113212112101); -домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 613728912101);?

- дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1587685512214);

- земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:087:0157 площею 0,0531 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1587676512214);

- транспортний засіб VOLKSWAGEN MULTIVAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , що належать боржнику, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 діб до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев